13 – 19 лютого 2017 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 13 – 19 лютого 2017 від "Digests & Analytics Ukraine"

Третя річниця подій на Майдані – Чи дійсно зріс ВВП? – Блокада ОРДЛО, надзвичайний стан в енергетиці та "справедливі тарифи" – Нескінченне "мирне врегулювання" на Донбасі

До третьої річниці подій на Майдані

За три роки після розстрілу активістів Майдану влада так і не притягнула до відповідальності жодного із вищих посадових осіб і тих, хто безпосередньо брав участь у вбивствах і переслідуваннях учасників громадянського спротиву. Ідеться як про співробітників МВС, інших спецпідрозділів, так і про суддів, депутатів і чиновників, не кажучи вже про колишнього президента Януковича. Висловлювання президента Порошенка про те, що не слід поспішати з оцінкою результатів Майдану, викликало в суспільстві неприкрите роздратування.
Національна спілка журналістів заявила, що злочини проти журналістів під час подій на Майдані так і залишилися нерозкритими. Глава управління спецрозслідувань Генпрокуратури Горбатюк повідомив, що за злочини проти активістів покарання відбуває лише один "тітушка", хоча винесено 35 вироків. За його словами, прокуратура розслідує 351 справу, із них 48 – щодо колишніх високопосадовців. Адвокати "Небесної сотні" вважають, що винесення вироків убивцям є питанням справедливості, а не помсти. Захисники потерпілих заявили, що силові структури у більшості випадків не допомагають слідству, а в деяких випадках – гальмують його та знищують докази. Керівництво ж Генпрокуратури має намір реорганізувати департамент спеціальних розслідувань, унаслідок чого виконавці та замовники злочинів проти активістів можуть уникнути відповідальності.
У суспільстві зростає розчарування відсутністю реформ і погіршенням рівня життя, яке влада незграбно намагається пояснити неоголошеною війною, що названа нею "антитерористичною операцією". При цьому корупційні доходи осіб, наближених до влади, стрімко зостають, незважаючи на проголошену "рішучу боротьбу із корупцією".
Тому влада добре підготувалася до можливого безладу під час вшанування пам’яті “Небесної сотні”. У столиці було сконцентровано додатково близько 6 тис. правоохоронців. Центр Києва перекрито поліцією, у дворах стоять поліцейські автобуси, автозаки та машини швидкої допомоги, на підступах до Майдану виставлено рамки металодетекторів і металеву огорожу, підходи до центральної площі Києва патрулюють поліцейські із собаками.

Поліція і Нацгвардія перекрили центр Києва

19 лютого, після проведення Віче на Майдані, активісти на чолі із депутатами Семенченком, Соболєвим і командиром батальйону ОУН Коханівським висунулися до Адміністрації президента з метою встановити там намети та продовжити "блокаду ОРДЛО" в урядовому кварталі. Силові підрозділи поліції і Нацгвардії відтіснили їх до Європейської площі, де відбулися невеликі сутички, у ході яких були затримані Коханівський і ще 4 активістів. У ході сутички постраждало 10 осіб, у тому числі 3 співробітників поліції, їм надано медичну допомогу.
На 22 лютого планується спільна акція Правого сектора, Національного корпусу та Свободи під Верховною Радою.

Незважаючи на зростаюче в суспільстві невдоволення, владі поки вдається розколювати й дезорганізовувати громадянський протестний рух. Акції, заплановані на Майдані різними політичними силами та громадськими об'єднаннями, були рознесені у часі на 5 днів, що призвело до дезорієнтації громадян, які збиралися брати в них участь. Крім того, деякі заходи очолили одіозні політики, такі, як колишній комбат батальйону "Донбас" Семенченко, що відштовхнуло від участі в них багатьох громадських активістів. Деякі експерти вважають, що за допомогою цих політиків влада намагається "скинути пар" протестного руху та маргіналізувати його, як це відбулося навесні-влітку 2014 року.
У суспільстві визрів запит на консенсус між різними силами для рішучих змін, проте політики поки не прагнуть координувати свої дії.

