30 січня – 05 лютого 2017 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 30 січня – 05 лютого 2017 від "Digests & Analytics Ukraine"

Долар підбадьорився – НКРЕКП знову піднімає тарифи – Бої за Авдіївку – Залізнична блокада ОРДЛО – Росія обстріляла український військово-транспортний літак – Грузія отримала "безвізовий режим", Україна – ще ні

Долар підбадьорився

Як і передбачали експерти, гривня з початку місяця ослабла. Обсяги торгів на валютному ринку незначні, що може призвести до різких коливань курсів навіть за невеликих перекосів між попитом і пропозицією валюти. Поведінка учасників ринку свідчить про те, що вони були готові до подібної зміни тренда.

Долар підбадьорився

У середній і довгостроковій перспективі можна прогнозувати поступове зниження курсу гривні щодо основних валют. Це зумовлено кількома фундаментальними факторами.
По-перше, профіцит з послуг (+$1,21 млрд) за підсумками року так і не перекрив від'ємне сальдо з товарів (-$6,74 млрд).
По-друге, експорт товарів і послуг за 2016 рік скоротився на 4,1 % – до $45,9 млрд, у той час як імпорт помітно збільшився на 3,8 % – до $51,5 млрд. Хоча це може й не призвести до девальвації гривні, тенденція досить показова. Падіння цін на зернові помітно зменшило надходження валюти до країни, незважаючи на рекордний урожай. Експорт чорних металів тримається на стабільному рівні, однак для нарощування золотовалютних резервів цього явно недостатньо.
2016 року сальдо зведеного балансу вдалося звести в плюс на $1,35 млрд. Суттєвою допомогою стали перекази з-за кордону "заробітчан" на суму $4,31 млрд. За 2016 рік золотовалютні резерви НБУ зросли на 17 %, або на $2,2 млрд – до $15,5 млрд, що, за словами чиновників регулятора, забезпечує покриття критичного імпорту протягом трьох із половиною місяців.
Виходячи із графіка реструктуризації заборгованості України, пік виплат за боргами має настати 2019 року, коли необхідно буде повернути кредиторам близько $6 млрд. Не набагато легшим буде й 2018 рік. За негативного сальдо торгового балансу, украй мізерних золотовалютних запасів, курсу гривні, що балансує на межі падіння, повної відсутності реальних реформ, напівмертвої економіки та стрімкого падіння купівельної спроможності населення керівництво країни не зможе уникнути дефолту, якщо не візьме нові кредити. Усі попередні кредити та фінансові гарантії, починаючи із 2013 року, були "політичними", у тому числі й "борг Януковича". МВФ, із приходом нової адміністрації до Білого Дому, може посилити умови співпраці настільки, що проведення будь-яких "рішучих" заходів в Україні викличе соціальний вибух. Тому Міністерство фінансів планує вийти на міжнародний борговий ринок і спробувати розмістити єврооблігації на невелику суму, аби зафіксувати свою присутність. Скоріше за все, гроші знайти вдасться, однак позика буде короткостроковою (на 3-5 років), а відсотки – грабіжницькими, порівняно, наприклад, із банківськими гарантіями США (8-9 % проти 1 % річних). Тим більше, що 2017 рік – не найкращий час для позик через зростання ставки Федеральної резервної системи й прибутковості з облигацій казначейства США.
На думку експертів, у короткостроковій перспективі за невеликих обсягів торгів і оперативної реакції НБУ різких стрибків курсу вдасться уникнути, особливо, якщо найближчим часом буде отримано четвертий транш кредиту розширеного фінансування МВФ.

НКРЕКП знову піднімає тарифи

Національна комісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг установила плату за підключення до мереж електропостачання, що у рази перевищує існуючий тариф. Питому вартість нестандартного приєднання електроустаткування потужністю від 160 кВт НКРЕКП установила у розмірі від 3,0 тис. до 9,4 тис. грн за 1 кВт.

НКРЕКП встановила грабіжницькі тарифи на підключення

Незалежні виробники "зеленої" електроенергії вважають, що таке рішення багаторазово збільшить витрати з підключення вітрових і сонячних електростанцій і погіршить інвестиційну привабливість галузі.
Слідом за енергетиками обурилися забудовники, які зазначили неможливість перевірки поданих тарифів. Зазвичай забудовники користуються позиковими коштами. Вони попередили, що таке зростання тарифів неминуче спричинить збільшення вартості квадратного метра житла, виробничих і торгових будівель. Якщо НКРЕКП не скасує рішення, то ціна будівництва будь-яких об'єктів значно зросте. Це призведе до негативних наслідків для будівельного ринку, а слідом за цим – і до зростання цін на споживчі товари та послуги, адже при будівництві або реконструкції об'єктів виробники будуть змушені закладати цю складову до собівартості.

