05—11 грудня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 05—11 грудня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Бюджет знову прийматимуть в останній момент – НБУ планує отримати наступний транш кредиту МВФ на початку 2017 року – Газова війна з Росією триває – Конкурс із приватизації ОПЗ знову провалився – Верховна Рада зняла недоторканність з депутата Новинського – Депутат Онищенко продовжує викривати президента – Розв'язання проблеми війни на Донбасі поки не видно – "Безвізовий режим" для України та Грузії розблоковано

За бюджет знову голосуватимуть в останній момент

Незважаючи на те, що Кабінет міністрів вчасно подав до Верховної Ради проект бюджету на 2017 року, супутні закони, включаючи зміни до Податкового кодексу, були подані пізніше. Крім того, уряд вирішив підняти "мінімальну заробітну плату" вдвічі, порівняно з груднем 2016 року, що може істотно змінити параметри основного фінансового документу держави. МВФ вимагає від української влади провести пенсійну реформу та скоротити дефіцит бюджету Пенсійного фонду, який 2016 року становив 145 млрд грн, а з урахуванням "осучаснення пенсій" на 10 % і вище, наміченого урядом, зросте ще на 15 млрд грн.

Битва за бюджет у самому розпалі

Деякі експерти вважають, що підвищення мінімальної зарплати вдвічі з 1 січня призведе до знищення малого та середнього бізнесу, а також до масового відходу підприємців у тінь. Виплата бюджетникам збільшеної мінімальної зарплати в 3200 грн потребує адекватного зростання надходження податків. Великі підприємства зможуть адаптуватися до нових умов, на відміну від малого бізнесу. У невеликих містах, селищах і сільській місцевості доходи населення вкрай низькі, тому підприємці будуть змушені скорочувати персонал через неможливість нести додаткове податкове навантаження або зовсім припинити свою діяльність.
Верховна Рада прийняла закон, який прем'єр-міністр Гройсман назвав "підвищенням з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плату до 3200 грн на місяць". Депутат від партії "Народний фронт", глава парламентського підкомітету з питань вдосконалення Податкового кодексу Кірш, стверджує, що "закон про зарплату 3200 гривень" був обманом депутатів. Підвищення зарплат закладено до закону про держбюджет, що слухатиметься у другому читанні в найближчі дні. Урядовий законопроект, за який голосували депутати, а також ще один законопроект, прийнятий у першому читанні, насправді відв'язують податки та збори від мінімальної зарплати й фактично збільшують податкове навантаження. Крім того, вводяться штрафи за відмову допуску інспекторів до перевірки трудових договорів, а також нові механізми контролю у сфері зайнятості та виплати зарплати. Максимальний розмір пенсій, крім надбавок за особливі заслуги, обмежено сумою у 10740 грн. Система виплати стипендій студентам істотно зміниться, при цьому значно зменшиться кількість студентів, які отримують стипендії. Підприємці повинні будуть платити єдиний соціальний внесок (ЄСВ), навіть за відсутності діяльності, що вже призвело до масового закриття суб'єктів підприємницької діяльності у регіонах.
Глава Верховної Ради Парубій переконаний, що проект бюджету на 2017 рік буде прийнято 22 грудня. Затримку із прийняттям закону він пояснив необхідністю детального опрацювання документа, на що ще є час. Безсумнівно, що торг за контроль над фінансовими потоками між партнерами з правлячої коаліції та іншими фракціями триває, і остаточний варіант бюджету ще не узгоджено.

