1–7 серпня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 1–7 серпня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Генпрокуратура провела обшук в НАБУ – "Вугільна зброя", замах на ватажка "ЛНР" Плотницького та Мінські переговори – Кандидат у президенти США Трамп не сприймає Україну всерйоз – Росія нав'язує Україні нового посла – Візит Порошенка до Малайзії та Індонезії

Обшук у Національному антикорупційному бюро

Генеральна прокуратура провела обшук у приміщенні Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Генеральний прокурор Луценко заявив, що обшук і виїмку речових доказів здійснено за фактом прослуховування телефонних розмов детективом НАБУ. Детектив розслідував справу про крадіжку цукру із держрезерву, в якій були замішані високопоставлені чиновники прокуратури.

Генпрокуратура провела обшук у НАБУ

Бюро не має можливості самостійно знімати інформацію з каналів даних, а робить це за рішенням суду на технічній базі СБУ. Генеральний прокурор Луценко звинуватив детектива антикорупційного бюро, який указав свідомо неправдиві номери телефонів, у несанкціонованому прослуховуванні розмов приватних осіб. Глава НАБУ Ситник стверджує, що рішення суду, згідно з яким Генпрокуратура вилучила документи і носії інформації, було незаконним, а його відомство було готове надати всі необхідні речові докази без обшуку. Луценко заявив, що НАБУ не має бути недоторканним для перевірок, а голова Спеціальної антикорупційної прокуратури Холодницький пообіцяв не вигороджувати детективів, якщо вони порушили закон. "Розбирання" між силовими структурами відбулися у момент відсутності президента Порошенка в Україні.

Експерти вважають, що події у НАБУ свідчить про боротьбу різних силових відомств за контроль над грошовими потоками та сферами впливу. Рівень довіри до правоохоронної системи вкрай низький, тому будь-які дії СБУ, НАБУ, Генпрокуратури та МВС громадяни розглядають як війну за перерозподіл влади, що не має до боротьби із корупцією та злочинністю жодного стосунку.

"Вугільна зброя", замах на ватажка "ЛНР" Плотницького та Мінські переговори

Національна енергетична компанія "Укренерго", концерн "ДТЕК-Енерго" та експерти у сфері енергетики констатують, що запаси вугілля на українських ТЕС швидко скорочуються. Відновлення постачання з окупованої території поліпшило ситуацію, але вугілля, як і раніше, катастрофічно не вистачає. Наприкінці серпня до України прибуде судно із "південноафриканським" вугіллям. Експерти вважають, що це вугілля має російське походження або навіть видобуто на Донбасі та згодом легалізовано через фірму-посередника у Росії.

Міністр енергетики Насалик повідомив, що за останній рік Україна закупила 9,5 млн т антрациту у підприємств, що працюють на окупованій території. Він стверджує, що вугілля закуповують не у "сепаратистів", а у підприємств, зареєстрованих на території під контролем української влади, які платять податки до державного бюджету. Насалик запевняє, що вугілля можна закуповувати і в інших країнах, проте потужності для його перевалки невеликі – близько 400 тис. т, отже, такі закупівлі не розв'яжуть проблему постачання вугілля на електростанції. Насалик заявив, що підписав наказ про модернізацію котлів ТЕС для використання "газового" вугілля, що видобувають на території, контрольованій Україною. Однак коли буде проведено реконструкцію котлів, невідомо. Тому для України залишається єдиний вихід – купувати вугілля у донбаських "республіках" або в Росії.

Україна отримує вугілля з "копанок" на окупованій території

Міністр не сказав про те, що всі підприємства, які працюють на підконтрольній "ДНР" і "ЛНР" території, мають пройти там "реєстрацію" та виплачувати "податки" до бюджету "республік". До антрациту, що поставляється з окупованої території, підмішується вугілля із "копанок", контрольованих керівництвом "республік" і колишнім главою парламентської фракції Партії регіонів Єфремовим.

Для перевезення вугілля залучено залізничний транспорт, який також фінансується із бюджету України. Деякі експерти припускають, що рішення про продовження фінансування залізниці було прийнято президентом Порошенком після переговорів з олігархом Ахметовим через швидке зменшення запасів вугілля на електростанціях належного йому концерну ДТЕК-Енерго. Для легалізації рішення було використано механізм переговорів у Мінську. Про розблокування виплати зарплати залізничникам, які працюють на окупованій території Донецької і Луганської областей, оголосив спецпредставник ОБСЄ на переговорах Сайдік.