Бої за Авдіївку

Останній тиждень січня ознаменувався різким загостренням ситуації усією лінією фронту. Майже повсюдно, крім мінометів, бойовики стали застосовувати системи залпового вогню "Град" і важку артилерію. Особливо загострилася ситуація у промисловій зоні Авдіївки, що примикає до найважливішої автомагістралі Донецьк–Горлівка. Відбивши кілька атак, українські військові захопили панівні висоти, повністю перерізали перехрестя автодоріг на Горлівку та Ясинувату та закріпилися на цьому рубежі.
У відповідь бойовики почали безперервні атаки позицій українських військ за підтримки танків і легкої бронетехніки. Усі атаки було відбито, бойовики зазнали важких втрат. Обстріли посилювалися із кожним днем, снаряди й ракети вибухали не тільки в зоні боїв, але й в міських кварталах. Було пошкоджено лінії електропередач, що живлять Авдіївку, зупинився коксохімзавод, що забезпечує місто теплом та електроенергією. У 20-градусні морози Авдіївка опинилася на межі гуманітарної катастрофи. Унаслідок обстрілу загинули та дістали поранень місцеві жителі. Влада ввела в місті надзвичайний стан і стягнула додаткові підрозділи Національної гвардії.

Кількох мешканців Авдіївки вбито та поранено під час обстрілів

Одночасно з артнальотами на контрольовану Україною територію, бойовики обстрілювали житлові квартали Донецька та Макіївки. Багато людей було вбито й поранено, пошкоджено об'єкти інфраструктури. Ватажок "ДНР" Захарченко виступив по телевізору із проханням підтримати звернення до Росії про введення військ. У Донецьку та Макіївці з'явилося безліч "кореспондентів" пропагандистських російських каналів, що завжди є показником загострення ситуації. До Донецьку та Макіївки із різних напрямків бойовики перекидали війська, важку артилерію, танки, пальне та боєприпаси. Розвідка повідомила про масове перекидання через кордон російських озброєнь.
Звернення міжнародної спільноти та ОБСЄ Росія проігнорувала, а екстрені засідання Ради Безпеки ООН, скликані з приводу ескалації ситуації в Авдіївці, закінчилися без результатів. Переговори в Мінську закінчилися порожніми закликами до припинення вогню.
На кордоні з Україною Росія розгорнула нову мотострілкову дивізію. Складалося враження, що вона готова до повномасштабного вторгнення.
Прес-секретар президента РФ Пєсков звинуватив у загостренні ситуації владу України, яка, за його словами, робить це навмисно, з метою "вибити" гроші з міжнародних партнерів. Меседж Кремля було відмінно прораховано та спрямовано на західних платників податків.
До кінця тижня інтенсивність обстрілів і боїв знизилася. Однак залишилося важливе питання – для чого Путіну потрібно було загострення ситуації на Донбасі, коли для цього, на перший погляд, не було жодних передумов?
Можливо, ескалація в Авдіївці була спробою Росії до примусу нової адміністрації США до діалогу із врегулювання ситуації в Україні, з метою зафіксувати російську сферу впливу у регіоні. Крім того, такими діями Путін спробував стимулювати "розсудливі українські сили" до прямого діалогу з "республіками", аби "уникнути кровопролиття".
Судячи з усього, ці спроби провалилися. Наступ на Авдіївку захлинувся. Реакція Заходу на загострення ситуації в Україні була однозначною – санкції знімати не можна. Незважаючи на суперечливі заяви адміністрації віце-президента США Пенса та держсекретаря Тіллерсона про можливість пом'якшення або скасування санкцій проти Росії в обмін на кооперацію проти ісламських терористів, обидві палати Конгресу налаштовані на подолання такого рішення адміністрації Трампа.
Заступник глави президентської адміністрації Єлісєєв стверджує, що ситуація на Донбасі стала питанням міжнародної безпеки, тому введення миротворчої місії ООН є необхідним кроком. На думку члена української делегації на переговорах в Мінську, колишнього глави СБУ Марчука, введення миротворчих сил ООН на Донбас свідчитиме про те, що в Україні відбувається внутрішній конфлікт. Миротворців ніколи не вводять у разі війни між країнами. Таким чином, заяви Порошенка та його оточення про необхідність введення місії ООН на Донбас свідчать про його намір перевести статус конфлікту у внутрішньодержавний. А це, у свою чергу, може спричинити зняття санкцій з Росії.
Для того, щоб встояти проти російської агресії, у України є лише один шлях – зміцнювати обороноздатність і сподіватися тільки на власні сили.

