21 — 27 листопада 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 21 — 27 листопада 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Новий політичний сезон відкрито - Янукович знову в центрі уваги - "Дорожня карта" мінських домовленостей у підвішеному стані - Ситуація навколо України ускладнюється

Новий політичний сезон вже розпочався

Напередодні третьої річниці подій на Майдані експерти підбили підсумки трьох років правління президента і політиків, які прийшли до влади після втечі колишнього президента Януковича. За всіма оцінками, вони невтішні. Країна скотилася з основних параметрів економіки і рівня життя на останні місця у світі, уряд і президент лише імітують реформи, Росія окупувала Крим, на Донбасі триває неоголошена війна.
Легітимність правлячої коаліції "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту" сумнівна, глава Верховної Ради Парубій так і не зміг пред'явити підписів депутатів, які входять до неї. Довіра населення до всіх гілок влади і політиків упала нижче критичного рівня. За всіма опитуваннями громадської думки підтримка партій не перевищує 18%, що дає шанс для старту нових політичних проектів. Багато хто з політиків відкрито говорить про необхідність проведення дострокових парламентських і навіть президентських виборів. Для маніпулювання громадською думкою партії активно використовують соціологічні служби, про що свідчить скандал із публікацією рейтингів Центру Разумкова і Київського міжнародного інституту соціології, що суперечать одне одному. Кількість політичних ток-шоу в ефірах телеканалів збільшилася, гострота висловлювань на них зростає.
Новий політичний сезон розпочався виступами "ошуканих вкладників" банку "Михайлівський", які організувала партія "За життя", керівниками якої є колишні депутати від Опозиційного блоку Мураєв і Рабинович. Президентові Порошенку і його оточенню вдалося погасити відкрите невдоволення, "протягнувши" у прискореному режимі через парламент закон про захист таких вкладників, проте кількість правоохоронців під час акцій продемонструвала, наскільки влада боїться протестів.
Заявила про себе і глава партії "Батьківщина" Тимошенко, яка подала в Національне антикорупційне бюро заяву про зловживання коштами збанкрутілих банків на главу НБУ Гонтареву і "бізнес-партнера президента Порошенка" главу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушиліна. Рейтинги Тимошенко та її політичної сили ростуть, вона гостро критикує дії президента й уряду, і, без сумніву, готується до позачергових виборів.

З'їзд партії УКРОП

У Києві відбувся з'їзд партії "УКРОП", на якому одним із її керівників обрано олігарха Коломойського, співвласника групи "Приват" і Приватбанку, проти якого останнім часом ведеться потужна інформаційна атака. Очевидно, що за допомогою партії Коломойський має намір захистити свої активи. Серед членів партії є велика кількість військовослужбовців, які пройшли війну на Донбасі, що підвищує рейтинг цієї політичної сили в очах населення, незважаючи на одіозний зв'язок із дніпропетровським олігархом.
Колишній глава Одеської облдержадміністрації Саакашвілі зібрав у неділю мітинг, на якому оголосив про створення нової партії на платформі критики існуючої влади і боротьби з корупцією. Як і інші політики, він наполягає на проведенні позачергових виборів Верховної

