16—22 січня 2017 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 16—22 січня 2017 від "Digests & Analytics Ukraine"

МВФ ставить умови – "Борг Януковича" – Пенсійний шок – Торгівля з ОРДЛО за будь-яку ціну – Трамп: наслідки для України

МВФ ставить умови

Схоже, що наступний, четвертий, транш кредиту розширеного фінансування МВФ Україна все-таки отримає. Директор-розпорядник МВФ Лагард повідомила на Міжнародному економічному форумі в Давосі, що переговори з узгодження змін до меморандуму про співпрацю з Україною будуть, найімовірніше, завершені протягом кількох днів, після чого буде видано наступний транш у розмірі близько $2 млрд. Міністр фінансів Данилюк переконаний, що четвертий транш кредиту розширеного фінансування МВФ Україна отримає на початку лютого. Прем'єр-міністр Гройсман повідомив, що переговори з Фондом тривають, однак дату підписання нового меморандуму поки не визначено.

МВФ ставить умови

Без подовження кредитування українська фінансова система може не встояти, а ситуація на валютному ринку – не заспокоїться. Однак МВФ ставить українському уряду жорсткі умови, і, мабуть, пом'якшувати їх не збирається. Виданню "Економічна правда" потрапив до рук проект меморандуму України з МВФ, основні положення якого наразі інтенсивно обговорюють експерти Фонду та чиновники уряду. Багато з умов МВФ вимагають прийняття законодавчих актів Верховною Радою, однак Кабмін, який веде переговори, це не бентежить.
Отже, розглянемо завдання, які запропоновано виконати уряду для отримання четвертого й наступних траншів.
До четвертого траншу залишилося зробити зовсім небагато – прийняти механізм щоквартального перегляду комунальних тарифів і знизити норми соціального споживання газу, електро- й теплоенергії. Крім того, закінчити процес верифікації докапіталізації 20 найбільших банків.
А ось для отримання наступних порцій фінансових вливань від Фонду доведеться зробити безліч непопулярних кроків, які, напевно, призведуть до підвищення градусу напруженості у суспільстві:

1. До кінця січня прийняти законодавчі акти для монетизації субсидій, що змусить споживачів заощаджувати енергоносії. У цьому випадку буде потрібно виплачувати населенню "живі" гроші. Крім того, монетизація поламає схеми, побудовані на субсидіях, оскільки торкнеться інтересів як чиновників, так і олігархів, що годуються з них.
2. Провести пенсійну реформу, причому закон про зміни у пенсійній системі необхідно прийняти до кінця березня. Попередній термін для прийняття цього закону – грудень 2016 року – чиновники провалили, тому у цій редакції меморандуму стоїть жорсткий термін. Реформа має привести до підвищення віку виходу на пенсію, скасування пільгових пенсій та інших, "важких" для населення заходів, які уряд категорично відмовляється вводити.
3. До кінця березня прийняти закон про ринок землі, який украй болісно сприймається суспільством. Верховна Рада рік за роком подовжує мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Ухвалення такого закону майже неминуче спричинить соціальний вибух.
4. Далі, до кінця 2017 року, необхідно створити єдиний реєстр одержувачів соціальних пільг, який буде вести Міністерство фінансів. Верифікація соціальних виплат без реєстру просто неможлива. Однак з урахуванням того, що частина території країни окупована, а із пільг і пенсій, що виплачуються "мертвим душам", годується величезна армія чиновників, втілити в життя вимогу МВФ буде дуже непросто.
5. Фонд наполягає на проведенні незалежного аудиту Приватбанку та оцінюванні виконання акціонерами банку умов реструктуризації. Причому аудит має бути закінчено до кінця січня, а верифікацію реструктуризації – до кінця червня 2017 року.
6. До кінця червня необхідно прийняти закони для забезпечення функціонування незалежних антикорупційних судів.
7. До кінця квітня має бути узаконена фінансова поліція. В уряді немає єдиної думки, яке саме відомство потрібно створювати та які воно виконуватиме завдання. Фонд схиляється до моделі, що запропонована Мінфіном, проте міністр внутрішніх справ Аваков наполягає на створенні об'єднаної Служби фінансових розслідувань, до якої увіллються ліквідована податкова міліція, а також підрозділи СБУ та МВС. Концентрація дозволить істотно скоротити штат і підняти зарплати співробітників. Міністр фінансів Данилюк стверджує, що проект про нову службу практично готовий і буде внесений до Верховної Ради найближчим часом.
8. У меморандумі прописано законодавче оформлення можливості доступу фіскальної служби до банківських рахунків українців, а також непрямих методів оцінювання їх доходів.
9. Фонд наполягає на якнайшвидшій приватизації Одеського припортового заводу, Центренерго Турбоатом та інших держпідприємств.
10. До 2018 року Фонд вимагає легалізувати видобуток бурштину та гральний бізнес.
11. Ще одна вимога – скорочення працівників бюджетної сфери у 2017 році на 4 %, а до 2019 – більш ніж на 10 %.
12. Після того, як восени 2016 року Державна фіскальна служба не дозволила передати свої бази даних Мінфіну, з'явилася вимога Фонду про проведення незалежного аудиту цих баз.
13. Україна зобов'язана буде приєднатися до BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) – плану дій ОЕСР з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування, а також утримуватися від збереження існуючих та створення нових податкових пільг, у тому числі, в індустріальних парках.
14. І, нарешті, до 2018 року МВФ вимагає скасувати спрощену систему оподаткування та єдиний податок.

