11-17.09.2017 Україна: Головні події і теми тижня

Головні події і теми тижня 11-17.09.2017 від Digests & Analytics Ukraine

Теми тижня

• Новий політичний сезон не буде спокійним.
• Гривня відступає. Без нових позик не обійтися. Перспективи економіки.
• Розслідування злочинів на Майдані й переслідування опозиції. Фактор Саакашвілі.
• Миротворці, війна на Донбасі, корупція в Україні, реформи в економіці – теми форуму YES.
• Проблема Криму та засудження Чийгоза.

Новий осінній політичний сезон в Україні не буде спокійним

"Прорив кордону" колишнім грузинським президентом Саакашвілі, якого Порошенко позбавив громадянства в липні нинішнього року, відкрив новий бурхливий політичний сезон. Сам факт "прориву" та безпосередня участь Порошенка у "спецоперації", що стало відомо ЗМІ, свідчать про його невпевненість у контролі над ситуацією та недовіру до виконавців. Показовою була поведінка прикордонників – вони фактично розступилися й дали мітингувальникам перевести Саакашвілі через кордон.

Поруч із Саакашвілі перебували опозиційні депутати, у тому числі лідер партії "Батьківщина" Тимошенко. Після прибуття в Україну Саакашвілі попрямував до Львова, де зустрівся з мером Садовим, лідером ще однієї опозиційної політичної сили – "Об'єднання Самопоміч". І хоча спільної заяви опозиція так і не зробила, прагнення до об'єднання зусиль було наявне, навіть незважаючи на негативне ставлення частини населення до Тимошенко.

Порошенко був украй роздратований появою Саакашвілі в Україні та практично відкрито пригрозив висиланням, однак після грізного окрику з боку американських політиків і дипломатів він, а потім і міністр юстиції Петренко та генпрокурор Луценко, змінили тон. Вони заявили, що "підстав для екстрадиції Саакашвілі до Грузії поки немає". Силові структури намагаються залякати активістів, двох із яких було заарештовано за звинуваченням у сприянні незаконному перетинанню кордону, проте одному із лідерів руху – Сакварелідзе запобіжний захід обрано не було. Саакашвілі подав позов про визнання незаконним указу Порошенка про "припинення" його громадянства та спокійно поїхав із виступами країною. На кожній зустрічі з людьми він усіляко підкреслює своє ставлення до президента Порошенка та його оточення, називаючи їх корупціонерами, "баригами" та "грабіжниками України". Масла у вогонь підлила трагедія в Одесі, де на пожежі у дитячому таборі загинули троє школярок. Винними громадськість вважає мера Одеси Труханова, який разом із Порошенком замішаний в офшорному скандалі та, за інформацією ЗМІ, є громадянином Росії. Саме підконтрольні Трухановому фірми "розпиляли" бюджетні кошти на ремонт. Табір відкривав президент Порошенко, що було сприйнято суспільством як пряма підтримка Труханова, а після трагедії дало підставу активістами опозиції звинуватити президента в покриванні корупції.

Тема корупції і її впливу на всю ситуацію в Україні була однією із центральних у ході візиту заступника голови МВФ Ліптона, а також на економічному форумі YES (Yalta European Strategy), який був організований в Києві зятем колишнього президента Кучми олігархом Пінчуком. Усі іноземні союзники та партнери України одностайно заявляють, що корупція вбиває країну й потрібно вживати рішучих дій для її подолання. Одним із заходів, які, на думку світових лідерів, можуть змінити ситуацію, є створення спеціалізованого, незалежного від інших гілок влади, Антикорупційного суду. Однак, за оцінками експертів та аналітиків, Порошенко та його оточення люто опираються цьому процесу та всіляко його гальмують. Порошенко та генпрокурор Луценко взагалі запропонували не створювати цей суд, незважаючи на зміни, внесені до Конституції, а замінити його окремою палатою в суді загальної юрисдикції, який фактично перебуває під повним контролем Порошенка. Український президент на форумі YES навіть спробував піти в атаку на західних політиків, поставивши запитання: а в яких ще країнах є антикорупційні суди? На що колишній держсекретар США Керрі йому відповів, що на Заході всі суди – незалежні та антикорупційні. Порошенко показово проігнорував цю відповідь.

