24—30 жовтня 2016 Україна: Головні теми і події тижня

Головні теми тижня 24—30 жовтня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

НБУ знову знизив облікову ставку – Електронне декларування на фінішній прямій – Уряд вирішив підвищити мінімальну зарплату вдвічі – Генпрокурор "прискорює" "справу Януковича" – Переговори в Мінську не наближають врегулювання на Донбасі – Гроші на відновлення Донбасу – Україна втрачає позиції на європейському газовому ринку – Тернистий шлях до "безвізового режиму"

НБУ знову знизив облікову ставку

Після отримання третього траншу кредиту МВФ і кредитних гарантій США ситуація на валютному ринку покращилася. Пропозиція валюти на міжбанківському ринку стабільно перевищує попит, що дозволяє НБУ викуповувати у банків надлишки та нарощувати золотовалютні резерви, хоча міністерство фінансів повідомило про зростання державного боргу у вересні на $1,9 млрд. Борг, що досяг $68,6 млрд, зріс за рахунок чергового траншу кредиту МВФ і кредиту, взятого під гарантії США. Із початку року державний і гарантований державою борг збільшився на 5 % або на $3,11 млрд, а в гривневому еквіваленті – на 13 % або майже на 206 млрд грн. Експерти прогнозують зростання держборгу до кінця поточного року до 80 % ВВП.

НБУ повідомив, що дефіцит державного бюджету України за 9 місяців 2016 року становив 63,4 млрд грн. За аналогічний період минулого року бюджет був зведений із профіцитом у 8,8 млрд грн. Прогноз зростання ВВП України на 2017 і 2018 роки погіршено до 2,5 % і 3,5 %, відповідно, через перегляд оцінки кон'юнктури зовнішніх ринків. На 2016 рік прогноз зростання ВВП в 1 % залишається незмінним. Міністерство фінансів має намір залучити наступного року $9 млрд як від МВФ, так і за рахунок розміщення єврооблігацій.
Керівництво Нацбанку вважає ситуацію повністю контрольованою й шостий місяць поспіль знижує облікову ставку, яка досягла 14 % річних. Глава регулятора Гонтарева зв'язала пом'якшення монетарної політики зі зниженням ризиків цінової стабільності й досягненням запланованих показників таргетування інфляції.
Президент Порошенко за рік після закінчення терміну повноважень Ради НБУ, нарешті, призначив двох членів Ради за своєю квотою, що дозволило розблокувати її роботу. Головою Ради затверджено колишнього міністра економіки Данилишин. Рада затвердила звітність регулятора за 2015 рік і розподілила прибуток. До бюджету перераховано 38,4 млрд грн кількома траншами, аби не знижувати "цінову стабільність".
Для збереження стабільності вкрай негативними є звинувачення глави НБУ у корупції і непрофесіоналізмі з боку парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Заміна Гонтаревої на посаді керівника Нацбанку може помітно погіршити позиції України на переговорах з МВФ. Глава комітету Рибалка назвав "нікчемним" вимогу про свою відставку у відповідь на звинувачення його керівництвом НБУ в "непрофесіоналізмі, політичній заангажованості, підриві довіри до центробанку та створенні перешкод для оздоровлення й розвитку фінансового сектора". Рибалка переконаний, що звинувачення не приведуть до зміщення з посади керівництва комітету.
Тим часом, місія МВФ "через внутрішні причини" відклала приїзд до Києва для продовження роботи з погодження меморандуму для видачі Україні чергового, четвертого, траншу кредиту розширеного фінансування. Чиновники уряду назвали затримку тимчасовою та запевняють, що експерти МВФ приїдуть "найближчим часом".

Електронне декларування на фінішній прямій

В Україні завершився перший етап електронного декларування доходів чиновників, депутатів і пов'язаних з ними осіб. Разом до реєстру внесено понад 118 тис. документів. Президент Порошенко подав свою декларацію за годину до закінчення терміну. Частина депутатів не встигли або не захотіли відзвітувати й будуть оштрафовані.