Чи дійсно зріс ВВП?

Україна опустилася на 166 місце із 178 у рейтингу економічних свобод, що проводиться щороку міжнародною організацією Heritage Foundation, і увійшла до списку країн із депресивною економікою. Цей рейтинг повністю спростовує переможні реляції прем'єр-міністра Гройсмана, який заявив про істотне зростання економіки, і збігається з оцінками незалежних експертів, які вважають, що стан України погіршується, а економіка тримається на плаву лише завдяки зовнішнім запозиченням. Починаючи з 2017 року виплати міжнародним кредиторам істотно зростуть, а зростання економіки, навіть виходячи із цифр, озвучених Гройсманом, недостатнє для покриття цих виплат.
Крім того, економіку тягне на дно дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що зростає. Міністр соціальної політики Рева заявив, що така тенденція пов'язана зі зниженням надходжень від єдиного соціального внеску. Він підкреслив, що рішення про підвищення мінімальної зарплати було прийнято для збільшення надходжень до бюджету від ЄСВ, що, на думку уряду, дозволить зменшити дефіцит Пенсійного фонду. Кабмін так і не наважився оприлюднити домовленості з МВФ про плановану пенсійну реформу. Єдине досягнення, яке чиновники ставлять собі у заслугу, – відмова від збільшення віку виходу на пенсію.
Переговори з МВФ про підписання оновленого меморандуму про співпрацю та надання четвертого траншу кредиту розширеного фінансування все ще не завершено, незважаючи на щоденні заяви уряду про те, що угоду "вже майже підписано". До кінця лютого Україна навряд чи отримає цей транш.

Гройсман похвалився зростанням ВВП

Український фінансовий аналітик Найман поставив під сумнів цифри зростання ВВП, що озвучив прем'єр-міністром Гройсманом у звіті про діяльність уряду за 2016 рік. Гройсман стверджує, ґрунтуючись на цифрах Державної служби статистики, що зростання ВВП за останні півроку та за підсумками 2016 року становило 2,2 %, а в четвертому кварталі – навіть 4,7 %, що перевищує очікування експертів і міжнародних організацій. У той самий час, за оцінкою Наймана, яка заснована на даних НБУ, зовнішня торгівля минулого року була глибоко дефіцитною. Більш того, за підсумками року, згідно зі статистикою фінансового регулятора, економіка країни продемонструвала не зростання, а падіння на 4,2 %. Найман вважає, що, на відміну від цифр Держстату, перевірити які неможливо, статистика НБУ визнана міжнародними фінансовими організаціями й точніше відображає реальний стан справ в економіці.

Блокада ОРДЛО, режим надзвичайного стану в енергетиці та "справедливі тарифи"