Результатом запровадження цієї програми має стати повністю підконтрольна державі економіка. Однак у плані немає жодного слова про розвиток підприємництва та бізнесу. Мабуть, чиновники МВФ вважають, що проста фіскалізація приведе до оздоровлення економіки. Хоча, за оцінками експертів, усі ці заходи не приведуть до підвищення ділової активності та швидкого зростання ВВП, що дозволило б "зістрибнути" з боргового гачка. Мета МВФ – гарантувати повернення кредитів. Втрата фінансування МВФ призведе українську олігархічну економіку до швидкого колапсу. Тому уряд намагатиметься виконати більшість вимог фонду та отримати ще кілька траншів. Чи поліпшать ці заходи життя українців – риторичне запитання.

"Борг Януковича"

У Лондоні протягом трьох днів проходили слухання за позовом російського Фонду національного добробуту до України щодо повернення кредиту в $3 млрд, який був виданий уряду колишнього президента Януковича. Суддя пообіцяв винести вердикт найближчим часом.
На думку деяких експертів, борг може бути визнаний суверенним, у цьому випадку Україні доведеться вирішувати питання його реструктуризації. Подібні переговори вже велися попереднім міністром фінансів Яресько, проте не принесли результатів. У разі негативного для України рішення суду, МВФ може наполягати на реструктуризації. В іншому випадку надання наступних траншів кредиту розширеного фінансування буде під питанням.

Путін підкупив Януковича перед вторгненням в Україну

"Борг Януковича" можна було б не повертати в разі офіційного визнання стану війни з Росією. У цьому випадку $3 млрд могли б бути визнані підкупом російським керівництвом вищої посадової особи України – президента Януковича, який після перемоги Майдану звернувся до президента РФ Путіна із проханням про введення військ на територію України.
Справа може розглядатися судом протягом кількох років. Крім того, українська сторона обов'язково скористається правом на апеляцію, якщо рішення буде прийнято на користь Росії. На рішення суду може вплинути розслідування, що проводиться прокурором Міжнародного кримінального суду Бенсудою щодо російської агресії проти України.

