12—18 грудня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 12—18 грудня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Приватбанк націоналізовано – На газовому фронті без змін – Виходу з Донбаського тупика не видно – ЄС позбавив Україну перспектив членства – "Безвізовий режим" коли-небудь дадуть

Приватбанк націоналізовано

Тритижнева інформаційна атака на Приватбанк завершилася його націоналізацією. На спільному засіданні Кабміну та РНБО в Адміністрації президента у ніч з неділі на понеділок було оголошено, що "на прохання власників банку" він переходить у 100-відсоткову власність держави. Із 19 грудня у банку введено тимчасову адміністрацію, яку очолив колишній міністр фінансів Шлапак. На добу припинено корпоративні платежі, при цьому обслуговування приватних осіб не припиняється.

Заступник глави НБУ Смолій і
колишній голова Приватбанку Дубілет

Фінансові експерти не очікували повної націоналізації і до останнього моменту сподівалися, що банк встоїть, хоча подібний фінал можна було спрогнозувати. Входження 26 листопада одного із головних акціонерів Приватбанку та співвласника групи "Приват" Коломойського до керівництва партії "УКРОП" було індикатором підготовки до серйозних подій – опозиційний олігарх спробував забезпечити собі політичну підтримку.
На початку грудня чиновники НБУ висловилися про можливу націоналізацію банку "у разі невиконання ним нормативів". Згідно із даними звіту НБУ про фінансову стабільність, за результатами верифікації другого етапу докапіталізації Приватбанку, розрив між кредитним ризиком і сформованими резервами Приватбанку становив близько 97 млрд грн. У меморандумі про виконання Україною програми співпраці з МВФ за необхідності націоналізації системного банку, підтримки державних банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було передбачено фінансову підтримку державою банківської системи у розмірі 166 млрд грн, а це свідчить про те, що підготовка до націоналізації велася вже протягом тривалого часу та узгоджена з міжнародними донорами.
Представники Приватбанку стверджували, що всі вимоги за програмою докапіталізації своєчасно виконуються. Заступник голови правління Приватбанку Горохівський заявив, що 80 % депозитів є терміновими, їх швидке вилучення вкладниками неможливе, тому банк спроможний упоратися із відтоком коштів, у разі націоналізації ітиметься просто про зміну власників, а клієнти не відчують наслідків.
У ЗМІ та соцмережах почали поширюватися чутки про поганий фінансовий стан банку. Це призвело до масового виведення грошей вкладниками та зняття готівки з банкоматів. Приватбанк змушений був вийти на міжбанківський ринок і продати частину валюти, однак, мабуть, це не врятувало ситуацію із відтоком грошей.
Слідом за цим НБУ змінив механізм націоналізації банків, допустивши часткову націоналізацію, а потім прийняв постанову про запровадження екстреної підтримки ліквідності платоспроможних банків замість видачі стабілізаційних кредитів, яка може бути застосована в разі вичерпання банком інших джерел підтримки ліквідності. Було оголошено про щоденну публікацію інформації про ліквідність банківської системи.

Коломойскьий, Дубілет і глава НБУ Гонтарева

Після подовження Нацбанком на півроку валютних обмежень і вимоги обов'язкового продажу валютної виручки, збереження колишнього рівня добових лімітів на покупку та зняття готівки з рахунків приватними особами "у зв'язку з наявністю ризиків для цінової і фінансової стабільності" стало ясно, що до націоналізації все готово. Очевидно, що в останні дні вирішувалося питання про те, буде вона повною або частковою. При цьому прем'єр-міністр Гройсман був категорично проти націоналізації, про що він неодноразово заявляв. Судячи з усього, після оцінки всіх ризиків було прийнято варіант повної націоналізації, фактично – передавання банку у державну власність за 1 гривню.
Колишній міністр економіки Данилишин вважає націоналізацію Приватбанку правильним рішенням. Глава IT-департаменту Дубілет назвав головною причиною падіння банку потужну інформаційну атаку, панічні настрої, що підігріваються публікаціями в ЗМІ, а також заяви глави НБУ й чиновників вищого рівня. Імовірно, що розгляд Верховною Радою проекту бюджету у другому читанні було відкладено до вирішення питання про націоналізацію Приватбанку.

Судячи з усього, регулятор продовжить виведення банків з ринку. Визнано неплатоспроможним Інвестбанк через відмову власників докапіталізувати його, відповідно до вимог НБУ, відкликано банківську ліцензію у Артем-банку.
Ситуація на українському фінансовому ринку не настільки райдужна, як про це заявляють представники МВФ. Міністерство фінансів буде змушене до кінця року провести додаткове розміщення державних облігацій у гривні та валюті через провал приватизації, яка мала поповнити бюджет на 17 млрд грн, і затримку отримання від ЄС другого траншу макрофінансової допомоги в сумі €600 млн.
За оцінкою НБУ, узгодженою з МВФ, інфляція не мала перевищити 12 %. Міністерство економічного розвитку прогнозує зростання інфляції за підсумками 2016 року на рівні 13,1 %, а рейтингове агентство Standard & Poor's – навіть 14 %.