Чиновники внесли до декларацій великі суми готівкової валюти, яку вони нібито тримають вдома. При цьому джерелом походження коштів і цінностей найчастіше названа підприємницька діяльність родичів. Експерти припускають, що у такий спосіб посадовці намагаються легалізувати майбутні великі витрати, проте більшість із них не зможе підтвердити джерело походження грошей на покупку дорогої нерухомості й цінностей.
Експерти зазначили кілька тенденцій за результатами кампанії. Більшість чиновників вважають за краще зберігати кошти в іноземній валюті, у тому числі, глава НБУ Гонтарева, що свідчать про їх недовіру до банківської системи України. Багато декларантів вирішили показати великі суми готівки без зазначення джерел їх походження. Переважна більшість чиновників не задекларували зарубіжну нерухомість і "забули" вказати відомості про володіння великими земельними наділами й "палацами". Оцінка об'єктів рухомого та нерухомого майна, нематеріальних і фінансових активів не проводилась, їх вартість взято "зі стелі". У деклараціях присутня величезна кількість описок і помилок, часто не вказані ціни годинників, коштовностей, предметів мистецтва, а також нематеріальних активів – частки у підприємствах та акцій.
Експерти вважають, що реальна вартість майна багаторазово перевищує зазначену у деклараціях. Оприлюднені суми розглядаються чиновниками як "нульова декларація", що легалізує корупційні доходи, проте податки не були сплачені і з цих сум. На Заході наявність у державних службовців великих сум готівки розглядають як ознаку корупції, що майже завжди приводить до податкових розслідувань. МВФ після аналізу декларацій може вимагати зменшення готівкового обігу та посилення фінансового моніторингу.
Національне антикорупційне бюро заявило про готовність перевірити факти незаконного збагачення чиновників за даними, внесеними до декларації, проте проведення наскрізних перевірок покладено на Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). Посли країн "великої сімки" та ЄС звернулися з листом до президента Порошенка, в якому попередили про загрози зриву реформ і процесу боротьби з корупцією. Вони закликали запобігти політичного втручання до роботи антикорупційних відомств.
Публікація даних про майно чиновників підняла градус протестних настроїв у суспільстві, де мінімальна зарплата становить близько $50 на місяць, і погіршила й без того негативне ставлення громадян до представників влади. На думку громадських активістів і користувачів соцмереж, рішення влади про підвищення мінімальної зарплати вдвічі було спробою погасити обурення населення.

Уряд вирішив підвищити мінімальну зарплату вдвічі

Прем'єр-міністр Гройсман оголосив про спільне рішення уряду, президента та парламентської коаліції, яким з 1 січня підвищиться мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум до 3200 грн. При цьому до проекту бюджету на 2017 рік закладено мінімальну зарплату у 1600 грн.

Міністр фінансів Данилюк назвав рішення збалансованим. Він вважає, що для такого підвищення не потрібно зовнішніх запозичень. Необхідна різниця в 28 млрд грн може бути покрита за рахунок зростання надходжень від Єдиного соціального внеску (ЄСВ) і податку на доходи фізичних осіб при виведення зарплат із тіні.
Прем'єр-міністр Гройсман заявив, що збільшення мінімальної заробітної плати відповідає параметрам бюджету, не збільшить інфляцію й не зашкодить бізнесу. За його словами, наступним кроком стане пенсійна реформа, однак він констатував, що розв'язання проблеми дефіциту Пенсійного фонду ще не знайдено. Міністр соціальної політики Рева стверджує, що підвищення мінімальної зарплати не вплине на нарахування субсидій протягом ще двох сезонів, оскільки в наступному опалювальному періоді, який почнеться в жовтні 2017 року, для призначення субсидій будуть враховуватися доходи громадян за 2016 рік.