НБУ планує отримати наступний транш кредиту МВФ на початку 2017 року

Керівництво НБУ визнало, що 2016 року четвертий транш кредиту розширеного фінансування МВФ отримано не буде. Відповідно, регулятор має переглянути прогноз зростання золотовалютних резервів на 2016 і 2017 роки.
За листопад резерви зменшилися на 1,6 % – до $12,27 млрд за рахунок виплат із погашення та обслуговування державного та гарантованого державою боргу. Чиста купівля валюти Нацбанком на аукціонах за місяць становила $80 млн. Наявні золотовалютні запаси забезпечують 3,6 місяця критичного імпорту.
Тенденція перевищення продажу готівкової валюти населенням над покупкою зберігається. У листопаді приватні особи продали валюти на $21,3 млн більше, ніж купили.
Нацбанк продовжує "чистити" банківську систему. У листопаді ще 2 банки визнані неплатоспроможними, із початку року регулятор відкликав ліцензії у 19 банків. На ринку залишилося лише 98 "живих" банків.

Структура власності Комерційного індустріального банку визнана прозорою, щодо ще 4 банків, у тому числі банку Platinum, проводяться перевірки.
НБУ в Верховному суді оскаржить рішення про відновлення діяльності або віднесення до категорії неплатоспроможних 9 банків. Глава НБУ Гонтарєва вважає, що повернення на ринок "нездорових" банків, які не відповідають нормам фінансового моніторингу та надають недостовірну звітність, підірве фінансову стабільність, тим паче, що законодавством не передбачено механізм відновлення їх діяльності. Однак власники банків, які виграли справи проти НБУ, стверджують, що чиновники регулятора займаються рейдерством і виводять банки з ринку заради заволодіння їх майном.

Гонтарева і співволодар групи Приват Коломойський

Протягом двох тижнів Гонтарева обіцяє оголосити результати верифікації виконання програми докапіталізації найбільшим банком країни – Приватбанком. На підставі верифікації буде прийнято рішення щодо продовження діяльності банку або його націоналізації. Про серйозність проблеми свідчить згадка проблеми Приватбанку в меморандумі про виконання Україною умов співпраці з МВФ. Керівництво НБУ заявляє, що мова про виведення банку з ринку та визнання його неплатоспроможним не йде. Падіння Приватбанку може привести до повного колапсу фінансової системи країни, що чудово розуміють як його власники, так і чиновники уряду та НБУ.
Рейтингове агентство Fitch констатувало, що українська банківська система не може наростити кредитування реального сектора економіки через значний обсяг проблемних кредитів, а також проблеми з ліквідністю та платоспроможністю. Головним фактором відновлення ринку агентство назвало нарощування комерційними банками капіталу до мінімального рівня, установленого Нацбанком.
Рейтингове агентство Standard & Poor's підтвердило суверенний кредитний рейтинг України на рівні B-/ B зі стабільним прогнозом.
Нацбанк вважає ситуацію складною, але контрольованою. Облікова ставка залишена на минулому рівні – 14 % річних. НБУ пояснив своє рішення необхідністю нівелювання інфляційних та інших ризиків. Такими ризиками є затримка з отриманням четвертого траншу кредиту МВФ, провал програми приватизації і посилення політичної нестабільності. На думку глави НБУ Гонтаревої, монетарне стимулювання економіки протягом наступних кількох років буде передчасним через можливий негативний вплив на цінову стабільність. Оцінка інфляції за підсумками 2016 року залишився на рівні 12%, прогноз інфляції на 2017 рік – на рівні 8 %, а на 2018 рік – 6 %.
Глава НБУ Гонтарева та міністр фінансів Данилюк сподіваються на отримання наступного траншу кредиту МВФ на початку наступного року, однак для цього доведеться виконати ще низку істотних вимог МВФ, у тому числі, провести пенсійну реформу.