Транспортна блокада ОРДЛО

Українське суспільство позитивно сприйняло блокаду залізничних шляхів, що ведуть на окуповану територію, колишніми добровольцями й депутатами Верховної Ради. Думки людей з приводу блокади розкололися. Присутність серед пікетників одіозного депутата Семенченка, колишнього командира батальйону "Донбас", викликає недовіру до заходу. Проте, більшість населення підтримує саму ідею блокади та категорично заперечує проти торгівлі й економічних взаємин із самопроголошеними "республіками" ОРДЛО – план, який просуває Міністерство у справах окупованих територій. Один із керівників блокади повідомив, що за два роки військових дій СБУ видала кілька десятків тисяч дозволів на переміщення вантажів через “лінію дотику”. Учасники блокади перекрили рух по одній із залізничних гілок, на іншій – вирізали шматок рейки, що спричинило припинення постачання вугілля з окупованої території.

Транспортна блокада ОРДЛО розпочалася

Укрзалізниця підрахувала, що збитки від залізничної блокади ОРДЛО становили 2,3 млн грн. Міністр енергетики Насалик заявив, що блокада залізничних перевезень вугілля із ОРДЛО створює ризики для енергетичної безпеки України. За його словами, вугілля з окупованої території надходить на ТЕС у Щасті, яка є єдиним джерелом електроенергії для Луганської області. СБУ стверджує, що блокада зриває обмін заручниками, перешкоджає роботі енергосистеми та має ознаки кримінального правопорушення.
Частина експертів вважають блокаду піар-акцією Семенченка та добровольців батальйону "Айдар", проти яких триває судовий процес. Однак подібна акція щодо Криму серйозно вплинула на політику української влади та боляче вдарила по економіці окупованого півострова. Судячи з того, що чиновники майже в один голос заявляють про безальтернативність постачання вугілля з ОРДЛО, пікетники порушили добре налагоджений бізнес, з якого годується не тільки українська влада, а й "керівництво республік".

Росія обстріляла український транспортний літак

У винятковій морській економічній зоні при обльоті захопленої Росією бурової платформи було обстріляно український військово-транспортний літак Ан-26. Літак дістав пробоїну, але зміг повернутися до місця базування.

Росія обстріляла український транспортний літак

Штаб Чорноморського флоту РФ заявив, що постріл по літаку було здійснено охоронцем платформи "сигнальною ракетою", проте фотографія корпусу свідчить про те, що у літак влучила куля зі стрілецької зброї.
Крім гнівного повідомлення міністра оборони Півторака в соцмережі Фейсбук і короткого повідомлення на сайті Міністерства, реакції української влади на інцидент не було. Проте Міністерство оборони Росії розгорнуло бурхливу діяльність, звинувативши українські ВВС у провокації, українському військовому аташе в Москві було вручено ноту.
Українська влада у відповідь не застосувала жодних дій, пообіцявши лише включити цей інцидент до переліку претензій до Росії у позові, поданому до міжнародного суду ООН.

Грузія отримала "безвізовий режим", Україна – ще ні

Європарламент схвалив надання Грузії "безвізового режиму". Найближчим часом Рада ЄС має схвалити остаточне рішення Європарламенту.

Грузія вже отримала безвізовий режим

Воно набуде чинності після офіційної публікації у журналі ЄС. Велика Британія та Нідерланди голосували проти надання "безвізового режиму" Грузії. Приблизно за місяць громадяни Грузії із біометричними паспортами зможуть без віз відвідувати країни шенгенської зони із туристичними або діловими цілями протягом 90 із кожних 180 днів. Крім Грузії, "безвізовий режим" надано Косово.
Європейські ЗМІ припускають, що Україна може отримати візову лібералізацію на початку літа 2017 року. ЄС може призупинити "безвізовий режим" у разі виявлення будь-яких порушень.