02-08 жовтня 2017 Україна: Головні теми тижня

Головні події і теми тижня 02-08.10.2017 від Digests & Analytics Ukraine

Теми тижня

• Парламент прийняв поправки до кодексів у рамках судової реформи.
• Пенсії отримають не всі, і набагато пізніше.
• Шторм на валютному ринку вщухає.
• Порошенку вдалося продавити закони про особливий статус ОРДЛО.

"Судова реформа" по-українськи

Депутати Верховної Ради із численними порушеннями та голосуванням за відсутніх затвердили закон про внесення змін до всіх кодексів про судочинство, названий президентською адміністрацією "законом про судову реформу". Документ прийнято завдяки підтримці депутатів Опозиційного блоку та Радикальної партії. Опозиційні політики та експерти громадянського суспільства попереджають, що закон обмежив права громадян і їх доступ до здійснення правосуддя, а також збільшив судові збори. Перед голосуванням було прийнято багато поправок "з голосу", за допомогою яких, на думку громадських активістів, з-під переслідування виводиться президент Янукович та особи, причетні до розстрілу активістів Майдану.

Провладні спікери заявляють, що експерти згущують фарби, і внесеними змінами "практично нічого не змінюється". Але однозначна реакція НАБУ та Спеціальної антикорупційної прокуратури свідчить про зворотне. Керівництво служб заявило, що зміни паралізують роботу слідства та змусять закривати кримінальні провадження за 6 місяців після їх відкриття навіть у разі особливо тяжких злочинів.

Начальник департаменту спецрозслідування Генпрокуратури Горбатюк заявив, що після 28 листопада нові кримінальні справи щодо злочинів проти активістів Майдану неможливо буде відкрити. Він повідомив, що подібні злочини, починаючи із цієї дати, відповідно до закону від 12 листопада 2015 року, підслідні Державному бюро розслідувань, яке до сих пір не створено.

Про "реформи", що проводяться, свідчать і призначення суддів до Верховного суду. Вища рада правосуддя затвердила майже всіх кандидатів у судді Верховного суду, кандидатури яких було відхилено Громадською радою доброчесності через винесення ними відверто неправосудних рішень, порушення судової етики, переслідування активістів Майдану та конфлікт інтересів. Представництво ЄС в Україні, яке уважно спостерігає за реформуванням судової системи, закликало Вищу раду правосуддя пояснити своє рішення.

Про те, як саме працює судова система, свідчили відмови суддів взяти під варту начальників підрозділів МВС, які брали участь у репресіях проти активістів Майдану.

Наприкінці тижня Венеціанська комісія видала висновок щодо законопроектів про антикорупційні суди, представлені депутатами Блоку Порошенка та "Об'єднанням Самопоміч". Експерти комісії розкритикували президентський проект і зазначили, що він порушує національне законодавство та суперечить міжнародним зобов'язанням України. При цьому проект Самопомочі Комісією названо "хорошою основою" для створення Антикорупційного суду.

Незважаючи на задекларовану готовність Порошенка внести законопроект про Антикорупційний суд "як тільки по ньому буде досягнуто консенсусу в парламенті", експерти попереджають, що він все-таки має намір створити окрему "антикорупційну" палату у Верховному суді, а суди першої інстанції так і не буде створено. На думку активістів і більшості експертів, така система розгляду справ надасть можливість поставити процес під повний контроль президента та його адміністрації.

Новий пенсійний закон

Верховна Рада прийняла закон про пенсійне забезпечення. Він змінює умови призначення пенсій з 1 січня 2018 року з урахуванням збільшення страхового стажу для виходу на пенсію з 25 до 35 років на 1 рік щорічно після досягнення 60 років. Закон підвищує мінімальну пенсію з 1312 до 1452 грн і скасовує 15-відсотковий податок на пенсії для пенсіонерів, що працюють. Крім того, вводиться механізм пенсійного страхування. Чиновники Світового банку повідомили, що зміни до пенсійного закону з ними узгоджено. Партія "Батьківщина" заявила про намір оскаржити закон у Конституційному суді, оскільки, за заявою її лідера Тимошенко, закон звужує права громадян. Проти закону також виступив Опозиційний блок.

Експерти зазначили, що закон найболючіше вдарить по людям передпенсійного віку, які вже не зможуть офіційно підтвердити стаж під час роботи без оформлення в 90-ті та на початку 2000-х років, а також по тимчасовим переселенцям, документи яких залишилися на окупованій території.