Блокада залізничних сполучень із невизнаними донбаськими "республіками" колишніми військовослужбовцями й добровольцями набирає обертів. Загроза втрати прибутку від налагоджених "схем взаємовигідної торгівлі" призвела до того, що представники влади, у тому числі президент Порошенко, прем'єр-міністр Гройсман, міністри та чиновники навперебій стали робити заяви, що суперечать одна одній, частина з яких виявилася відвертою брехнею.
Блокада показала, що твердження урядів Яценюка та Гройсмана про досягнення енергетичної незалежності від постачання вугілля із Донбасу не мали під собою підстав. Формула вартості вугілля "Роттердам+", прийнята підконтрольною президенту Порошенку Національною комісією з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), мала метою диверсифікацію поставок імпортного вугілля з доставкою його із порту Роттердам. Проте, увесь цей час вугілля доставлялося з ОРДЛО, а різницю у розмірі 4-6-кратної вартості видобутку на окупованій території отримували підприємства, що належать олігархові Ахметову, а також чиновникам, що "кришують" цю схему. За оцінками незалежних експертів, формула "Роттердам+" дозволила Ахметову протягом останнього півроку отримати у вигляді надприбутку понад 10 млрд грн. Суми корупційних "відкатів" слабо піддаються оцінці, але також становлять не менш ніж десятки, чи навіть сотні мільйонів доларів.
Блокада розірвала "стійкі економічні зв'язки" між підприємствами, розташованими на окупованій і підконтрольній Україні територіях. Творців "схеми" абсолютно не хвилює, що в бойових діях на фронті щодня гинуть і дістають поранень військовослужбовці та мирні жителі. Вони продовжують вести "business as usual" із "непідконтрольними територіями". Вагони з вугіллям, металом, різними товарами перетинають лінію фронту в обох напрямках.
Яскравим прикладом такого бізнесу є схема постачання чорного металу на експорт підприємствами, що належать олігарху Ахметову. Для цього коксівне вугілля, що видобувається в "ДНР" на шахті ім. Засядька в Донецьку, відправляють на Авдіївський коксохімзавод. Там його переробляють на кокс, що поставляється на Єнакіївський металургійний завод, туди також везуть руду із кар'єрів, які працюють на підконтрольній Україні території. З Єнакіївського заводу метал іде до Маріупільського порту на завантаження – також залізницею. Ще один приклад – постачання вугілля "газових марок" із шахт на території, контрольованій Україною, на Зуєвську ТЕС, яка забезпечує електроенергією "ДНР". Прес-служба корпорації ІСД, яка належить олігарху Таруті та російському банку ВТБ, заявила про повну зупинку виробництва на Алчевському металургійному комбінаті (який знаходиться на території, що контролює “ЛНР”) та готовність до зупинки ще одного підприємства у Кам'янському (Дніпродзержинськ), який залежать від постачання коксу з Алчевська.

Блокування ОРДЛО набирає обертів

Природно, що блокада транспортних шляхів, що руйнує схему торгівлі на крові українських військовослужбовців, була сприйнята в багнети олігархами та владою, що домовилася з ними.
Гройсман заявив, що блокада призведе до масового безробіття – роботу втратять близько 300 тис. чоловік. Президент Порошенко взагалі договорився до того, що безробіття серед шахтарів, що виникло унаслідок блокади, підштовхне їх до участі в незаконних збройних формуваннях бойовиків.
Із припиненням постачання вугілля з ОРДЛО владі потрібно було терміново прийняти рішення про перебудову роботи енергосистеми в нових умовах і ввести режим надзвичайного стану в енергетиці, інакше наслідки могли виявитися катастрофічними. Порошенко скликав екстрене засідання РНБО і негайно ввів у дію його рішення "Про невідкладні заходи щодо нейтралізації загроз енергетичній безпеці та посилення захисту критичної інфраструктури".
Указом наказано диверсифікувати постачання вугілля, створити його стратегічний резерв, заборонити експорт антрациту, розробити проекти реконструкції існуючих ТЕС для переведення їх на марки вугілля, що видобувають на неокупованій території. Указ передбачає посилення контролю за переміщенням товарів через лінію фронту та створення переліку товарів, що заборонені до переміщення.
Рішення РНБО виявило, що підприємства олігарха Ахметова не просто забезпечували постачання на свої електростанції дефіцитного антрациту, який видобуто на окупованій території, а й експортували його.
Крім того, рішення РНБО продемонструвало страх корумпованих чиновників та олігархів, які отримують мільярдні доходи за рахунок завищення цін на пальне, перед тим, що буде розкрито схему із "ринковими справедливими тарифами" на енергоносії і комунальні послуги. Саме тому Кабміну було доручено вивчити "об'єктивність і соціальну обґрунтованість" цих тарифів.
Введення надзвичайного стану в енергетиці не призвело до суттєвих обмежень для споживачів. Прем'єр-міністр Гройсман взяв зобов'язання щодо зменшення споживання антрациту на 6 млн т протягом наступного опалювального сезону. Міністр енергетики Насалик не вважає ситуацію з вугіллям на електростанціях катастрофічною та назвав помилковими повідомлення про критично малі запаси вугілля на складах ТЕС. ЗМІ повідомили, що за час блокади запаси на складах навіть збільшилися на 0,5 млн т. За словами Насалика, його міністерство добре підготувалося до опалювального сезону, до того ж вжиті протягом минулого року заходи дозволили заощадити 3,5 млн т антрациту. Насалик констатував, що енергосистема працює у звичайному режимі, віялових відключень в Україні поки не було, а тимчасове припинення подачі електроенергії до окремих населених пунктів не пов'язане із надзвичайним станом. Віце-прем'єр-міністр Зубко вважає, що віялових відключень удасться уникнути. Для цього буде вжито тих самих заходів, що й у 2014-2015 роках, коли також було оголошено надзвичайний стан в енергетиці. Українські АЕС різко збільшили виробництво електроенергії, частка атомної генерації досягла 60 %, наразі працюють 13 із 15 енергоблоків.