Для радника уряду, колишнього польського прем'єр-міністра Бальцеровича, рішення уряду про підвищення мінімальної зарплати вдвічі стало неприємним сюрпризом. Він не бачив розрахунків його обґрунтування та законодавчої підготовки до його запровадження, включаючи внесення змін до законопроекту про бюджет на 2017 рік.
На думку експертів-економістів, підвищення мінімальної зарплати не приведе до зростання надходжень до бюджету, оскільки середній і малий бізнес будуть змушені вдатися до звільнень, скорочень співробітників і переходу від найму до оформлення цивільно-правових договорів через різке зростання податкового навантаження. Підвищення зарплат у державному секторі спричинить скорочення та збільшення неповної зайнятості через відсутність закладеного підвищення зарплат у бюджеті. Великі компанії змін не відчують. Податкове навантаження на співробітників IТ-сектору зросте, що, найімовірніше, спричинить перехід їх у статус нерезидентів. І, безумовно, головним наслідком стане зростання інфляції і безробіття, чорного ринку, корупції і падіння курсу гривні. Подібне підвищення зарплати в 2007 році створило передумови для кризи 2008 року, з якого країна не вийшла й досі.

Погіршення ситуації в економіці країни призводить до неминучого зростання еміграції. Євростат повідомив про видачу понад півмільйона дозволів на тимчасове проживання жителів України. Згідно з опитуваннями громадської думки, емігрувати хочуть до 30 % населення.
Можливою причиною таких дій уряду експерти називають спробу згладити невдоволення населення після ознайомлення з деклараціями представників органів влади та депутатів.

Генпрокурор "прискорює" "справу Януковича"

Генеральний прокурор Луценко оголосив про реорганізацію управління спеціальних розслідувань, яке веде слідство щодо колишнього президента Януковича, чиновників його режиму та учасників розстрілу активістів на Майдані. Крім існуючого, створюється нове управління, якому буде передано частину справ, пов'язаних з економічними злочинами. Луценко стверджує, що департамент спеціальних розслідувань не справляється зі слідчими діями щодо колишнього президента Януковича та його спільників, а глава департаменту Горбатюк протидіє передаванню справ до суду. Горбатюк заявив про свою незгоду з позицією Генпрокурора та вважає, що закон про процедуру заочного засудження має бути переглянутий через невідповідність Конституції. В іншому випадку Україна може програти процеси проти Януковича та його співучасників у українських судах та Європейському суді із прав людини. Крім того, передавання справ іншим підрозділам зажадає часу для ознайомлення з матеріалами учасників процесу та нових слідчих, і прокуратура не встигне довести справу до суду. Горбатюк стверджує, що процедура заочного розслідування щодо чиновників режиму колишнього президента Януковича може застосовуватися тільки після 12 листопада, відповідно до змін в кримінально-процесуальному кодексі, прийнятих у травні. Норма про заочне розслідування діятиме тільки до 15 квітня 2017 року, однак закон не пояснює, має бути закінчено до цього терміну розслідування або винесено судове рішення. Міністр юстиції Петренко не вбачає перешкод для заочного засудження колишнього президента Януковича й підтримує передавання справ щодо його та чиновників його режиму до кінця 2016 року.

Адвокати родичів "Небесної сотні" вважають, що такими діями влада розвалює справи та виводить Януковича й його оточення з-під відповідальності.
Генеральна прокуратура підтвердила закриття кримінальної справи щодо колишнього члена Партії регіонів Медяника, який брав активну участь у створенні самопроголошених донбаських "республік" "через відсутність складу злочину". Крім того, депутат від фракції "Батьківщина" Ігор Луценко повідомив про зникнення з бази розшуку Інтерполу чиновників режиму Януковича – прем'єр-міністра Азарова, міністра внутрішніх справ Захарченка, а також міністра доходів і зборів Клименка. Дані про самого Януковича, його сина та ще близько 10 чиновників із бази розшуку вилучено вже давно. Прокуратура стверджує, що це зроблено на період розгляду апеляції, однак громадські активісти вважають, що таким чином готується грунт для закриття кримінальних справ.

