25.09-01.10.2017 Україна: Головні події і теми тижня

Головні події і теми тижня 25.09-01.10.2017 від Digests & Analytics Ukraine

Теми тижня

• Порошенко посилює контроль над судами.
• Гривня продовжує падати.
• За вибух арсеналу під Вінницею знову буде покарано "стрілочників".
• Таємний український експорт зброї.
• Закон про окуповані території Донбасу.
• Мова розбрату.

"Судова реформа" зміцнює контроль Порошенка над судами

Весь передостанній тиждень вересня Верховна Рада робила вигляд, що "розглядала" поправки до президентського законопроекту про реформу судової системи за відсутності кворуму – у сесійній залі парламенту були присутні близько 30 депутатів. Усі поправки було відхилено. Ідеться про внесення сотень змін до всіх кодексів судочинства. Більшість поправок не влаштовують президента та лідерів партії "Народний фронт". Тому депутати правлячої коаліції просто проігнорували засідання і передали картки для голосування колегам, які зареєстрували їх у системі голосування. Глава парламенту Парубій (обраний від партії більшості "Народний фронт") просто "не помітив" порушень регламенту та вів засідання, начебто у залі був кворум. Парламентська більшість має намір прийняти закон у потрібній президенту редакції під час першого сесійного тижня жовтня разом з урядовим законом про пенсійне забезпечення.

Президент Порошенко створив Суд з питань інтелектуальної власності, відповідно до закону про судоустрій і статус суддів, прийнятий 2016 року. У той самий час, спеціалізований Антикорупційний суд – ключовий компонент антикорупційної реформи – досі не створено, незважаючи на вимоги західних партнерів і кредиторів України, включаючи МВФ.

Вища рада правосуддя затвердила 111 кандидатів на посади суддів Верховного Суду, незважаючи на те, що значну частину кандидатур було відхилено Громадською радою доброчесності через винесення ними сумнівних або явно неправосудних рішень. Призначення суддів, відповідно до нового закону, є прерогативою президента, і це дає Порошенку та його оточенню можливість ефективного контролю над судовою системою.

Послідовну неповагу до закону виявляють усі гілки влади – починаючи від президента та його адміністрації, депутатів, правоохоронних органів, прокуратури й закінчуючи суддями, що створює в Україні атмосферу правового нігілізму, негативно впливає на економічну та політичну ситуацію в країні, а також погіршує інвестиційний клімат.

Гривня продовжує дешевшати

На валютному ринку сформувався стійкий тренд на плавне зниження курсу гривні за стійкого перевищення попиту на валюту над пропозицією. Курс знижується, навіть незважаючи на період бюджетних платежів, під час якого експортери змушені продавати валюту для виконання фінансових зобов'язань. Фінансисти пов'язують невеликий обсяг пропозиції валюти із виплатою експортерам великих сум відшкодування ПДВ у гривні. Спроба Нацбанку збити ажіотаж, оголосивши аукціон на продаж доларів, досягла лише часткового успіху – курс долара продовжив зростання. Слідом за міжбанківським ринком, долар різко подорожчав в обмінних пунктах. За місяць гривня подешевшала на 93 коп. щодо долара.

На зустрічі із представниками 40 найбільших банків заступник глави НБУ Чурій заявив, що, незважаючи на зростання надходжень від експорту, обсяги імпорту також істотно зросли. Він звинуватив ЗМІ у спекуляціях з приводу девальвації гривні, що викликало ажіотажний попит населення на валюту та здійснює негативний вплив на міжбанківський ринок. За словами Чурія, Нацбанк планує подальшу валютну лібералізацію та має намір подати до Верховної Ради законопроект "Про валюту", що доопрацьовується після публічних обговорень з експертами та учасниками фінансового ринку.

За прогнозами фінансових експертів, у жовтні гривня продовжить падіння. У цей період відбувається покупка валюти інвесторами для виведення дивідендів. Банкіри вважають, що керівництво Нацбанку плавно девальвує гривню для досягнення показників, що закладені до бюджету за підсумками року, – 27,2 грн/$, аби заощадити на соціальних виплатах у разі отримання кредитів від міжнародних фінансових донорів і МВФ за рахунок низького курсу національної валюти. При цьому прем'єр-міністр Гройсман стверджує, що для зростання курсу до 30 грн/$ до кінця року підстав немає.