Міністр палива і енергетики Насалик

На думку Насалика, альтернативою вугіллю з окупованих територій можуть стати поставки з Росії або ПАР, однак пальне, за його твердженням, коштуватиме вдвічі дорожче. Зубко заявив, що блокада постачання вугілля вигідна Росії, оскільки змусить українські підприємства закуповувати російське паливо, і призведе до зупинки роботи підприємств, що залежать від вугілля з ОРДЛО. Насалик стверджує, що Україна зможе позбутися залежності від антрациту, що видобувається на шахтах окупованого Донбасу, лише за 2,0-2,5 роки.
Жоден із чиновників не відповів на запитання, що ж уряд збирався робити, якби блокаду влаштували не військовослужбовці й добровольці, а "бойовики", адже альтернативних варіантів постачання антрациту в уряду немає. Крім того, поблизу лінії фронту розташовано 4 великі теплові електростанції – Луганська (Щастя), Миронівська, Вуглегірська (Світлодарський виступ) і Курахівська. Електростанції розташовані в зоні ураження РСЗВ бойовиків і можуть бути виведені з ладу кількома залпами в будь-який момент, що призведе до важких наслідків для енергосистеми. За три роки війни уряд і президент не зробили нічого, аби уникнути подібного катастрофічного сценарію.

Рішення РНБО виглядає вимушеним запізнілим кроком і, на думку більшості експертів, найближчим часом не зможе суттєво змінити ситуацію в енергетиці. Для кардинальних змін у цій галузі потрібні роки та мільярдні інвестиції. Судячи з усього, Порошенко та його оточення вважали, що вже "домовилися" з бойовиками, а побудована за придністровським варіантом схема "економічних зв'язків" буде стійкою та надприбутковою.
Як тимчасовий захід для порятунку "критичного імпорту" Порошенко запропонував організувати переміщення через "лінію розмежування" жорстко обмеженого асортименту товарів і вугілля, а СБУ взяла на себе зобов'язання розробити новий порядок такого переміщення. Експерти вважають таке рішення надуманим і таким, що спрямоване на збереження існуючої схеми.
Тим часом учасники блокади вирішили перекрити ще й автодорогу в Золотому, оскільки, на їхню думку, вона є одним із каналів "контрабанди" до "ЛНР". Поліція не вважає цей крок перешкоджанням переміщенню вантажів, скільки траса офіційно закрита бойовиками, а контрольний пункт в'їзду-виїзду (КПВВ) на окуповану територію не функціонує.
Влада боїться розганяти озброєних блокувальників, тим паче, що вони мають серйозну підтримку серед військових на лінії фронту. Міністр Насалик стверджує, що варіант силового припинення блокування залізничних магістралей на засіданні РНБО не розглядався. Однак у тексті президентського указу є припис про забезпечення безпеки та припинення порушень громадського порядку на об'єктах критичної інфраструктури, до яких належать залізничні шляхи.
Колишній суддя Конституційного суду Шишкін стверджує, що учасники блокади не порушують законів України. На його думку, блокування перевезень через лінію фронту не може бути підставою для притягнення їх до кримінальної відповідальності через відсутність складу злочину.
Проблема з "контрабандою" виникла через правову неврегульованість питання про статус ОРДЛО. Уряд Гройсмана відверто ігнорує засідання парламентських комітетів, на яких розглядається проект закону про визнання "ДНР" і "ЛНР" окупованими територіями. Депутати та експерти стверджують, що влада на третьому році війни не має озвученої стратегії щодо Донбасу та навіть не намагається її розробляти, чиновники Міністерства у справах окупованих територій проводять ні з ким не узгоджену політику "реінтеграції та економічної взаємодії" із самопроголошеними "республіками" . А президент Порошенко наполягає на тому, що економічні зв'язки з "республіками" мають на меті реінтеграцію цих територій в Україну.
Чи призведе блокада до будь-яких політичних наслідків, покаже найближчий час. Влада має запас часу у кілька тижнів для врегулювання цього питання, однак, найімовірніше, спробує проігнорувати проблему. Паралельно буде опрацьовано варіанти силового розгону "редуту" на залізниці та маргіналізації "керівників блокувальників", тим паче, що в їх лавах є відверто одіозні фігури.
Блокування торгівлі з окупантами має серйозну підтримку в суспільстві, і дії влади можуть призвести до різкого загострення політичної ситуації у країні.

