19—25 вересня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 19—25 вересня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Верховна Рада обговорює проект бюджету на 2017 рік – Закон про НКРЕКП та ринок електроенергії – Скасування державного регулювання цін на продукти – Нафтогаз переходить у наступ – Розведення військ на Донбасі та мирні переговори – Верховна Рада не визнала легітимність Держдуми РФ – Сирія й Україна – на світовому порядку денному

Верховна Рада обговорює проект бюджету 2017 року

Проект бюджету після кількох днів затримки з'явився на сайті парламенту. Більшість експертів сходяться на думці, що він на порядок кращій від проектів попередніх років, і у громадськості й депутатів є достатньо часу для його обговорення та внесення змін.

Почалося обговорення бюджету

Як з'ясувалося, у представленому документі відсутнні кілька важливих доповнень, зокрема немає даних про бюджет Пенсійного фонду й Фонду соцстрахування від нещасних випадків. Також експерти й депутати від опозиції сумніваються в реалістичності надходження грошей від приватизації і конфіскації засобів, украдених чиновниками режиму Януковича.
За планом, бюджет мав бути прийнятий у першому читанні 20 жовтня та остаточно затверджений на початку грудня. Депутати правлячої коаліції стверджують, що більшість їхніх побажань було враховано, зокрема, щодо збільшення фінансування оборони в розмірі 5 % ВВП, освіти, медицини та будівництва доріг.
Прем'єр-міністр Гройсман заявив, що готовий до конструктивного діалогу під час обговорення проекту, що дає надію своєчасного прийняття бюджету Верховною Радою.

Закон про НКРЕКП та ринок електроенергії

Верховна Рада після повторного другого читання прийняла закон про Національну комісію з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Новий склад відомств призначатиметься поступово, протягом півтора років на підставі рішень конкурсної комісії. Орган утримуватиметься за рахунок відрахувань суб'єктів господарювання енергетики та комунальних послуг. Глава комісії Вовк стверджує, що цей закон, разом зі законом про ринок електроенергії, що прийнятий Верховною Радою у першому читанні, розблокує програми фінансової підтримки України з боку міжнародних донорів.

На думку експертіакон зберігає вплив президента та його адміністрації над регулятором. Склад комісії протягом першого півроку залишається незмінним, а в подальшому затверджуватиметься президентом після рішення конкурсної комісії, в якій його представники матимуть більшість. Пропозиція про повне переобрання складу не знайшла підтримки депутатів. У результаті, незалежності рішень від комісії годі й чекати, і вона буде, як і раніше, приймати сумнівні рішення. Таким рішенням було затвердження формули ціни на вугілля, яка враховувала його покупку й доставку із Роттердама, незважаючи на те, що він видобувається на Донбасі.

Скасування державного регулювання цін на продукти

Уряд оголосив про "пілотний проект" щодо скасування державного регулювання цін на "соціальні" продукти – борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину та м'ясо птиці, варені ковбасні вироби, молоко, сир, сметану, вершкове масло олію, а також курячі яйця – з 1 жовтня 2016 року по 1 січня 2017 року. За словами прем'єр-міністра Гройсмана, це не спричинить подорожчання продуктів, а навпаки, дозволить знизити корупційний тиск на бізнес. Спочатку проект, підготовлений Міністерством економічного розвитку, мав стартувати 15 серпня, проте був відкладений, судячи з усього, до отримання третього траншу кредиту МВФ.

Ціни на соціальні продукти відпущено

"Соціальні продукти" складають основу раціону пенсіонерів і людей із низькими доходами. Зростання цін на них вдарить по кишені й без того незахищених верств населення, при цьому реально збільшить доходи рітейлерів, яких не стримуватимуть адміністративні обмеження. Є шанс підйому цін до рівня світових, що знизить споживання цих продуктів усередині країни й дозволить помітно наростити експорт. Крім того, не виключена змова найбільших рітейлерів та агрохолдингів з метою підвищити ціни, оскільки Антимонопольний комітет практично не контролює такі антиконкурентні дії, якщо немає наказу "зверху".