Саме залізниця є основним каналом перекидання на Донбас російської військової техніки, боєзапасів і пального. Таким чином, вугілля служить засобом змушування української влади до дій, вигідних президенту РФ Путіну. За 2 роки війни уряд майже нічого не зробив задля забезпечення постачання вугілля з альтернативних джерел і зниження енергоспоживання промисловості та населення.

Ситуація на Донбасі залишається вкрай напруженою. Бої місцевого значення йдуть безперервно в околицях Донецька, Горлівки, на світлодарському виступі та у Попаснянському районі. Бойовики обстрілюють позиції української армії і населені пункти всією лінією фронту. Розвідка повідомляє про масоване перекидання важкої техніки, боєзапасів і пального через неконтрольовану Україною ділянку державного кордону та зосередження військ, техніки бойовиків і російської армії поблизу лінії бойових дій. На території РФ у Ростовській області поблизу державного кордону розгорнуто табори підготовки бойовиків і регулярні частини, які можуть бути використані у ході наступальної операції в Україні. Переговори у Мінську вже давно не служать для врегулювання конфлікту, але використовуються сторонами – Україною, Росією та підтримуваними нею донбаськими "республіками" – для вирішення власних завдань. Для України такими завданнями наразі є постачання на теплові електростанції антрациту, що видобувається на окупованій території, і звільнення полонених, яких українське керівництво називає "заручниками", оскільки веде на Донбасі "антитерористичну операцію".

Черговий раунд переговорів знову не приніс позитивних результатів. Український представник у підгрупі з безпеки Марчук представив докази участі російських військовослужбовців у бойових діях на Донбасі. Обстріли української території змушені були відкрито визнати навіть російські представники у спільній комісії з контролю та координації (СЦКК). Загострення ситуації констатував і посол США в Україні Пайетт. Заступник глави моніторингової місії Хуг стверджує, що питання про порушення режиму припинення вогню в Мінську не піднімається, хоча кількість зафіксованих випадків вимірюється тисячами.

Безкарність заохочує продовження обстрілів і бойових дій. При цьому Марчук стверджує, що угоду про відведення військ на двох ділянках у Луганській області "майже погоджено".

Однак замах на лідера "Луганської народної республіки" Плотницького, що відбувся в суботу, може перекреслити всі досягнуті раніше домовленості й послужити приводом для різкого загострення ситуації як у Луганській області, так і на Донбасі у цілому. Керівництво "ЛНР" звинуватило в замаху українські спецслужби. Цілком логічною виглядає версія про те, що замах стався у відповідь на спробу Плотницького підім'яти під себе вугільні потоки із "копанок" – нелегальних шахт, контрольованих чільним членом партії Регіонів Єфремовим. Єфремова заарештовано українським судом 1 серпня на 2 місяці за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність і суверенітет України, за участь у захопленні 2014 року адміністративних будівель у Луганську. Можна припустити, що "місцевий князьок" Плотницький спробував втрутився у бізнес, контрольований на вищому рівні. На користь такого варіанту говорить те, що пристрій, яким було підірвано автомобіль Плотницького, не містив осколків, тому його поранення не дуже серйозні.

Радник глави СБУ Тандит анонсував серйозні зрушення в обміні полоненими. Дійсно, представники "республік" у ході мінських переговорів повідомили про місця, де тримають 45 осіб. У той самий час учасники української делегації вимагають звільнення 107 військовослужбовців і цивільних осіб. Спецпредставник ОБСЄ Сайдік заявив про можливість залучення Міжнародного Червоного Хреста як посередника при обміні полоненими, у тому числі для узгодження списків для обміну. Однак, з урахуванням замаху на Плотницького, переговори про обмін можуть зірватися.

У зоні бойових дій зростає кількість жертв серед мирних жителів. Верховний комісар ООН із прав людини аль Хуссейн стверджує, що кількість мирних жителів, загиблих і поранених за останні 2 місяці внаслідок військових дій на Донбасі, вимірюється вже десятками й досягла рівня серпня 2015 року.

Розвиток ситуації на Донбасі багато у чому залежить від подій навколо замаху на Плотницького. Більшість експертів вважають, що зменшення напруженості не передбачається.