У багатьох працівників відібрано право дострокового виходу на пенсію. Ідеться про шахтарів, сталеварів, учителів і працівників багатьох інших професій, за винятком військовослужбовців і співробітників правоохоронних органів.

Ще однією "особливістю" закону є задеклароване скасування більшості спецпенсій чиновникам, суддям і депутатам. Однак чинні спецпенсії "будуть збережені, але підвищуватися не будуть до тих пір, поки середній розмір пенсій не досягне цього рівня". Експерти підкреслюють, що такий порядок може бути обманом суспільства, оскільки судді та інші посадові особи отримують, крім пенсій, ще й щомісячне довічне грошове утримання, а вже призначені пенсії не буде зменшено або перераховано.

Фактично закон практично повністю скасовує зобов'язання держави перед громадянами й ставить їх в умови, за яких багато хто не встигне створити накопичення або допрацювати термін, необхідний для офіційного стажу. При цьому підвищення пенсій чинним пенсіонерам виглядає подачкою влади перед прийдешніми виборами.

Шторм на валютному ринку вщухнув

Після чотирьох із гаком тижнів безперервного падіння курсу гривні Нацбанку за допомогою двох відкритих аукціонів із продажу долара вдалося частково заспокоїти ринок, що в останній день тижня привело до незначного корегування курсу та зміцнення національної валюти. Експерти валютного ринку списують те, що відбувається, на святковий "День Колумба" у США, що припадає на понеділок, – торги не відбуватимуться, тому експортери поспішили закрити валютні позиції, що збалансувало попит і пропозицію.

Золотовалютні резерви України на 1 жовтня становлять $18,637 млрд. Вони зросли на 20 %, порівняно із початком року, у тому числі за підсумками вересня за рахунок розміщення єврооблігацій – на $602 млн. У вересні НБУ витратив на валютні інтервенції для коригування курсу гривні $165,6 млн, із них $69 млн – на продаж за механізмом "запиту кращого курсу". Обслуговування та погашення держборгу коштувало бюджету $521 млн. На 1 вересня сукупний державний і гарантований державою борг України становив $76,56 млрд, показники на 1 жовтня, після розміщення єврооблігацій, ще не опубліковано.

Подальша фінансова стабільність залежить від продовження співпраці з МВФ, хоча уряд й отримав деякий перепочинок після розміщення у вересні ОВДП на $3 млрд. За твердженням чиновників, ключову вимогу фонду – прийняття пенсійної реформи – виконано. Однак місія МВФ, як заявили у Фонді, приїде для узгодження перегляду програми тільки після призначення нового глави НБУ. До того ж, Україна так і не виконала низку критичних для донора "маяків" – підвищення ціни на газ для населення, посилення боротьби із корупцією (Антикорупційний суд так і не створено), зірвано програму "великої приватизації". Скасування мораторію на продаж землі сільгосппризначення, на думку чиновників Кабміну, тимчасово зникло із вимог, однак офіційні особи МВФ цю інформацію не підтвердили.

Кабмін відмовився підвищувати ціну на газ для населення, і для узгодження цього питання з МВФ до Вашингтона вилетів міністр фінансів Данилюк. Напередодні можливої ​​невдачі переговорів чиновники уряду та сам Данилюк уже встигли заявити, що в майбутньому фінансова підтримка МВФ буде не потрібна, мабуть, сподіваючись на подальше успішне розміщення облігацій.

Особливий статус "окремих районів" Донбасу подовжено на рік

Питання особливого статусу "окремих районів Донецької і Луганської областей" (ОРДЛО) – украй чутливе для українського суспільства, яке усвідомлює незаконність "мінських домовленостей". На буквальному виконанні домовленостей наполягає президент Путін. Крім того, Рада Безпеки ООН привітала їх виконання як єдиного механізму "врегулювання кризи" на Донбасі. США, Німеччина та Франція також наполягають на виконанні домовленостей Україною, пов'язуючи їх із подовженням санкцій проти Росії. Саме тому президент Порошенко намагається у будь-які способи узаконити ці "домовленості". Ситуація загострюється тим, що їх підписано "президентами донбаських республік" – Плотницьким і Захарченком, що фактично легітимізує незаконні формування та робить їх повноцінними учасниками переговорного процесу. На цьому із самого початку наполягав президент РФ Путін, оскільки після визнання "республік" Росія формально перестане бути агресором на Донбасі, що спричинить зняття санкцій.

