03—09 жовтня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 03—09 жовтня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

МВФ рекомендує – Мораторій на продаж землі – Боротьба з корупцією та електронне декларування – "Антирейдерський" закон – Пенсійна "чорна дірка" в бюджеті – Розведення військ на Донбасі – Візовий режим із Росією у відповідь на арешт журналіста Сущенка

МВФ рекомендує

Оприлюднено звіт МВФ про другий перегляд програми розширеного фінансування (EFF) України. Фонд загалом позитивно оцінив дії Кабінету міністрів і привітав рішення про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, встановлення гнучкого курсу гривні, проведення діагностики найбільших банків, початок реструктуризації Нафтогазу, антикорупційну реформу та реформу державного управління. Бюджетну консолідацію, "хоча б шляхом одноразових і низькоякісних заходів", також прийнято Фондом як позитивний індикатор. Прогноз інфляції у 2016 році покращено з 15,1 % до 13 %, а прогноз зростання ВВП з 1 % до 1,5 %. МВФ не бачить проблем у відсутності реструктуризації боргу в $3 млрд перед Росією, який було отримано урядом колишнього президента Януковича.
Для отримання наступного траншу кредиту Україні потрібно провести велику кількість антикризових дій. Але головне завдання, за твердженням голови Європейського департаменту МВФ, - це досягнення наочних ​​результатів у боротьбі з корупцією.

МВФ надав рекомендації для отримання наступного траншу

Наступними заходами Фонд рекомендує провести докапіталізацію ще 12 банків за підсумками проведеної діагностики, привести у відповідність норматив із кредитування пов'язаних осіб. Експерти МВФ вважають, що тарифи можуть бути підвищені до ринкового рівня не раніше квітня 2017 року, після чого уряд має розробити механізм їхнього щоквартального перегляду відповідно до ринкових цін на енергоносії та курсових коливань. До кінця 2017 дефіцит Нафтогазу мусить стати нульовим, а реструктуризація компанії триватиме далі. МВФ наполягає на продовженні приватизації. Одеський припортовий завод заплановано до продажу у 2016 році, а компанію Центренерго – до березня 2017 року. Спрощена система оподаткування підлягає реформуванню, оскільки, на думку експертів МВФ, вона є неадекватною і дозволяє грати на різниці між нею та загальною системою. За оцінкою Фонду, ліквідація спрощеної системи може збільшити ВВП на 1 %. До кінця 2016 року має бути розпочато пенсійну реформу, яка має на меті зменшення можливостей для раннього виходу на пенсію, посилення критеріїв отримання мінімальної пенсії, усунення привілеїв у розмірі пенсій, за винятком військових. Надбавки до пенсій заплановано відокремити від трудової пенсії та фінансувати їх не з Пенсійного фонду, а з держбюджету.

Успішна реалізація цих заходів відкриє можливість продовження фінансування у 2016 році й надалі. Міністр фінансів Данилюк упевнений, що місія Фонду почне роботу з чергового перегляду меморандуму з метою схвалення виділення наступного траншу кредиту вже наприкінці жовтня. Однак недостатня ефективність боротьби з корупцією може завадити продовженню фінансування, подібно до подій, що відбулися у 2015 і на початку 2016 року.

Мораторій на продаж землі

Питання продажу земель сільськогосподарського призначення – одне з найболючіших для українців. Парламент щороку подовжує мораторій на продаж землі. Протягом 15 років Верховна Рада так і не змогла прийняти відповідний закон, до того ж, не врегульовано навіть право оренди. Дрібні власники та фермери обґрунтовано бояться великих агрохолдингів і рейдерів, які за допомогою корумпованих суддів та "приватних виконавчих служб" можуть легко відібрати землю або змусити продати її за символічну ціну. Крім того, продаж землі, коли вона коштує мінімальну ціну, і з огляду на тотальне зубожіння населення за відсутності обмежувальних заходів, призведе до монополізації ринку землі кількома магнатами.