Нафтогаз переходить у наступ

У Стокгольмському арбітражі почався розгляд зустрічного позову Нафтогазу та Газпрому. Сума претензій Нафтогазу становить $14 млрд, Газпрому – більше $30 млрд. Справу буде розглянуто в усному режимі до 10 жовтня. Заплановане закінчення процесу – початок 2017 року. Процес буде складним не тільки з погляду норм права, але й матиме і політичний підтекст, оскільки договір на постачання між Газпромом і Нафтогазом, підписаний 2009 року, був закріплений Харківськими угодами 2010 року.
У такому процесі може бути важливою будь-яка деталь, у тому числі, реорганізація Нафтогазу. 1 липня Кабміном було прийнято рішення про поділ Нафтогазу на два підприємства. Одне з них мало займатися транспортуванням, а друге – зберіганням газу. На думку керівництва Нафтогазу, до моменту закінчення розгляду спору в Стокгольмському арбітражі підприємство "Укртрансгаз", яке займається транспортуванням та є основним одержувачем грошей за транзит, мало залишитися в його підпорядкуванні. Тому рішення Міністерства економічного розвитку про виведення "Укртрансгазу" з-під управління Нафтогазу та перепідпорядкування його міністерству було сприйнято головою Нафтогазу Коболєва "у штики". Він зажадав негайно скасувати наказ і підпорядкувати Нафтогаз безпосередньо Кабміну.
Ситуація була настільки напруженою, що було потрібно втручання президента Порошенка, який перебував з візитом в Нью-Йорку на сесії Генеральної Асамблеї ООН. Порошенко вимагає негайно розв'язати проблему "Укртрансгазу", після чого рішення Міністерства було скасовано, а Нафтогаз переданий у підпорядкування Уряду.

Нафтогаз і його менеджери поступово стають ключовими фігурами на українському газовому ринку. Керівники Нафтогазу успішно відбивають атаки президентського оточення, яке намагається взяти газового монополіста під контроль. Зокрема, вони успішно відбили спробу перепідпорядкування Укртрансгазу, підключивши європейських партнерів.

Каменем спотикання Нафтогазу залишається компанія Укрнафта, яка фактично контролюється групою "Приват" олігархів Боголюбова та Коломойського, незважаючи на те, що більш ніж половиною акцій компанії володіє держава. Укрнафта видобуває понад 1,5 млрд м3 природного газу та є одним ыз головних гравців на українському газовому ринку. Однак, незважаючи на опір "Привату", менеджери Нафтогазу крок за кроком йдуть до отримання контролю над компанією.
Схема із реверсом газу із Європи дозволила злізти з газового гачка Газпрому, незважаючи на те, що більша частина газу, що надходить реверсом з Європи, поставлена ​​туди російським монополістом. Проте, Нафтогаз успішно веде політику, яка зменшує вплив Газпрому, і сподівається на виграш справи в Стокгольмському арбітражі щодо транзиту російського газу територією України. Суми, які фігурують в арбітражі, набагато перевищують розміри фінансових вливань в Україну від міжнародних донорів, тому результат справи проти Газпрому критично важливий для України.

Розведення військ на Донбасі та мирні переговори

У Мінську учасники переговорів з Росії, України та ОБСЄ погодили відведення військ на трьох ділянках фронту в Донецькій і Луганській областях – у Золотому, Петровському та Станиці Луганській. Представники бойовиків підписалися під угодою.
Представник України на переговорах в Мінську, колишній президент Кучма стверджує, що розведення військ на Донбасі – серйозний крок до миру. За його словами, для реального перемир'я на Донбасі сили мають бути розведені не на 3, а на 50 ділянках, а моніторингова місія ОБСЄ має взяти на себе контроль за виконанням режиму тиші та фіксацію порушень. Прес-секретар Кучми Оліфер повідомила, що в ході імплементації цього рішення можуть бути відпрацьовані підходи до розведення сил і на решті "лінії розмежування". Заступник глави місії Хуг стверджує, що ОБСЄ зможе проводити верифікацію розведення тільки в тому випадку, коли це дозволять обидві сторони.
Міністр у справах окупованих територій і ВПЛ Черниш стверджує, що відведення військ не призведе до розширення "сірої зони" поблизу лінії фронту і не погіршить ситуацію з безпекою населення, що живе на цій території.

