6 – 12 лютого 2017 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 6 – 12 лютого 2017 від "Digests & Analytics Ukraine"

Без кредитів Україна не протримається – Грабіжницькі "ринкові" комунальні тарифи – "Антикорупціонери" імітують боротьбу з корупцією – Транспортна блокада ОРДЛО – Україну підштовхують до миру на Донбасі – Безвізова морква

Без кредитів Україна не протримається

Схоже, що переговори українського уряду з МВФ про видачу четвертого траншу кредиту розширеного фінансування наближаються до завершення. Представник Фонду Райс заявив, що питання узгодження меморандуму про співпрацю з Україною та видачі четвертого траншу буде розглянуто найближчим часом. Крім того, на засіданні ради директорів буде представлено ​​доповідь щодо економічної ситуації у країні. Проте, до графіку засідань ради директорів МВФ до 17 лютого українське питання поки не включено.

МВФ готовий надати Україні ще один транш кредиту

Кабмін сподівається отримати ще €600 млн фінансової допомоги від Єврокомісії. Переговори прем'єр-міністра Гройсмана із президентом комісії Юнкером завершилися успішно. Скоріше за все, ЄС поки не наполягатиме на негайному ухваленні законопроекту, що скасовує мораторій на експорт до Європи українського лісу-кругляка. Гройсман пообіцяв Юнкеру, що такий проект буде внесено до парламенту. Цієї обіцянки може виявитися достатньо для отримання кредиту.

Керівництво Нацбанку продовжує розчищати банківську систему, сподіваючись зробити її прибутковою. Сумарний збиток 31 банку за 2016 рік становив трохи більше 169 млрд грн, 60 банків показали прибуток у 10,8 млрд грн. Найбільші збитки – у Приватбанку, Укрсоцбанку, ВТБ-банку, Промінвестбанку та Альфа-банку. Прибуткові банки – Райффайзен банк Аваль, Сітібанк, ОТП-банк, Креді Агріколь, Інг Банк Україна.
Чиновники уряду та НБУ говорять про позбавлення державних гарантій вкладників Ощадбанку як про доконаний факт. За їх словами, це станеться 2018 року, коли банк вступить до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Мабуть, практика використання найбільшого державного банку як гаманця уряду привела його фінанси у такий стан, що держава вже не може забезпечити стовідсоткову гарантію повернення вкладів без обвалення фінансової системи. Чи призведе це до відтоку депозитів з Ощадбанку, покаже найближчий час.
Для наступних 37 банків НБУ починає стрес-тести. За словами заступника глави НБУ Рожкової, більшість із них – нежиттєздатні й не пройдуть діагностику, деякі – створені для продажу й не здійснюють операцій. Рожкова стверджує, що 98 % усіх активів належить 60 банкам, в яких тести вже проведено, і "чистку" банківської системи практично закінчено. Національна асоціація банків України вважає, що вимоги НБУ про докапіталізацію банків до 200 млн грн до червня перевищують європейські нормативи (€5 млн) та є штучним бар'єром, що перешкоджає діяльності дрібних банків.
Як і передбачав колишній заступник глави НБУ Рашкован, процес монополізації і укрупнення банківського ринку йде повним ходом. Про намір об'єднатися заявили Індустріалбанк та Експрес-банк, що належать одному акціонеру – колишньому співвласнику "Запоріжсталі".
Валютний ринок весь тиждень "гойдало". Зрештою Нацбанку для заспокоєння ринку довелося продати сумарно трохи більше $16 млн. У п'ятницю попит на валюту помітно перевищував пропозицію, що й спричинило зростання курсу. 9 лютого НБУ збільшив ліміт купівлі валюти банками на ринку з 0,1 % до 0,5 %, залежно від розміру їх регулятивного капіталу. Чиновники НБУ стверджують, що цей захід не спричинить негативних наслідків і дозволить ринку швидше знайти рівновагу. Однак наразі банки можуть купувати більше валюти, ніж раніше, і ринок негайно відреагував на зміну умов.