Нескінченне мирне врегулювання на Донбасі

У Мюнхені відбулася щорічна конференція з безпеки. У центрі уваги були проблеми ескалації російської агресії, у тому числі, в Україні, боротьби з ісламським тероризмом та протидії кібератакам.
Питання врегулювання в Україні стало предметом обговорення на кількох майданчиках форуму. Більшість країн Заходу та НАТО підтвердили підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. При цьому їхні дії обмежено чинними рамками врегулювання, які прописано в мінських домовленостях. Незважаючи на те, що "нормандський формат переговорів" за участі Німеччини, Франції, Росії та України довів свою нездатність розв'язати проблему, і навіть погіршив ситуацію, пропозиції розширити склад учасників за рахунок США натикаються на небажання Німеччини, Франції і Росії.
На чергову зустріч міністрів закордонних справ, яку вирішили провести під час конференції в Мюнхені, учасники виділили лише годину. Відповідно, ніхто від неї не очікував будь-яких рішень. За підсумками зустрічі міністр закордонних справ Клімкін констатував, що результатів "практично немає", є лише кілька заяв, однією з яких став заклик припинити торговельну блокаду Донбасу.

Нормандська четвірка знову ні про що не домовилася

Схоже, надії російського керівництва про пом'якшення політики санкцій з боку США після обрання президента Трампа, не виправдалися. Чиновники американської адміністрації в останніх виступах дають зрозуміти, що санкції проти Росії будуть діяти й далі, тим паче, що Трамп не має наміру псувати стосунки із більшістю Конгресу. Хедлайнером антиросійських настроїв виступає сенатор від Республіканської партії Маккейн, який вважає, що Росія "перевіряє на міцність" нову адміністрацію США, підвищуючи градус напруженості на Донбасі та вбиваючи українців. А речник Білого дому Спайсер заявив, що президент Трамп чекає від Росії деескалації агресії в Україні та повернення Криму.
Захід постійно висловлює готовність допомагати Україні. Однак українська влада не пропонує будь-яких нових шляхів припинення війни на Донбасі, яку вона так і не визнала міждержавним конфліктом. Президент Порошенко наполягає на "безальтернативності" мінського переговорного процесу та припиняє будь-які спроби запропонувати альтернативні варіанти. Така поведінка Порошенка призводить до того, що закордонні партнери починають тиснути на Україну з метою виконання нею мінських домовленостей в односторонньому порядку. Крім того, у керівників США та європейських країн виникає спокуса домовитися із президентом РФ Путіним про "пакетні рішення", в яких долю України буде винесено за межі нових домовленостей. Реакція Порошенка та України у цьому випадку нікого вже не хвилюватиме. Єдине, що утримує західних лідерів від таких домовленостей, – політична невизначеність у своїх країнах і побоювання звинувачення виборців у проведенні ними проросійської політики.
Українська влада, депутати та російське керівництво також намагаються побудувати нові моделі врегулювання на Донбасі, які прямо або опосередковано пов'язані зі здачею українських національних інтересів.