Саакашвілі і Порошенко

Ради і зміні виборного законодавства. У суспільстві сформовано запит на системні зміни, тому партія Саакашвілі на виборах може отримати достатню кількість голосів. Однак попередня діяльність Саакашвілі і його соратників не привела до якихось істотних результатів. "Антикорупційні форуми", на яких було проголошено боротьбу з корупцією, припинилися з усуненням основного суперника президента - голови Народного фронту, колишнього прем'єр-міністра Яценюка. Саакашвілі неодноразово заявляв про те, що його метою є успіх президента Порошенка. Тому багато експертів не виключають варіанту використання партії Саакашвілі для боротьби з лідером "Батьківщини" Тимошенко і перетягування на себе частини протестного електорату в разі проведення позачергових парламентських виборів для забезпечення перемоги президентської партії БПП.
Депутат Савченко знову з'явилася на телеекранах і оголосила про намір стати незалежним політиком і створити рух або партію на принципах, які сповідував Майдан. Експерти сумніваються, що вона набере достатньо прихильників, оскільки пік її популярності вже минув. Метою цього політичного проекту, можливо, є відволікання уваги від інших медійних персонажів і розпорошення електоральної підтримки партій "демократичного" спрямування.
У разі проведення позачергових парламентських виборів партія "Народний фронт" зникне з політичного життя, про що свідчать дані всіх без винятку рейтингів і опитувань громадської думки. Отже, буде сформовано новий Кабінет міністрів, до якого вони вже не потраплять. Ключовою фігурою партії є міністр внутрішніх справ Аваков, який уже дав зрозуміти, що без опору своє місце не залишить. Про це свідчать його висловлювання про силу Національної гвардії, яка "зіграє провідну роль у звільненні Донбасу".

Марш "Національного корпусу"

Марш колишніх бійців батальйону "Азов", які об'єдналися в партію "Національний корпус", очолювану їхнім колишнім командиром Білецьким, продемонстрував відмінну організацію заходу. Деякі експерти прямо називають "Азов" особистою гвардією Авакова.
На ідеалах Майдану намагаються зіграти різні політичні сили, в тому числі і маргінальні. Їхні дії можуть бути розцінені як дискредитація протестного руху. 21 листопада, в День гідності і свободи, бійці батальйону ОУН, очолюваного Коханівським, підпалили на Майдані шини і пройшли маршем по Хрещатику, після чого влаштували погром у будівлі, яку вони назвали "офісом Медведчука".
Чи розхитають політики ситуацію в країні, покажуть найближчі кілька місяців. Дестабілізацією ситуації в країні може скористатися Росія. Чи зупинять політиків ці міркування - питання риторичне, тим більше, що влада робить безліч помилок, а рівень життя населення падає.

Янукович знову в центрі уваги

Колишній президент Янукович погодився виступити свідком у суді проти співробітників спецпідрозділу "Беркут", які брали участь у розстрілі активістів Майдану в лютому 2014 року. Адвокати екс-президента домовилися про проведення допиту в режимі відеоконференції. Янукович не збирається повертатися в Україну і особисто брати участь у процесі через побоювання бути заарештованим за звинуваченням у державній зраді і перевищенні службових повноважень.

Янукович дав прес-конференцію у Ростові

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі готовий розглянути розстріли активістів Майдану як злочин проти людяності, проте для прийняття прокурором суду рішення про початок розслідування Україна має надати додаткові матеріали. Глава департаменту спецрозслідування Генпрокуратури Горбатюк повідомив, що їх передадуть до Міжнародного кримінального суду протягом 2-3 місяців.
Верховна Рада визнала юрисдикцію МКС у розслідуванні злочинів на Майдані, окупації Криму і війни на Донбасі. Вже оголошено, що справи щодо Майдану, Криму і Донбасу МКС буде розглядати окремо.
На думку експертів, дистанційний допит Януковича навряд чи розкриє нові деталі подій на Майдані, однак буде використано Росією для нагнітання обстановки в Україні. Більше інформації про те, що сталося, можна було б отримати під час очної ставки з лідерами Майдану - Яценюком, Кличком, Тягнибоком, на якій наполягає Янукович, однак жоден із колишніх опозиціонерів не виявив бажання брати участь у процесі.
28 листопада допит не відбувся, у зв'язку з тим, що співробітників "Беркута" не доставили до суду. Після невдалого допиту Янукович дав прес-конференцію, де звинуватив українську владу в небажанні "почути Донбас" і домовлятися з "ДНР" та "ЛНР". При цьому він визнав, що дійсно звертався до президента РФ Путіна з проханням про введення військ, "проте це рішення так і не було реалізовано".

