17—23 жовтня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 17—23 жовтня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Бюджет 2017 року прийнято в першому читанні – Електронне декларування доходів чиновників просувається зі скрипом – Підсумки роботи уряду Гройсмана за півроку – Кабмін намагається згладити ціновий шок від підвищення тарифів – Атака на главу НБУ Гонтареву – Розведення військ на Донбасі не виконано – Нормандская четвірка зустрілася та розійшлася – Санкції проти Росії – Українські політв'язні у російських в'язницях

Бюджет-2017 прийнято у першому читанні

Верховна Рада у першому читанні прийняла проект бюджету на 2017 рік. Законопроект підготовлено з урахуванням прийняття до другого читання запропонованих урядом змін до Податкового та Бюджетного кодексів, а також закону про спецконфіскаціі. Парламентарії збільшили на 10 % розмір дохідної частини бюджету, однак залишили на колишньому рівні значення запланованого дефіциту. Державний борг заплановано у розмірі 66 % ВВП.

Бюджет 2017 прийнятий у першому читанні

Мінімальна зарплата має зрости на 10 % – до 1762 грн. На оборону планується витратити 129 млрд грн. Прогноз середньозваженого курсу на 2017 рік – 27,2 грн/$, інфляція – 8,1 %. Дірку у Пенсійному фонді уряду закрити нічим. Концепцію пенсійної реформи чиновники обіцяють подати до кінця поточного року, очевидно, уже після прийняття бюджету. Дотації Пенсійному фонду на наступний рік заплановано в сумі 156 млрд грн. Працюючим пенсіонерам планується виплачувати 85 % пенсії.
До проекту закладено істотне підвищення зарплати депутатам. Уже 1 листопада вона виросте до 36 тис. грн, а з 1 грудня – до 39 тис. грн у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати. Прем'єр-міністр Гройсман заявив, що уряд не підтримує це рішення Верховної Ради. Однак колишній глава парламенту зобов'язаний знати, що воно поза компетенції Кабміну. Тому його заява є звичайним піаром, що розрахований на населення, не досвідчене у тонкощах законодавства. Розрив в оплаті праці між представниками влади та населенням може стати ще одним фактором зростання соціального напруження. На думку аналітиків, підвищення зарплат депутатів має послужити виправданням величини доходів у їх деклараціях.

Електронне декларування доходів чиновників просувається зі скрипом

Глава Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Корчак повідомила, що на 17 жовтня електронні декларації подали трохи більше 20 % чиновників, ще близько 40 % заповнюють декларації. Кінцевий термін подання – 31 жовтня.

Термін електронного декларування спливає 31 жовтня

За даними "реанімаційного пакету реформ", електронні декларації за тиждень до закінчення терміну (31 жовтня) подали лише 41 % чиновників і депутатів. Президент Порошенко стверджує, що подасть декларацію у строк.

Не припиняються спроби зірвати процес декларування. НАЗК відмовився змінювати форму електронної декларації на вимогу деяких депутатів. Чиновники агентства стверджують, що зміна форми може спричинити зрив термінів декларування.
Судячи за вже заповненими електронними деклараціями, одним із головних джерел доходів високопоставлених чиновників є "призи, виграші та подарунки" а також допомога родичів-підприємців, елітна нерухомість і цінності, вартість яких задекларована в рази нижче від реальної.

Підсумки роботи уряду Гройсмана за півроку

Прем'єр-міністр Гройсман підбив підсумки роботи Кабінету міністрів за перші шість місяців. Він повідомив, що промислове виробництво зросло на 2,0 %, будівництво – на 12,0, номінальна заробітна плата – на 24,4, інвестиції – на 19,0 %, а інфляція знизилася до 6,4 %.

Прем'єр-міністр Гройсман

Гройсман назвав головними напрямками роботи уряду реформу державної служби, децентралізацію та дерегуляцію, створення привабливого інвестиційного клімату, поліпшення адміністрування податків, реформу митниці й приватизацію.
Для залучення інвестицій створено Офіс сприяння іноземним інвестиціям, який очолив канадський бізнесмен Білак. Фонд держмайна запланував продаж Одеського припортового заводу на грудень поточного року, компанії "Центренерго" – на травень-червень 2017 року.
Економічна кон'юнктура на світових ринках для основних українських товарів не дуже сприятлива. Державна служба статистики повідомила, що за перші 8 місяців дефіцит зовнішньої торгівлі виріс майже до $1,5 млрд. Майже половина виручки отримана за рахунок експорту чорних металів і сільськогосподарської продукції. Основним торговим партнером України став Євросоюз, Росія пересунулася на друге місце.

