25—31 липня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 25—31 липня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

НБУ чекає черговий транш кредиту МВФ – Росія наполягає на поверненні Україною "боргу Януковича" – Затримано видного члена Партії регіонів Єфремова – Хресна хода й безпека – Мінські переговори знову без результату – Крим знову в епіцентрі уваги

НБУ чекає чергового траншу кредиту МВФ

Видачу чергового траншу кредиту МВФ знов затримано, незважаючи на запевнення уряду про виконання всіх вимог фонду. Джерела в МВФ повідомили, що Україна не виконала "деяких технічних деталей", експерти вважають, що йдеться про енергетичні закони та заходи із боротьби з корупцією.

Глава НБУ Гонтарева прогнозує отримання до кінця року двох траншів кредиту МВФ на загальну суму $2,7 млрд. Банк знизив прогноз збільшення золотовалютних резервів на кінець 2016 року з $18,7 до $17,2 млрд. Гонтарєва зазначила збереження сприятливої ​​кон'юнктури на експортні українські товари, що привело до перевищення пропозиції валюти над попитом на міжбанківському ринку.

Уряд і НБУ в очікуванні позитивного рішення ради директорів МВФ показують, що повністю контролюють ситуацію на фінансовому та валютному ринках. НБУ знизив облікову ставку з 29 липня на 1 % – до 15,5 % через зменшенням інфляційних ризиків. Продовжено лібералізація валютного ринку. Граничний термін розрахунків за валютними контрактами збільшено із 90 до 120 діб. Мінімальну суму валютних розрахунків без використання акредитиву підвищено до $1 млн.

НБУ все ще чекае траншу кредиту МВФ

Профіцит зведеного платіжного балансу у червні становив $377 млн, проти $489 млн у червні 2015 року. Зафіксовано зростання прямих інвестицій, в основному у банківський сектор, за рахунок докапіталізації і переоформлення боргу у статутний капітал. Держстат повідомив про зростання середньої заробітної плати у червні на 354 грн – до 5340 грн.

При цьому спостерігачі вказують на низку негативних тенденцій в економіці, яка критично залежить від цін на основні експортні українські товари. Загальна сума державного та гарантованого державою боргу України за підсумками 6 місяців 2016 року збільшилася на $1,61 млрд (2,5 %) – до $67,12 млрд. У гривні борг України виріс на 6,1% або на 95,962 млрд грн – до 1,668 трлн грн.

Глава Міністерства фінансів Данилюк вважає, що рівень тіньової економіки поступово знижується та наразі становить близько 30 %. За оцінками Міністерства економічного розвитку, розмір тіньової економіки становить близько 40 %. Експерти міністерства вбачають причину величезного тіньового обороту у важкому податковому навантажені на бізнес на тлі високих кредитних ставок інесприятливої економічної ситуації на зовнішніх ринках. Девальвація гривні призвела до зростання цін на імпортні сировину, матеріали та комплектуючі, а додатковий імпортний збір штовхає підприємства до порушення митного законодавства.

На думку більшості українських економістів, затримка в отриманні чергового траншу Україні не матиме катастрофічних наслідків. Нацбанк за останні місяці наростив резерви за рахунок скупки валюти на міжбанківському ринку. Однак без грошей МВФ Україні буде складно пройти осінньо-зимовий період, під час якого Нафтогаз активно закуповує валюту для оплати постачання газу. Розмір траншу може бути мінімальним, проте він розблокує надання фінансової допомоги від інших донорів. Засоби траншу мають піти на поповнення золотовалютних резервів НБУ й не можуть бути використані на інші цілі.

Росія наполягає на поверненні Україною "боргу Януковича"

Кремль вважає, що у нього є всі шанси повернути борг Януковича". Російський Фонд національного добробуту наприкінці 2013 року надав Україні $3 млрд після відмови колишнього президента Януковича від підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Росія наполягає на поверненні боргу Януковича

Український уряд застосував мораторій на виплату цього боргу, після чого РФ подала позов про погашення кредиту та відсотків з нього до Високого суду Лондона. Рішення суду передбачити складно. Росія наполягає на прискоренні судового процесу.

Міністр фінансів Данилюк заявив, що Україна не збирається повертати цей кредит, оскільки його було взято під політичним тиском.

МВФ підтвердив, що не пов'язує подовження програми розширеного кредитування з відмовою України від реструктуризації цього боргу.

Затримано видного члена Партії регіонів Єфремова

Генеральна прокуратура затримала в аеропорту Бориспіль колишнього главу фракції Партії Регіонів у Верховній Раді Єфремова у справі про посягання на територіальну цілісність і суверенітет України. Генпрокурор Луценко оголосив, що відомство має прямі свідчення участі Єфремова у створенні так званої "ЛНР" і наполягає на його арешті на 2 місяці.

Ще раз затриманий відомий "регіонал" Єфремов

Повторне затримання Єфремова може свідчити як про спробу влади продемонструвати громадськості та Заходу результати у розслідуванні злочинів проти активістів Майдану, так і про непублічні домовленості із керівництвом невизнаної "Луганської республіки". Єфремов досі зберігає сильні позиції у Луганській області, а це заважає новим "господарям" "ЛНР", які хотіли б відновити контроль над його підприємствами, у тому числі тими, які постачають вугілля із "ЛНР". Як одна із версій розглядається виведення Єфремова з-під удару шляхом "угоди зі слідством", що дозволить йому уникнути відповідальності, у той час як решта фігурантів справи про сепаратизм перебувають поза досяжністю українських правоохоронних органів.

