09-15.10.2017 Україна: Головні теми тижня

Головні події і теми тижня 09-15.10.2017 від Digests & Analytics Ukraine

Теми тижня

• Інфляція – термометр реального стану економіки.
• Чиновники наживаються на війні.
• Провал української політики в ПАРЄ.

Інфляція не бреше

Незважаючи на бравурні заяви уряду, ціни на основні продукти, пальне, послуги швидко зростають. Навіть за офіційними даними, інфляція тільки у вересні виросла на 2 %, а в середньорічному обчисленні становила 16,4 %. Факт суттєвого перевищення показників інфляції над прогнозними приховати вже неможливо.

Прем'єр-міністр, чиновники уряду та Нацбанку спробували запевнити населення й фінансових донорів, що тримають ситуацію під контролем. Гройсман заявив, що зростання цін на основні продукти зумовлено збільшенням експорту сільгосппродукції і низьким урожаєм і, взагалі, він "не вбачає передумов для зростання цін". Заступник глави НБУ Сологуб стверджує, що регулятор спроможний контролювати темпи інфляції, а вересневе її зростання зумовлено накладенням трьох чинників, "дія яких починає слабшати".

Як підтвердження Нацбанк опублікував на своєму офіційному сайті дані власного опитування представників бізнесу про прогноз курсу гривні та інфляції на наступний рік. Згідно з його результатами, інфляційні очікування бізнесу знижуються: середньорічний курс гривні не перевищить 28,46 грн/$, а ціни виростуть не більше, ніж на 10 %. При цьому більше 17 % респондентів очікують падіння гривні нижче 30 грн/$.

Проте, чиновники НБУ оголосили про намір скоригувати цьогорічний прогноз інфляції (8 ± 2 %) у бік збільшення, запевняючи при цьому, що за допомогою монетарних інструментів зможуть повернути показники до прогнозного значення.

На прискорення зростання цін негайно відреагував валютний ринок – курс долара зріс на цілу гривню протягом вересня. І хоча Нацбанку вдалося збити ажіотажний попит на валюту, продаючи долари, очевидно, що інфляційні очікування населення та бізнесу дуже великі.

"Осучаснення" пенсій і підвищення зарплат військовослужбовцям, безсумнівно, спричинить ще більше зростання цін.

Мінфіну вдалося розмістити держоблігації на $3 млрд і реструктуризувати частину попередніх гривневих запозичень у портфелі НБУ, виплати за якими намічено найближчими роками. ОВДП буде випущено із більшою прибутковістю, ніж планувалося, виплати за 2/3 облігацій прив'язано до рівня інфляції.

Однак суми, які необхідно погасити наприкінці поточного й, особливо, наступного року, доволі великі. Саме тому для уряду критично важливим є продовження кредитування МВФ та іншими міжнародними донорами. Доля наступного траншу програми МВФ поки залишається під питанням, незважаючи на те, що Верховна Рада прийняла новий закон про пенсійне забезпечення, який чиновники уряду називали головною умовою для виділення траншу. Інші найважливіші "маяки", поставлені місією фонду як необхідні умови продовження фінансування, так і не виконано. Ідеться про реальні результати у боротьбі із корупцією та прийняття закону про Антикорупційний суд, а також про програму "великої приватизації" і підвищення цін на газ для населення до "ринкового" рівня. Місія фонду мала почати роботу з підготовки переглянутого меморандуму про співпрацю ще наприкінці вересня. Однак МВФ дав зрозуміти, що її приїзд відкладено до моменту призначення нового глави Нацбанку, яке, за оцінками більшості експертів, відбудеться не раніше листопада й не буде простим для президента Порошенка.

Керівництво Мінфіну, Нацбанку та Мінекономіки вилетіло на переговори з МВФ насамперед з метою переконати функціонерів фонду відмовитися від підвищення ціни на газ для населення. Заборгованість споживачів за комунальні послуги зростає із шаленою швидкістю, крім того, в уряді заявили, що цього року на субсидії потрібно понад 70 млрд грн. Підвищення цін напевно спричинить лавину неплатежів і посилення напруженості в суспільстві.

Експерт фонду Разумкова Юрчишин вважає, що до весни Україна навряд чи отримає наступний транш МВФ, оскільки не продемонстровано результатів боротьби із корупцією, не виконано й інші зобов'язання. На думку Юрчишина, фонд спостерігатиме за бюджетним процесом і до його завершення рішення прийнято не буде. Продовження фінансування залежить від оцінки ефективності проведення реформ, зокрема, медичної і земельної. Якщо черговий транш і буде отримано, то це станеться навесні, до початку виборчого року. Після цього, найімовірніше, програму буде зупинено, як і всі попередні.