Кабмін намагається згладити ціновий шок від підвищення тарифів

Через зростання неплатежів за комунальні послуги Кабінет міністрів затвердив порядок розстрочки для громадян, які не отримують субсидії. 50 % від суми можна оплатити в ході опалювального сезону, другу половину, що залишилася, – погасити рівними частками з квітня по вересень.

Кабмін запропонував здійснювати комунальні платежи
у розстрочку

Всесвітній банк надав фінансові гарантії Нафтогазу на $500 млн для закупівлі газу в опалювальний сезон, що дозволило залучити кредитні ресурси під істотно менший відсоток. Глава Нафтогазу Коболєв заявив, що кредит буде використано на покриття касового розриву через розстрочку платежів для населення за тепло протягом року, затверджену Кабміном.
З листопада Нафтогаз на 15-16 % підвищує ціну газу для промислових споживачів. Підвищення буде закладено до ціни продукції, що випускається, а це спричинить її подальше подорожчання.
Після "експерименту" зі скасуванням з 1 жовтня державного регулювання цін на "соціальні продукти", у магазинах різко подорожчали яйця, молочна продукція, масло, м'ясо. Офіційна статистика у вересні не показала стрибка цін, проте у жовтні вартість комунальних послуг значно підвищиться за рахунок опалення. Середній платіж за комунальні послуги в зимовий період буде в 1,2–2,0 рази вище від мінімальної заробітної плати. Підвищення "життєвих стандартів" з 1 грудня на 10 % не зможе компенсувати стрибка цін, особливо для малозабезпечених верств населення.

Інформаційна атака на главу НБУ Гонтареву

Дії президента Порошенка та його оточення не до вподоби багатьом, у тому числі й партнерам з правлячої коаліції, не кажучи вже про опозицію. Глава НБУ Гонтарева, яка за Конституцією має бути незалежною особою, фактично виконує вказівки президента. Тому спроба інформаційної атаки на неї цілком очікувана.
На початку жовтня комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності звернувся до Генпрокуратури та Національного антикорупційного бюро (НАБУ) з вимогою притягнення Гонтаревої до кримінальної відповідальності за ігнорування участі у засіданнях комітету. Минулого тижня комітет підтримав проект постанови зі зверненням до президента про звільнення Гонтаревої з поста глави НБУ.
Діяльність Гонтаревої піддалася різкій критиці з боку деяких депутатів фракції Народного фронту, лідера Батьківщини Тимошенко. Позафракційний депутат Тарута поширив серед членів правління Світового банку у Вашингтоні брошуру з фактами корупційних дій голови НБУ.

НБУ анонсував пом'якшення валютних обмежень найближчим часом. При цьому дефіцит зовнішньої торгівлі постійно зростає, а вартість основних експортних позицій України на світовому ринку (чорного металу і зернових) – падає. Більшість підприємств українських олігархів експортують продукцію пов'язаним офшорним компаніям за цінами, значно нижчими від світових, отримуючи прибуток від подальшого перепродажу, а також відшкодування ПДВ з українського бюджету. Антимонопольний комітет не перешкоджає подібному вимиванню коштів з економіки, механізм індикативних цін не працює. Ослаблення валютного регулювання дозволить найбільшим експортерам полегшити виведення валюти за кордон. Західні ж інвестори не горять бажанням вкладати гроші в економіку країни, що воює.

Сама Гонтарева стверджує, що поява компромату та спроба звільнення її з посади ініційована власниками банків, чия діяльність була припинена з ініціативи НБУ.

Хазяїн Приватбанка Коломойський і Гонтарева

Наступного дня після рішення парламентської комісії прес-служба Приватбанку заявила про спробу дискредитації банку за допомогою поширення в ЗМІ неправдивої інформації. Видання "Апостроф" повідомило про "намір НБУ націоналізувати Приватбанк відповідно до пункту 31 меморандуму МВФ". Кампанію підхопили інші українські ЗМІ і "боти" в соцмережах. Офіційні особи Приватбанку відкинули всі підозри і запевнили громадськість, що банк виконує всі фінансові зобов'язання і вийшов з кризи без втрат, на відміну від більшості інших українських банків.
Експерти переконані, що Порошенко ні за яких обставин не звільнить Гонтареву, однак противники президента в найближчому майбутньому зроблять кроки для розхитування збудованої ним "владної вертикалі". Цілком імовірною виглядає гіпотеза про те, що влада здійснила інформаційну атаку на Приватбанк у відповідь на звинувачення в корупції і непрофесіоналізмі глави НБУ.