Кандидат у президенти США Трамп не сприймає Україну всерьоз

Президентська кампанія у США набирає силу. Висловлювання кандидата у президенти від Республіканської партії мільярдера Трампа не додають Україні оптимізму. Він стверджує, що якщо США втрутяться до конфлікту України з Росією, почнеться третя світова війна, але, якби він був президентом, то не допустив би анексії Криму. За словами Трампа, на США можна буде поставити крапку в разі перемоги кандидата від Демократичної партії Клінтон. Президент Обама у відповідь дорікнув Трампу відсутністю базових знань у сфері зовнішньої політики та некомпетентністю із ключових питань щодо Європи, Близького Сходу та Азії.

Трамп не сприймає Україну всерьоз

Навіть стримані українські дипломати відреагували на заяви Трампа про те, що "народ Криму" зробив свій вибір". Посол України у США Чалий зазначив, що такі висловлювання суперечать резолюції Ради Безпеки ООН щодо територіальної цілісності України та "посилають неправильний сигнал українцям і тим, хто дивиться на США як на провідника свободи й демократії". При цьому деякі зовнішньополітичні експерти вказують, що висловлювання кандидатів у президенти США у період передвиборної кампанії не дозволяють упевнено прогнозувати їх дії після обрання. Тому Україні не слід явно ставати на бік одного із кандидатів, а будувати свою політику на основі прагматизму та власних інтересів.

Росія нав'язує Україні нового посла

Відповідно до дипломатичного протоколу Росія запропонувала узгодити призначення в Україну (агреман) нового посла замість відкликаного Зурабова. На думку політичних оглядачів, Україна для Путіна є пріоритетним напрямком, тому послом може бути призначена особа, якій президент РФ довіряє повністю.

Саме такою кандидатурою слід вважати представника Путіна у Приволзькому федеральному окрузі Бабича, колишнього співробітника КДБ і ФСБ, який обіймав посади голови військово-промислової корпорації "Алмаз-Антей" і голови Ради міністрів Чечні. Україна відмовилася прийняти Бабича, але остаточно не відмовилася затвердити іншу кандидатуру. Помічник президента Путіна Ушаков ще раз підтвердив, що Росія наполягає на кандидатурі Бабича.

Росія пропонує послом в Україні колишнього працівника ФСБ

Директор політичного департаменту МЗС України Макєєв заявив, що Росію в Україні представлятиме тимчасовий повірений у справах. Посла України в Москві було відкликано у березні 2015 року. За твердженням чиновників українського МЗС, про повний розрив дипломатичних відносин не йдеться, незважаючи на зниження рівня дипломатичної взаємодії. На думку дипломата Яременка, глави НГО "Майдан закордонних справ", дипломатичні відносини з Росією потрібно було розривати у момент початку її відкритого вторгнення в Україну. В умовах фактичної війни на Донбасі та анексії Криму наявність дипвідносин з агресором є негативним сигналом для міжнародної спільноти.

Візит Порошенка до Малайзії та Індонезії

Президент Порошенко відвідав з офіційними візитами Малайзію та Індонезію. Ці країни є одними із найбільших постачальників пальмового масла, какао-бобів і кокосової стружки у світі. Україна 2015 року імпортувала близько 136 тис. т пальмового масла, яке в Індонезії та Малайзії вважають технічним. Його використовують у багатьох харчових українських продуктах. Левову частку масла споживає кондитерська промисловість, де основним гравцем є корпорація "Рошен", що належить президенту.

Візит президента Порошенка до Малайзії

Із Малайзією були підписані угоди про уникнення подвійного оподаткування, взаємну правову допомогу в кримінальному провадженні та екстрадицію правопорушників. Аналогічно й в Індонезії було заявлено про "посилення співпраці у сфері сільського господарства", зроблено намітки про можливу участь українських компаній у будівництві енергогенеруючих потужностей.

Було зазначено значне зростання товарообігу України з Малайзією та Індонезією, проте ці країни не є пріоритетними партнерами України та не входять до десятки експортерів або імпортерів.

В Індонезії Порошенко підписав угоду про розширення військово-економічної співпраці. Українські офіційні особи заявили, що Індонезія планує оновити парк військово-транспортних літаків шляхом заміни застарілих Hercules C-130 на Ан-70.

Переговори про співпрацю у військовій сфері велися й у Малайзії, яка зацікавлена ​​в спільному виробництві бронетехніки. Переговори у Малайзії та Індонезії не стали проривом в політиці України в Південно-Східній Азії. Їх реальні результати можна буде оцінити лише за деякий час.