28 листопада — 04 грудня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 28 листопада — 04 грудня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Уряд чекає рішення МВФ – Над четвертим блоком ЧАЕС звели захисну оболонку – Перестрілка працівників МВС під Києвом – Допит колишнього президента Януковича – Онищенко звинуватив президента Порошенка в корупції – Україна провела ракетні стрільби поблизу Криму – "Нормандська четвірка" нічого не вирішила – Безвізовий режим знов перенесено

Уряд чекає рішення МВФ

Міністр фінансів Данилюк продовжує сподіватися на отримання від МВФ четвертого траншу кредиту розширеного фінансування до кінця року. За його словами, у Фонду немає претензій до проекту державного бюджету на 2017 рік, а пропозиції щодо пенсійної і земельної реформи "доопрацьовуються". На відміну від Данилюка, глава НБУ Гонтарева не впевнена в успішному сценарії. Якщо МВФ до кінця року не виділить фінансування, Нацбанку вчетверте за рік доведеться переглядати прогноз зміни золотовалютних резервів.

Гонтарева, Порошенко та Данилюк

Наступного року на обслуговування державного та гарантованого державою боргу потрібно буде витратити $2,6 млрд із наявних наразі 15,3 млрд, що неминуче спричинить ослаблення фінансової стабільності. Рішення МВФ багато у чому залежить від прийняття парламентом проекту бюджету.
Тим часом Нацбанк продовжує послаблювати валютні обмеження. Крім того, анонсовано нову модель валютного регулювання, яку НБУ планує запровадити замість декрету 1993 року. Новий механізм, за словами чиновників регулятора, дозволить зняти обмеження з експортно-імпортних операцій та іноземних інвестицій, полегшити портфельні інвестиції і кредитні угоди, а також усунути перешкоди для зарубіжних фінансових операцій фізичних осіб.
Банківський ринок після проведеної "чистки" почувається не дуже впевнено. 20 найбільших банків виконали вимоги НБУ щодо докапіталізації, в одному банку перевірка ще триває. Із другої двадцятки 12 банків потребують збільшення капіталу, термін їх докапіталізації подовжено на місяць, до кінця 2016 року, за погодженням із МВФ. Із наступних 21 – тільки 2 банки виконали вимоги повністю, 8 – мають збільшити мінімальний статутний капітал, 11 – поки не виконали вимоги НБУ. За словами заступника глави регулятора Рожкової, наступний рік буде присвячено стрес-тестам невеликих банків.
Ситуація, що склалася, є сприятливою для покупки українських банків і закордонних "дочок". На початку тижня було оголошено про купівлю грецького "Universal Bank" олігархом Тігіпком, потім – про продаж Фондом держмайна Українського банку реконструкції і розвитку китайському інвестору. І, нарешті, банк PINbank, що належить до категорії невеликих, придбано російським громадянином Гінером, власником компанії VS Energy, якій належать контрольні пакети акцій чотирьох обленерго, включаючи Київенерго.

Над четвертим блоком ЧАЕС звели захисну оболонку

На четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС надіто захисну оболонку (конфайнмент), яка дозволить повністю захистити довкілля від викидів радіоактивних речовин.

Конфайнмент над 4-м блоком ЧАЕС

Будівництво вартістю €2 млрд розпочалося 2012 року. У реалізації проекту взяли участь 40 країн. За розрахунками фахівців, оболонка зможе витримати удар 6-бального землетрусу та руйнівного торнадо третьої категорії.
На наступному етапі планується розбирання саркофага, зведеного 1986 року, оскільки під ним перебуває понад 200 т радіоактивних матеріалів, що підлягають захороненню. Коштів під цей проект поки немає, проте старий саркофаг має бути демонтований через руйнування його конструкцій і падіння плит усередину об'єкта.

Перестрілка співробітників МВС під Києвом

У селі Княжичі під Києвом під час перестрілки "в зв'язку із затриманням злочинного угруповання" загинули 5 співробітників різних підрозділів МВС. Президент Порошенко провів оперативну нараду із працівниками силових відомств і закликав "не влаштовувати розборки" й не дестабілізувати ситуацію у країні.

