12—18 вересня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 12—18 вересня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Україна отримала третій транш кредиту МВФ – Проект бюджету на 2017 рік – Укртрансгаз – яблуко розбрату – Ціни на скраплений газ на заправках ростуть – Демобілізація 6-й хвилі та ситуація на фронті – Україну намагаються схилити до компромісу по Донбасу – Вибори до Державної Думи РФ та кримське питання - Форум YES

Україна отримала третій транш кредиту МВФ

Рада директорів МВФ ухвалила рішення про виділення третього траншу кредиту Україні в сумі $1 млрд. За словами президента Порошенка, це рішення також розблокувало надання фінансових гарантій в сумі $1 млрд від уряду США і € 600 млн - від ЄС, а також $500 млн від Світового банку. Крім того, він сподівається на отримання чергового траншу кредиту МВФ у сумі $1,3 млрд від МВФ до кінця 2016 року. Міністр фінансів Данилюк заявив, що для його отримання потрібно провести реформу Пенсійного фонду. Порошенко стверджує, що рішення про продовження кредитування свідчить про визнання міжнародними фінансовими організаціями курсу реформ, що проводяться в Україні. Валютний ринок відреагував на транш МВФ істотним посиленням гривні: щодо долара гривня зміцнилася з 26,70 до 26,20 ₴/$, щодо євро - з 30,06 до 29,49 ₴/€. Вперше за місяць регулятор викупив у комерційних банків надлишок валюти на аукціоні.

Україна отримала третій транш кредиту МВФ

Паралельно Національний банк планує пом'якшення обмежень на валютному ринку. Глава НБУ Гонтарева заявила, що їх може бути скасовано, якщо буде створено макроекономічні передумови, і введено обмеження для виведення капіталу через низькоподаткові юрисдикції, включаючи автоматизований обмін інформацією з фіскальними органами інших країн. Заступник голови НБУ Чуприй заявив, що регулятор підтримує ініціативу про скасування сплати пенсійного збору з купівлі готівкової валюти, що дозволить знизити оборот чорного ринку.

20 найбільших банків збільшили свою капіталізацію на 108 млрд грн ($4,1 млрд). Докапіталізацію було здійснено як збільшенням статутного капіталу на 78 млрд грн, так і за допомогою зниження кредитних ризиків, включаючи збільшення застави по кредитах. До кінця червня 2017 року НБУ планує закінчити діагностику та перевірку життєздатності всіх банківських установ України.
НБУ у відповідь на поліпшення ситуації на фінансовому та валютному ринках знизив облікову ставку до 15 % річних та підвищив ліміт зняття грошей у валюті до 250 тисяч гривень ($9,650) в еквіваленті на день. Низка експертів вважає, що регулятору вдасться вкластися в параметри інфляції та курсу, визначені в бюджеті 2016 року.

Проект бюджету - 2017

Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради проект бюджету на 2017 рік у встановлений Конституцією термін - 15 вересня. Міністерство економічного розвитку планує в бюджеті на 2017 рік закласти збільшення ВВП на 3 %, при рівні інфляції 8,1 %. За словами прем'єр-міністр Гройсмана, дефіцит бюджету має зменшитися на 0,7 % до 3 % ВВП, що становить 77,5 млрд грн. Передбачено доходи в сумі 712,5 млрд грн ($27,5 млрд),, витрати - 790 млрд грн ($30,5 млрд),. На оборону та безпеку закладено 5 % ВВП - 125,9 млрд грн ($5 млрд).

Кабмін вніс проект держбюджету до Верховної Ради

Партія "Народний фронт", партнер президентської політичної сили по парламентській коаліції, не висуває особливих вимог, за винятком фінансування витрат на оборону в обсязі не менше за 5 % ВВП. На цьому ж наполягає і президент Порошенко. Крім того, до бюджету буде закладено суттєві кошти для будівництва та ремонту доріг. На думку експертів, бюджет може бути прийнято в нормальному режимі без узгодження поправок з голосу.
До кінця року до бюджету 2016 року має бути внесено правки, оскільки, на думку міністра фінансів Данилюка, він є нереалістичним і вимагає скорочення витрат для повернення до параметрів, погоджених з міжнародними кредиторами.

Укртрансгаз - яблуко розбрату провладних груп

Міністерство економічного розвитку 7 вересня перепідпорядкувало собі оператора магістральних газопроводів "Укртрансгаз" та вивело його з управління "Нафтогазу" шляхом внесення змін до статуту підприємства. Доходи "Укртрансгазу" тільки від транзиту російського газу перевищують $ 2 млрд.
"Нафтогаз" жорстко відреагував на дії міністерства, заявивши, що вони спричинили порушення міжнародних зобов'язань України та можуть призвести до потенційного дефолту по заборгованості, гарантованій державою. Крім того, під загрозу поставлено підписання кредитної угоди зі Світовим банком на суму $500 млн для закупівлі газу для опалювального сезону. ЄБРР, який відкрив для "Нафтогазу" кредитну лінію на 2 роки на $300 млн, вимагає скасування рішення по "Укртрансгазу" і готовий взяти участь в дискусії з цього питання в українському уряді.