Пенсійний шок

У проекті змін до меморандуму про продовження співпраці з МВФ прописано, що Україна бере на себе зобов'язання з проведення пенсійної реформи. Оскільки український уряд не виконав вимог попереднього меморандуму, який пропонував прийняти законодавство про пенсійну реформу до кінця 2016 року, Фонд поставив жорсткі терміни прийняття закону Верховною Радою – до 1 березня 2017 року.
Одразу ж після опублікування тексту проекту меморандуму, на веб-порталі уряду з'явилася новина, в якій були перелічені основні компоненти пенсійної реформи, запропоновані Кабміном. Заплановані зміни в пенсійному законодавстві включають підвищення пенсійного віку, скорочення кількості одержувачів пенсій, можливість "покупки" додаткового стажу для отримання пенсії, відмову від виплати пенсій пенсіонерам, що працюють, скасування всіх надбавок, новий механізм верифікації пенсій з інвалідності та виплату пенсій за вислугою років тільки військовослужбовцям. Усі ці заходи, за словами міністра соцполітики Реви, мають закрити "дірку" у бюджеті Пенсійного фонду та збалансувати його до 2024 року. За його словами, уряд має намір подати законопроект до парламенту до початку березня, а його прийняття заплановано на липень. Після різкої реакції ЗМІ та соцмереж новину було знято із сайту уряду без пояснень.

Міністр соцполітики Рева

Уряд затвердив бюджет Пенсійного фонду в розмірі 284 млрд грн. При цьому його дефіцит становить рівно половину – 141,5 млрд грн. Єдиним способом його покриття є випуск облігацій держпозики, що збільшить внутрішній державний борг ще більш ніж на $5 млрд.
Чиновники уряду стверджують, що переговори з МВФ тривають, і меморандум буде узгоджено до кінця січня. Міністр Рева заявив, що про підвищення пенсійного віку не йдеться.
Після аналізу заяв чиновників з'ясувалося, що плану проведення пенсійної реформи у них немає. Більш того, відсутне навіть бачення виходу із пенсійного кризи. Обговорюються тільки пропозиції МВФ, які можуть викликати серйозне підвищення напруженості в суспільстві. Для більшості експертів очевидно, що чинна солідарна система виплати пенсій вичерпала себе, оскільки наразі Україна наблизилася до межі, за якою кількість працюючих дорівнюватиме кількості пенсіонерів. Однак запропонувати альтернативу цій системі влада поки побоюється.