Газова війна з Росією триває

Для досягнення своїх цілей в Україні президент РФ Путін уживає всіх можливих засобів, у тому числі скорочення транзиту російського газу територією України. Для цього планується будівництво двох газопроводів – "Турецький потік" дном Чорного моря та "Північний потік-2" дном Балтійського моря. Минулого тижня угоду з Росією про реалізацію "Турецького потоку" підписав президент Туреччини Ердоган.
Крім того, по інтересам України боляче вдарило рішення Єврокомісії допустити прокачування Газпромом додаткових обсягів газу транзитним німецьким газогоном OPAL, що фактично відкриває можливість реалізації проекту "Північний потік-2". Офіційні особи польського газового концерну PGNiG наполягають, що виключення 40 % завантаження OPAL із Третього енергопакету та передавання цих потужностей Газпрому порушує положення Європейської енергетичної хартії і права третіх осіб. Щорічні втрати України від рішення Єврокомісії можуть становити близько $300 млн. Нафтогаз і PGNiG подали скаргу до німецької комісії з регулювання у сфері енергетики на рішення Єврокомісії і висловили готовність до резервування цих потужностей замість Газпрому. Крім того, Польща та Україна підписали угоду про будівництво газового інтерконектора між газогонами в прикордонній смузі, що відкриє для України додатковий маршрут постачань газу та зменшить залежність від Газпрому.

Стокгольмський арбітраж завершив розгляд позову
Нафтогаза до Газпрому

Стокгольмський арбітраж завершив слухання за позовом Нафтогазу до Газпрому за транзитним контрактом. Глава Нафтогазу Коболєв виключив підписання мирової угоди з російським газовим монополістом. Комерційний директор Нафтогазу Вітренко вважає шанси на виграш справи хорошими, незважаючи на спроби Газпрому зірвати процес.
Крім того, господарський суд Києва задовольнив позов Антимонопольного комітету до Газпрому про стягнення боргу та штрафних санкцій за зловживання монопольним становищем за транзитним контрактом на загальну суму 172 млрд грн (більше $6,5 млрд). Газпром оголосив про намір оскаржити цей штраф у Стокгольмському арбітражі.
Україна досить заощадливо витрачає газ, закачаний до підземних сховищ. За 51 день опалювального сезону в Україні із ПСГ піднято 1,3 млрд м3. Запаси становлять 13,4 млрд м3, що на 2,5 млрд м3 менше, ніж минулого року.
Коболєв вважає запаси газу в ПСГ достатніми для проходження опалювального сезону без закупівлі в російського газового монополіста, навіть з урахуванням пікового споживання в лютому. При цьому він припустив можливість покупки газу у Газпрому за умови прийнятної ціни, підписання додаткової угоди до існуючого контракту, відмови від принципу "бери або плати", а також поставок в Україну, оминаючи окуповані території Донбасу.

На газових переговорах у Брюсселі РФ, Україна та ЄС не змогли досягти угоди із "зимового пакету", аналогічної угоді, укладеній 2015 року. Міністр енергетики РФ Новак стверджує, що Нафтогаз готовий купити від 1,5 до 4,0 млрд м3 газу. Новак заперечує підписання додаткової угоди до чинного договору. Судячи з усього, Нафтогаз і Газпром чекають рішення Стокгольмського арбітражу за взаємними позовами та вважають недоцільним вносити зміни до чинного договору, оскільки це може погіршити їхню позицію в арбітражі при розгляді справи.

Конкурс із приватизації Одеського припортового заводу знову провалився

Приватизація Одеського припортового заводу знову провалилася. Як і в липні, на конкурс не надійшло жодної заявки, хоча спочатку зацікавленість виявляли щонайменше 10 компаній. На думку глави Фонду держмайна Білоуса, причиною відмови могли послужити борги заводу за газ, поставлений компанією олігарха Фірташа Ostchem в сумі $251 млн і Нафтогазом – 500 млн грн.

Одеський припортовий завод продати не вдалося

На думку одного із можливих покупців, інформація, представлена ​​Фондом про кредиторську заборгованість підприємства на етапі оголошення конкурсу, була явно недостатньою, реальна ціна придбання може бути вищою за стартову більш ніж на $500 млн за рахунок погашення боргу та виконання інвестиційних зобов'язань. Тому навіть ціна, менша від $200 млн за підприємство, не є привабливою, якщо у покупця немає власних джерел дешевого газу.
Білоус заявив, що ще однієї спроби продажу ОПЗ не буде, завод буде приєднано до будь-якого іншого активу або його роботу буде зупинено до поліпшення світової кон'юнктури на добрива.
Приватизацію державних підприємств, що була однією з умов продовження кредитування Міжнародним валютним фондом, повністю зірвано. Прем'єр-міністр Гройсман пригрозив звільненням керівництву Фонду держмайна, однак його голова Білоус не збирається подавати у відставку.