Як компроміс Порошенко вважав за краще розділити цю ініціативу на дві частини. Один законопроект подовжує дію незаконно прийнятого 16 вересня 2014 року закону про "особливий режим самоврядування в ОРДЛО" ще на рік. Решту питань винесено в окремий законопроект із пафосною назвою "Про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету на тимчасово окупованій території Донецької і Луганської областей". Експерти звернули увагу на те, що документи нагадують декларації ООН, а тексти "переведені перекладачем Google".

Під тиском партнерів із "Народного фронту" до першого законопроекту було внесено умову, згідно з якою "особливий режим самоврядування" може бути надано тільки після виведення окупаційних військ і дотримання вимог безпеки. Із другого документа президент і його адміністрація змушені були вилучити згадування про "мінські домовленості" та резолюцію Ради Безпеки ООН, яка фактично їх легалізує. Однак у тексті залишилася можливість для президента застосовувати війська в мирний час, а також можливість торгівлі з окупованими територіями, регулювання якої пропонується передати об'єднаному штабу командування. Як "цукерка" у законопроекті з'явилася згадка про збройну агресію Росії, однак дату її початку не вказано, на чому наполягали депутати від Самопомочі, резонно стверджуючи, що це послужить підставою для виплати репарацій агресором після звільнення території.

Законопроекти було внесено після піврічної їх закритої від суспільства "розробки та узгодження із зарубіжними партнерами". Саме тому в день внесення їх Адміністрацією президента до Верховної Ради перед будівлею парламенту зібралися активісти партій "Свобода" та "Національний корпус", які вимагали від депутатів відмови від прийняття капітулянтських законів, в іншому випадку погрожуючи штурмом парламенту.

Незважаючи на протести депутатів від партій "Самопоміч", "Батьківщина" та "Свобода", закон про подовження особливого статусу ОРДЛО було прийнято. У правлячої коаліції голосів не вистачило, однак їх підтримали депутати від Опозиційного блоку, фракції "Воля народу" та Радикальної партії. Після голосування за цей закон Самопоміч виключила із фракції депутата Веселову, що голосувала за закон.

Другий законопроект було проголосовано у першому читанні. Депутати від Народного фронту заявляють, що до другого читання до нього буде внесено суттєві зміни.

Про те, що президенту потрібен був саме закон про подовження "особливого статусу" до певного терміну, свідчить миттєве узгодження поправок, що запропоновані Народним фронтом, і повторне внесення закону на розгляд, а потім – і підписання його в обхід регламенту головою парламенту Парубієм та у той самий день – самим Порошенком.

Народний фронт продемонстрував, що без його підтримки жодного із необхідних Порошенку законів не може бути прийнято. Як компенсацію за голосування від президента вимагали звільнення начальника Генштабу Муженка, проте поки незрозуміло, чи захоче він піти на цей крок, адже Муженко – один із небагатьох, особисто відданих президенту, прихильників, до того ж армія перебуває під його командуванням.

Після прийняття закону відбулася зустріч спецпредставника Держдепартаменту США Волкера із помічником президента РФ Сурковим у Белграді, на якій одним із головних питань було врегулювання "конфлікту" на Донбасі. Сурков назвав переговори "конструктивними" та висловив упевненість у досягненні позитивного результату. Він заявив, що за більшістю розбіжностей російського проекту резолюції Ради Безпеки ООН щодо Донбасу може бути знайдено порозуміння.

Міністерства закордонних справ Німеччини та посольство Франції назвали "хорошим кроком" подовження особливого статусу та заявили, що Україна дотримує своїх міжнародних зобов'язань у реалізації мінських домовленостей. Волкер назвав прийнятий закон "жорсткими кроками до миру" та заявив, що міжнародна миротворча місія може стати основою для реалізації мінських домовленостей. Він підкреслив, що їх виконання Росією приведе до зняття режиму санкції.

Відповідно до Конституції і закону про оборону, Порошенко, а до нього виконувач обов'язків президента Турчинов зобов'язані були оголосити стан війни із Росією вже після окупації Криму та ввести воєнний стан на територіях, що прилягають до зони конфлікту, проте не зробили цього. Більш того, не розірвано дипломатичні відносини та зростають обсяги торгівлі з агресором. Президент, його оточення, секретар РНБО Турчинов і частина депутатів від партії "Народний фронт" своїми діями демонструють, що не збираються обговорювати свої рішення із громадянським суспільством.

Бездіяльність влади вже призвела до серйозних правових наслідків для українських військових, які можуть потрапити під переслідування Гаазького трибуналу за використання зброї у "мирний час".