Кучма, Гризлов і Сайдік

Представник України в підгрупі з безпеки – колишній глава СБУ Марчук повідомив про початок підготовки до відведення військ на трьох ділянках "лінії розмежування", визначених у рамковій угоді тристоронньої контактної групи. Необхідною умовою початку відведення військ є збереження режиму припинення вогню протягом 7 діб, однак бойовики продовжують обстріли українських позицій, у тому числі із мінометів і БМП. Українські війська у відповідь вогонь не відкривають, хоча щодня гинуть та дістають поранень військовослужбовці. Через кордон Росія щодня перекидає на Донбас важку військову техніку, пальне та боезапаси. Заступник голови місії ОБСЄ Хуг після відвідування окупованого Донецька заявив, що інтенсивність обстрілів знизилася, а це свідчить про можливість дотримання сторонами Мінських домовленостей про припинення вогню. МЗС України стверджує, що припинення вогню на Донбасі залежить винятково від рішення влади Росії, проте бойовики такий наказ не отримували.
Українські ЗМІ не акцентують увагу на тому, що Росія фактично домоглася визнання "ДНР" і "ЛНР" стороною переговорів та є на них "посередником", а не агресором. Віце-президент США Байден каже про надання ОРДЛО особливого статусу як про практично доконаний факт. Президент Франції Олланд анонсував зустріч лідерів "нормандської четвірки" для врегулювання конфлікту на Донбасі. Виходячи з останніх заяв міністрів закордонних справ Німеччини та Франції, ці країни будуть наполягати на виконанні Україною своїх зобов'язань по Мінським домовленостями, включаючи внесення змін до Конституції, амністію бойовиків і проведення "місцевих виборів" після розведення військ на декількох ділянках. Заступник глави адміністрації президента Єлісєєв стверджує, що зустріч відбудеться, коли буде підготовлено документи, "які будуть враховувати, у тому числі, й інтереси української сторони".
Депутат Європарламенту Хармс стверджує, що вибори на Донбасі проводити неможна до врегулювання ситуації у сфері безпеки, виведення із регіону найманців і російських військ та отримання Україною контролю над кордоном. Проте, у "республіках" повним ходом йде підготовка до "праймеріз" і до виборів, які намічені на 6 листопада. Зважаючи на "передвиборчу кампанію", складається враження, що "голови" "ДНР" і "ЛНР" повністю впевнені, що Україна піде на їх умови, "відповідно до мінських домовленостей".

Для результативного голосування у Верховній Раді змін до Конституції, що надають "ДНР" і "ЛНР" особливий статус, законопроектів про амністію бойовиків, і місцевих виборах на Донбасі президентської партії потрібно докласти серйозних зусиль, оскільки їхні партнери з правлячій коаліції, партія Народний фронт, категорично заперечує проти проведення виборів до отримання контролю над кордоном і виведення російських окупаційних військ з Донбасу. Крім того, спроба продавити зміни до Конституції може викликати різкий підйом протестних настроїв в українському суспільстві.

Верховна Рада не визнала легітимність Державної думи РФ

Депутати Верховної Ради прийняли постанову про невизнання легітимності російської Державної Думи у зв'язку з проведенням виборів в окупованому Криму та звернулися до Ради безпеки, Генеральної асамблеї ООН, урядів і парламентів іноземних держав із закликом не визнавати вибори до російського парламенту, його повноваження, законодавчі акти та рішення .
Міжнародні організації та керівництво більшості країн не визнали результати виборів до Держдуми РФ в Криму, однак про невизнання виборів цілком не йдеться.

Сирія та Україна – у світовому порядку денному

У Нью-Йорку, на 71-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, голови і міністри закордонних справ обговорюють головні світові проблеми. Одними з таких тем є громадянська війна в Сирії і "конфлікт" в Україні, в обох з яких беруть участь російські війська. Росія всіляко намагається уникнути відповідальності за агресію, використовуючи право вето й трибуну ООН як майданчик для просування своїх меседжів. Так, міністр закордонних справ РФ Лавров заявив про порушення Україною своїх зобов'язань з мінських домовленостей.
У Сирії армія президента Асада разом з російськими військами відновили активні бойові дії. Деякі спостерігачі зазначають, що ескалація конфлікту в Сирії відбулася після проведення широкомасштабних навчань "Кавказ 2016" під час "перемир'я" на Донбасі. Це може свідчити про обмеженість сил Росії, проте президент Путін вміло маневрує та задіює армію на різних театрах бойових дій. Крім того, Донбас і Сирія служать для російських військових школою бойової підготовки у реальних умовах, а втрати в цих війнах не так значні, щоб викликати напругу в суспільстві.

Рада Безпеки ООН

Президент Порошенко в інтерв'ю CNN заявив, що Росія використовує у Сирії ті самі методи, що і в Україні. За його словами, брехня – це козирна карта Путіна, а коаліція робить помилку, намагаючись з ним домовитися. На сесії Генеральної асамблеї ООН Порошенко заявив, що Росію треба позбавити права вето у Раді Безпеки, оскільки вона є агресором і стороною конфлікту.
У кулуарах Генеральної Асамблеї президент зустрівся із президентом Обамою, главою НАТО Столтенбергом і главою МВФ Лагард. Віце-президент США Байден попередив Порошенка про ризик зняття санкцій Євросоюза проти Росії, якщо Україна не буде активно проводити політичні та економічні реформи, а також не виконає зобов'язання з амністії бойовиків і внесення змін до Конституції для надання особливого статусу донбаським "республікам".
Бомбардування в Сирії авіацією Росії і президента Асада, що призвели до великих жертв серед мирного населення, істотно знизили гостроту проблеми війни в Україні та окупації частини її території. Тому можна припустити, що операцію в Сирії запроваджено керівництвом Росії для відволікання уваги від Донбасу, де планується реалізація придністровського або південноосетинського сценарію.