Війська в Станиці Луганській знову не відведено

Незважаючи на переговори контактної групи та помічників президентів "нормандської четвірки" в Мінську, напруга в зоні бойових дій на Донбасі не спадає. Бойовики обстрілюють українські позиції із важкої артилерії і мінометів. Штаб антитерористичної операції щодня повідомляє про втрати серед українських військовослужбовців. Безперервні бої точаться в околицях Донецька, Маріуполя, Горлівки та у Попаснянському районі.

Війська в Станиці Луганській знову не відведено

На трьох ділянках, визначених Тристоронньою мінською контактною групою для розведення військ, також неспокійно. Майже кожен день спостерігачі фіксують мінометні обстріли з боку бойовиків. Спікер адміністрації президента з питань АТО Лисенко повідомив про неможливість відведення військ у Станиці Луганській через постійні обстріли з боку бойовиків. Оліфер, прес-секретар українського представника на Мінських переговорах Кучми, заявила про порушення бойовиками рамкової угоди Тристоронньої контактної групи про розведення військ. За її словами, Україна повністю виконує свої зобов'язання.
Заступник глави місії ОБСЄ в Україні Хуг заявив, що цілодобова присутність спостерігачів не є необхідною умовою розведення сил на ділянках, що підлягають "демілітаризації". Персонал місії готовий проводити верифікацію режиму припинення вогню в Петровському та Золотому після проведення розмінування території.

Мінські домовленості в Берліні

У Берліні з ініціативи канцлера Меркель відбулася зустріч глав держав "Нормандської четвірки" за участі їх помічників і міністрів закордонних справ. Президент РФ Путін погодився приїхати в останній момент, після завершення консультацій помічників президентів в Мінську. Темами саміту стали реанімація процесу виконання мінських домовленостей і врегулювання в Сирії. Президент України Порошенко ще до початку зустрічі заявив, що "не варто завищувати очікування", а на підсумковій прес-конференції повідомив, що жодних документів не підписано, і сторони погодилися продовжити консультації про реалізацію "дорожньої карти" мінських домовленостей.
Порошенко стверджує, що на саміті було узгоджено формат поліцейської місії ОБСЄ на Донбас для контролю над державним кордоном до моменту проведення виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО). Однак Меркель заявила про передчасність запровадження такої місії, до прийняття Україною закону про вибори на Донбасі, а прес-секретар Путіна повідомив "лише про можливе погодження" на зміну мандата місії.
Меркель і президент Франції Олланд вважають питання безпеки та припинення вогню основою реалізації Мінських домовленостей, проте Путін таких гарантій не дав. На думку експертів, шанси на успішне завершення консультацій міністрів закордонних справ країн "нормандської четвірки" щодо "дорожньої карти" та імплементації Мінських домовленостей невеликі і, скоріше за все, є черговою спробою затягнути час в очікуванні результатів президентських виборів у США.