Міністр фінансів Данилюк перед поїздкою до Вашингтону неодноразово заявляв, що Україна здатна впоратися із труднощами і без грошей МВФ, однак після переговорів із чиновниками фонду змінив риторику та стверджує, що уряд діє за планом, що дозволить отримати транш до кінця року.

Гроші на оборону: як чиновники наживаються на війні

Президент та уряд заявляють про пріоритетність фінансування армії  і сфери безпеки. У проекті бюджету на наступний рік на ці цілі заплановано витратити 5 % ВВП – 156 млрд грн, із яких більше половини – на Збройні сили, їх утримання та закупівлю озброєнь. На паперах картина складається райдужна, проте останнім розслідування НАБУ показало масштаб проблем. Більшість українців здогадуються, що розкрадання у силових відомствах за такого "жирного" фінансування – колосальні. Крім того, величезні суми проходять через структури Укроборонпрому, що продають зброю за кордон. Контроль над оборонною промисловістю повністю зосереджено у руках Порошенка, а глава Укроборонпрому Гладковський є бізнес-партнером президента. У "збройовій" темі зав'язано багато осіб із "партнерської" партії "Народний фронт", зокрема, глава комітету з оборони і безпеки Пашинський. Тому коли Спеціалізована антикорупційна прокуратура та НАБУ розкрили масштабні розкрадання в Міністерстві оборони при закупівлі пального, заворушилися всі структури, починаючи із самого верху. Затриманих чиновників – заступника міністра та керівника департаменту закупівель суд відпустив під домашній арешт навіть без внесення застави. За них заступилися як міністр оборони, так і депутати від Блоку Порошенка та Народного фронту. І тепер, за відсутності незалежного суду, більшість експертів вважають, що справу "спустять на гальмах". Пікантності ситуації додає те, що всі закупівлі було проведено через систему електронних закупівель "Prozorro", а в подальшому контракт був змінено "у зв'язку зі зміною кон'юнктури". Така схема, як кажуть експерти, використовується практично всіма державними структурами, існує безліч схем для виграшу тендерів із виплатою "відкатів" чиновникам, що формують вимоги до послуг і товарів, які купуються.

Посадові особи компанії Trade Commodity, через яку відмивалися державні кошти, зникли. При цьому так званих "інвесторів" компанії також було відпущено під домашній арешт, а їх захистом зайнявся колишній заступник генерального прокурора Касько, який заради цього навіть вийшов із керуючих органів правозахисної організації Transparency International Україна. ЗМІ із посиланням на НАБУ заявили, що до крадіжки коштів причетний депутат Грановський із найближчого оточення президента Порошенка.

Виникає резонне запитання – якщо масштаб крадіжок державних коштів, виділених на оборону, настільки великий, то логічно було б почати не зі збільшення фінансування, а з наведення ладу у витратах. Але оскільки практично всі фінансові документи засекречено через "міркування національної безпеки", то у громадян відсутні інструменти контролю над цим процесом.

Провал у ПАРЄ та закарпатський сепаратизм

Початок тижня у Парламентській асамблеї Ради Європи не обіцяв нічого екстраординарного для України. Замість проросійського політика Аграмунта, проти якого було ініційовано процедуру відставки за поїздку разом із російською делегацією до Сирії, було обрано представницю Кіпру Кіріакідіс. Її повноваження спливають у січні, після чого головою буде обрано представника Соціалістичної партії.

Асамблея є лише консультативним органом для обговорення загальних тем парламентаріями європейських країн. Резолюції ПАРЄ не є обов'язковими для виконання, вони лише формують європейський порядок денний. Україна через ПАРЄ намагається просувати свої інтереси й доносити до ЄС інформацію про війну на Донбасі. Позбавлення Росії права голосу в організації перекрило один із каналів її інформаційної агресії.

Ситуація із фінансуванням Ради Європи досить напружена, чиновники організації зізналися, що без російських грошей змушені скорочувати персонал. Крім того, в асамблеї традиційно дуже сильним є російське лобі. Тому перші кроки нового президента були прогнозованими – Кіріакідіс надіслала листа керівникам двох палат російської Держдуми, в якому висловила прагнення зустрітися для обговорення відносин між російським парламентом і ПАРЄ.

