14 — 20 листопада 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 14 — 20 листопада 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Відставка Деканоїдзе – МВФ назвав умови видачі четвертого траншу кредиту – Прийнято закон про повернення грошей вкладникам банку "Михайлівський" – Імітація протестів за планом "Шатун" – Кучма не вбачає перспектив Мінських переговорів – Україна до 24 листопада не отримає візову лібералізацію – "Конфлікт в Україні "– війна з Росією

Глава Національної поліції Деканоїдзе подала у відставку

Глава Національної поліції Деканоїдзе подала у відставку. Вона повідомила, що виконала своє завдання, зробивши багато для реформування відомства, однак корупцію у відомстві подолати не змогла. За словами Деканоїдзе, головними завданнями, які належить вирішити, є збільшення фінансування, реформа прокуратури та судів, запобігання втручанню політиків до роботи поліції.

Деканоїдзе поскаржилася на відсутність достатніх повноважень для проведення реформ і висловила надію, що нового главу Національної поліції буде призначено за результатами відкритого та прозорого конкурсу.
Міністр внутрішніх справ Аваков негайно підписав відставку. Виконувачем обов'язків глави Національної поліції призначено Трояна – колишнього заступника Деканоїдзе. Аваков стверджує, що відставка Деканоїдзе була плановою, про що було досягнуто домовленості ще рік тому.

Місія МВФ назвала умови видачі четвертого траншу кредиту розширеного фінансування

Місія МВФ завершила черговий етап роботи в Україні. Експерти Міжнародного валютного фонду відзначили прогрес у боротьбі з корупцією в Україні, однак висловили незадоволення відсутністю судових рішень щодо головних корупціонерів. Надання чергового траншу кредиту Фонд пов'язує зі своєчасним прийняттям урядового проекту бюджету країни на 2017 рік, зміцненням середньострокової фінансової стабільності й досягненням результатів у боротьбі з корупцією. МВФ підтвердив прогноз зростання ВВП на рівні 1,5 % 2016 року та 2,5 % – 2017.
Перший віце-прем'єр-міністр Кубів повідомив про зростання в усіх галузях економіки. За його словами, 2016 року зростання становитиме 1 % за інфляції у 14,1 %. У проекті бюджету на 2017 рік закладено 3-відсоткове зростання ВВП.

Валютний ринок відреагував на досить оптимістичні результати роботи місії зміцненням курсу гривні – як на міжбанківському ринку, так і в обмінних пунктах, хоча на початку тижня НБУ був змушений продавати валюту на аукціоні через сплеск попиту, викликаного політичною нестабільністю та закупівлею валюти імпортерами в передноворічний період.

Глава НБУ Гонтарева сподівається на отримання четвертого траншу кредиту МВФ уже цього року після прийняття парламентом проекту бюджету на 2017 рік, погодженого з МВФ.

Ошукані вкладники банку "Михайлівський"

У центрі Києва протягом кількох місяців проходять мітинги ошуканих вкладників банку "Михайлівський". Вони передали свої кошти у трастове управління фінансовим компаніям, які асоційовані із власником банку, що дозволило отримувати великі відсотки. Однак така схема не забезпечує захист їх грошей Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), тому при банкрутстві банку ці вкладники залишилися ні з чим.
Банк, віднесений до категорії великих, збанкрутів протягом кількох днів. Його власник Поліщук стверджує, що заступник глави НБУ Рожкова здійснювала на нього тиск з метою примусу до продажу банку бізнесмену Кауфману, співвласнику банку Platinum і компанії-монополіста в торгівлі сигаретами TEDIS (Мегаполіс-Україна). Вкладники також переконані, що банк доведено до банкрутства навмисно за участі керівництва НБУ.