Укртрансгаз опинився в епіцентрі скандалу

до рішень, узгоджених з Європейським енергетичним співтовариством, український газовий монополіст повинен бути розділений на два підприємства (unbundling), одне з яких, "Магістральні трубопроводи України", має здійснювати транспортування газу. До моменту створення нового підприємства транспортуванням буде займатися "Укртрансгаз". Виведення його з підпорядкування "Нафтогазу" може спричинити програш "Газпрому" в Стокгольмському арбітражі.
Голова "Нафтогазу" Коболєв вважає, що "Укртрансгаз" є основою всього газового ринку, і на даний момент його не слід реорганізовувати. За його словами, "Нафтогаз" був фактичним донором для кримінального та корупційного бізнесу, тому необхідно довірити керівництво газовою монополією Кабінету міністрів, де рішення приймаються колективно.

Можливою причиною "атаки" на "Укртрансгаз" ескперти вважають спробу угруповання, наближеного до президента Порошенка, взяти під контроль фінансові потоки, що проходять через газову монополію. На це вказує негайне оголошення тендеру на реконструкцію газокомпресорних станцій на суму 4,12 млрд грн одразу ж після реорганізації.
Після хвилі критики з боку українських експертів, керівництва "Нафтогазу" і європейських партнерів прем'єр-міністр Гройсман заявив, що рішення про перепідпорядкування оператора магістральних трубопроводів "Укртрансгаз" міністерству економічного розвитку може бути переглянуто.

Зростають ціни на скраплений газ на заправках

Ціна скрапленого газу на заправних станціях безперервно зростає і досягла в деяких мережах середньосвітового рівня: 13,40 грн/л ($0,52/л). У невеликих мережах заправних моноблоків та на АЗС, що належать групі "Приват", ціна на 1 грн нижча. На думку експертів, зростання ціни викликане скороченням поставок з Росії, аж до повного припинення за рішенням Федеральної служби з експортного контролю. Через порт Чорноморськ скраплений газ не завозиться з квітня 2016 року. При такій ціні заправляти автомобілі скрапленим газом стає невигідним, особливо з урахуванням вартості установки на автомобілі газобалонного обладнання.

Демобілізація 6-й хвилі та ситуація на фронті

Заступник начальника Генерального штабу Талалай заявив, що указ про демобілізацію військовослужбовців 6-ї хвилі буде передано на затвердження президентові у вересні. Звільнення планується провести у вересні-жовтні за винятком тих, хто погодиться продовжити службу на контрактній основі. Він повідомив, що в процесі демобілізації військовослужбовців 6-ї хвилі буде звільнено в запас близько 20 тисяч осіб. Керівництво Генштабу розраховує, що до 6 тисяч із звільнених в запас перейде на службу за контрактом.

Незабаром буде оголошено демобілізацію 6-ї хвилі

Тим часом, на передовій тривають локальні бої, бойовики ведуть розвідку боєм з використанням диверсійних груп та авіарозвідку за допомогою безпілотників. Практично щодня приходять повідомлення про обстріли із застосуванням важкої артилерії та мінометів, в результаті яких гинуть та отримують поранення військовослужбовці та мирні мешканці. Незважаючи на це, керівник української групи Спільного центру з контролю та координації (СЦКК) Кременецький заявив, що Україна готова постійно та безстроково підтримувати режим припинення вогню на Донбасі. Тристороння контактна група на мінських переговорах в режимі відеоконференції заслухала представників моніторингової місії ОБСЄ та СЦКК і закликала сторони до дотримання режиму тиші.
Наприкінці тижня ситуація на фронті дещо стабілізувалася, проте обстріли повністю не припинилися.

Україну намагаються схилити до компромісу по Донбасу

Міністри закордонних справ Німеччини Штайнмаєр та Франції Еро відвідали Україну з офіційним візитом, в ході якого вони зустрілися з президентом Порошенком та відвідали прифронтовий Краматорськ, де базується Донецька обласна військово-цивільна адміністрація.
В ході перемовин Порошенко заявив, що Росія не дотримується умов перемир'я на Донбасі, обстріли українських позицій не припиняються, щодня гинуть та отримують поранення українські військові. Крім того, відсутній прогрес в обміні полоненими.
Міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр стверджує, що Путін пообіцяв йому припинити вогонь на Донбасі з 15 вересня. Глава МЗС Франції Еро заявив, що Україна після відведення військ на трьох ділянках та припинення вогню зобов'язана виконати свої зобов'язання за Мінськими домовленостями, а саме: прийняти закон про місцеві вибори на Донбасі та провести конституційну реформу, надавши "ДНР" та "ЛНР" особливого статусу, а потім - прийняти закон про амністію. За його словами, припинення вогню на Донбасі може надати динаміки мінському процесу.