Уже протягом наступних днів Україна отримала від учасників асамблеї три найсерйозніших удари по іміджу. Спочатку президент Чехії Земан, запрошений для виступу на сесію, заявив, що питання з Кримом "уже вирішене" та запропонував Росії виплатити Україні компенсацію за окупований півострів грошима або "нафтою та газом". В іншому випадку, за його словами, ситуація може закінчитися європейської війною. Пропозиція Земана викликала обурення українського суспільства та політиків. Глава Меджлісу кримськотатарського народу Чубаров назвав його висловлювання образливими. Міністр закордонних справ України Клімкін заявив, що запрошення Земана на сесію ПАРЄ було "спектаклем, в якому є режисери та актори". Посол у Чехії Перебийніс констатував, що чеський президент запропонував змиритися не тільки з окупацією, а й із репресіями проти місцевих українців і кримських татар. МЗС Чехії заявило, що позиція Чехії щодо санкцій залишається незмінною, проте офіційні особи не прокоментували висловлювання Земана щодо Криму. Прем'єр-міністр Соботка стверджує, що Земан не має повноважень говорити від імені чеського уряду, і його слова розходяться із зовнішньою політикою країни. Реакція Кремля була очікуваною – прес-секретар президента Росії Пєсков заявив, що про жодний "викуп" Україні за Крим не може йтися, оскільки півострів легітимно увійшов до складу Росії. Проте, демарш Земана щодо формування думки Європи про необхідність примусу України до капітуляції був дуже показовим.

Те, що виступ Земана був частиною великого плану, підтвердив уже наступний сесійний день асамблеї. Після виступу українського президента Порошенка, який намагався переконати депутатів у необхідності продовження тиску на Росію, Асамблея більшістю голосів прийняла резолюцію про зняття санкцій з РФ, що означає повернення її делегації до ПАРЄ 2018 року. При цьому всі поправки українських депутатів було відхилено, спроби пом'якшити резолюцію провалилися, а депутат від Опозиційного блоку Льовочкіна взагалі проголосувала "за".

Документ прийнято, незважаючи на заяви Порошенка про те, що "всі знають, що Україна воює з Росією". Однак усі кроки та законодавчі акти, прийняті українським парламентом після окупації Криму, підтверджують, що війни в Україні немає. Про це саме свідчить приїзд двох міжнародних інспекційних груп з контролю за виконанням Україною Договору про контроль над звичайними озброєннями. На Донбасі у складі так званого "Спільного центру з контролю та координації" перебувають російські офіцери, "Великий договір про дружбу, співробітництво і партнерство Росії і України" від 1997 року не розірвано, товарообіг між країнами зростає.

Резолюція ПАРЄ про зняття політичних санкцій з Росії боляче вдарила по українській дипломатії, хоча представник України в Раді Європи Кулеба й стверджує, що за підсумками спільного засідання комітету ПАРЄ та Комітету міністрів країн – учасниць Ради Європи робочу групу з опрацювання механізму повернення Росії до організації не створено, а більшість учасників засідання висловилися проти такого рішення.

І, нарешті, у четвер ПАРЄ прийняла ще одну резолюцію щодо українського закону про освіту, проти якого різко виступають Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія та Росія. У ній констатовано, що закон потрібно було приймати після консультацій із представниками нацменшин. Остаточні дебати щодо закону очікуються після рішення Венеціанської комісії у грудні, проте вже очевидно, що резолюція дала Угорщині, Румунії і Молдові додаткові важелі тиску на Україну.

Угорщина послідовно розігрує карту сепаратизму на Закарпатті, де багато жителів мають другий паспорт, який Угорщина охоче роздавала співвітчизникам. Останні дії угорських політиків були більш ніж показовими. Міністр закордонних справ Угорщини Сийярто, який відвідав Закарпатті для зустрічі з керівниками угорських організацій, демонстративно відмовився від зустрічі із главою МЗС України Клімкіним для обговорення мовного питання закону про освіту. У столиці Угорщини перед посольством України відбулася акція "Самовизначення для Закарпаття", організована ультраправою партією "Йоббік". Влада не заборонила акцію, незважаючи на ноту Міністерства закордонних справ України.

Ситуація ускладнюється тим, що Україна практично не контролює на Закарпатті майже 150 км кордону з Угорщиною, про що заявив головний військовий прокурор Матіос. Усі ці факти свідчать про системну слабкість української влади. Прийняття закону про подовження особливого статусу "окремих районів Донецької і Луганської областей" стало фактичним визнанням несуб'єктності української держави. Питання про те, що президент і силові структури робитимуть у разі сепаратистських дій на Закарпатті, залишається відкритим.