Співробітники МВС влаштували бій у Княжичах

Розслідування доручено вести Генеральній прокуратурі.
Більшість коментаторів вважають, що озвучена помічником міністра внутрішніх справ депутатом Геращенком версія загибелі співробітників МВС про відсутність взаємодії між спецпідрозділами МВС під час затримання банди грабіжників не витримує критики. Експерти звернули увагу, що загиблі належали до різних підрозділів й були розстріляні в машині. Коментатори не виключають участь правоохоронців у грабежах.
Ситуація, що склалася, вигідна президенту Порошенку, який шукає приводи для відсторонення міністра Авакова та отримання контролю над останнім силовим відомством поза сферою його впливу. Аваков, що поїхав до закордонного відрядження, заявив, що не збирається йти у відставку.

Колишній депутат Онищенко звинуватив президента Порошенка у корупції

Колишній депутат Онищенко, який втік з України після позбавлення його недоторканності, передав спецслужбам США та Росії компромат на президента Порошенка та його оточення. Онищенко звинуватив їх у підкупі депутатів, організації замовних піар-кампаній проти колишнього прем'єр-міністра Яценюка та безлічі рейдерських захоплень підприємств на користь президента та його бізнес-партнерів.

Колишній депутат Онищенко

Адміністрація президента Порошенка запропонувала Онищенку повернутися до України й передати наявні у нього матеріали українським правоохоронним органам. СБУ підозрює Онищенка у державній зраді та фінансуванні сепаратизму. Депутат був одним із бізнес-партнерів чинного президента та контролював компанії-посередники, які виводили кошти з державного підприємства "Укргазвидобування". У вересні Онищенко заявив, що намагався купити для Порошенка телеканал "112".
За твердженням головного редактора видання "Дзеркало Тижня" Мостової, в Онищенка на руках є аудіозаписи розмов, що підтверджують його заяви.
Матеріали про корупційні діяння Порошенка та його оточення, передані Онищенком російським та американським спецслужбам, несуть загрозу національній безпеці, оскільки у РФ і США з'являються додаткові важелі тиску на українського президента.

Януковичу оголошено підозру у державній зраді

Генеральний прокурор Луценко оголосив колишньому президенту Януковичу підозру за сімома статтями кримінального кодексу, у тому числі у державній зраді, створенні та керівництві організованою злочинною організацією, перевищенні влади та службових повноважень, участі у навмисному вбивстві двох і більше осіб. У ході допиту в режимі відеоконференції у справі про співробітників спецпідрозділу "Беркут", які брали участь у розстрілі активістів Майдану, Янукович повністю заперечував свою провину за події взимку 2013-2014 року.

Допит колишнього президента Януковича

Він сказав, що не пам'ятає майже нічого із того, що сталося два роки тому, і переклав відповідальність за "заворушення" на "радикалів" та "опозицію". Побиття студентів 30 листопада він назвав спланованою провокацією та заявив, що співробітники "Беркута" у цьому епізоді перевищили свої повноваження. Янукович, як і раніше, вважає себе легітимним президентом. Генеральна прокуратура вважає свідчення Януковича нікчемними. За твердженням слідчого прокурора, колишній президент не збирався відповідати на питання звинувачення.
Колишній глава адміністрації президента, депутат від Опозиційного блоку Льовочкін, назвав звинувачення Януковича про його причетність до розгону Майдану брехнею та переклав відповідальність на колишнього міністра внутрішніх справ Захарченка.
Відеодопит командувача внутрішніх військ Шуляка відбувся за аналогічним сценарієм. Шуляк повністю заперечував свою участь у масових репресіях і віддачі наказу про застосування зброї.
Головний військовий прокурор Матіос попередив про можливе закриття кримінальних справ проти Януковича та його спільників через закінчення гранично допустимого терміну розслідування та запропонував внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу.

Україна провела ракетні стрільби поблизу адміністративного кордону з Кримом

Україна успішно провела ракетні стрільби над акваторією Чорного моря, незважаючи на погрози Росії завдати удару у відповідь.

Україна провела успішні запуски ракет

Війська ППО Росії у Криму були приведені у бойову готовність. Українська влада у відповідь скоротила площу проведення навчань, підкресливши, що вони не завдадуть шкоди жителям Криму.
Секретар РНБО Турчинов і начальник Генерального штабу Муженко повідомили про виконання всіх бойових завдань і знищення всіх цілей. Експерти назвали вчення серйозною дипломатичною перемогою України. Президент Порошенко підкреслив, що стрільби проведені як підготовка до відбиття можливої ​​повномасштабної російської агресії.