Штайнмайєр і Еро відвідали Донбас

Прес-секретар президента РФ Путіна заявив, що Росія не давала обіцянки припинити вогонь на Донбасі, "оскільки не є стороною конфлікту".
У Краматорську Еро і Штайнмайєра зустріли представники громадськості, які протестували проти плану "врегулювання", який запропонували міністри.
Міністр закордонних справ України Клімкін повідомив, що Франція та Німеччина не наполягають на негайному наданні "особливого статусу" "ДНР" та "ЛНР" до моменту поліпшення ситуації з безпекою та передачі контролю над окупованою територією та ділянкою державного кордону під управління моніторингової місії ОБСЄ. Член української делегації на мінських переговорах Геращенко заявила, що західні партнери хочуть миру на Донбасі лише "для галочки". На її думку, компроміси для припинення вогню на Донбасі потрібні, проте не за рахунок утиску національних інтересів або суверенітету України. Геращенко стверджує, що вибори в "окремих районах Донецької та Луганської областей" за Мінськими домовленостями проводити зараз не можна. При цьому в "ДНР" та "ЛНР" повним ходом йде підготовка до "виборів", які заплановані на 6 листопада.
На думку експертів, керівництво Франції та Німеччини примушує Україну до врегулювання конфлікту на Донбасі навіть ціною часткової втрати суверенітету, щоб поліпшити позиції своїх лідерів на виборах наступного року.
Колишній представник України в контактній групі на мінських переговорах Безсмертний вважає, що для врегулювання ситуації на Донбасі потрібно шукати нові формати, оскільки існуючий варіант не враховує міжнародні реалії. Однак це не означає, що учасники переговорів не повинні продовжувати свою роботу. На думку Безсмертного, потрібним є розширення діалогу за всіма складовими конфлікту.

Вибори до Державної Думи та проблема Криму

У Росії відбулися вибори до Державної Думи. Президент Порошенко на зустрічі з послами держав "великої сімки" та ЄС закликав їхнє керівництво не визнавати вибори у Російській Федерації через окупацію Криму.

МЗС заявило, що проведення виборів в Криму є частиною агресії Росії проти України. Порошенко запропонував розширити список санкцій проти Росії особами, які братимуть участь у виборах на півострові. Заступник міністра у справах окупованих територій Тука попередив організаторів виборів в Криму про кримінальне переслідування в Україні. Заступник голови Центральної виборчої комісії Магера вважає, що включення Криму до виборчого процесу в Росії зробить більшість складу Державної Думи нелегітимним.
Міністр закордонних справ Клімкін вважає, що примусити РФ виконувати міжнародні зобов'язання може тільки політичний тиск, продовження санкцій та подання позовів до міжнародних судів. Україна подала позов до суду ООН у зв'язку з порушенням Росією Конвенції з морського права.

"Керівник Криму" Аксьонов на виборах до Держдуми

Посол США в Україні Йованович заявила, що санкції проти Росії не буде скасовано, позиція США в цьому питанні абсолютно тверда й однозначна. Вона вважає, що повернення Криму Україні пройде за прибалтійським сценарієм та триватиме роки.
Перед початком виборів Крим відвідали президент і прем'єр-міністр Росії.
Однак українське керівництво досі не здійснило жодних дій для недопущення голосування на території України, а президент України та міністр закордонних справ постійно повторюють тезу про недоцільність розриву дипломатичних відносин з Росією. В результаті, в російському посольстві у Києві та в консульствах відкрилися виборчі дільниці, і на них проголосували понад 300 осіб.
Більшість країн, включаючи США, Канаду та країни Європи, заявили про невизнання виборів в окупованому Криму. Однак жодна з країн не заявила про нелегітимність майбутнього російського парламенту. ПАРЄ та ОБСЄ не направили своїх представників до Криму для спостереження за процесом виборів. При цьому про визнання нелегітимним цілого складу Держдуми РФ, як того вимагає українська влада, мова не йде.

Форум Ялтинської європейської стратегії (YES)

Мільярдер Пінчук третій рік поспіль після окупації Росією Криму проводить в Києві форум Ялтинської європейської стратегії. На 13-й саміт було запрошено провідних політиків та економістів України та Заходу. У своєму виступі на форумі президент Порошенко анонсував старт великої приватизації у жовтні, коли на продаж буде виставлено Одеський припортовий завод та великі енергогенеруючі та енергозбутові потужності. Порошенко підкреслив, що країна, яка 2 роки перебуває в стані війни, змогла встояти і служить захистом європейської демократії від російської агресії. Він заявив, що не піде на обмін Криму на припинення війни на Донбасі.

Президент Порошенко на форумі YES

На думку учасників конференції, вона поставила серйозні питання, на які не дала відповідей, що свідчить про загальний стан світової політики. Ніхто з українських політиків не зміг відповісти, чому Україна змушена боротися на два фронти - внутрішний та зовнішний, а влада називає війну на Донбасі "антитерористичною операцією", і чи є підстави для довіри Україні з боку міжнародного співтовариства. Західні експерти одноголосно заявили, що проблема країни полягає у відсутності реальних ​​результатів у боротьбі з корупцією та необхідності проведення реальних реформ.