Невпевненість влади дозволила лідеру "Батьківщини" Тимошенко пробитися на телебачення після 3 років бойкоту з боку олігархів – власників каналів, які не бажали псувати стосунки із президентом і "Народним фронтом" – другим членом парламентської коаліції. "Народний фронт" після парламентських виборів 2014 року остаточно втратив підтримку виборців і в разі проведення позачергових виборів зникне з політичної сцени. Однак контроль НФ над двома ключовими міністерствами – внутрішніх справ та юстиції – не дає Порошенку можливості позбутися "союзників" одним рухом. Незважаючи на гучні заяви Порошенка про те, що позачергових виборів не буде, до ЗМІ просочилася інформація про переговори з метою об'єднання двох політсил до "партії влади". Головним ідеологом такої "мегапартії" називають секретаря РНБО Турчинова. Хоча, на думку багатьох аналітиків, загальний рейтинг об'єднаної партії може виявитися навіть нижчим, ніж одного "Блоку Петра Порошенка". Союзниками Порошенка очікувано виступили "націоналісти", включно із партією "Свобода", які, очевидно, убачають у Саакашвілі політичного конкурента.

"Непопулярні реформи", до яких МВФ та інші міжнародні кредитори примушують українську владу, можуть різко загострити ситуацію у суспільстві та змінити розклад сил. Саме цим, імовірно, можна пояснити активізацію практично всіх партій і рухів, розгортання штабів і запуск політичної реклами.

"Бюджет зростання" на наступний рік і перспективи гривні

Незважаючи на бравурні заяви чиновників уряду про виконання й перевиконання надходжень до бюджету, а також високі темпи зростання економіки, реальна ситуація є іншою. За підсумками поточного року показник інфляції може значно перевищити "коридор", закладений до бюджету, –  8 ± 2 %. У серпні середньорічна оцінка рівня споживчої інфляції становила вже понад 16 %, а з урахуванням запланованих урядом виплат за новим пенсійним законом може значно перевищити цей показник. Цей факт був змушений визнати й Нацбанк, зазначивши зростання цін практично за всіма товарними групами, особливо за продуктами харчування, а також посилення тиску на ціни з боку виробничих витрат. Новий прогноз рівня інфляції за підсумками року так і не було озвучено, а облікова ставка залишена на минулому рівні – 12,5 %.

НБУ похвалився зростанням чистих золотовалютних резервів з $4,9 млрд на початку року до $5,4 млрд – у серпні. За цей самий час загальний державний і гарантований державою борг виріс більш ніж на $5,0 млрд за негативного сальдо зовнішньої торгівлі.

Міністерство фінансів оцінило виплати п'яти наступних років – з 2018 по 2022 рік за обслуговування держборгу в $28,7 млрд. У найбільш важкому, 2020 році, потрібно буде повернути більше $5 млрд. Тому для збереження принаймні видимості стабільності в економіці владі України життєво необхідно терміново залучити додаткові запозичення. Найдешевшим варіантом для України є кредит розширеного фінансування від МВФ, однак фонд ставить жорсткі умови видачі грошей, пов'язуючи їх із проведенням заходів у політиці й економіці країни, які можуть призвести до різкого зростання протестних настроїв у суспільстві.

Візит заступника голови Фонду Ліптона до України та його зустрічі із президентом, міністрами та політиками продемонстрували, що шанси на отримання ще одного або навіть двох траншів кредиту Україна не втратила. Однак для цього Верховна Рада має прийняти низку законів щодо реформування пенсійної, медичної та освітньої системи, а уряд – запустити тотальну приватизацію держактивів. Вимогу про скасування мораторію на продаж землі сільгосппризначення жорстко не озвучено, а українські чиновники вдають, що це питання вже майже вирішено – гроші можна буде отримати й без виконання цього пункту меморандуму. Ліптон у черговий раз підкреслив, що боротьба із корупцією – також ключова вимога МВФ. Українська влада створює видимість рішучих “антикорупційних” дій, результат яких дорівнює нулю. При цьому чиновники висловлюють оптимізм і впевненість в отриманні чергового траншу, розмір якого за прогнозом заступника глави НБУ Чурія може сягнути $2 млрд. Крім того, він вважає за можливе отримання чергового траншу макрофінансової допомоги ЄС (кредиту) на суму €600 млн, хоча для цього також поставлені жорсткі умови, пов'язані зі зміною українського законодавства.

Однак навіть цих коштів може не вистачити для обслуговування держборгу. Тому міністерство фінансів запланувало розміщення єврооблігацій на суму більше $1,5 млрд (озвучено навіть цифру в $2,5 млрд) для викупу попередніх зобов'язань і пролонгування виплат на наступні періоди. Для презентації проекту емісії і проведення перемовин щодо розміщення нових цінних паперів міністр фінансів Данилюк виїхав у road show світовими фінансовими центрами. Ще до завершення поїздки Данилюка президент Порошенко висловив упевненість, що ОВГЗ буде успішно розміщено вже до 28 вересня. Відсоткова ставка за таким боргом може становити рекордні 7,5-7,75 % річних, порівняно із 2,0-3,0 % річних за позики від МВФ.

