8—14 серпня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 8—14 серпня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Мінфін перекроює податковий кодекс – Офіційний курс гривні знизився – Проблеми з електронним декларуванням – Україна зібрала рекордний урожай – Боротьба між НАБУ і Генпрокуратурою розгорається – Нафтогаз і Стокгольмський арбітраж – "Українські шпигуни" в Криму

Міністерство фінансів планує змінити Податковий кодекс

Міністерство фінансів опублікувало на своєму сайті проект змін до Податкового кодексу. Серед запропонованих нововведень - переведення адміністрування податків із Державної фіскальної служби (ДФС) безпосередньо до Міністерства фінансів із перенесенням бази даних платників податків і реєстру відшкодування ПДВ. Два реєстри відшкодування ПДВ об'єднуються в один. З'явилося поняття "електронного кабінету платника податків". Плани перевірок будуть представлені на сайті Міністерства, про них будуть повідомляти за 15 днів, а не за 10. Замість податкової міліції Мінфін планує створити фінансову поліцію та підпорядкувати її собі. З'явився новий вид платників податків - фізичні особи, які ведуть індивідуальну діяльність з обсягом доходу до 250 неоподатковуваних розмірів мінімальної зарплати, які будуть платити 10 % податку на доходи. Міністерство пропонує залишити основні ставки податків на колишньому рівні, зокрема, податок на прибуток на рівні 18 %.

Міністерство фінансів планує змінити Податковий кодекс

Мінфін вже оголосив, що це будуть не єдині зміни до Кодексу, які він збирається запропонувати прийняти восени. Додатковий законопроект стосуватиметься як зміни ставок податків і пільг, так і способів їхнього адміністрування.

Проект свідчить про наявність розбіжностей між чиновниками Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби, а також про підкилимну боротьбу за контроль над фінансовими потоками. Глава Мінфіну Данилюк намагається повністю підпорядкувати собі адміністрування податків, перетворивши таким чином ДФС на сервісну організацію без реальних важелів упливу.

Поступово стають очевидними нововведення, які ляжуть в основу бюджету. Міністерство планує внести до Верховної Ради проект основного фінансового закону вчасно, до 15 вересня. Можливо, вперше бюджет на наступний рік буде верстатися не на основі попереднього, з подальшими доповненнями, які враховують бізнес-інтереси конкретних депутатів і груп упливу, а на основі прогнозованих доходів і реальних можливостей. Міністр Данилюк планує різко скоротити державні витрати, причому це скорочення не повинно торкнутися коштів, виділених на оборону. Остаточні варіанти бюджету та Податкового кодексу продемонструють готовність уряду до реформування економіки.

Курс гривні впав нижче 25 грн/$

Після тривалого періоду незначних коливань курс гривні відчутно знизився і пробив психологічну позначку 25 гривень за долар. Готівковий валютний ринок, який уловив тенденцію ослаблення гривні ще раніше, негайно відреагував здешевленням гривні на 20-25 копійок. НБУ пояснив зниження курсу нестабільною зовнішньополітичною ситуацією. Традиційно влітку курс є стабільним у зв'язку з постійним надходженням виручки від продажу металу експортерами. У першому і другому кварталах резерви НБУ поповнювалися за рахунок продажу валюти аграріями.

Курс гривні впав нижче 25 грн/$

Прогноз послаблення гривні восени заснований на врахуванні декількох факторів. Головним буде вихід на ринок Нафтогазу, який купуватиме валюту для накопичення газу для проходження опалювального сезону. У вересні очікується виплата майже $0,5 млрд відсотків по державних облігаціях. Наприкінці року імпортери споживчих товарів закуповуватимуть валюту для оплати контрактів. Надходження валюти від сільгоспвиробників слід очікувати не раніше кінця року або навіть початку наступного.

Фактором ризику буде і тривале зниження обсягу експорту на тлі зростання імпорту споживчих товарів і послуг. Крім того, на курс може вплинути політична нестабільність у зв'язку з різким подорожчанням вартості опалення. МВФ може загальмувати виділення чергового траншу до затвердження проектів змін до Податкового кодексу та бюджету 2017 року, що також уплине на надання допомоги від інших міжнародних донорів.