Переговори в Мінську не наближають врегулювання на Донбасі

Ситуація на Донбасі не поліпшується, штаб антитерористичної операції фіксує десятки випадків порушення режиму припинення вогню, у тому числі, з використанням важкої артилерії. Щодня в офіційних зведеннях повідомляється про втрати серед українських військовослужбовців. Росія продовжує перекидання на Донбас своїх військових і зброї через неконтрольовану Україною ділянку державного кордону, оминаючи офіційні пункти пропуску.
Тим часом, учасники переговорів в Мінську не можуть знайти рішення із більшості питань, що стосуються врегулювання на Донбасі. У тому числі йдеться про безперервні обстріли з боку бойовиків на трьох "демілітаризованих" ділянках, визначених для розведення військ. Спостерігачі ОБСЄ не можуть потрапити до цих районів через протидію бойовиків і відмову розміновувати територію.
Сторони переговорів по-різному дивляться на "дорожню карту" реалізації мінських домовленостей, яку обговорювали лідери країн "нормандської четвірки" на зустрічі в Берліні. На думку українського представника на переговорах в Мінську Кучми, для врегулювання на Донбасі буде запропоновано три "дорожні карти" імплементації Мінських домовленостей – українська, російська та консолідована, французько-німецька. Він сумнівається, що міністри закордонних справ держав "нормандської четвірки" зможуть узгодити єдиний підхід до процесу врегулювання. Кучма наполягає на первинному виконанні вимог безпеки для запуску процесу. Міністр закордонних справ України Клімкін заявив, що нарада глав МЗС може відбутися наприкінці листопада. Він вважає, що зупинити війну на Донбасі не можна без контролю ОБСЄ, незважаючи на присутність у складі місії спостерігачів, які працюють на Росію. Клімкін стверджує, що Україні необхідна присутність місії на Донбасі, оскільки немає іншого міжнародного визнаного представника, який має право спостереження за процесом врегулювання.
Заступник глави адміністрації президента Єлісєєв заявив, що країни – члени ОБСЄ опрацьовують питання зміни мандата місії і надання їй поліцейських функцій. Таке рішення має бути прийнято консенсусом і зажадає істотного збільшення внесків країн-учасників. Один із колишніх членів української делегації на Мінських переговорах Безсмертний вважає, що поліцейська місія ОБСЄ зможе почати роботу на Донбасі не раніше, ніж за 3-5 років навіть за умови повної підтримки Заходу через складність процедури оформлення нового мандата. Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Тука вважає, що у ОБСЄ недостатньо коштів для організації поліцейської місії на Донбасі, тому питання може бути вирішене тільки на рівні ООН.

У ході чергового раунду переговорів Україна наполягала на усуненні ватажків бойовиків Захарченка та Плотницького від керівництва самопроголошеними "республіками" ще до проведення на цій території місцевих виборів, відповідно до Мінських домовленостей. Єлісєєв, який брав участь в підготовці самміту глав "нормандської четвірки", заявив, що українська делегація вимагає відведення військ бойовиків до лінії розмежування, встановленої першими домовленостями, підписаними в Мінську у вересні 2014 року. Єлісєєв вважає, що "дорожня карта" реалізації домовленостей має включати умови для проведення виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО). Серед них – гарантія відмови Росії від постачання озброєнь на Донбас після виконання інших умов безпеки. За його словами, закон про вибори має бути ухвалений українським парламентом, на організацію виборів буде потрібно не менше 90 днів, відповідно до стандартів ОБСЄ.