Зустріч міністрів закордонних справ "Нормандської четвірки" не принесла результатів

У Мінську відбулася зустріч міністрів закордонних справ "Нормандської четвірки" для обговорення "дорожньої карти" реалізації Мінських домовленостей. За підсумками переговорів міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр констатував відсутність істотного прогресу у врегулюванні ситуації на Донбасі. За його словами, була досягнута домовленість про обмін великої кількості полонених і розведенні військ на семи ділянках. Глава МЗС України Клімкін заявив про готовність до будь-яких пропозицій щодо обміну заручниками й доступу до них Міжнародного Червоного Хреста.

Голови МЗС "Нормандської четвірки"

Клімкін стверджує, що Росія відмовляється від будь-яких українських пропозицій із "дорожньої карти", тому діалог був нетривалим. Міністр закордонних справ РФ Лавров категорично відкинув можливість розміщення на Донбасі збройної місії ОБСЄ та заявив, що прориву в переговорах не відбулося.
На думку експертів, зустріч у Мінську не могла закінчитися результативно, оскільки в ході попередніх переговорів не було досягнуто домовленості із жодного з основних питань реалізації "дорожньої карти", запропонованої президентом Порошенком. Європейські лідери мають намір до виборів у Німеччині та Франції досягти принаймні найменшого успіху у врегулюванні ситуації на Донбасі, проте російське керівництво протидіє будь-яким спробам змінити послідовність заходів, прописаних у других Мінських домовленостях, відповідно до яких на окупованій території мають бути спочатку проведені вибори, які легітимізують владу самопроголошених донбаських "республік". Тільки після цього можливе виведення російських військ і поступове надання контролю над кордоном з боку ОБСЄ. Прогноз експертів про відмову російського керівництва від запропонованого президентом Порошенком введення поліцейської місії ОБСЄ на Донбас повністю підтвердився.
Українське суспільство демонструє активне неприйняття мінських домовленостей. Згідно з опитуванням, проведеним центром Разумкова, менше 10 % респондентів схвалюють їх результати, більше половини – виступають за офіційне визнання окремих районів Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) окупованою територією, проте майже 30 % – готові визнати особливий статус ОРДЛО та амністію бойовиків.
Представник України на мінських переговорах, колишній президент Кучма, вважає, що "дорожню карту" виконання Мінських домовленостей не буде підписано до кінця нинішнього року. За його словами, головним досягненням переговорів у Мінську слід вважати запобігання повномасштабної війни. Кучма констатував, що Росія та Україна по-різному бачать механізм урегулювання конфлікту на Донбасі. Російська влада наполягає на проведенні виборів до повного припинення вогню та виконання вимог безпеки, яке Україна назвала початковою умовою мирного процесу. Кучма назвав заморожений конфлікт на Донбасі головною небезпекою для України, проте фактично події розвиваються саме за таким сценарієм.

"Безвізовий режим" для України знов відкладено

Незважаючи на запевнення європейських політиків і чиновників, Європарламент і Рада Європи не змогли домовитися про механізм припинення "безвізового режиму", що було основним стримуючим фактором для надання візової лібералізації Україні та Грузії. Наступне обговорення намічено на 18 січня 2017 року. Таким чином, у кращому випадку українці зможуть їздити до ЄС без віз не раніше кінця весни наступного року.

Рішення про безвізовий режим відклали на січень

При цьому 1 грудня Європарламент ратифікував угоду про надання "безвізового режиму" із п'ятьма малими острівними країнами південної частини Тихого океану. Режим для громадян цих держав почав діяти відразу ж після підписання двосторонніх угод з ЄС ще до затвердження Європарламентом. Європейські парламентарії і чиновники наполягають, що такі дії не є політикою подвійних стандартів, "оскільки рішення з цих країн були прийняті набагато раніше". Безсумнівним є існування активної протидії окремих країн ЄС відкриттю кордонів для громадян Грузії та України.
Деякі експерти висловлюють припущення, що навіть при затвердженні візової лібералізації громадяни України зіткнуться з "посиленим" прикордонним контролем. Для перетину кордону ЄС українцям потрібно такий самий комплект документів, як і для отримання візи, а прикордонники матимуть право самостійного прийняття рішення про заборону в'їзду в ЄС без пояснення причин.