Уряд, тим часом, будує плани на середньострокову перспективу, і не акцентує уваги на виплатах з обслуговування держборгу. Кабінет міністрів затвердив проект бюджету на 2018 рік  і передав його на розгляд до Верховної Ради. У тексті законопроекту прописано збереження чинних ставок податків, підйом мінімальної зарплати до 3723, а прожиткового мінімуму ОВГЗ до 1700 грн за середньорічного курсу 29,3 грн/$. Прогноз зростання ВВП за підсумками року становить 3,0 %, рівень інфляції – 7,0 %. Дефіцит бюджету оцінюється в 2,4 %. Міністр фінансів Данилюк заявив, що економіка відновлюється, а доходи громадян – зростають. Він повідомив, що до бюджету закладено достатньо коштів для збільшення розміру пенсій, відповідно до закону, який має прийняти Верховна Рада вже у вересні. Прем'єр-міністр Гройсман назвав його "бюджетом зростання", хоча, з урахуванням реальної інфляції, це зростання може виявитися негативним, особливо, якщо не буде запущено реформи в економіці.

Тим часом негативне сальдо платіжного балансу та зростання грошової маси спричинили ослаблення гривні на міжбанківському ринку, яка подешевшала за останні 3 тижні майже на 50 коп. Зміцнення долара викликало стрибок попиту на валюту в населення та підтверджує високі інфляційні очікування. Заступник глави НБУ Чурій спробував заспокоїти ринок, заявивши, що значних коливань курсу протягом цієї осені очікувати не варто, оскільки Нафтогаз отримує достатньо валюти для покриття закупівель газу. До того ж, Чурій прогнозує збільшення надходжень від експорту сільгосппродукції нового врожаю.

Переслідування політичних конкурентів та активістів замість боротьби зі злочинністю та розслідування злочинів проти Майдану

Генпрокурор Луценко зробив гучну заяву про те, що практично всі злочини проти активістів Майдану вже розслідувано, а більшість справ передано до судів або вже розглядаються. Він назвав головними винними у розстрілах і репресіях колишніх президента Януковича, главу СБУ Якименка та міністра внутрішніх справ Захарченка. Саме вони, за словами Луценка, віддавали накази. У той самий час реальної картини подій немає й досі, як немає жодного засудженого. Більшості безпосередніх виконавців і замовників злочинів вдалося сховатися, частина із них продовжують працювати у силових структурах і навіть отримали підвищення по службі. Суспільству було продемонстровано небажання влади назвати замовників і виконавців злочинів і, тим паче, карати їх. Генеральний прокурор Луценко та головний військовий прокурор Матіос виступають у ЗМІ і соцмережах як політики, а не як незалежні чиновники, що мають гарантувати дотримання законності. Тому під тиском громадськості Вища рада прокурорів відкрила проти них дисциплінарну справу через порушення ними принципу презумпції невинуватості підслідних.

Силові структури поводяться демонстративно жорстко щодо нелояльних владі громадських активістів та учасників бойових дій, як було у випадку з арештом прихильників "Руху нових сил", які допомагали перетнути кордон їх лідеру Саакашвілі. Кричущим випадком стало внесення помічником міністра внутрішніх справ Геращенком до списків колаборантів на сайті "Миротворець" депутатів та активістів – прихильників Саакашвілі.

Цифри про завершені судові процеси проти корупціонерів, названі Луценком, виявилися брехнею – реально за весь минулий рік засуджено лише кілька чиновників нижчої ланки. Адже не доведено до кінця розслідування й не покарано жодного із фігурантів гучних справ, таких як глава Держфіскальної служби Насіров або депутат Онищенко.

Украй показовим став факт відсутності прогресу у розслідуванні гучних справ, у тому числі, убивство журналіста Гонгадзе 17 років тому. На плівках майора Мельниченка, достовірність яких так і не було оскаржено, колишній президент Кучма фактично віддав наказ про вбивство журналіста, що не завадило генпрокурору Луценку заявити про "складнощі в розслідуванні".

Злочинність у країні продовжує зростати. Не розкрито жодного резонансного злочину останніх років, включаючи вбивства журналіста Шеремета, вищих офіцерів розвідки й контррозвідки, колишнього депутата російської Держдуми Вороненкова. А повідомлення СБУ про щоденні затриманнях "диверсантів", "спільників бойовиків", а також про виявлення складів із боєприпасами та зброєю не сприймаються суспільством усерйоз, оскільки за більшістю із цих заяв не відбуваються судові процеси та засудження винних.