Спецпредставник ОБСЄ на Мінських переговорах Сайдік повідомив, що на зустрічі 26 жовтня обговорювалися питання реалізації "плану Штайнмайєра", амністії бойовиків, "модальності виборів" та економічні питання, зокрема, про постачання води та електроенергії на контрольовані бойовиками території. Сайдік запропонував здійснити відведення військ по всій "лінії розмежування", хоча персонал місії досі не може здійснювати моніторинг на "нейтральних" ділянках.
Російський представник Гризлов достроково покинув зустріч і не дав коментарів пресі, фактично підтвердивши, що переговори зайшли в глухий кут.

Гроші на відновлення Донбасу

Мабуть, українська влада впевнена, що війна на сході завершилася та можна приступати до відновлення зруйнованих регіонів. 28 жовтня підписано меморандум між урядом України, Світовим банком реконструкції та розвитку та Програмою розвитку ООН, яким створюється цільовий фонд відновлення Донбасу. У ньому планується акумулювати кошти міжнародних донорів та українського уряду для відновлення інфраструктури Донбасу й прилеглих Дніпропетровської, Харківської і Запорізької областей для ліквідації наслідків агресії РФ. Діяльність фонду координуватиме Рада з відновлення миру на Донбасі. Міністр з питань окупованих територій і тимчасово переміщених осіб Черниш вважає, що для відновлення буде потрібно $1,5 млрд.

Україна втрачає позиції на європейському газовому ринку

Для України критично важливо зберегти своє місце як транзитера газу для Європи. Тому будь-які проекти зі збільшення прокачування російського газу обхідними маршрутами сприймаються українським керівництвом украй болісно.

Після рішення про відновлення будівництва газопроводу "Турецький потік", наступним чутливим ударом для України стало рішення Єврокомісії про відкриття для Росії прокачування газу через газопровід OPAL, що зв'язує "Північний потік" і Чехію, незважаючи на протести Польщі. У конкурсі на завантаження потужностей OPAL, які виключені з "третього енергопакету", дозволено брати участь Газпрому. Прокачування було обмежена 2014 року після початку агресії Росії в Україні. На думку видання The Wall Street Journal, рішення про розблокування OPAL може свідчити про "прагматичний курс" ЄС, унаслідок чого Росія може отримати дозвіл на будівництво другої черги газопроводу "Північний потік", а антимонопольне розслідування проти "Газпрому буде закрито. Газпром уже відновив будівництво другої черги газопроводу "Північний потік", не чекаючи на дозвіл Єврокомісії.

Прокачування газу Газпромом через "Північний потік" на шкоду українській маршруту призведе до різкого зниження надходжень від транзиту. Глава Нафтогазу Коболєв оцінив збитки України від надання Газпрому потужностей газопроводу OPAL від $290 млн до $425 млн.

Тернистий шлях до "безвізового режиму"

Президент Порошенко в черговий раз пообіцяв українцям, що рішення про надання "безвізового режиму" буде проголосовано Європарламентом до 24 листопада 2016 року. Заступник глави адміністрації президента Єлісєєв стверджує, що Україна отримала від ЄС гарантії надання "безвізового режиму". Він заявив, що українська влада та органи управління ЄС активно співпрацюють, щоб рішення було прийнято до дати, озвученої Порошенко.

Президент Європарламенту Шульц повідомив Порошенка, що для рішення про надання "безвізового режиму" наявна достатня кількість голосів. Президент Єврокомісії Юнкер підтвердив, що Україна виконала всі критерії для отримання візової лібералізації. Глава Євроради Туск заявив, що для надання "безвізового режиму" Україні органам управління ЄС необхідно тільки завершити внутрішні процедури.
Однак до порядку денного сесії Європарламенту, наміченої на 21-24 листопада, питання про візову лібералізацію для України не внесено. Євросоюз поки не визначився з механізмом припинення "безвізового режиму", яку міністри внутрішніх справ країн – членів ЄС пов'язали з рішенням Європарламенту для України і Грузії.
За даними журналістів "Радіо Свобода", деякі країни ЄС сумніваються, чи надавати Україні візову лібералізацію, через недостатньо ефективної боротьби з корупцією.