Верховна Рада зняла недоторканність з депутата Новинського

Верховна Рада зняла недоторканність з депутата від Опозиційного блоку Новинського.

Депутата Новинського позбавлено недоторканості

Новинський заявив, що отримав громадянство указом президента Януковича за клопотанням Порошенка, який був на той час міністром економічного розвитку. Новинський до останнього моменту був переконаний, що голосування провалиться, тим паче, що парламентський комітет з регламенту не захотів дати позитивний висновок за поданням Генеральної прокуратури.
На думку експертів, справа проти Новінського може розвалитися в суді через слабкість доказової бази та низьку якість розслідування, проведеного Генеральною прокуратурою, а рішення про позбавлення Новинського недоторканності буде скасовано, як уже було в разі депутата від Радикальної партії Мосійчука.

Депутат Онищенко звинувачує президента Порошенка в корупції

В Інтернет потрапив запис переговорів представника президента Порошенка, депутата Довгого, із депутатом Онищенком, який ховається від українських правоохоронних органів у Великій Британії. Зміст розмови не став несподіванкою для українців, однак здатний ще більше погіршити ставлення до Порошенка з боку міжнародного співтовариства й навіть стати підставою для міжнародних антикорупційних розслідувань. За твердженням Онищенка, у нього є безліч подібних записів, які доводять корупцію президента та його оточення.

Онищенко звинуватив президента у корупції

Газета Kyiv Post опублікувала заяву Онищенка про те, що депутат Кононенко – бізнес-партнер Порошенка – виступає посередником президента у корупційних схемах. Юридична компанія Atkins Thomson, що представляє інтереси Порошенка, загрожує українським і зарубіжним ЗМІ позовами за публікацію "помилкових звинувачень" Онищенка, однак інформація продовжує поширюватися. Журналіст The Times Такер після погроз юристів Atkins Thomson заявив, що його стаття готується, проте буде опублікована, "якщо буде підтверджено правдивість заяв Онищенка". Адміністрація президента заявляє, що юридична компанія захищає інтереси України.
Національне антикорупційне бюро почало розслідування за фактом заяв Онищенка, який звинуватив президента та його оточення у підкупі депутатів при голосуванні за відставку глав СБУ та Генпрокуратури, а також призначення Генеральним прокурором Луценка.
Про те, що звинувачення депутата-втікача є серйозною загрозою для президента, свідчить факт проведення закритої зустрічі Порошенка з "активом" президентської фракції у парламенті, на якій питання про викриття Онищенка було одним із головних.
На думку експертів у сфері безпеки, матеріали про корупційні діяння Порошенка та його оточення, передані Онищенком російським та американським спецслужбам, дають РФ і США додаткові важелі тиску на українського президента.

Рішення проблеми Донбасу поки не видно

Після нетривалого затишшя на Донбасі знову поновилися бойові дії. Бойовики обстрілюють позиції української армії і населені пункти із важкої артилерії і мінометів. Щодня надходять повідомлення про втрати українських військ і руйнування об'єктів цивільної інфраструктури. На тлі загострення черговий раунд переговорів контактної групи в Мінську знову закінчився безрезультатно.

