18-24.09.2017 Україна: Головні події і теми тижня

Головні події і теми тижня 18-24.09.2017 від Digests & Analytics Ukraine

Теми тижня

• Влада демонструє відмову від принципів Майдану.
• Корупція по-українськи, її ватажки та виконавці.
• Проект бюджету 2018 року вже у Верховній Раді.
• Гривня наполегливо дешевшає весь тиждень.
• Нафтогаз без реформ і незалежних членів Наглядової ради.
• Порошенко просуває ідею про миротворців ООН на Донбасі.
• Захід-2017 і російська військова загроза.
• Американські озброєння для України.

Влада демонструє прихильність корупції, відмову від принципів Майдану, переслідує активістів та учасників бойових дій

Представники влади, які на словах проголошують "вірність ідеалам Майдану", насправді давно від них відійшли. Практично у кожному законопроекті, що розглядає Верховна Рада, тією чи іншою мірою обмежуються права й свободи громадян, у тому числі, гарантовані Конституцією. Суди виправдовують і випускають з-під варти виконавців репресій проти активістів Майдану, колаборантів і корупціонерів. У той самий час суди виносять обвинувальні вироки активістам, добровольцям і політичним супротивникам Порошенка та Авакова. Суди масово виправдовують або відпускають з-під варти осіб, що обвинувачувались у сепаратизмі та брали участь у переслідуванні та вбивствах активістів Майдану.

Суд Чорноморська виправдав 20 учасників "Антимайдану", які влаштували 2 травня 2014 року разом зі співробітниками правоохоронних органів бійню у центрі Одеси, під час якої загинули кілька активістів. Судді не взяли до уваги доводи звинувачення, зазначивши, що докази було отримано із порушенням процесуальних норм, і заявили, що підслідні "просто допомагали" співробітникам правоохоронних органів. Крім того, у рішенні суду визнано недоведеними та голослівними твердження про те, що до злочину причетні чиновники й керівництво країни у період президентства Януковича. Двох із виправданих судами прокуратура знову затримала за іншими звинуваченнями. Перед будівлею суду виникла бійка, у ході якої, за заявою МВС, постраждали 35 бійців Національної гвардії і поліцейських. Днем пізніше в Одесі відбулися сутички українських активістів із поліцією та Націгвардією. Активісти вимагали притягнути до відповідальності суддів і співробітників прокуратури, які допустили виправдувальні вироки бойовикам "Антимайдану", що брали участь у вбивствах разом зі співробітниками правоохоронних органів 2 травня 2014 року.

Харківський суд змінив запобіжний захід з утримання в СІЗО на домашній арешт колишнього мера Слов'янська Штепі, що обвинувачувалася за статтею "сепаратизм". Штепа перебувала в СІЗО протягом трьох років. Незважаючи на факти її антиукраїнської діяльності під час захоплення Слов'янська російським найманцем Гіркіним, вирок їй досі не оголошено. За рідкісними винятками, судові процеси щодо мерів міст Донбасу, яких звинувачували у сепаратизмі, закінчилися виправдувальними вироками.

Апеляційний суд Києва випустив з-під варти під домашній арешт колишнього співробітника спецпідрозділу "Беркут" Лободу, який брав участь у знущаннях над активістами "Автомайдану" у січні 2014 г. Ще одного учасника переслідування активістів Майдану – колишнього заступника начальника МВС Києва Кравченка відпущено вінницьким судом з-під домашнього арешту.

Бердянський суд, а слідом за ним й апеляційний суд Маріуполя, засудив до 13 років тюремного ув'язнення прикордонника, який відкрив вогонь по автомобілю, що не зупинився на блокпосту поблизу Маріуполя. Водій автомобіля після кількох допитів зник у Росії.

Суди загрузли у корупції. Украй показовим став арешт двох суддів із Дніпра, які намагалися дати хабар очільнику Спеціальної антикорупційної прокуратури Холодницькому. Користувачі українських соцмереж були обурені публікаціями російських телефонних шахраїв – "пранкерів" розмов нібито бізнесмена Грановського з оточення президента Порошенка, в яких львівські судді висловлювали готовність винести рішення, потрібне президенту, щодо колишнього грузинського президента Саакашвілі.

Член громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів Маселко повідомив, що із 351 судді, які виносили завідомо неправосудні рішення проти активістів Майдану, звільнено лише 36. Комісія внесла подання про звільнення 64 суддів, але одного із них уже відновлено на посаді за рішенням Вищої ради юстиції. Очікують остаточного рішення 29 суддів. Інші продовжують працювати.