Порошенко не збирається нікого звільняти після вибуху на найбільшому складі боєприпасів

В околицях Вінниці на одному із найбільших складів боєприпасів виникла пожежа, що призвела до серії вибухів. Жителів найближчих населених пунктів було евакуйовано. Вибухи було чутно навіть у Києві. Украерорух обмежив польоти авіації у радіусі 50 км від арсеналу. 14 поїздів змінили маршрут прямування. За даними Держслужби із надзвичайних ситуацій, постраждало не менше 2 осіб. Міністерство оборони заявило, що пожежа торкнулася тільки 10 % площі арсеналу, де зберігалися танкові боєприпаси. За словами чиновників Міністерства оборони, боєприпаси, розташовані у підземних сховищах і стаціонарних спорудах, не постраждали, велику частину майна врятовано. Міністр оборони Полторак заявив, що на складі зберігалося 86 тис. т боєприпасів, "велику частину яких було призначено для утилізації". Чиновники міністерства озвучили суму збитку в $800 млн. Ця сума може збільшитися у кілька разів із врахуванням того, що ці боєприпаси виробляються тільки в Росії, і закуповувати їх доведеться в інших країнах.

На кінець третьої доби пожежу вдалося локалізувати, на складі та в околицях відбувалися лише окремі вибухи, жителям дозволено повернутися до своїх будинків. Голова Вінницької обласної державної адміністрації повідомив, що постраждало близько 2 тис. будинків у навколишніх населених пунктах, а прем'єр-міністр Гройсман заявив, що розмінування території буде здійснено до грудня.

СБУ та прокуратура розглядають кілька версій події. Прес-служба Збройних сил повідомила, що з 25 вересня у Вінницькій області під виглядом антитерористичних навчань проходила операція із затримання диверсантів. За словами прес-офіцера, частину диверсантів затримано. Війська взяли під посилену охорону велику кількість військових стратегічних об'єктів. У процесі журналістського розслідування й після виступу чиновників Міністерства оборони з'ясувалося, що склад належним чином не охоронявся, було відсутнє належне огородження та обладнання для спостереження за периметром і територією складу, кошти на переобладнання та модернізацію не освоєно. Генеральний прокурор Луценко стверджує, що причиною вибуху міг бути "закладений диверсантами детонатор". Велика частина боєприпасів зберігалася на відкритих майданчиках посеред лісового масиву, місця складування не було огороджено валами, ящики стали непридатними під час багаторічного зберігання просто неба.

Президент Порошенко на засіданні військового кабінету зажадав покарання винних за те, що сталося. Депутати від Народного фронту, а слідом за ними й глава РНБО Турчинов, поклали відповідальність на всю вертикаль управління Міноборони, починаючи з начальника Генштабу Муженка. У відповідь Муженко заявив, що нікому не вдасться звинуватити його або його підлеглих у бездіяльності. Судячи з усього, навіть після вибухів на 6 складах боєприпасів, які спричинили тяжкі наслідки для обороноздатності країни, нікого з осіб вищого армійського керівництва не буде покарано, а провину за те, що сталося, у черговий раз перекладуть на виконавців.

Скандал навколо “сірого експорту” української зброї

Міжнародні організації у черговий раз підняли тему "сірого" експорту українських озброєнь, яка особливо актуальна із врахуванням втрати великої кількості боєприпасів під час вибухів арсеналу під Вінницею.

Amnesty International звинуватила українську владу у продажу через компанію "Укрінмаш" бойових вертольотів, стрілецької зброї, мінометів, гранатометів і боєприпасів до Південного Судану, де багато років йдуть бойові дії, а жертвами громадянської війни стали сотні тисяч людей.  Представники компанії заявили, що контракт, укладений 2014 року, не виконано, зброю поставлено не було.

Матеріали розслідування журналістів групи з документування фактів організованої злочинності та корупції (OCCRP) свідчать, що влада України протягом 2014-2016 років через компанії "Техімпекс" та "Укрінмаш" поставляли зброю, боєприпаси та комплектувальні до військової техніки радянського зразка, куплені в Європі, країнах СНД та Україні, до Африки, на Близький Схід, а також до Північної Кореї через фірми в Об'єднаних Арабських еміратах. Схема постачання зброї до країн, в яких іде війна, стала можливою завдяки "дірці" в українському законодавстві, яка дозволяє не вказувати у контракті дані сертифіката, що однозначно ідентифікують кінцевого покупця. Журналісти стверджують, що таку схему було використано для "відмивання" зброї. У Техімпекс заявили, що компанія не уповноважена експортувати товари військового призначення.

Двома тижнями раніше OCCRP опублікувала результати розслідування про постачання зброї радянського зразка сірійським повстанцям з кількох пострадянських і східноєвропейських країн, серед яких фігурувала й Україна, яка поставила озброєнь на $17,3 млн протягом 2015-2017 років. Жодна із сум від продажу зброї не знайшла відображення у державному бюджеті.