Коли міністр фінансів Яресько проводила реструктуризацію державного боргу, вона розраховувала на набагато швидкіше зростання золотовалютних запасів і темпів розвитку української економіки. Однак реальні резерви НБУ на початок 2017 року були зовсім невеликими – лише $15,5 млрд. Починаючи з 2017 року, зростають і суми виплат за державним боргом. Виходячи з графіка реструктуризації заборгованості України, пік виплат за боргами має настати 2019 року. Країні потрібно буде повернути близько $6 млрд. Не набагато легшим буде й попередній, 2018 рік. За негативного сальдо торгового балансу, золотовалютних запасів, що забезпечують лише 3 місяці критичного імпорту, курсу гривні, що балансує на межі падіння, повної відсутності реформ, напівмертвої економіки та стрімкого падіння купівельної спроможності населення керівництво країни не зможе уникнути дефолту, якщо не візьме нові кредити. Усі попередні кредити та фінансові гарантії, починаючи з 2013 року, були "політичними", у тому числі й "борг Януковича". Із приходом нової адміністрації до Білого Дому МВФ може посилити умови співпраці настільки, що проведення будь-яких "рішучих" заходів в Україні спричинить соціальний вибух. Тому Міністерство фінансів планує вийти на міжнародний борговий ринок і спробувати розмістити єврооблігації на невелику суму, аби зафіксувати свою присутність. Скоріше за все, рішення буде знайдено, однак позика буде короткостроковою (на 3–5 років), а відсотки – грабіжницькими, порівняно, наприклад, із банківськими гарантіями США (8-9 % проти 1 % річних). Тим паче, що 2017 рік – не найкращий час для позик через зростання ставки Федеральної резервної системи й прибутковості за облігаціями казначейства США.

Грабіжницькі "ринкові" тарифи

Національна комісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг стверджує, що в січні ціна електроенергії для населення була на 60 % нижче від ринкової. Із 1 березня тарифи на електроенергію для населення зростуть ще на 20 % і сягнуть 1,69 грн/кВт•год. "Економічно обґрунтований тариф", за заявою чиновників, становить 2,31 грн/кВт•год. Вони стверджують, що графік підвищення тарифів, запланований 2015 року, не брав до уваги зростання середньозваженого тарифу на електроенергію. Саме тому НКРЕКУ розглядає можливість "приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня".

НКРЕКП прагне знову підняти тарифи

2016 року заборгованість українських домогосподарств за житлово-комунальні послуги зросла майже вдвічі – з 12,5 до 23,4 млрд грн. Із них борг за центральне опалення та гаряче водопостачання становив 9,4 млрд грн, за газ – 6,4 млрд грн. За даними підприємства "Київенерго", жителі столиці винні за опалення та гарячу воду більше 2,1 млрд грн. Підвищення тарифів призвело до різкого зростання заборгованості. За даними Міністерства соціальної політики, субсидіями скористалися майже 44 % споживачів. У деяких областях кількість домогосподарств, які отримують субсидії, перевалює за 60 %.

Уряд прагне знизити витрати на субсидії, урізуючи норми "соціального споживання", однак це спричинить ще більше зростання заборгованості. На думку експертів, до такого самого результату призведе й законодавча ініціатива про стягування пені за прострочену заборгованість, яку парламент ніяк не може прийняти в другому читанні. Споживачі, особливо жителі багатоквартирних будинків, позбавлені можливості вибору альтернативних постачальників або відмови від окремих послуг, фактично нав'язуваних їм за монопольними цінами, які уряд називає "ринковими". Якщо громадяни масово відмовляться платити за комунальні послуги, у сфері ЖКГ станеться колапс. Подібна ситуація з необґрунтованим підвищенням тарифів на початку 80-х років минулого століття призвела до відставки уряду Великої Британії, який очолювала прем'єр-міністр Тетчер.

"Антікоррупуціонери" імітують боротьбу з корупцією

Майже за два роки, з моменту запуску антикорупційної реформи, населення та іноземні партнери так і не побачили її результатів. Одне із найбільших досягнень борців з корупцією – запровадження електронного декларування – теж не стало проривом. Національне антикорупційне бюро повідомило, що Національне агентство з питань запобігання корупції, у веденні якого перебуває реєстр електронних декларацій чиновників, не передало з моменту закінчення першої хвилі декларування жодного матеріалу на корупціонерів із числа депутатів, суддів, працівників правоохоронних органів і чиновників вищого рівня.
За чотири місяці обговорень способу перевірки декларацій і взаємних звинувачень міністра юстиції Петренка та глави НАПКА Корчак, метод перевірки все-таки було затверджено. При цьому Корчак скаржиться, що Мін'юст так і не відкрив доступ до трьох реєстрів, необхідних для автоматизації перевірки. За три місяці після закінчення першої хвилі декларування, жодного із чиновників і депутатів не було притягнено до відповідальності.