Чи припинить війну на Донбасі миротворча місія ООН?

20 вересня президент Порошенко має намір виступити в Нью-Йорку на сесії Генеральної Асамблеї ООН, де він, за словами чиновників МІД, представить своє бачення врегулювання конфлікту на Донбасі із залученням міжнародних миротворчих сил. Росія випередила його ініціативу та висунула свій проект резолюції Ради Безпеки, що передбачає створення таких сил та участь у них російських підрозділів винятково для охорони персоналу місії ОБСЄ уздовж "лінії розмежування". Такий варіант не влаштовує ні Україну, ні США, ні європейські країни, які вбачають у такій пропозиції "пастку" для України. Західні військові та політики прямо заявили на економічному форумі YES у Києві, що такі "миротворці" несуть для територіальної цілісності й суверенітету України великі ризики та призведуть лише до заморожування військового конфлікту. Проте, ініціатива Путіна дозволила їм заявити про зрушення у справі врегулювання на Донбасі та висловити надію щодо можливості його мирного вирішення. Деякі аналітики підкреслюють, що в разі введення миротворчих сил конфлікт на Донбасі остаточно перетвориться на внутрішньоукраїнський, що дозволить Росії уникнути відповідальності за агресію. Російський президент і чиновники РФ постійно підкреслюють, що для врегулювання потрібно домовлятися з "керівництвом донбаських республік", зробивши їх учасниками переговорного процесу і, таким чином, легітимізувати їх.

Порошенко послідовно заявляє про своє небажання звільняти Донбас військовим шляхом і говорить не про деокупацію, а про "реінтеграцію", не називаючи війну війною. Путіну, безумовно, вигідна така позиція українського президента, яка дає йому можливість загострювати ситуацію в будь-який момент і тримати Україну у постійній напрузі.

Наразі поки що не ясно, чи можливе введення миротворців ООН на Донбас і до яких наслідків це приведе. Рада Безпеки ООН для реалізації проекту має прийняти цілу низку рішень, кожне з яких може бути заблоковано Росією, яка має право вето. Крім того, одним із головних питань буде фінансування місії. Росія може взяти на себе частину витрат, легітимізувавши, таким чином, свої війська на Донбасі під виглядом миротворців.

Окупація Криму та вирок Чийгозу

Американські політики пов'язують санкції проти РФ не тільки з припиненням "конфлікту" на Донбасі, але й з окупацією Криму. На міжнародному форумі YES у Києві спецпредставник Держдепартаменту США Волкер та інші американські політики заявили, що навіть виконання Росією мінських домовленостей не буде приводом для скасування санкцій. У той самий час в Європі немає повної єдності у розумінні нерозривності проблем Криму й Донбасу, тим більше, що президент Порошенко практично зняв із міжнародного порядку денного питання Криму, переключивши увагу західних партнерів на "реінтеграцію" Донбасу та введення туди миротворчої місії ООН.

Фактична бездіяльність української влади у захисті інтересів власних громадян в окупованому Криму розв'язало руки Росії у переслідуванні тих, кого вона вважає ворогами або ненадійними, – кримських татар, корінних жителів півострова. Вирок Сімферопольського суду заступнику голови Меджлісу Чийгозу – 8 років колонії суворого режиму за "організацію масових заворушень 26 лютого 2014 року", коли кримські татари вийшли на протест проти окупації, – був очікуваний. У Києві та перед консульством РФ в Одесі відбулися мітинги на його підтримку. Держдепартамент США назвав звинувачення Чийгоза безпідставним. Глава Меджлісу Чубаров повідомив, що Україна проситиме про екстрадицію Чийгоза "для відбування покарання на батьківщині".

Рада Європи засудила вирок, підкресливши, що він суперечить зобов'язанням Росії з Конвенції про захист прав людини та зазначив, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності, згідно із законом, що не був чинним на момент його застосування.

Заяву Міністерства у справах тимчасово окупованих територій про те, що "вирок буде оскаржений в Європейському суді з прав людини, а особи, причетні до переслідування Чийгоза, зазнають відповідальності відповідно до норм міжнародного права", не можна назвати адекватною реакцією. Тим паче, вона жодним чином не впливає на репресії проти кримськотатарських активістів і не зупиняє інші проекти окупантів, такі як будівництво газотурбінних електростанцій і Керченського мосту.