Зруйноване селище Широкіне під Маріуполем

За словами прес-секретаря українського представника на переговорах Оліфер, на зустрічі обговорювалися питання обміну полоненими, постачання води до Луганської області та реалізації "плану Штайнмайєра", що передбачає паралельне виконання пунктів Мінських домовленостей. Оліфер стверджує, що бойовики постійно змінюють свої вимоги при узгодженні обміну заручників. Поки вдалося домовитися тільки про передавання заручникам листів і посилок, а також доступ до них представників міжнародних гуманітарних організацій. Українська делегація наполягає на розведенні військ до лінії, визначеної меморандумом 19 вересня 2014 року, за умови повного припинення вогню вздовж усієї лінії фронту.
Спецпредставник ОБСЄ Сайдік повідомив, що наступну зустріч заплановано на 21 грудня. Головною її темою буде вирішення питання про відновлення постачання води до Луганської області, а також узгодження списку й порядку обміну заручників і полонених.
У Брюсселі комісія Україна–НАТО констатувала, що ситуація з безпекою на Донбасі залишається серйозною, обстріли бойовиків не припиняються. Генеральний секретар Столтенберг підтвердив підтримку Альянсом України та закликав РФ виконати Мінські домовленості.
Міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр вважає, що серйозного прогресу в імплементації мінських домовленостей найближчим часом чекати не варто, оскільки команда нового президента США Трампа ще не визначилася в позиції щодо агресії Росії в Україні.
Підсумковий документ щодо ситуації в Україні саміту міністрів ОБСЄ так і не було прийнято через блокування обговорення Росією. Незважаючи на очевидний провал, міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр стверджує, що організація може працювати ефективно та знаходити компроміси.
Росія намагається примусити українську владу вступити в прямі переговори з бойовиками "ЛНР" і "ДНР", що покаже світовій громадськості незалученість її у війні на Донбасі, а конфлікт стане внутрішньоукраїнським. У цьому випадку РФ матиме підстави наполягати на скасуванні західних санкцій, які завдають серйозної шкоди її економіці. Експерти вважають вкрай небезпечною для зовнішньої політики України таємну зустріч депутата Савченко із ватажками "ДНР" і "ЛНР" Захарченком та Плотницьким, яка відбулася в Мінську одночасно із переговорами Тристоронньої контактної групи. За словами радника голови СБУ Тандіта, ця зустріч не була узгоджена зі службою. ЗМІ повідомляють, що Савченко підбурює родичів заручників до публічних акцій з вимогами прямих переговорів про обмін безпосередньо з лідерами бойовиків. Парламентська фракція "Батьківщина", до якої Савченко включена першим номером, досі офіційно не озвучила свою позицію щодо її діяльності, оскільки це може серйозно знизити рейтинг партії.

"Безвізовий режим" для України та Грузії розблоковано

Після майже трирічної епопеї перспектива надання Євросоюзом "безвізового режиму" громадянам України стає реальністю. Комітет постійних представників країн ЄС схвалив механізм припинення "безвізового режиму". Така процедура, сформульована в червні на зустрічі міністрів закордонних справ країн – членів ЄС, була необхідною умовою для візової лібералізації. Тепер механізм має затвердити Європарламент, після чого Рада ЄС прийме остаточне рішення.

Безвізовий режим для України розблоковано

Згідно з рішенням комітету представників країн – членів ЄС, надання візової лібералізації буде розглянуто в січні "пакетом" для Грузії та України, після чого, за кілька місяців, громадяни цих країн зможуть здійснювати поїздки до Шенгенської зони без віз. Утім, це не скасовує необхідності надання на кордоні всіх документів, необхідних наразі для отримання візи.
Експерти вважають, що затримка з наданням безвізового режиму була пов'язана з угодою Євросоюзу з Туреччиною, якій було обіцяно візову лібералізацію та перспективи вступу до ЄС в обмін на закриття кордону для біженців із Сирії і розміщення їх на своїй території. Після фактичного провалу переговорів ЄС і Туреччини через відмову президента Ердогана приводити локальне законодавство у відповідність до європейських вимог і масові порушення прав людини після спроби державного перевороту, намітилися зрушення в переговорному процесі ЄС з Грузією та Україною.