Міжнародна правозахисна організація Transparency International подала позов на Генпрокуратуру, головну військову прокуратуру сил АТО та держпідприємство "Інформаційні судові системи" за фактом незаконного засекречування судового рішення про спецконфіскацію  $1,5 млрд, що нібито належали "сім'ї Януковича".

І, нарешті, тиждень завершило пишне весілля сина генерального прокурора Луценка, яке охороняли співробітники державної служби охорони, що напали на журналістів, які намагалися з'ясувати, хто був запрошений на захід.

Ці факти наочно демонструють, що вищі посадові особи держави так і не винесли уроків із діяльності попередників та активно застосовують принцип "своїм – все, іншим – закон". Глава Верховної Ради Парубій продемонстрував повне нехтування законом, проводячи голосування поправок до одного з основоположних законів про судову систему в залі, де були присутні лише близько 30 депутатів, що призвело до незаконного відхилення всіх альтернативних пропозицій.

Незважаючи на успішне розміщення держоблігацій, гривня продовжує дешевшати

Міністр фінансів Данилюк оголосив, що кілька приватних інвесторів да.ть у борг Україні $3,0 млрд унаслідок розміщення єврооблігацій із терміном погашення 2032 року під 7,38-7,5 % річних. Президент Порошенко заявив, що $1,5 млрд із них буде використано на викуп держборгу із термінами погашення 2019-2020 рр., решту коштів – зараховано до бюджету.

Таке вливання мало б заспокоїти валютний ринок, однак гривня весь тиждень продовжувала дешевшати, навіть незважаючи на настання періоду бюджетних платежів. Виплата відшкодування ПДВ експортерам дозволила їм притримати валюту за зростаючого попиту, що спричинило стрибок курсу та змусило Нацбанк продаватиме валюту. Крім того, на ринок тисне показник середньорічного курсу в 30,2 грн/$, що закладений до проекту бюджету наступного року. На думку експертів фінансового ринку, кінець місяця може бути сприятливішим для гривні, однак загальна тенденція на ослаблення національної валюти зберігається через невизначеність щодо отримання наступного траншу кредиту МВФ.

Нафтогаз без реформ

Два останніх члени Наглядової ради Нафтогазу – Уорвік і Річардс – подали у відставку, причиною якої названо згортання реформ з боку уряду. Вони підкреслили, що ще в квітні попереджали про можливу відставку, якщо Кабмін відмовиться проводити реформу корпоративного управління компанії. Уорвік і Річардс констатували збільшення політичного втручання до роботи Нафтогазу. Нового незалежного члена наглядової ради Нафтогазу не обрано через відсутність кворуму членів конкурсної комісії.

Миротворці на Донбасі – засіб легалізації ОРДЛО

Президент Порошенко наполегливо просуває в міжнародних організаціях свою ідею про введення миротворчих сил ООН на Донбас, незважаючи на відсутність її підтримки всередині країни.

На сесії Генеральної Асамблеї ООН він виступив із пропозицією ввести на Донбас миротворчий контингент для врегулювання ситуації, а для підготовки до його введення – направити до України оціночну місію. При цьому Порошенко був змушений визнати, що мінські домовленості не працюють навіть з питання звільнення заручників, не кажучи вже про дотримання режиму припинення вогню. Перед виступом Порошенко в кулуарах Генеральної Асамблеї провів зустрічі із президентами Австрії ван дер Белленом і Польщі Дудою, єврокомісаром із закордонних справ Могеріні та главою Євроради Туском, а пізніше – із віце-президентом США Пенсом, держсекретарем Тіллерсоном, президентом Франції Макроном, прем'єр-міністром Канади Трюдо та міністром закордонних справ Фрилянд. За повідомленням прес-служби українського президента, однією із ключових тем зустрічей було введення миротворчого контингенту ООН на Донбас.

Більшість громадян України вважають, що миротворці лише зафіксують втрату території і не припинять військовий конфлікт, оскільки Путін не збирається виводити війська та важку техніку з Донбасу. Крім того, для введення контингенту ООН необхідна згода всіх сторін конфлікту. Росія себе такою не визнає, отже, рішення цього питання упреться в легалізацію статусу невизнаних донбаських "республік" і перетворення їх на суб'єктів переговорів, на чому так наполягає Росія. І, безумовно, це виведе Росію з-під санкцій, оскільки вона вже не буде стороною конфлікту. У виступі на Генеральній Асамблеї ООН міністр закордонних справ РФ Лавров знову заявив, що в Україні відбувається "внутрішній конфлікт" і звинуватив українське керівництво в порушенні мінських домовленостей.