Мораторій на продаж землі подовжено

2016 року ситуація не змінилася. Верховна Рада продовжила мораторій і запланувала прийняття законів у квітні, проте законопроекти про регулювання ринку землі так і не було внесено до парламенту. Партія “Народний фронт” – член правлячої коаліції, услід за "Батьківщиною" та Радикальною партією, виступила проти скасування мораторію, що поховало плани щодо прийняття закону з продажу землі. Після цього Верховна Рада майже конституційною більшістю знову продовжила мораторій на продаж "до врегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільгосппризначення, але не раніше 1 січня 2018 року"
Голова Верховної Ради Парубій уважає, що разом із затвердженням цього рішення мають бути прийняті закони, які врегулюють земельні відносини, зокрема закон про можливість продажу права оренди. Міністерство аграрної політики також підтримує продаж прав оренди землі. Міністр аграрної політики Кутовий заспокоїв громадськість тим, що поданий до парламенту закон не означатиме автоматичного продажу землі.
Деякі експерти вважають, що від мораторію матимуть зиск тільки великі агрохолдинги, які користуються земельними паями власників, виплачуючи їм скромну ренту. Однак після прийняття мораторію на продаж землі урядовий законопроект про можливість надання в оренду чужої земельної ділянки (емфітевзис) відкриває можливість надконцентрації сільгоспугідь в одних руках та обезземелення власників земельних паїв, які не зможуть впливати на подальшу долю наділу після здачі його в оренду. Врешті-решт, це призведе до розорення фермерських господарств і невеликих сільськогосподарських підприємств, що загрожує важкими наслідками для продовольчої безпеки країни. На думку експертів, земельні відносини в Україні треба будувати на фермерсько-кооперативній, а не латифундистській моделі господарства, відповідно до європейського досвіду.

Тим часом МВФ наполягає, що запуск ринку землі розкриє додатковий потенціал для економічного зростання. Вільний продаж землі підтримують також іноземні радники уряду. Проте продаж землі може відтворити долю "ваучерної приватизації" 90-х років, коли більшість населення залишилася без грошей і без часток у підприємствах. В Європі земля є товаром не повсюдно. Наприклад, в Німеччині 70 % земель сільськогосподарського призначення перебуває в оренді.

Боротьба з корупцією та електронне декларування

На думку всіх без винятку іноземних партнерів і фінансових донорів України, основною проблемою країни є тотальна корупція, яка гальмує реформи. Одним із ключових елементів системи боротьби з корупцією Захід уважає електронне декларування доходів чиновників і "батогом" змушує українську владу запровадити цю систему. Тому з боку депутатів і чиновників мають місце безперервні спроби вихолостити саме цей механізм.

Захід примушує українську владу до боротьби з корупцією

Спочатку глава парламентської фракції Блоку Порошенка Гринів подав, але за деякий час, після розмови з президентом, відкликав законопроект, що закриває громадськості доступ до декларацій і змінює кримінальну відповідальність адміністративною за надання неправдивих відомостей у декларації. Комітет Верховної Ради відхилив законопроекти депутата фракції "Батьківщина" Донець, визнавши їх корупційними. Міністр юстиції Петренко стверджує, що форма електронної декларації, яку розміщено на сайті Національного агентства з протидії корупції, не відповідає чинному антикорупційному законодавству та нормативним документам, які були прийняті Агентством. На думку експертів, спроби торпедування електронного декларування з метою ухиляння чиновників від відповідальності не припинятимуться.

Сама система електронного декларування працює нестабільно. Після чергового збою до декларацій не було доступу протягом доби. До закінчення терміну подання лишилося лише три тижні, до того ж, заповнення декларації займає чимало часу. Наразі подано близько 1800 декларацій. Серед тих, хто вже подав декларацію, немає жодного міністра, лише один депутат Верховної Ради – Гаврилюк, десять детективів НАБУ, два члени Національного агентства з протидії корупції. На думку заступника міністра юстиції Пєтухова, ситуація з декларуванням є "досить тривожною".

"Антирейдерський" закон

Заходи для дерегуляції економіки призвели до збільшення випадків рейдерських захоплень підприємств за підтримки корумпованих суддів і правоохоронців. А з урахуванням появи приватних виконавчих компаній, які раніше були "колекторами", питання про захист права власності стало напрочуд гострим.

Верховна Рада прийняла "антирейдерський" закон

Проблема стала діткливою настільки, що Верховна Рада поспіхом ухвалила закон щодо вдосконалення захисту прав власності при реєстрації прав на нерухоме майно та активи. Відповідно до закону, реєстратор зобов'язаний негайно повідомити власника про факт унесення даних до реєстру. Справжність підписів засновників підприємства має бути нотаріально засвідчена. За новим законом, у власника є 10 днів на оскарження реєстрації. Особи, які вважають свої права порушеними, можуть подати скаргу до Міністерства юстиції або його територіальних управлінь протягом 60 днів. Мін'юст, за результатами розгляду скарги, має право ініціювати позбавлення свідоцтва нотаріуса, який завірив фіктивну угоду.
Наскільки ефективним буде застосування цього закону, покаже найближче майбутнє.