Президент Порошенко у прискореному режимі провів через парламент і підписав закон про виплати вкладникам "Михайлівського", які не потрапляють під дію програми захисту вкладів із ФГВФО фактично за рахунок платників податків. Сума виплат становитиме більше 1,2 млрд грн. Деякі банкіри називають закон популістським і таким, який є дискримінаційним щодо інших банків. Фонду гарантування вкладів надано право вимоги повернення активів до небанківських установ, що залучає кошти населення. Отримані суми буде включено до ліквідаційної каси збанкрутілого банку. Надалі фінансовим небанківським установам заборонено залучати кошти населення із видачею зобов'язань щодо їх повернення, якщо це прямо не передбачено законом.
Фонд гарантування вкладів сподівається відшкодувати виплати вкладникам "Михайлівського" за рахунок стягнення грошей із власника банку, фінансових компаній і топ-менеджменту банку. Арешт торгово-офісного комплексу "Гулівер", який, за підозрами Генпрокуратура, належить Поліщуку, не вирішить питання, оскільки основними, кінцевими, власниками є офшорні компанії. Процес доказування його належності може затягнутися на роки, у той час, як виплати з ФГВФО буде здійснено найближчим часом. Крім того, Поліщуку, мабуть, удалося вивести з-під удару належну йому найбільшу мережу з продажу побутової техніки "Ельдорадо".
Банкіри сходяться на думці, що клієнти "Михайлівського" знали, що їх вклади не захищені ФГВФО, однак були зацікавлені високими ставками депозитів. Отже, вони мають розділити відповідальність за втрату грошей разом із менеджментом банку.

Імітація протестів за планом "Шатун"

У центрі Києва – в урядовому кварталі та на Хрещатику відбулися мітинги ошуканих вкладників, а також мітинги проти підвищення тарифів. Вони проходили під прапорами партій "5.10", "За життя" і невідомих раніше політичних організацій. У місцях проведення акцій поліція встановила рамки металошукачів для пропуску учасників. Деякі учасники були піддані зовнішньому огляду. Заворушень під час заходів не зафіксовано. На думку спостерігачів, більшість учасників мітингів були залучені за плату. За даними спостерігачів ОБСЄ, плата становила до 250 грн на день. "Протести" під НБУ тривали навіть після прийняття Верховною Радою закону про виплату коштів вкладникам банку "Михайлівський" із ФГВФО.

СБУ стверджує, що мітинги є частиною плану російських спецслужб "Шатун", спрямованого на дестабілізацію ситуації в Україні. Колишній глава Одеської облдержадміністрації Саакашвілі назвав автором "Шатуна" керівника парламентської фракції "Блоку Порошенка" Гриніва. Експерти сходяться на думці, що за допомогою плану "Шатун" влада намагається погасити протестні настрої у суспільстві шляхом дискредитації і маргіналізації мітингів і масових акцій, подібно до того, як було зроблено щодо учасників Майдану після лютого 2014 року.
Українське суспільство адекватно відреагувало на цю провокацію, громадські активісти не приєдналися до маніфестацій.

Кучма не вбачає перспектив Мінських переговорів

Переговори в Мінську зайшли в глухий кут. Канцлер Німеччини Меркель констатувала відсутність результатів виконання мінських домовленостей і підкреслила, що ситуація з безпекою на Донбасі за останні тижні не покращилася. Спецпредставник ОБСЄ Сайдік заявив, що у ході чергової зустрічі обговорювалися тільки питання "модальності" виборів на Донбасі, проте з приводу розробки законопроекту про вибори в ОРДЛО поки не йшлося.

Ситуація на Донбасі залишається вкрай напруженою. Заступник глави місії ОБСЄ Хуг заявив про істотне зростання з початку року напруженості та кількості обстрілів на Донбасі. Представник США в ОБСЄ вважає можливим масштабний наступ бойовиків і російських військ на Маріуполь у зв'язку з безперервними потужними обстрілами та відмовою бойовиків у допуску спостерігачів на контрольовану ними територію в околицях Маріуполя. Обстріли українських позицій не припиняються всією лінією фронту – від Маріуполя до Станиці Луганської. Бойовики все частіше застосовують важку артилерію, під обстріл потрапляють житлові квартали населених пунктів.