Однак більшість експертів одностайні в тому, що НБУ в змозі контролювати ситуацію на валютному ринку, і вважають, що долар може зміцнитися не вище 26,0-26,4 грн/$. Причин для паніки зараз набагато менше, аніж наприкінці 2014-початку 2015 років.

Україна зібрала рекордний урожай

2016-й став іще одним ведалим роком для українських сільгоспвиробників. Урожай зернових обіцяє бути не меншим, аніж попереднього року, що дозволяє планувати значні обсяги валютної виручки від реалізації продукції.

Міністерство сільського господарства США збільшило прогноз виробництва зернових культур для України майже на 5 %, до 64 млн т, з яких буде відправлено на експорт 36 млн т. У зв'язку з тим, що хороший урожай зібрано і в інших країнах, дати прогноз цін на зерно у новому сезоні поки що складно.

Робота НАЗК почалася з провалу електронного декларування

15 серпня мало відбутися офіційне відкриття Національного агентства по запобіганню корупції (НАЗК). У ніч на 15 серпня голова Агентства Корчак оголосила про початок роботи, оскільки штат укомплектований і воно готове до виконання своїх функцій, зокрема, до фінансування політичних партій. Однією з основних вимог міжнародних донорів та Єврокомісії до України був запуск системи електронного декларування доходів чиновників, функціонування якої мало забезпечити НАЗК.

Електронне декларування доходів чиновників не атестоване

13 серпня з'ясувалося, що Державна служба спеціального зв'язку не збирається атестувати готову систему у зв'язку з відсутністю необхідних погоджень програмного коду і документації. Член НАЗК Рябошапко стверджує, що вимоги Держспецзв'язку є надуманими. Міністр фінансів Данилюк заявив, що електронне декларування доходів чиновників є ключовою вимогою за програмами кредитування МВФ та фінансовими гарантіями уряду США. Прем'єр-міністр Гройсман пообіцяв притягнути до відповідальності чиновників, які не забезпечили своєчасне впровадження системи, та доручив негайно ввести її в експлуатацію. Президент Порошенко заявив, що не допустить зриву термінів початку роботи системи.

Держспецзв'язку виступив категорично проти тиску на відомство з метою використовувати "сирий" програмний продукт. Проте вночі 15 серпня голова НАЗК Корчак оголосила про початок роботи системи, незважаючи на відсутність атестата захисту інформації.

Ситуація виглядає як намагання влади "продавити" потрібне їй рішення за будь-яку ціну. Ціна питання – "безвізовий режим" і черговий транш кредиту МВФ. Експерт Transparency International Калитенко вважає, що рішення НАЗК про запуск електронного декларування без сертифіката Держспецзв'язку фактично є дозволом на приховування реальних доходів. Закон зобов'язує держслужбовця подавати декларацію тільки один раз, отже, відсутність сертифікату буде приводом для відмови судів від притягнення до відповідальності чиновників через невідповідність системи законодавчим нормам.

Протистояння між Генеральною прокуратурою і НАБУ наростає

Після обшуку, який співробітники прокуратури провели в Національному антикорупційному бюро (НАБУ), протистояння між відомствами швидко набирає обертів. Слідчі Генпрокуратури стверджують, що НАБУ веде за ними незаконне стеження. Спецназ НАБУ побив слідчих прокуратури, які нібито займалися розслідуванням корупційних злочинів працівників МВС. Детективи НАБУ затримали на хабарі одіозного суддю Дніпровського районного суду Києва Чауса, який, на думку низки експертів, виконував "замовлення" працівників прокуратури, зокрема, прийняв рішення про арешт лідера партії "УКРОП" Корбана і зняв із розшуку Інтерпола співучасника колишнього президента Януковича Іванющенка.