Торгівля з ОРДЛО за будь-яку ціну

Ситуація на Донбасі не змінюється вже 2 роки, переговори в Мінську, як і раніше, є безрезультатними. Українська влада не пропонує альтернативних варіантів врегулювання на Донбасі.
Перша цього року зустріч тристоронньої контактної групи за участі представників бойовиків "ЛНР" і "ДНР" не стала винятком. Досягнутих домовленостей про припинення вогню бойовики не дотримують. Пункт пропуску Золоте так і не відкрився, хоча українська сторона повністю готова до початку його функціонування. Переговори гуманітарної підгрупи зі звільнення заручників ідуть без будь-яких відчутних зрушень.
Бойові дії на "лінії зіткнення" не припиняються ні на день. Спостерігачі місії ОБСЄ проводять моніторинг тільки в світлий час доби, тому ввечері та вночі відбуваються найбільш інтенсивні обстріли та бої. Глава ОБСЄ, міністр закордонних справ Австрії Курц, погодився з необхідністю проведення моніторингу і в нічний час. Міністр закордонних справ РФ Лавров не заперечує проти озброєння спостерігачів стрілецькою зброєю задля їх безпеки. Однак, за його твердженням, введення поліцейської місії ОБСЄ на Донбас суперечить мінським домовленостям. Питання зависло в повітрі й вирішити його в рамках "мінського процесу" не є можливим.
За відсутності реальних результатів переговорів у "нормандському" та "мінському" форматах українська влада намагається заморозити конфлікт. Фактично запроваджуються положення закону про особливий статус "окремих районів Донецької і Луганської областей" (ОРДЛО) без прийняття поправок до Конституції, на що у президента не вистачає голосів у парламенті. Порошенко стверджує, що поправки буде прийнято "в разі виконання вимог безпеки" (припинення вогню та розведення військ на лінії бойових дій), виведення російських військ із території ОРДЛО та отримання контролю над кордоном. Найближчим часом, однак, звільнення окупованих територій абсолютно неймовірно, незважаючи на заяви чиновників уряду та глави Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Жебрівського.
Українська влада за три роки війни так нічого й не зробила для зменшення залежності енергетики від постачання вугілля з ОРДЛО. Інтенсивна торгівля вугіллям і товарами ведеться з використанням компаній-"прокладок" як з державною формою власності, так і приватних, подібних до ДТЕК олігарха Ахметова. Формально вважається, що ці підприємства, зареєстровані на українській території, працюють у рамках українського законодавства та платять податки до бюджету України. Фактично ж "податки" йдуть також і до бюджетів "республік". До антрациту, що поставляється на українські терени, підмішується вугілля із "копанок" і шахт, які працюють поза українським законодавством. Як оплату використовують готівку, а також контрольовані чиновниками потоки товарів промислової групи та продуктів харчування, що поставляються до "республік". Існуюча система вкрай вигідна тим, хто контролює ці потоки, оскільки гроші від реалізації значної частини товарів і вугілля йдуть повз українського бюджету. Частина коштів, безумовно, осідає в кишенях ватажків "ДНР" і "ЛНР".
Тому влада намагається у будь-які способи легалізувати схему торгівлі з "республіками", незважаючи на обстріли та втрати українських військ. Для озвучування своєї позиції особи, які контролюють фінансові й товарні потоки, висунули Черниша – міністра у справах тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. Черниш з'явився у Кабінеті міністрів Гройсмана з подачі заступника голови парламентської фракції Блоку Порошенка Третьякова, і, безумовно, представляє інтереси адміністрації президента.
Обурення у суспільстві викликав план заходів щодо реалізації "деяких напрямків державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької і Луганської областей, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження", прийнятий Кабміном 11 січня.
План реінтеграції "непідконтрольних Україні окремих районів Донбасу", підготовлений міністерство Черниша, по суті, є реалізацією придністровського варіанту "врегулювання" та перетворює війну з Росією на внутрішньоукраїнський конфлікт. На Україну перекладається відповідальність за порушення агресором прав і свобод громадян, які проживають на території ОРДЛО, і забезпечення їхніх потреб. Документ повністю суперечить заявам офіційних властей України про "війну з Росією", а поняття "окупована територія", введене постановою Верховної Ради в березні 2015 року, підміняється назвою "неконтрольована Україною територія". Крім того, пропонуються легалізація господарських зв'язків із "республіками" та відновлення "культурного обміну".