Глава НБУ Гонтарєва вважає, що без продовження зовнішнього фінансування золотовалютні резерви України зменшаться, що негативно вплине на економічну стабільність.
Наскільки вплине на фінансовий стан країни націоналізація Приватбанку, покажуть уже найближчі дні, однак можна з упевненістю сказати, що інвестиційний клімат у країні від рішення уряду не покращав.

На газовому фронті без змін

Російсько-українські переговори щодо "зимового газового пакету" завершилися нічим. Міністр енергетики РФ Новак до кінця року не планує їх продовження. У Стокгольмі арбітраж протягом кількох місяців обіцяє оголосити рішення щодо зустрічних позовів Газпрому та Нафтогазу, у тому числі, за транзитним контрактом. Питання про транзит російського газу в Європу для України дуже чутливе, тому зовсім не зайвою буде підтримка польського газового концерну PGNiG, який подав позов до Європейського суду на Єврокомісію, яка дозволила Газпрому використовувати додаткові потужності газопроводу OPAL. Таке рішення погіршить енергетичну безпеку Польщі та підвищить її залежність від російського газу, а також призведе до зменшення обсягу прокачування газу українською газотранспортною системою (ГТС).

Газпром планує провокації взимку

Газпром не гребує й брудними методами, щоб довести ненадійність українського маршруту транспортування. Регулярне зниження тиску нижче від розрахункового на вході до української ГТС може призвести до збоїв при доставці газу європейським споживачам. Нафтогаз вважає, що на початку 2017 року Газпром може спровокувати газову кризу, щоб довести безальтернативність реалізації проекту "Північний потік-2". В українських підземних сховищах на кінець минулого тижня розташовано 12,7 млрд м3, цих запасів має вистачити для оперативного реагування на провокації російського монополіста.

Виходу із донбаського тупика не видно

Бойовики невизнаних донбаських "республік" не припиняють обстріли позицій українських військ і населених пунктів. Щодня надходять повідомлення про загиблих і поранених українських військовослужбовців і мирних жителів. У неділю бойовики зробили спробу прориву оборони української армії у районі Світлодарська. Атаку було відбито з великими втратами серед бойовиків, проте загинули 6 українських військових, понад 20 – дістали поранень. НАТО та ОБСЄ констатують різке зростання напруженості у регіоні, проте обмежуються закликами до Росії виконувати мінські домовленості.

Бої полбизу Світлодарську у самому розпалі

Небажання Росії виконувати домовленості призвело до подовження ще на півроку європейських санкцій, які завдають економіці Росії, хоча й не критичної, але досить суттєвої шкоди. Санкції не зупиняють агресивні дії РФ, навпаки, спонукають російське керівництво використовувати різні способи впливу на міжнародне співтовариство та активізувати інформаційну та кіберагрессію.
Мінські переговори буксують, жодне із рішень тристоронньої контактної групи так і не було повністю виконано. Навіть розведення військ на трьох ділянках, заплановане ще в жовтні, не відбулося: у Станиці Луганській через безперервні обстріли з боку бойовиків, а на двох інших ділянках ОБСЄ відмовилася проводити верифікацію через відмову сторін розміновувати територію.
Українські переговорники в Мінську намагаються досягти прогресу принаймні в обміні "заручниками" з "ДНР" і "ЛНР", пропонуючи свідомо нерівні варіанти, наприклад, обмін 52 українських військових на 228 осіб, підозрюваних у тероризмі. Однак переговори щоразу зриваються з вини російської делегації і представників бойовиків, або бойовики виставляють свідомо неприйнятні умови для обміну.
Ветерани бойових дій батальйонів "Донбас" та "Айдар" вимагають від бойовиків негайного звільнення всіх заручників і полонених протягом 7 днів, пригрозивши в іншому випадку блокувати всю окуповану територію. Чи приведе це до реальної блокаді, як відбувалося в Криму, невідомо, проте такі дії можуть серйозно ускладнити життя тим, хто контролює потоки контрабанди через лінію фронту.
Із полону бойовиків звільнено "кіборга" Колодія, щоб був захоплений у полон 22 січня 2015 року під час одного з останніх боїв за Донецький аеропорт. ЗМІ повідомили, що в його звільненні взяла участь Українська православна церква (Московського патріархату), хоча українська влада, і, зокрема, президент Порошенко, приписали це досягнення собі.
Появу як переговірника з обміну полоненими депутата Савченко, що неодноразово відвідувала окуповані території і вела переговори з "главами республік" Захарченком та Плотницьким, мабуть, слід вважати спробою проросійських сил підштовхнути Україну до прямого діалогу з "ДНР" і "ЛНР" і демонстрацією того, що одна Савченко спроможна зробити більше для звільнення полонених, ніж вся українська делегація.