Генпрокуратура і НАБУ почали свару за контроль над фінпотоками

Генеральний прокурор Луценко щотижня робить гучні заяви про затримання, розслідування резонансних кримінальних справ і коментує дії Спеціальної антикорупційної прокуратури та НАБУ. При цьому більшість справ про корупцію, розслідуваних слідчими Генпрокуратури, в кінцевому рахунку потрапляють до САП і НАБУ. Дискусії про реформу прокуратури, які велися минулого року, припинилися, створення Національного бюро розслідувань загальмувалося. Луценко поводиться як політик, а не керівник структури, що забезпечує верховенство права. Тому у громадянського суспільства і західних партнерів є серйозні сумніви в намірі влади країни провести системну реформу прокуратури та інших силових відомств. Бравурні звіти про боротьбу з корупцією розбиваються об просте запитання: "Скільки порушено кримінальних справ проти корупціонерів і скільки з них засуджено?"

Нафтогаз і Стокгольмський арбітраж

Найближчим часом "газова" тема може стати в Україні ключовою. І мова йде не тільки про тарифи на опалення, які напевно призведуть до загострення внутрішньополітичної ситуації. Однією з головних проблем держави можуть стати гучні судові процеси в Стокгольмському арбітражі як із Газпромом, так і з "місцевими кредиторами" в особі компаній, що належать групі "Приват".

Шляхом піднімання тарифів чиновникам удалося зробити Нафтогаз прибутковим. За підсумками півріччя, прибуток склав понад 20 млрд грн. Прем'єр-міністр Гройсман радісно заявив, що сума податків, сплачених Нафтогазом, дозволить повністю профінансувати субсидії і частину інших соціальних виплат, а в майбутньому - збільшити відрахування на геологорозвідку та буріння нових свердловин для досягнення енергетичної незалежності від Росії.

Велику частину прибутку отримано Нафтогазом від оплати транзиту.

На Україну чекають важкі процеси у міжнародному арбітражу

Україна протягом тижня істотно збільшила прокачування російського газу до Європи. Нафтогаз зміг швидко наростити транзит після того, як у Газпрому виникли проблеми з транспортуванням газу через ремонт газопроводу "Північний потік". Таким чином укотре було продемонстровано, що Газпром поки що не може обійтися без української газотранспортної системи. Тому вкрай небезпечними для транзитної ролі України стали переговори президентів Туреччини і Росії, що відбулися у Санкт-Петербурзі. На них було підтверджено рішення про продовження будівництва другої черги трансчорноморського газопроводу "Турецький потік", яким Росія збирається поставляти газ до Південної Європи. Ще одним способом зменшити залежність від України може стати друга гілка газопроводу "Північний потік". Однак переговори про її будівництво поки вперлися у небажання Польщі брати участь у цьому проекті. Польський газовий монополіст PGNiG має намір до 2020 року повністю позбутися російського газу за рахунок поставок із Норвегії та США. Втрата ще одного великого споживача боляче вдарить по Газпрому.

Низка європейських компаній зацікавилася українською газотранспортною системою після рішення про поділ Нафтогазу на підприємства з видобутку та транспортування. За словами комерційного директора Нафтогазу Вітренка, схема участі іноземних компаній у транспортуванні газу дозволить перетворити країну на великий газовий хаб із можливістю закупівлі газу на кордоні з Росією.

Однак поділ Нафтогазу не може бути реалізований до винесення рішень Стокгольмського арбітражу по зустрічних позовах Газпрому і Нафтогазу. Україна вимагає від Газпрому компенсацію за завищення ціни газу, що продається, та зниження обсягів транзиту. Газпром хоче відшкодування оплати недобору газу, який був прописаний у договорі 2009-го року за принципом "бери або плати". Українські вимоги оцінюються у $26,6 млрд, зустрічні вимоги Газпрому - у $37,7 млрд. У разі задоволення обох позовів Україна буде винна Газпрому понад $11 млрд.

