02—08 січня 2017 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 02—08 січня 2017 від "Digests & Analytics Ukraine"

Валютні гойдалки першого тижня року – Перемир'я на Донбасі немає – Мир в обмін на відмову від територій – Кібератаки на сервери ЄС і США велися із Росії

Валютні гойдалки першого тижня року

Тиждень на міжбанківській біржі почався різким зміцненням курсу гривні. Експерти пов'язали підвищення курсу із "довгими" новорічними вихідними, протягом яких на кореспондентських рахунках експортерів накопичувалася валюта, яку вони змушені були продати в умовах невеликого попиту на початку року. Курс гривні щодо долара виріс на 90 коп. за 2 дні, що дозволило Нацбанку купити на аукціонах за низьким курсом $91,6 млн. Однак після того, як валюта в експортерів закінчилася, курс гривні відразу ж впав нижче 27 грн/$, навіть незважаючи на валютну інтервенцію Нацбанку, який продав $55,2 млн. Готівковий ринок відреагував на "валютні гойдалки" не дуже активно, у більшості обмінних пунктів курс долара майже не знизився при зміцненні гривні на міжбанку, а після його падіння на міжбанку – повернувся до передноворічних значень – близько 28 грн/$.

Курс гривні на початку року розгойдали

Нацбанк рапортував про зростання валютних резервів за 2016 рік до $15,5 млрд (на 17% або $2,2 млрд) за рахунок третього траншу кредиту МВФ ($1 млрд) і розміщення облігацій держпозики у валюті, у тому числі, під гарантії уряду США ($1 млрд). На валютних аукціонах НБУ купив близько $1,6 млрд. За оцінками експертів НБУ, резервів має вистачити для фінансування критичного імпорту протягом 3,7 місяців.
У 2017 році Україна має заплатити за обслуговування державного та гарантованого державою боргу $4,5 млрд. Крім того, для забезпечення націоналізації Приватбанку уряд змушений був розмістити облігації держпозики (ОВДП) на 148 млрд грн. За деякими оцінками, загальна сума розміщення може досягти 177 млрд грн, що спричинить зростання суми держборгу до 100 % ВВП.
Експерти скептично ставляться до прогнозів уряду з приводу зростання податкових надходжень за рахунок збільшення мінімальної зарплати до 3200 грн. Підвищення мінімальної зарплати автоматично потягне за собою зростання зарплат працівників бюджетної сфери. Ці витрати, разом із "дірою" у Пенсійному фонді, яка також збільшиться при "осучасненні" пенсій, найімовірніше спричинять підвищення індексу інфляції набагато вище 8 %, закладених до бюджету на 2017 рік. Крім того, більшість експертів не вбачають реальних механізмів прискорення зростання економіки. Проведені реформи є половинчастими та, скоріше за все, не приведуть до зростання доходів бюджету. Крім того, Україна вкрай залежна від світових цін на сировинні ресурси, а кон'юнктура на них не надто сприятлива, особливо для експорту зернових культур.

Повідомлення про введення найближчим часом в обіг купюри номіналом в 1000 грн говорить про те, що уряд змушений включити друкарський верстат. Спроба включити до безготівкового обігу кошти, які населення тримає в "панчохах", шляхом зменшення ліміту готівкових розрахунків 50 тис. грн, найімовірніше буде проігноровано учасниками ринку й спричинить зростання тіньового обігу. Комісія банків неминуче ляже додатковим тягарем на ціни.
Тому деякі економісти та експерти фінансового ринку вкрай скептично ставляться до закладеного у бюджеті на 2017 рік середньорічного курсу гривні 27,2 грн/$, тим паче, що цієї планки вже було досягнуто наприкінці 2016 року. За деякими оцінками, до кінця року курс гривні може впасти до позначки 29 і навіть 30 грн/$, а Україна не зможе обслуговувати зовнішній борг без нових запозичень.

Перемир'я на Донбасі немає

Бойові дії на Донбасі не вщухають. Щодня надходять повідомлення про десятки випадків порушення режиму припинення вогню – атаки з боку бойовиків та обстріли ними позицій українських військ, у тому числі, із застосуванням важкої артилерії. За минулий тиждень близько 20 військовослужбовців дістали поранень у ході бойових дій, один із них помер у лікарні. Армія, яка не веде бойових дій, зазнає небойових втрат – під Маріуполем наклав на себе руки військовослужбовець, ще 2 – загинули та 2 – поранені внаслідок вибуху гранати у військовій частині під Мар'їнкою.