Затверджено, насамкінець, порядок перевірки декларацій

Корупціонери почуваються цілком комфортно. Наприклад, главу Центральної виборчої комісії Охендовського, якого НАБУ підозрює в отриманні грошей із "чорної каси" Партії регіонів, так і не відсторонено від посади апеляційним судом. На волі залишився і прокурор АТО Кулик, якого НАБУ підозрює в незаконному збагаченні, його також не відсторонено від посади. Не доведено до кінця справу про тиск на колишнього міністра економічного розвитку Абромавічуса з боку бізнес-партнера президента – депутата Кононенка.
Начальник департаменту платіжних систем НБУ Шацький вийшов з-під варти під заставу в 800 тис. грн. З'ясувалося, що ці гроші було зібрано серед працівників низового рівня НБУ. Шацький через посередників вимагав гроші в оператора платіжної системи для її перереєстрації після знайдених порушень і застосування обмежувальних заходів. Оператор досі судиться з НБУ в судах, та у відповідь на вимогу хабара звернувся до СБУ, яка й затримала чиновника. Керівництво НБУ заявило про "порушення при арешті" й тисне на суди, що дозволяє припустити санкціонування діяльності Шацького вищими посадовими особами регулятора.
НАБУ розслідує скандал з аудіозаписами, що свідчать про корупцію заступника глави НБУ Рожкової. Результату також поки немає.
Депутат Онищенко, що переховується від слідства за кордоном, поширив ще одну порцію аудіозаписів його переговорів із представником президента Порошенка – депутатом від Народного фронту Мартиненком. У розмові прозвучали звинувачення у здирстві грошей в олігарха Ахметова з боку Порошенка та закриття кримінальних справ проти Онищенка та його оточення в обмін на штраф в 400-500 млн грн. Мартиненко від коментарів відмовився. Адміністрація президента та сам Порошенко зберігають мовчання з приводу компромату.
Та й головну подію року – участь Порошенка та його оточення у відмиванні доходів і ухилення від сплати податків за допомогою офшорних компаній – поховано Генеральною прокуратурою та НАБУ. Триває міжнародний скандал "Panama Papers" з панамської фірмою Mossack Fonseca, що реєструвала офшорні компанії для іноземних чиновників. Панамський суд заарештував власників фірми-реєстратора, матеріали на корупціонерів розташовані у відкритому доступі. У деяких країнах це призвело до гучних відставок та антикорупційних розслідувань. В Україні ж з цього приводу зберігається мертва тиша. Розслідування за фактом ухилення від сплати податків і відмивання грошей щодо українського президента не проводилося.
Роздратування системною корупцією в українській владі накопичується як в суспільстві, так і у зарубіжних партнерів. Усі розуміють, що корупційні нитки ведуть до президента та його оточення, що в кінцевому рахунку може викликати кумулятивний ефект і призвести до міжнародної ізоляції Порошенка. При цьому сам Порошенко не має наміру нічого змінювати у збудованій ним корупційній піраміді.

"Транспортна блокада" ОРДЛО

Залізнична блокада "окремих районів Донецької і Луганської областей" (ОРДЛО), організована кількома депутатами та колишніми бійцями-добровольцями, набирає обертів. Її учасники перекрили ще одну залізничну гілку з окупованої території – Ясинувата–Костянтинівка на станції Фенольна. Залишилося всього кілька шляхів транспортування вугілля й товарів між окупованою й неокупованою територіями.