Пенсійна "чорна дірка" в бюджеті

На думку експертів МВФ, дефіцит Пенсійного фонду – одна з головних проблем бюджету. Прем'єр-міністр Гройсман підтвердив, що дефіцит фонду перевищує 150 млрд грн ($5,8 млрд).
МВФ наполягає на прийнятті пенсійної реформи до кінця 2016 року. Її основними параметрами мають стати зменшення можливостей для передчасного виходу на пенсію, посилення критеріїв отримання мінімальної пенсії, вирівнювання пенсій та усунення привілеїв, за винятком військовослужбовців. Окрім того, Фонд пропонує відокремити доплати від трудової пенсії та фінансувати їх не з Пенсійного фонду, а з держбюджету. На початковому етапі запропоновано підвищити пенсійний вік "пільговим" категоріям населення, крім військовослужбовців.

МВФ наполягає на пенсійній реформі

Таким чином, у рекомендаціях МВФ йдеться про зменшення дефіциту бюджету, яке може бути виконано за рахунок скорочення кількості осіб, які отримують пенсію раніше, ніж досягнуть звичайного пенсійного віку, а також зміни структури та посилення системи виплат. Міністр фінансів Данилюк повідомив, що до кінця 2016 року пенсійний вік не підвищуватиметься, проте, що буде далі, він сказати не зміг. Прем'єр-міністр Гройсман змушений був погодитися, що наразі уряд не бачить оптимальних варіантів пенсійної реформи, проте міністр фінансів пообіцяв до кінця року представити модель збалансованої пенсійної системи.

Розведення військ на Донбасі

Відповідно до рамкових домовленостей, що були підписані Тристоронньою контактною групою на переговорах у Мінську, на трьох ділянках фронту на Донбасі мало бути проведено одночасне відведення військ під контролем спостерігачів місії ОБСЄ. Метою таких дій, за твердженням голови української делегації Кучми, має стати виключення вогневого контакту сторін зі стрілецької зброї. На демілітаризованій території нестимуть службу тільки працівники правоохоронних органів і прикордонники, важку військову техніку потрібно відвести за межі ділянки розміром 2*2 км. Заплановано, що дотримання режиму перемир'я на ділянці контролюватимуть спостерігачі ОБСЄ та офіцери Спільного центру з контролю та координації. За домовленостями, перед відведенням військ на ділянці має бути утриманий "режим тиші" протягом 7 діб.
Член української делегації в підгрупі з безпеки Марчук вважає розведення військ на окремих ділянках лише підготовкою до вирішення проблеми на вищому рівні. Він повідомив, що українська сторона пропонувала відведення військових частин одночасно з бойовиками на набагато більшій кількості ділянок, проте "ЛНР" і "ДНР" категорично заперечували цей варіант. Прес-секретар українського представника на переговорах Тристоронньої контактної групи в Мінську Оліфер повідомила про продовження реалізації "рамкової угоди" про відведення військ, попри постійні порушення бойовиками режиму припинення вогню. За її словами, нові "зони безпеки" поки що не створюватимуться.

Україна відводить війська на трьох ділянках фронту

1 жовтня було відведено українські війська в Золотому, незважаючи на будівництво бойовиками нових укріпленнь і на те, що територію ними так і не було розміновано. 7 жовтня, незважаючи на протести жителів Волновахи, було відведено війська від села Петрівське.
На третій ділянці розведення військ, у Станиці Луганській, також відбулася акція протесту. Депутати Станично-Луганської районної ради звернулися до голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуза з проханням про заборону відведення військ, оскільки представники ОБСЄ не зможуть гарантувати захист мирного населення. Представник України в Спільному центрі з контролю та координації генерал Кременецький стверджує, що зі Станиці Луганській війська не йдуть остаточно, а лише створюватимуть демілітаризовану зону з метою запобігання використанню стрілецької зброї. Однак, за даними розвідки, бойовики не відвели свою техніку за межі демілітаризованої ділянки. У ніч із 6 на 7 жовтня Станицю Луганську знову було обстріляно бойовиками. На окупованій території у майбутній "демілітаризованій зоні", як і в Золотому, з'явилися нові укріплення. Бойовики контролюють гору, на якій розташовано пам'ятник князю Ігорю, яка панує над річкою Сіверський Донець навпроти Станиці Луганської. Вони перетворили її на потужний укріпрайон, з якого прострілюється весь населений пункт та прилегла територія.
9 жовтня українські війська так і не були відведені зі Станиці Луганської, у зв'язку з тим, що напередодні обстріли не було припинено. Попри це, заступник міністра у справах окупованих територій і ВПО Тука стверджує, що рішення про відведення військ мусить бути виконано.