Бойові дії на Донбасі тривають

Проблеми комплектування армії дуже великі. Військовослужбовців шостої хвилі вже демобілізовано. Прийнятих на контрактну службу не вистачає, особливо молодшого командного складу – командирів взводів і рот. Крім того, президент Порошенко дозволив звільнення у запас військовослужбовців контрактної служби навіть під час "особливого періоду". Проведення наступної хвилі мобілізації пов'язане із великими труднощами – досить згадати проблеми із призовом під час шостої хвилі.
Рішення про комплектування армії на контрактній основі й підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям лише згладило проблему, але повністю не розв’язало її. Поповнити командний склад чиновники Міністерства оборони вирішили за рахунок офіцерів запасу – випускників військових кафедр інститутів. Їх збираються призивати на строкову службу на 18 місяців, у тому числі, й для участі у військових діях на Донбасі.

Міністерство оборони планує призов офіцерів запасу

Підставою для подібного набору керівництво Міністерства вважає зміни, внесені до закону про пенсійне забезпечення окремих категорій громадян із числа учасників антитерористичної операції, що набуде чинності 2 лютого 2017 року, а також зміни до закону про порядок проходження військової служби. Закон про військовий обов'язок і військову службу допускає призов офіцерів запасу після вузів у мирний період. Влада вважає, що в даний момент війни в країні немає, однак нових офіцерів після перепідготовки збирається відправити на фронт, де армія щодня зазнає втрат.

Процес обміну полоненими, анонсований Порошенком наприкінці минулого року, буксує. Видача бойовикам 17 осіб, засуджених за терористичну діяльність, не привела до відповідних дій з їхнього боку. Заступник голови Верховної Ради, член гуманітарної підгрупи на переговорах в Мінську Геращенко вважає, що без рішення Путіна процес обміну полоненими не зрушиться з мертвої точки, однак на даний момент доброї волі з боку Росії немає. Депутат Савченко оголосила про намір опублікувати списки заручників і полонених. Керівництво СБУ категорично заперечує проти таких дій, обґрунтовуючи це необхідністю забезпечення безпеки утримуваних в полоні та їх родичів.

Мир в обмін на відмову від територій

Українська влада постійно намагається прощупати реакцію суспільства на пропоновані західними політиками сценарії примирення. Вони пов'язані із частковою або повною втратою суверенітету в обмін на примарний "мир" з Росією та можуть ввести країну в стан політичного шторму. Яскравим прикладом служать події 31 серпня 2015 року, коли в момент голосування в першому читанні Верховною Радою змін до Конституції, що надають "особливий статус" "окремим районам Донецької і Луганської областей", у ході зіткнень загинуло 4 бійця Національної гвардії і ще понад 100 – були поранені .
Рішення Конституційного суду, що залишає парламенту право у будь-який момент проголосувати за ці зміни до Конституції у другому читанні, не дає розслабитися противникам сепаратного миру та вбудовування "республік" в Україну. Тому громадськість, експерти та громадські активісти особливо уважно стежать за виступами політиків і публікаціями в ЗМІ з цього питання.
Після різких висловлювань лідерів громадської думки адміністрація президента все-таки відреагувала на статтю олігарха Пінчука у виданні "The Wall Street Journal", в якій він запропонував "замирити" агресора шляхом відмови від Криму й Донбасу. У цьому самому виданні за тиждень з'явилася стаття заступника глави адміністрації президента Єлісєєва, в якій він повністю заперечує можливість відходу від курсу на євроатлантичну інтеграцію, готовність обміну територій на "мир" з Росією та проведення виборів на Донбасі до виведення російських військ.