На випадок провалу плану з легалізації ОРДЛО Росія у проекті резолюції Ради Безпеки ООН запропонувала ввести миротворців із поліцейськими та охоронними функціями для забезпечення безпеки персоналу спостережної місії ОБСЄ й тільки уздовж "лінії розмежування". Глава МЗС Росії Лавров уже встиг заявити, що пропозицій і зауважень до російського проекту резолюції так і не надійшло. Хоча, якщо ситуація буде розвиватися в напрямку легалізації "молодих республік", РФ "не буде примушувати до обговорення власного варіанту".

На очевидну двозначність і можливу небезпеку миротворчої місії ООН для України вказали майже всі іноземні експерти на форумі YES, який відбувся в Києві у середині вересня. Проте, деякі європейські політики, у тому числі міністр закордонних справ Німеччини Ґабріель, встигли заявити, що згода президента РФ Путіна на введення миротворчої місії на Донбас – це великий крок назустріч Заходу, тому необхідно послабити або взагалі скасувати санкції проти Росії, оскільки вони заважають виконати мінські домовленості у повному обсязі.

Захід намагається у будь-які способи врегулювати конфлікт на Донбасі, оскільки це ускладнює міжнародну обстановку, і без того напружену через північнокорейську ядерну програму. Єдиний спосіб, який убачають зарубіжні політики, – це примус "сторін конфлікту" до виконання мінських домовленостей, включаючи "політичну складову" – вибори місцевих органів влади, а також амністію. Іншого плану для врегулювання в порядку денному немає, оскільки українська влада та президент Порошенко так і не запропонували нічого взамін "мінських угод".

Необхідною умовою закінчення конфлікту все партнери України вважають відновлення територіальної цілісності країни. Саме про це заявив президент США Трамп у виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН, де він сказав про необхідність відстоювати повагу до кордонів і відбивати загрози суверенітету, "починаючи від України до Південно-Китайського моря". У США чудово розуміють, що саме відбувається на Донбасі, але невизнання українською владою факту війни з Росією зв'язує їм руки. Спецпредставник Держдепартаменту США Волкер вважає, що миротворчий контингент ООН зможе забезпечити умови для проведення місцевих виборів на Донбасі, якщо отримає можливість контролювати всю територію ОРДЛО до кордону із Росією. Самі ж вибори, на думку Волкера, не можуть бути одномоментними. Необхідно забезпечити участь у них тимчасових переселенців і визначити, хто саме має право голосування. Волкер вважає приєднання США до переговорів у "нормандському форматі" недоцільним.

Зброя, військова допомога Україні та російська військова загроза

Минулого тижня завершилися повномасштабні спільні російсько-білоруські військові навчання "Захід-2017". Незважаючи на оголошену кількість військового угруповання в 13 тис. військовослужбовців, західні військові експерти вважають, що в маневрах брали участь близько 100 тис. чол. Більшість експертів і політиків упевнені, що вчення мали суто наступальний характер і демонстрували агресивні наміри російського керівництва щодо країн Балтії, Польщі та України. Для України, яка вже втратила Крим і частину Донбасу в результаті збройного вторгнення російських військ, гостро стоїть питання про постачання високотехнологічних летальних озброєнь. Питання про надання зброї розглядалося ще президентом США Обамою, а наразі – і президентом Трампом. Рішення досі не прийнято, незважаючи на серйозну підтримку обох палат Конгресу.

Президент Порошенко та його оточення постійно заявляють, що Україна "ось-ось" отримає зброю від США, однак Україна поки отримує допомогу технічними засобами та інструкторами для навчання військовослужбовців. Колишній генеральний секретар НАТО Расмуссен після відвідин лінії бойових дій на Донбасі заявив про те, що Захід має забезпечити Україну сучасними захисними військовими системами. Прем'єр-міністр Канади Трюдо заявив, що наступного року інструктори з Канади та Великої Британії запустять ще одну тренувальну програму для українських військовослужбовців.

Сенат США схвалив законопроект про бюджет 2018 року на потреби національної безпеки. Президент Порошенко повідомив, що сума фінансування для України, прописана в ньому, становить $500 млн і включатиме військові оборонні системи. Однак у тексті документу, що розміщений на офіційному сайті, ідеться лише про $150 млн, які буде спрямовано на навчання та підготовку військовослужбовців, а також на обладнання для української армії, Нацгвардії і СБУ. Прихильники президента за деякий час заявили, що йдеться про оборонну програму на кілька років, в якій передбачено таку суму, однак закон про військову підтримку України президент США Трамп так і не підписав.

Мабуть, американські президенти не довіряють українському керівництву та не вважають достатніми гарантії непотрапляння зброї, переданої Україні, до Росію, Китаю, Ірану або КНДР.