Залізнична блокада ОРДЛО у самому розпалі

Влада спробувала розблокувати магістралі за допомогою спецпідрозділів поліції і "тітушек" – охоронців навколишніх підприємств, але спроба виявилася безрезультатною. Начальник Донецького обласного управління поліції Аброськін стверджує, що разом зі спецпідрозділами МВС у деблокуванні залізничної магістралі брали участь "представники трудових колективів Курахівської ТЕС". Журналісти зняли на відео цих "представників" – ними виявилися напівкримінальні елементи, задіяні владою для розгону блокувальників. Аброськін бреше, стверджуючи, що вугілля з окупованої території необхідне для функціонування Курахівської ТЕС. Її котли розраховані на використання вугілля марки "Г", що видобувається неподалік, у Вугледарі, на найбільшій в Україні шахті "Південнодонбаська №3".
Населення у цілому позитивно сприймає ідею припинення будь-яких відносин з окупантами, як це було й під час блокади Криму. Львівська міськрада закликала уряд припинити торгівлю з "республіками". Влада побоюється проводити масштабну спецоперацію проти добровольців через можливість заворушень на фронті, де у блокувальники мають серйозну підтримку.
У ЗМІ з'явилися відомості про спосіб, за допомогою якого влада отримує гроші з "республік" за воду та розплачуються за вугілля. Журналіст Дубинський стверджує, що розрахунки йдуть через "резервний банк ДНР". Він користується українським МФО неіснуючого білоруського "Жилсоцбанка", що все ще дійсний у системі НБУ. На офіційному сайті регулятора з'явилося повідомлення про те, що НБУ не працює з банками "республік". Однак метод отримання грошей за спожиту воду на розрахунковий рахунок фірми-прокладки, зареєстрованої на українській території, владою досі так і не озвучено.
Міністр палива та енергетики Насалик заявив, що Україна не торгує з ОРДЛО, а "обмінюється товаром". Однак бартер – такий самий вид економічних взаємин, як і всі інші, отже торгівля з "республіками" все-таки відбувається. Незважаючи на твердження Насалика про те, що Україна купує вугілля тільки у шахт, зареєстрованих на неокупованій території, для того, щоб підприємство працювало в "ЛНР" або "ДНР", воно має платити "податки" до "бюджету республік". Оскільки президент Порошенко та його оточення постійно називають їх "терористичними організаціями", такий бартер є прямим фінансуванням тероризму. Очевидно, що чиновники не поспішають розлучатися з джерелом доходу, адже вартість вугілля на підконтрольній Україні території більш ніж у 6 разів перевищує ціну видобутку на окупованій території. Із цієї різниці годуються як українські чиновники, так і "керівники республік". Насалик був змушений визнати, що Україна може обійтися й без вугілля ОРДЛО. За його словами, ціна питання – 15 млрд грн, однак обґрунтування цієї цифри він не дав. В ефірі та соціальних мережах з'явилася юрба коментаторів, найнятих владою, які доводять, що без вугілля з ОРДЛО енергетика зупиниться. Міністр енергетики Насалик повідомив, що антрациту на складах ТЕС вистачить до кінця березня
Влада поки не вирішила, що робити з блокадою. Спроби глави Донецької військово-цивільної облдержадміністрації Жебрівського умовити активістів зняти пікети залізничних шляхів ні до чого не привели. Прем'єр-міністр Гройсман лякає населення віяловими відключеннями. Він не вбачає альтернативи вугіллю з окупованих територій і стверджує, що для заміни вугілля з ОРДЛО доведеться використовувати дорогий газ, що ще більше підвищить навантаження на гаманці українців. Прем'єр-міністр запропонував визначити перелік товарів, які можна постачати з ОРДЛО, і продовжує наполягати на тому, що металургія й шахти, розташовані на території "республік", є частиною української економіки
Гройсман заявив, що для нього не має значення, звідки поставлятиметься вугілля. Те, що гроші за це вугілля отримують "сепаратисти", які стріляють в українських військових, його не хвилює.
Ціна вугілля, закладена Національною комісією з регулювання в електроенергетиці до формули "Роттердам+" (із покупкою й транспортуванням енергетичного вугілля з порту Роттердам), дозволяє купувати імпортне вугілля на умовах доставки в порти. Інша справа, що за майже три роки війни нічого не зроблено ні для збільшення можливих обсягів перевалки вугілля в портах, ні для переведення котлів ТЕС на використання "газових" марок вугілля, що добувається на неокупованої території.
З'ясовується, що ситуація із запасами пального на ТЕС не така вже й катастрофічна. За тиждень блокади обсяги вугілля на складах електростанцій навіть зросли. На Луганську ТЕС у Щастя антрацит з окупованої території доставляють через залізничний міст у Станиці Луганській – цей шлях страйкувальниками не заблоковано.
Експерти та учасники ринку зазначають, що повної блокади регіону можна домогтися лише в разі заборони експорту товарів до Росії. Українські товари, здебільшого, вивозять через Харків до Бєлгородської і Воронезької областей, після чого вони через неконтрольовану ділянку кордону потрапляють до ОРДЛО. Очевидно, що припинення прямих поставок через лінію фронту помітно ускладнить ситуацію у самопроголошених "республіках" і боляче вдарить по кишеням чиновників, аж до президента, тому спроби влади деблокувати залізницю триватимуть.