Представник України в Тристоронньої контактній групі Кучма повідомив про намір залишити свою посаду, однак керівництво країни не може знайти йому заміну протягом тривалого часу. Він стверджує, що головна дійова особа в процесі – це Росія, від якої залежить, продовжиться або буде заморожений конфлікт. Кучма вважає за необхідне продовжити переговори для розв'язання поточних проблем, а також обміну полоненими та заручниками.
Прес-секретар Кучми Оліфер повідомила, що він поки залишається в переговорному процесі.
Через невиконання Росією зобов'язань з мінських домовленостей глави США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Іспанії та Італії на зустрічі в Берліні погодили подовження санкцій щодо Росії.

Україна до 24 листопада не отримає візову лібералізацію

Більшість експертів скептично поставилися до чергової обіцянки президента Порошенка про надання "безвізового режиму" для українців до 24 листопада – дати початку саміту Україна–ЄС. Дійсно, візова лібералізація так і не затверджена остаточно єврочиновниками, хоча шанси прийняття рішення в найближчому майбутньому дуже високі. Єврокомісар Хан не виключає прийняття рішення в грудні. Віце-прем'єр Клімпуш-Цинцадзе заявила, що всі формальні перешкоди усунено, оскільки Україна виконала весь пакет вимог ЄС, проте навіть після прийняття рішення Європарламентом до реального відкриття кордонів може пройти ще кілька місяців.

Рішення комітету постійних представників країн – членів ЄС в Раді Європи про надання Україні та Грузії візової лібералізації могло стати останньою сходинкою до мети, однак чиновники пов'язали його з прийняттям механізму припинення такого режиму. Головна проблема полягає в тому, що механізм досі не розроблено європарламентарями, терміни його прийняття невідомі, хоча керівництво ЄС заявляє, що це станеться "найближчим часом". "Безвізовий режим" може бути скасовано, якщо міграція з окремих країн різко зросте та залишиться аномально високою протягом більше трьох місяців.

Візова лібералізація дозволить громадянам України перебувати у країнах ЄС не більше 90 днів протягом кожних 180 днів, не дає права працевлаштування й отримання дозволу на проживання. Для перетину кордонів українцям потрібний пакет документів, аналогічний тому, що подається на отримання візи. Рішення про допуск конкретного українського громадянина на територію ЄС прийматиме прикордонник.

Правові наслідки визнання конфлікту в Україні війною з Росією

Тиждень ознаменувався двома важливими для України рішеннями міжнародних організацій.
Ключовий комітет ООН з прав людини більшістю голосів прийняв проект резолюції щодо Криму, запропонований Україною, в якій Росія названа країною-окупантом. ООН закликав Росію надати доступ до Криму міжнародним правозахисним організаціям для моніторингу стану прав людини, а також скасувати заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу. Голосування резолюції у Генеральній асамблеї відбудеться після слухань з резолюції ще в одному комітеті, що зазвичай збігається з результатом голосування на комітеті з прав людини. Проти резолюції голосували Росія та ще 22 країни, у тому числі, Індія, Китай, Білорусь і Казахстан.
Прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі Бенсуда опублікувала попередній звіт про розслідування за фактом збройного захоплення Криму Росією. У звіті констатується, що міжнародний збройний конфлікт почався не пізніше 26 лютого, коли РФ задіяла особовий склад своїх збройних сил для отримання контролю над частинами території України без згоди уряду України. Установлення факту початкової інтервенції, яка потягнула за собою окупацію, не потребується. Зафіксовано, що російська влада утискає кримськотатарське й мусульманське населення. МКС продовжує збирання доказів.

Заяву в Гаазький суд було подано не владою України, а депутатом польського Сейму Госевською, яка разом із групою експертів провела понад 60 інтерв'ю з полоненими, захопленими російськими військами та бойовиками на Донбасі, та опублікувала звіт про російські військові злочини 2014 року.
Висновок прокурора МУС про захоплення Криму Росією означає ведення військових дій проти України. У цьому випадку виконувач обов'язків президента Турчинов і президент Порошенко фактично вчинили акт державної зради – бездіяльність на шкоду суверенітету й територіальній цілісності, не виконавши вимоги Конституції і закону України про оборону, які зобов'язували їх оголосити війну Росії і вжити всіх необхідних заходів для припинення агресії і відновлення територіальної цілісності країни.