Міністр под справах окупованих територій Черниш

Далі Черниш заявив, що Україна не відмовиться від постачання вугілля й металу з ОРДЛО. Він стверджує, що бойовики постійно шантажують Україну припиненням цих поставок. А домовитися про відновлення вантажопотоку, за словами Черниша, вдалося тільки завдяки мінському переговорному процесу.
І, нарешті, він дав ексклюзивне інтерв'ю російському виданню "Газета.Ру", в якому розповів про нюанси торгівлі та "налагодження зв'язків" з "неконтрольованими територіями". Безумовно, без узгодження з адміністрацією президента інтерв'ю не могло б з'явитися. Черниш розкрив механізм оплати за вугілля та воду за допомогою "транзитних" підприємств, проте не розповів, звідки на їх рахунках з'являються гроші. Також незрозуміло, на підставі яких угод на окуповану територію поставляються електроенергія та вода. Наприклад, підприємство "Луганське електричне об'єднання", що належить бізнес-партнеру президента Порошенка олігарху Григоришину, поставляє електроенергію до ЛНР. Борг ЛЕО перед підприємством "Енергоринок" становить 4,7 млрд грн, споживачі винні ЛЕО 5,3 млрд грн, з яких 4,9 млрд – борги споживачів у "ЛНР".
Черниш поводиться так, нібито агресія Росії не є причиною руйнувань на Донбасі, незважаючи на те, що агресія вже визнана міжнародними організаціями та санкції пов'язані саме із відмовою Росії виконувати мінські домовленості. Учасники бойових дій задають резонне питання – заради чого загинули понад 10 тис. осіб і яким чином буде припинена війна.
ЗМІ та експерти вважають, що подібні висловлювання міністра свідчать про фактичну капітуляцію української влади та готовність відновлювати інфраструктуру "неконтрольованих територій" за рахунок України та міжнародних донорів. Хоча, якщо вважати, що метою міністра та чиновників є винятково "розпил" коштів "на відновлення" Донбасу, то дії Черниша виглядають цілком логічно.
Такі дії української влади можуть послужити приводом для пом'якшення або навіть скасування санкцій щодо Росії. Вони виглядають цілеспрямованою реалізацією політики президента Порошенка щодо заморожування конфлікту й перетворення Донбасу на аналог Придністров'я.
Альтернативою діям президента й чиновників Міністерства у справах окупованих територій могло б стати прийняття Верховною Радою законопроекту №3593-д "Про окуповані території", що підготовлений депутатами на чолі із заступником голови парламенту Сироїд. У разі його прийняття буде офіційно визнано агресію Росії на Донбасі, вона нестиме повну відповідальність за окуповані нею території. Закон продемонструє міжнародній громадськості, що Україна вважає окупацією втрату частини Донецької і Луганської областей. У цьому випадку переговори щодо Донбасу з будь-яких питань потрібно буде вести тільки з Росією. І, звичайно ж, закон поламає "схеми", побудовані чиновниками та лідерами бойовиків з організації "донбаського Придністров'я" із тіньовими потоками товарів, зброї і наркотиків.

Трамп: наслідки для України

20 січня відбулася інавгурація нового президента США Трампа. Практично всі політичні коментатори зазначають, що політика найпотужнішої держави світу з його обранням стає непередбачуваною. Призначення тих, хто відповідає за національну безпеку та оборону, – міністра оборони Матісса й глави ЦРУ Помпео, а також потужне республіканське антиросійське лобі в Конгресі можуть свідчити про те, що санкції проти Росії, принаймні, збережуться. Однак не слід скидати з рахунків і те, що в оточенні Трампа є й проросійські політики – держсекретар Тіллерсон і радник з національної безпеки Флінн. Тому, імовірно, у перші місяці політика щодо України лише формуватиметься, і не варто розраховувати на стовідсоткову підтримку в питаннях надання летальної зброї і посилення тиску на Росію.

Трамп ще не визначився з політикою щодо України

Для посилення східного флангу НАТО перекидає американські війська та озброєння до Східної Європи. Однією із заяв, яку зробив Трамп, була пропозиція про пом'якшення або скасування санкцій в обмін на ядерне роззброєння. Росія негайно відреагувала – прес-секретар президента РФ Пєсков заявив, що симетричне ядерне роззброєння для Росії неприйнятне та закликав не пов'язувати санкції із цією пропозицією.
Посол України в США Чалий повідомив, що зустріч президентів Порошенка і Трампа готується на кінець лютого. Чи буде до цього часу сформовано політику команди американського президента з українського питання – невідомо. Є серйозні сумніви в тому, що українське керівництво готове запропонувати американській адміністрації що-небудь конкретне.
У будь-якому випадку для американського істеблішменту завжди діє принцип "Америка понад усе". Україні належить зробити безліч серйозних кроків для того, щоб Трамп і його оточення могли розглядати Порошенка та українську владу як партнерів, а не васалів, які лише виконують команди із Вашингтону. Поки Україна не стала реальним партнером США, за головну зовнішньополітичну загрозу для неї варто вважати "пакетні домовленості" під час переговорів США з Росією.