Саміт "Нормандської четвірки" у Берліні

В інтерв'ю українським телеканалам Порошенко підтвердив, що не вбачає альтернативи "мінському процесу, а послідовність виконання пунктів меморандуму від лютого 2015 року не обговорюється". За його словами, якщо Україна відмовиться від досягнутих домовленостей, Захід скасує санкції проти Росії. Він відкинув підозри в існуванні таємних угод в ході переговорів з Путіним. При цьому він запевнив громадськість, що Україна отримає контроль над державним кордоном наступного дня після проведення "виборів" в ОРДЛО. Однак Порошенко не уточнив, хто дасть гарантію участі українських політичних сил і ЗМІ в "виборах", які проходитимуть під повним контролем російських військових і проросійських бойовиків. Більшість незалежних українських експертів переконані, що проведення "виборів" остаточно легітимізує "влади" "ДНР" і"ЛНР" й перетворить конфлікт на Донбасі на внутрішньодержавний. Це дасть право Путіну стверджувати, що в Україні йде громадянська війна, для припинення якої потрібно ввести "миротворчий контингент", під виглядом якого буде легалізовано російські війська і техніка, що воюють на Донбасі.
Українська влада досі офіційно не визнали факт агресії Росії на Донбасі. Хоча президент Порошенко називає територію "окупованою", формально її статус не визнано. Саме тому західні політики не поспішають офіційно називати війну на Донбасі російською агресією, незважаючи на заклики Порошенка, при цьому використовуючи термін "війна" у риториці. Звичайно, найбільш бажаним для них буде варіант перетворення Донбасу на аналог Придністров'я, яке формально відірвано від Молдови, але фактично вбудовано в її економіку. Подібний “мир” європейські політики вважають своєю дипломатичною перемогою, оскільки військові дії не перекинулися на територію ЄС, і Молдова не стала джерелом неконтрольованої хвилі біженців.
Такий сценарій, що остаточно закриває для України перспективи інтеграції в Європу й НАТО, подобається у Верховній Раді далеко не всім. Зокрема, проти нього виступають партнери Блоку Петра Порошенка з правлячої коаліції – партія Народний фронт. Тому міністр закордонних справ Клімкін, викликаний для звіту у парламент, був змушений відповідати на незручні питання про хід і результати переговорів у Берліні. Він повідомив, що був узгоджений контроль над державним кордоном з Росією силами збройної місії ОБСЄ до проведення виборів в ОРДЛО. За його словами, до виборів має бути забезпечено виконання вимог безпеки, у тому числі, повне припинення вогню. Клімкін заявив, що після цього має бути забезпечено доступ спостерігачів ОБСЄ до всієї неконтрольованої території і кордону. Змінений мандат місії має забезпечити безпеку виборів. Крім того, за його словами, необхідно визначити порядок виведення російських військ і техніки з Донбасу. Клімкін не сказав, яким чином буде забезпечено виконання "вимог безпеки", особливо з урахуванням триваючого перекидання російської важкої техніки, РСЗО, артилерії, боєприпасів і пального на Донбас і заміни місцевих бойовиків у керівництві "армійських корпусів республік" російськими кадровими офіцерами. Клімкін так і не зміг відповісти на запитання про статус і законність виконання Україною Мінських домовленостей.
Події розвиваються стрімко, багато чого залежатиме від результатів президентських виборів у США і перших кроків нової адміністрації. Тим часом, Путін не втрачає часу й будує форпост на Донбасі, використовуючи всі важелі впливу на українську владу, щоб мати можливість загострити ситуацію в Україні в будь-який момент.

Санкції проти Росії

Незважаючи на зусилля Путіна, західні лідери починають розуміти, що без посилення санкцій неможливо загальмувати російську агресію в Сирії та Україні. Незважаючи на опір окремих країн, керівництво ЄС заявляє про подовження санкцій проти РФ. При цьому введення додаткових санкцій через варварські бомбардування в Сирії було провалено Євросоюзом через блокування Італією.

Глава Європарламенту Шульц стверджує, що санкції проти Росії залишаться чинними до повного виконання нею мінських домовленостей, проте про розширення санкцій не йдеться.
Україна також не поспішає розширювати санкції, навіть з урахуванням відмови Росії від видачі політв'язнів. Президент Порошенко на підставі рішення РНБО затвердив лише їх подовження ще на рік. Після переговорів "нормандської четвірки" у Берліні Порошенко заявив, що якщо Україна не виконає свої зобов'язання з мінських домовленостей, Захід зніме санкції з Росії, що є очевидною маніпуляцією, оскільки санкції були введені США та Євросоюзом у відповідь на окупацію Криму й агресію на Донбасі.

Українські політв'язні у російських в'язницях піддаються тортурам

На переговорах лідерів "нормандської четвірки" у Берліні питання повернення українських політв'язнів не піднімалося. Незважаючи на загрозу з боку українського міністерства юстиції про розширення санкцій, Росія не поспішає звільняти українських громадян, навіть із формулюванням "для продовження відбування покарання на Батьківщині".

Українські політв'язні Кольченко і Сенцов

Адвокат Фейгін заявив, що український журналіст Сущенко, затриманий в Москві російськими спецслужбами, не може отримати статус політв'язня через гриф секретності, присвоєний матеріалам справи. Росія відмовилася видати Україні жителів Криму Сенцова та Кольченка, засуджених російським судом до тривалих термінів ув'язнення за "створення терористичної організації". Відмова мотивована тим, що Сенцов і Кольченко є "російськими громадянами", оскільки вони офіційно не відмовилися від російського громадянства при окупації Криму 2014 року. Також відмовлено у видачі чергового українського громадянина Чернія, який проходить у справі Сенцова та Кольченка.
Російська правозахисниця Светова стверджує, що український політв'язень Клих, засуджений російським судом, зазнав тортур, його психічний стан украй важкий. Сенцова переведено у штрафний ізолятор. Політв'язні Афанасьєв та Солошенко, обмінені на російських спецназівців, також повідомили про застосовані до них тортури.
Незважаючи на окупацію Криму, агресію на Донбасі та відмову видати політв'язнів, українська влада відмовляється розривати дипломатичні відносини і "Великий договір про дружбу й співпрацю" з Росією, підписаний 1997 року, мотивуючи це нібито неможливістю захистити інтереси українців, які перебувають в РФ.