Низка експертів уважають, що до демілітаризованих зон можуть просочуватися диверсійні групи, і ці зони знову перетворитимуться на "сіру зону" між сторонами, що воюють.
Тим часом бойовики не припиняють обстрілювати українські війська та населені пункти вздовж усієї лінії фронту. У той час, коли на більшості ділянок мова йде про " турбуючий вогонь" зі стрілецької зброї та гранатометів та спроби з’ясувати розташування вогневих точок українських вояків, у Широкиному, Павлопілі, Авдіївці, Зайцевому, на Світлодарському виступі та в Попаснянському районі бойовики постійно обстрілюють українські війська з важкої артилерії та мінометів, а в Мар'їнці та на багатьох ділянках фронту в Донецькій області та Попаснянському районі Луганської області вони використовують бронетехніку для підтримки проривів диверсійних груп. У другому ешелоні бойовики будують довговічні фортифікаційні укріплення для прикриття небезпечних ділянок у зв'язку з недостатністю військ для повного контролю лінії фронту. Росія інтенсивно перекидає на окуповану територію бронетехніку, артилерію, РСЗВ, боєприпаси та паливо, що свідчить про відмову від виведення військ та намір перетворити Донбас на постійний осередок конфлікту, після чого Україна змушена буде тримати на фронті достатню кількість військ та витрачати ресурси заради підтримки обороноздатності.
Захід намагається будь-якими способами заморозити конфлікт, здебільшого за рахунок здачі інтересів України, однак українська влада розуміє, що всередині країні є потужний опір такому сценарію. Президент Порошенко не йде на поступки і тягне час, доки не закінчаться президентські вибори у США.

Візовий режим у відповідь на захоплення Росією українського журналіста Сущенка

У Москві на два місяці спецслужбами РФ "за підозрою у шпигунстві" заарештовано журналіста агентства "Укрінформ" Сущенка. Його адвокат Фейгін подав апеляцію на арешт. Російська влада не допускає до заарештованого українського консула. Сущенко категорично відкидає пред'явлені йому звинувачення. МЗС заявило, що Росія захоплює політичних заручників, та вимагає негайного звільнення журналіста. Міністр закордонних справ України Клімкін попередив, що українці мусять тричі поміркувати перед тим, як їхати до Росії.

Парубій намагається запровадити візовий режим з РФ

Пропозиція голови Верховної Ради Парубія прийняти законодавчий акт про запровадження візового режиму мала б виглядати як реакція на арешт Сущенка. Експерти, однак, уважають популізмом скасування безвізового режиму з Росією окремим законом. Режим перетину російсько-українського кордону за внутрішніми паспортами було запроваджено міжурядовою угодою 1997 року. Згідно з Конституцією, відповідальність за укладення і розірвання міжнародних договорів лежить на президентові. Верховна Рада може лише визнати або денонсувати угоди. Повноваження щодо скасування безвізового режиму знаходяться виключно в компетенції Кабміну.
Деякі експерти з міжнародних відносин уважають, що більш ефективним було б розірвання дипломатичних відносин із країною-агресором ще 2014 року, коли підтримка суспільства була максимальною. Однак у 2016 році, згідно з опитуваннями громадської думки, ситуація змінилася, частина респондентів вже не висловлюється однозначно за розрив відносин із Росією. Представники президентської партії "Блок Петра Порошенка" та Опозиційного блоку виступають категорично проти введення віз. Вони стверджують, що такий режим "позбавить людей заробітку", незважаючи на те, що вони працюють у країні-агресорі.
Вочевидь, уряд не має наміру скасовувати договір від 1997 року та запроваджувати візовий режим із Росією, навіть за умови прийняття Верховною Радою відповідного законодавчого акту.