Філіпчук пропонує відмовитися від Криму і Донбасу

Однак відразу ж після публікації Єлісєєва у виданні "Апостроф" з'явилася стаття глави "Міжнародного центру перспективних досліджень", колишнього дипломата Філіпчука з аналогічними пропозиціями – відмова від претензій на Крим і Донбас в обмін на поліпшення економічних взаємостосунків з Росією. На думку експертів у сфері права, стаття містить заклики до порушення територіальної цілісності та підпадає під дію ч. 1 ст. 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність і суверенітет). На статтю влада не відреагувала, а це може свідчити про те, що подібні пропозиції збігаються із позицією, яку сама влада озвучувати не наважується. Отже, очікувати дій правоохоронних органів щодо авторів пропозицій не доводиться.
Паралельно влада намагається легітимізувати взаємини із "республіками", установлюючи з ними господарські зв'язки. Незважаючи на повну заборону фінансових розрахунків з "ДНР" і "ЛНР", Міністерство у справах окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб "винайшло" схему оплати постачання води до "окремих районів Луганської області". Прес-служба міністерства повідомила, що в розрахунках "задіяні підприємства, які зареєстровані на підконтрольній уряду України території та здійснюють діяльність в рамках українського правового поля". При цьому чиновники не пояснили, яким чином здійснюється оплата, а також не вказують джерело походження грошей. Дії посадових осіб міністерства можуть бути кваліфіковані за ч.3 ст. 285-5 Кримінального кодексу (фінансування тероризму). У вересні-жовтні міжнародні гуманітарні організації сплатили частину боргу за воду, проте у подальшому відмовилися від такої практики.
У Сєвєродонецькому суді відбулося слухання справи про постачання вугілля із Луганської області для електростанцій державної компанії "Центренерго". У ньому було підтверджено, що держпідприємства переводили в готівку кошти через ланцюжок фірм-одноденок, після чого готівка потрапляла до колишнього "міністра енергетики ЛНР" Ляміна, пов'язаного із "главою ЛНР" Плотницьким.
Жодна держава у світі не веде переговори з терористами й терористичними організаціями. Однак українська влада, незважаючи на застосування риторики "війни з терористами", веде переговори в Мінську за участі "ЛНР" і "ДНР" з економічних і політичних питань, а також щодо обміну полоненими, яких називають "заручниками". Переговори проходять на тлі безперервних зіткнень на лінії фронту, які влада й міжнародне співтовариство називають "лінією розмежування". "Мінський процес" зайшов в глухий кут, а перспектив врегулювання на Донбасі у доступній для огляду перспективі немає.

Кібератаки на сервери США та ЄС велися із Росії

У США та Європі набирають обертів скандали, пов'язані із втручанням російських кіберзлочинців у функціонування серверів органів влади, партій, міжнародних і громадських організацій, а також інфраструктурних компаній.
Після введення президентом Обамою санкцій щодо російських дипломатів американська розвідка доповіла новообраному президенту Трампу про втручання Росії до виборчого процесу в США та інші факти кібератак РФ. Команда президента Обами попередила Трампа, що його бездіяльність у відповідь на хакерські атаки з Росії матиме політичні наслідки. Трамп визнав участь спецслужб РФ у кібератаки на сервери Демократичної партії, однак категорично заперечує, що це втручання дозволило йому виграти президентські вибори. Він оголосив, що запускає власну програму боротьби з кіберзагрозами. Новим головою розвідувального відомства буде призначено сенатора-республіканця Коутса – послідовного противника окупації Криму, якого РФ включила до списку санкцій та оголосила персоною "нон-грата".
Сенатор Маккейн назвав кібератаки Росії актом війни. Очолюваний ним комітет з питань збройних сил провів слухання в Конгресі про кіберзагрози Сполученим Штатам із-за кордону. На слуханнях глави розвідувальних служб США заявили, що вважають дії Росії головною зовнішньою кіберзагрозою у всіх сферах життєдіяльності та політичного життя країни. За словами Маккейна, РФ заплатила недостатню ціну за окупацію Криму, агресію на сході України та у Сирії, що стимулювало президента Путіна до активних дій проти США у кіберпросторі.

Сенатська комісія США звинуватила РФ у кібератаках

Сенатори-республіканці Грем і Маккейн закликали Трампа адекватно відреагувати на спробу втручання Росії до процесу виборів шляхом хакерських атак на сервери Демократичної партії. Сенатори наполягають на застосуванні до Росії заходів, які змусять її заплатити ще вищу ціну за свої дії.
Розслідування кібератак відбувається й в Європі. За результатами одного із них Федеральна служба захисту Конституції Німеччини повідомила, що до атаки на сервери ОБСЄ причетні кіберзлочинці з Росії. Лідери багатьох європейських країн заявили про стурбованість втручанням російських спецслужб у діяльність урядових органів, особливо, з урахуванням прийдешніх виборів у Франції, Нідерландах і Німеччині.
Українські урядові сервери та комп'ютери підприємств також неодноразово піддавалися атакам ззовні. Зокрема, підтверджено російський слід у втручанні до діяльності Івано-Франківського обленерго, коли сотні тисяч споживачів були відключені від електропостачання. 16 березня 2016 року президент Порошенко ввів в дію Стратегію кібербезпеки, проте, судячи зі збоїв, що сталися в грудні у роботі серверів Міністерства фінансів і Держказначейства, ефективність роботи українських спецслужб поки недостатня.