Війна на Донбасі та нові санкції проти РФ

Бойові дії на Донбасі не припиняються ні на день. Щодня в офіційних зведеннях повідомляється про загиблих і поранених українських військовослужбовців. Статус "антитерористичної операції" в умовах застосування військ і наявності лінії фронту на Донбасі викликають все більше запитань у населення та зарубіжних партнерів України. Фактично, така ситуація свідчить про внутріукраїнський конфлікті, в якому Росія участі не бере. "Окремі райони Донецької і Луганської областей, в яких діє особливий режим місцевого самоврядування", формально визнано тимчасово окупованими постановою Верховної Ради від 17 березня 2015 року. Однак у постанові не визначено, ким саме вони окуповані.

"Штаб антитерористичної операції", який фактично керує військовими діями на Донбасі, є незаконною структурою, що створена в обхід закону "Про боротьбу з тероризмом". Влада оголосила, що намагається виправити ситуацію за допомогою нового закону "Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету над тимчасово окупованою територією Донецької і Луганської областей України". Навіть за півроку після перших повідомлень про початок роботи над законопроектом його текст у відкритому доступі відсутній, проте Адміністрація президента повідомила, що його вже "узгоджено з усіма партнерами" та буде передано до Верховної Ради найближчим часом. Згідно із повідомленням "Української правди", Порошенко наполягатиме на його прийнятті наступного пленарного тижня, оскільки 18 жовтня спливає термін дії закону "Про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", який було прийнято без обговорення в авральному порядку 16 вересня 2014 року та підписано Порошенком прямо у сесійній залі Верховної Ради. І сам закон від 16 вересня 2014 року, і постанова Верховної Ради від 2015 року свідчать про проведення місцевих виборів і легалізацію "місцевого самоврядування", включаючи право на формування силових структур. Російський представник на мінських перемовинах Гризлов вимагає пролонгації закону від 2014 року із включенням до тексту статті про його дію на постійній основі, без чого, за словами Гризлова, виконання мінських домовленостей неможливо. Безсумнівно, що Путін готує варіант "Б" у разі невдалого для Росії голосування в Раді Безпеки ООН і має намір продавити проведення виборів на Донбасі та формування "органів влади та силових структур" на вигідних для нього умовах, відповідно до чинного законодавства.

Міністр закордонних справ України Клімкін стверджує, що миротворчу місію буде введено на Донбас після "політичного розв'язання конфлікту", проте не уточнює, хто буде другою стороною перемовин. При цьому він наполягає, що угода має бути досягнута одночасно із рішенням про введення миротворчого контингенту, після чого "миротворці можуть і здатні навести лад". Клімкін заявив, що український проект резолюції Ради Безпеки ООН щодо миротворчої місії уже готовий і погоджений з усіма партнерами, проте визнав, що її прийняття залежить тільки від Росії.

Тим часом, американська влада має намір посилити санкції проти Росії через агресію в Україні. Функції і повноваження щодо застосування санкцій президент США Трамп делегував держсекретарю Тіллерсону. Міністерство фінансів США повідомило, що посилений режим санкцій набуде чинності 28 листопада.

Очевидно, що США підштовхують Росію до мирного розв'язання "конфлікту" на Донбасі. Однак більшість експертів переконані, що президент РФ Путін не збирається виводити звідти війська й техніку, особливо з урахуванням призначених на наступних рік президентських виборів. Про це саме свідчить відновлення курсування "гуманітарних конвоїв" і підтримка незаконного експорту вугілля, що видобуто на окупованій території, із транзитом російськими портами.

Мова розбрату

Закон про освіту, підписаний президентом Порошенком у понеділок, викликав різку реакцію країн – сусідів України, більшість з яких звинуватили українську владу у порушенні прав своїх національних меншин у вивченні рідної мови. Про порушення прав російськомовного населення заявив і МЗС Росії. 5 європейських країн звернулися до ПАРЄ із проханням розглянути новий український закон на відповідність європейським нормам. Міністр освіти Гриневич у відповідь заперечила, що закон не виключає та не обмежує вивчення мов нацменшин. Експерти звертають увагу на відсутність можливості навчання рідною мовою українських нацменшин у сусідніх країнах.

Далі за всіх у тиску на Україну пішов уряд Угорщини – він заявив про намір блокувати всі українські ініціативи, спрямовані на зближення з ЄС. Після цього демаршу міністр закордонних справ Клімкін викликав посла Угорщини для консультацій. Клімкін заявив, що закон, який викликав негативний резонанс європейських сусідів України, направлено на розгляд до Венеціанської комісії.