"Дорожня карта" мінських домовленостей - в підвішеному стані

Глави держав "Нормандської четвірки" під час зустрічі в Берліні 19 жовтня ухвалили рішення продовжити обговорення "дорожньої карти" виконання мінських домовленостей.
Україна наполягає на допуску місії ОБСЄ до всіх неконтрольованих ділянок кордону. Крім того, повинен бути чітко прописаний порядок відновлення контролю України над кордоном, з Донбасу виведені російські війська і військова техніка, забезпечена безпека місцевих виборів силами міжнародного контингенту, розпущені псевдодержавні структури "ЛНР" і "ДНР". Першочерговими вимогами залишаються повне припинення вогню і негайне звільнення всіх заручників - як військових, так і цивільних.

У Мінскьу відбулася чергова зустріч контактної групи

За словами заступника глави адміністрації президента України Єлісєєва, робота з документом триває, проте перспективи його узгодження "виглядають не надто обнадійливо".
Президент Порошенко і канцлер Німеччини Меркель констатували погіршення ситуації на Донбасі. За словами канцлера, на зустрічі європейських лідерів із президентом США Обамою було погоджено продовження санкцій проти Росії. Президент Єврокомісії Юнкер і глава Євроради Туск під часі саміту Україна-ЄС підтвердили, що в грудні буде прийнято рішення про продовження санкцій проти Росії ще на півроку.
Тим часом у Мінську тривають переговори Тристоронньої контактної групи з урегулювання на Донбасі за участю представників бойовиків. Вимоги української делегації відвести війська до лінії розмежування, зафіксованої першими мінськими домовленостями, відповідно до яких Дебальцеве має перейти під контроль української армії, проігноровано. Бойовики також відмовилися звільнити заручників, у тому числі хворих і літніх. Війська в Станиці Луганській так і не були розведені, а відкриття ще одного пункту пропуску на окуповану територію в Золотому перенесено на 10 грудня. Місія ОБСЄ як і раніше не може провести верифікацію відведення військ у Золотому і Петровському. За словами заступника глави місії Хуга, роботі спостерігачів заважає режим секретності деяких документів, підписаних сторонами в межах мінських домовленостей.

Ситуація навколо України ускладнюється

У Брюсселі відбувся саміт Україна-ЄС, який переносили кілька разів. Президент Порошенко сподівався на прийняття Єврокомісією рішення про надання "безвізового режиму" до цієї дати, проте терміни знову перенесені до моменту затвердження порядку прискореного припинення дії такого режиму. Проте глава Євроради Туск і голова Єврокомісії Юнкер заспокоїли українців, що затримка має виключно технічний характер, однак назвати навіть орієнтовний термін надання Україні і Грузії візової лібералізації не змогли.

Шульц, Туск, Юнкер і Порошенко

У наступному році у двох найбільших державах ЄС пройдуть вибори. У Німеччині основним кандидатом на посаду канцлера залишається чинна глава уряду Меркель, на посаду президента буде висунуто міністра закордонних справ Штайнмайєра.
Ухвалення рішення про допуск російського Газпрому до німецького транзитного трубопроводу "OPAL" істотно погіршує економічні позиції України як газового транзитера.
У Франції після проведення "попередніх виборів" (праймеріз) найбільшої правої партії "Союз за народний рух" кандидатом у президенти став проросійський політик Фійон. Йому будуть протистояти також лояльні Росії лідери Соціалістичної партії Маріані і Національного фронту Ле Пен.
Метою Путіна є дезінтеграція Європи і скасування західних антиросійських санкцій, тому перемога лояльного Росії політика у Франції може серйозно ускладнити європейську підтримку України.
Крім того, експерти не виключають, що з приходом нового президента Трампа можна очікувати потепління відносин США і Росії. У цьому випадку Україна може стати "розмінною монетою" у новому геополітичному розкладі, незважаючи на те, що посол США Йованович заявила про продовження підтримки України новою адміністрацією.