Американське видання The New York Times повідомило про те, що депутат від Радикальної партії Артеменко передав колишньому раднику президента Трампа з національної безпеки Флинну свій план "урегулювання" ситуації в Україні. На основі цієї пропозиції американська адміністрація готувала зняття санкцій з Росії. План передбачав виведення російських військ з Донбасу та проведення референдуму з питання передавання Криму в оренду Росії на 50 або 100 років. Посол України у США Чалий заявив, що Артеменка не уповноважено представляти плани врегулювання від імені держави, а пропозицію про проведення референдуму назвав грубим порушенням Конституції. Безумовно, сам депутат не був здатний сформулювати таку пропозицію. Отже, за його спиною стоять сили, які просувають цей сценарій.
Міністр внутрішніх справ Аваков на зустрічі із блогерами запропонував почати розв'язання проблеми Донбасу з обмеження постачання з ОРДЛО продукції критичного імпорту, зокрема, вугілля, а у зворотний бік відправляти деталі для ремонту гірничошахтного обладнання та компоненти для забезпечення роботи шахт і металургії. Один із блогерів констатував, що влада намагається запропонувати Заходу новий план врегулювання – якійсь "Мінськ-3", замість "Мінськ-1" і "Мінськ-2", що провалилися. Новий план із громадянським суспільством не обговорювався. Мабуть, міністр і його оточення вважають, що думку громадян із цих питань не варто брати до уваги.
У той самий час, як свідчать матеріали, що з'явилися в ЗМІ і соцмережах, Росія намагається перевести на самоокупність "окремі райони Донецької і Луганської областей" (ОРДЛО). Основним локомотивом економіки "республік" має стати картель "Метенерго", створений із "націоналізованих" вугільних, металургійних та енергетичних підприємств. Він постачатиме продукцію до Росії через "фірму-прокладку" – Торговий дім. Звертає на себе увагу те, що власники "націоналізованих" підприємств у цьому плані мають взяти активну участь у "відродженні регіону". Експерти, однак, мають сумнів щодо розрахунків, наведених у плані, і вважають модель нежиттєздатною.
Згідно з опитуванням, проведеним фондом "Демократичні ініціативи" спільно із Центром Разумкова, українські громадяни не підтримують жодного із "компромісів", запропонованих владою для досягнення миру на Донбасі. 71 % – виступають проти проведення місцевих виборів в ОРДЛО на умовах "бойовиків", 68 % – проти амністії учасників незаконних збройних формувань, 60 % – категорично заперечують проти встановлення будь-яких політичних та економічних відносин. Респонденти також відкинули можливість формування місцевих силових структур (59 %), внесення змін до Конституції про особливий статус російської мови (56 %) та самої території ОРДЛО (55 %). Виходячи із результатів опитування, слід визнати повне фіаско спроб влади легітимізувати відносини із "республіками" за типом Придністров'я.
Блокада торгового сполучення з ОРДЛО звузила поле маневру для української влади, Росії, підконтрольних їй "республік" і Заходу у розв'язанні проблеми Донбасу. Блокада викликала шквал заяв усіх без винятку учасників переговорного процесу про необхідність її припинення. Найближчим часом можна очікувати будь-яких варіантів розвитку подій, включаючи загострення бойових дій і посилення тиску Заходу та Росії на Україну з метою виконання нею політичної частини мінських домовленостей й організації прямих переговорів із "главами республік".

Повний текст дайджесту доступний лише передплатникам. Оформіть будь ласка, підписку, натиснувши кнопку на боковій панелі.