Окрім претензій Газпрому, Україні доведеться вирішити проблему із судовими позовами, які були подані міноритарними акціонерами підприємства Укрнафта - компаніями, що належать власникам групи "Приват", олігархам Коломойському та Боголюбову. Низка експертів вважає, що програш України в міжнародних судах по цих справах є досить імовірним, тому що Міністерство юстиції, до компетенції якого належить ведення таких справ, за 3 місяці не доклало до вирішення проблеми жодних зусиль. При цьому структури "Привату" вже виграли ряд судів в Україні, що помітно підсилить їхні позиції у Стокгольмському арбітражі. Міноритарні акціонери наполягають, що Нафтогаз купував в Укрнафти газ за заниженою ціною або навіть експропріював його. Рішення Верховної Ради призвели до зміни корпоративного управління Укрнафтою та відсторонення від керування осіб, призначених інвесторами. На фінансові результати компанії вплинуло різке збільшення рентних платежів за використання надр. При цьому колишній прем'єр-міністр Яценюк неодноразово заявляв, що всі дії держави спрямовані саме проти міноритарних акціонерів Укрнафти, що ускладнить захист України в судах. Загальна сума претензій "Привату" до України становить понад $ 4,7 млрд і складається з вимоги компенсації дивідендів, втрати вартості акцій і штрафних санкцій.

Українські "шпигуни" в Криму

ФСБ РФ оголосила про викриття в Криму української "диверсійної розвідувальної групи". Одночасно поблизу адміністративного кордону з Україною протягом тижня Росія збільшувала свою військову присутність, зафіксовано польоти бойових вертольотів, періодично припинялася робота пунктів пропуску. На півострів перекинуто новітній зенітно-ракетний комплекс С-400 "Тріумф", призначений для знищення авіації, балістичних і крилатих ракет, а також наземних об'єктів. Державна прикордонна служба повідомила, що в Криму спостерігається підвищена активність російських військ, кораблі російського Чорноморського флоту виведено на бойове чергування. Росія не допустила представників ОБСЄ в Україні на територію Криму, мотивуючи це тим, що півострів є територією РФ, на яку не поширюється мандат місії.

Росія нагнітає ситуацію навколо Крима

Окупаційна влада Криму назвала дії "українських диверсантів" актом агресії та оголошенням війни і попередила Україну про "право вжити заходів у відповідь". Президент Путін заявив, що проведення зустрічі в "нормандському форматі" в момент "посилення терористичної загрози" з боку України не має сенсу.

Представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України заявили, що ні Панов, ані інші громадяни не є його співробітниками, а відео допиту Панова свідчить про те, що він давав свідчення під тортурами. Перестрілка в ніч з 6 на 7 серпня поблизу Армянська на території окупованого Криму, в результаті якої загинули російські військовослужбовці, виникла через те, що російські силовики відкрили вогонь на ураження, не ідентифікувавши один одного.

Секретар РНБО Турчинов уважає, що Путін готується до загострення ситуації та зриву Мінських домовленостей, для чого здійснив "дешеву театральну постановку". Прес-служба президента України поширила заяву, в якій Порошенко назвав безглуздими і цинічними звинувачення в тероризмі та рекомендував Росії зосередитися на виконанні Мінських домовленостей. Він підкреслив, що засуджує тероризм в усіх його проявах і відкидає тактику будь-яких терористичних дій для звільнення Криму. МЗС України засудило провокацію ФСБ і закликало світову спільноту чинити тиск на Росію з метою запобігти ескалації конфлікту.

Більшість зарубіжних політиків констатують, що Росія не надала доказів участі українських розвідників у "теракті" в окупованому Криму. Віце-президент США Байден та інші світові лідери вважають, що відповідальність за провокації в Криму лежить на Росії. На думку аналітика Atlantic Council Аслунда, Захід повинен жорстко відреагувати на провокацію Росії, яка шукає приводу для війни.

Реакція українського керівництва і міжнародних лідерів свідчить про те, що вони розглядають дії Росії в якості серйозної загрози, особливо з урахуванням аналогії з подіями 2008-го року, коли російські війська вторглися на територію Грузії під час Олімпійських ігор у Пекіні. Мабуть, Путін не очікував злагодженої реакції світової спільноти і поступово знизив градус напруги. Ряд аналітиків пов'язують звільнення глави кремлівської адміністрації Іванова з невдоволенням Путіним результатами провокації.

Українська влада практично жодним чином не відреагувала на затримання громадян України російськими спецслужбами і не докладає зусиль для їхнього звільнення.