Депутат Надія Савченко

Савченко є членом комітету Верховної Ради з безпеки та оборони й має доступ до цілком таємної інформації, отже, її контакти з бойовиками можуть призвести до витоку даних. Кричущим фактом стало журналістське розслідування, під час якого Савченко погодилася взяти участь у створенні "посольства ДНР" у Києві під прикриттям "культурного центру" й підтвердила тісні контакти із Захарченком.
Президент Порошенко вважає, що переговори за спиною офіційної делегації не принесуть користі Україні та поклав відповідальність за дії Савченко на політичну силу, від якої вона обиралася, – партію "Батьківщина". За твердженням глави Батьківщини Тимошенко, фракція не несе відповідальності за дії Савченко та вважає будь-які переговори з терористами неприпустимими, тому остання була виключена з фракції "через розбіжність принципів". Батьківщина виступає проти будь-яких переговорів із бандитами та вбивцями, а також проти легалізації незаконних "республік" Донбасу.
Сам факт ведення переговорів з "ДНР" і "ЛНР" про обмін "заручників" суперечить твердженням української влади про те, що ці "республіки" є терористичними організаціями, а на Донбасі йде війна з Росією. Тому міжнародні організації, визнавши агресію РФ в Криму, документально не визнали її участь у військових діях на сході України, а лише зафіксували в мінських домовленостях факт контролю над "проросійськими бойовиками". Таким чином, прямий діалог України з "ДНР" і "ЛНР" може перетворити Росію з учасника конфлікту на "третю сторону" й дозволить їй наполягати на скасуванні міжнародних санкцій.

"Безвізовий режим" коли-небудь нададуть

Однією із головних обіцянок Порошенка під час передвиборної президентської кампанії був "безвізовий режим" з ЄС. Цей термін не означає можливість проживання в ЄС або працевлаштування, а лише тільки перетин без віз кордону Шенгенської зони для ділових або туристичних поїздок, із наданням на вимогу прикордонника повного комплекту документів, необхідних для видачі візи. Процес наближення до візової лібералізації почався 2008 року на саміті Україна–ЄС, коли були узгоджені положення "дорожньої карти" для отримання такого режиму. 2010 року таку програму підготовки було прийнято. У квітні 2014 року уряд Яценюка спромігся підготувати та провести через парламент більшість необхідних законів, проте всі вимоги ЄС удалося задовольнити лише із запуском системи електронного декларування у вересні 2016 року. У червні 2016 року міністри закордонних справ країн – членів ЄС вирішили прив'язати надання безвізового режиму Україні до механізму його екстреної зупинки. Минулого тижня Єврокомісія, нарешті, його затвердила. Європейська Рада визнала, що всі вимоги "дорожньої карти" виконано та підтримала скасування віз для України й Грузії.

Невідомо, коли Україна отримає безвізовий режим

Термін розгляду Європарламентом "безвізового режиму" неодноразово переносився, урешті-решт було названо дату – 3 квітня. Спікер Європарламенту Нуайон назвала це повідомлення "технічною помилкою", проте дату засідання, на якому обговорюватиметься "безвізовий режим", так і не названа, "оскільки неможливо спрогнозувати, коли відбудеться голосування". При цьому всі троє керівників ЄС в один голос запевняють про необхідність прийняття якнайшвидшого позитивного рішення.
Затягування обговорення питання безсумнівно свідчить про побоювання низки країн ЄС отримати неконтрольовану трудову міграцію з України, яка негативно вплине на рівень національного безробіття.

ЄС позбавив Україну перспектив членства

Перспектива угоди про асоціацію ЄС з Україною після результатів референдуму у Нідерландах стала примарною. Уряд Нідерландів наполягав на внесення змін до тексту договору, що може спричинити повторний цикл узгоджень і фактичний зрив його виконання. Європейські чиновники запропонували оформити вимоги Нідерландів у вигляді рішення Європарламенту без зміни тексту угоди. У результаті було прийнято "компромісний" варіант, що враховує результати голландського референдуму.

Перм'єр-міністр Нідерландів Рютте

Резолюція Європарламенту ставить хрест на перспективі входження України до складу ЄС і можливій ​​військовій підтримці з боку Євросоюзу. Крім того, підкреслюється неможливість пом'якшення режиму отримання трудових віз українцями. Доля угоди поставлена ​​у залежність від проведення реформ і боротьби з корупцією в Україні. Фактично рішення нічого не змінило в тексті угоди, проте, деякі вітчизняні та зарубіжні експерти вважають його серйозною дипломатичною поразкою України. В історії новітньої Європи не було жодного випадку прямої заборони на вступ будь-якої країни до Євросоюзу чи будь-яких обмежень на можливі рішення щодо окремої країни.
Виходячи із ситуації, що склалася, Україні, можливо, варто розглянути варіант участі в інших союзах, за типом того, що просувається Польщею, Балто-Чорноморського союзу або співпраці за типом такої, який існує у ЄС зі Швейцарією або Норвегією.