Україну підштовхують до миру на Донбасі

"Мінський процес" зайшов у глухий кут. Усі спроби "умиротворення" Росії завершилися безрезультатно. Керівництво РФ не визнає своєї участі у війні на Донбасі, незважаючи на численні свідчення очевидців і заяви чиновників країн ЄС після відвідування зони бойових дій. Німеччина та Франція намагаються примусити Україну виконати "принаймні" свою частину мінських домовленостей. Термін їх дії закінчився ще наприкінці 2015 року. Тоді ж спільним рішенням "нормандської четвірки" воно було подовжено на рік. Жоден із пунктів "домовленостей" не було виконано, однак наприкінці 2016 року про подовження ніхто вже не говорив. Проте, світова спільнота поводиться так, ніби вони все ще діють. Більш того, санкції проти РФ прив'язані саме до виконання нею своєї частини домовленостей.

Посол Німеччини в Україні Райхель

Тому не дивно, що від посла Німеччини в Україні Райхеля пролунала пропозиція про проведення виборів на окупованому Донбасі до виведення звідти російських військ. Посла Райхеля було викликано до МЗС України для пояснень щодо його заяви. У відповідь МЗС Німеччини заявив, що посол діяв строго відповідно до положень мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року, посередниками в яких виступили Німеччина та Франція.
Заява посла викликало бурхливу реакцію деяких депутатів правлячої коаліції, що заявили про неприпустимість продавлювання Німеччиною такого сценарію. Ювілейний прийом у посольстві з нагоди 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між країнами було зірвано. Депутат від президентського блоку Гончаренко розписав фарбою фрагмент Берлінської стіни, установлений на вході до посольства. Німеччина засудила витівку депутата. Посольство підтвердило, що висловлювання посла не суперечить позиції Німеччини, яка наполягає на послідовному виконанні мінських домовленостей у тому порядку, в якому вони прописані в документі.
На дії Гончаренка президент Порошенко та фракція відреагували тільки за добу. При цьому Порошенко назвав неприйнятним проведення виборів в ОРДЛО без виведення російських військ. За його словами, схід України – це не НДР, і німецький досвід непридатний до подій на Донбасі. Прокуратура порушила кримінальну справу за фактом хуліганства, однак очевидно, що воно буде тихо закрито. Гончаренко ніколи не допустив би подібної витівки, якби не отримав пряму вказівку від президентської адміністрації. Такі дії явно не додають позитиву до відносин з Німеччиною, яка найбільш послідовно виступає за подовження санкцій проти Росії.
На зустрічі глав МЗС "нормандської четвірки", яка відбудеться 17 лютого під час проведення саміту G20 у Бонні, Україну знову спробують примусити до "політичного врегулювання" кризи на Донбасі шляхом проведення там виборів. За словами президента Порошенка, глава МЗС Клімкін захищатиме позицію про неможливість проведення місцевих виборів в ОРДЛО без виведення із цієї території російських військ. Скоріше за все, як і попередні переговори, зустріч не принесе результатів. Судячи із заяв західних політиків, санкції з Росії поки ніхто знімати не збирається.
За словами директора Національного інституту стратегічних досліджень Горбуліна, мети Росії в Україні поки що не досягнуто. Є три сценарії посилення російського тиску на Україну: військовий наступ, ультиматум про федералізацію й фактичну десуверенізацію країни та перетворення України на "сіру зону" замороженого конфлікту через постійне загострення ситуації в ОРДЛО.
Горбулін вважає, що Україна стала ключовою точкою протистояння Заходу та Росії, але може розраховувати в боротьбі з РФ тільки на власні сили. Путін тягнутиме час до виборів у Німеччині та Франції, де серед кандидатів на вищі посади є багато проросійських політиків. У разі приходу їх до влади він спробує розв'язати відразу три проблеми – отримати контроль над Україною в пакеті з іншими питаннями безпеки, які хвилюють Європу (війна в Сирії, незаконна міграція, взаємини з Іраном), розвалити Євросоюз зсередини, а також пом'якшити або навіть повністю зняти санкції, що боляче б'ють по російській економіці.

"Безвізова" морква

Минулого тижні Україну знову запевнили, що вона ось ось отримає "безвізовий" режим. Після довгого мовчання, президент Порошенко в черговий раз повідомив, що українці до літа отримають можливість їздити до зони Шенгену без віз. Глава Єврокомісії Юнкер стверджує, що візову лібералізацію буде надано Україні до початку літа. Однак спочатку Європарламент має прийняти механізм призупинення такого режиму.
Єврокомісар із закордонних справ Могеріні заявила, що ключовим фактором продовження співпраці з Україною буде посилення боротьби з корупцією. Міністр закордонних справ Латвії Рінкевічс наполягає на тому, що ЄС зобов'язаний продемонструвати свою підтримку Україні.
Більшість експертів схиляються до думки про те, що остаточне голосування щодо надання "безвізового режиму" відбудеться в червні.