Хресна хода як загроза національній безпеці

"Хресна хода" Української православної церкви Московського патріархату розглядалася владою та громадськістю як реальна загроза національній безпеці. Активісти зафіксували серед учасників "ходи" осіб, які брали участь у подіях весни 2014 року на Донбасі. На маршруті "Хресної ходи" в околицях Києва поліція виявила вибухові пристрої і муляжі. Глава МВС Аваков прийняв рішення про доставку учасників "ходи" до центру Києва автобусами.

Хресну ходу УПЦ МП завершено без ексцесів

Ужиті заходи безпеки дозволили уникнути ексцесів. Весь маршрут слідування було оточено підрозділами поліції і Національної гвардії, учасники ходи проходили через металошукачі, у всіх перевіряли документи. Згідно з оцінками спостерігачів, у "Хресній ході" взяли участь від 9 до 15 тис. чол. Московський патріархат заявив про участь 100 тис. вірян.

Наступного дня власну хресну ходу провела Українська православна церква Київського патріархату. За оцінками УПЦ КП, у ній взяли участь до 30 тис. чол.

Президент Порошенко та його оточення показово відсторонилися від процесу та потенційних ризиків, пов'язаних із ним. Однак міністр внутрішніх справ Аваков продемонстрував, що його відомство спроможне контролювати ситуацію на масових заходах, а МВС і Національна гвардія є силою, на яку Порошенко змушений зважати.

На думку експертів, проведення "Хресної ходи миру, любові та молитви за Україну" призвело не до об'єднання людей, а до загострення суспільно-політичної ситуації у країні. Між православними церквами поглиблюється розкол, що грає на руку планам російського керівництва з протидії створенню єдиної помісної церкви.

Мінські переговори не впливають на ситуацію на Донбасі

Ситуація на Донбасі не змінюється. Усією лінією фронту йдуть локальні бої, в околицях Донецька – у Мар'їнці, Красногорівці, Пісках, у промисловій зоні Авдіївки, у Зайцевому. На світлодарській дузі та у Попаснянському районі Луганської області зіткнення відбуваються щодня. У тил українських військ постійно намагаються прорватися диверсійні групи, бойовики ведуть розвідку боєм та авіарозвідку. Українська армія щодня зазнає втрат убитими та пораненими, джерела на окупованій території повідомляють про важкі втрати бойовиків і російських військових. Росія продовжує перекидання важкої техніки, артилерії, боєзапасів і пального через кордон. Війська перекидаються до прифронтової смуги, командування підрозділів "ДНР" і "ЛНР" демонстративно порушує мінські угоди.

Місія ОБСЄ повідомила, що за останній тиждень кількість зареєстрованих нею випадків порушення режиму припинення вогню зросла на чверть, у тому числі із застосуванням важкої артилерії. Під час обльоту території, контрольованої бойовиками, один безпілотник ОБСЄ було збито, ще два – обстріляно. Спостерігачі повідомляють про постійні погрози з боку збройних формувань "ДНР" і "ЛРН" та недопуск їх до деяких районів.

За останні півроку на переговорах у Мінську та між керівництвом країн "Нормандської четвірки" не було досягнуто жодного рішення, яке змогло б змінити ситуацію на Донбасі. Черговий раунд переговорів не став винятком.

Представники ОБСЄ наполягають на виконанні сторонами конфлікту режиму припинення вогню на Донбасі, але констатують, що ситуація у цьому питанні безрадісна. Переговори про обмін полоненими та повернення заручників ідуть важко. За словами заступника голови Верховної Ради Геращенко, представника України в гуманітарній підгрупі на мінських переговорах, зниклими безвісти у районі бойових дій вважаються близько 500 цивільних осіб і військовослужбовців. Бойовики приховують інформацію про місцезнаходження більшості із відомих 109 українських заручників. Учасник переговорів з української сторони, кум президента РФ Путіна Медведчук стверджує, що питання звільнення заручників вирішуються не в Москві та залежать тільки від його особистих ініціатив.

Спецпредставник ОБСЄ на мінських переговорах Сайдік

Спецпредставник ОБСЄ на мінських переговорах Сайдік підтримує ініціативу України щодо вжиття заходів безпеки пакетом, у тому числі про контроль Україною державного кордону. Він наполягає на повній реалізації мінських домовленостей до кінця року. Прес-секретар представника України на переговорах Оліфер повідомила, що переговори гальмуються, доки не розглянуто блок питань із безпеки, включаючи повне припинення вогню та контроль України над державним кордоном. Вона підкреслила, що представники самопроголошених республік бойкотують обговорення питання про звільнення заручників, приховують інформацію про їх місцезнаходження й не допускають представників міжнародних гуманітарних організацій до місць їх тримання. За словами Оліфер, без припинення бойових дій проводити відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу неможливо.

Більшість експертів вважають ці переговори безперспективними. На їхню думку, вихід із них будь-якої сторони призведе до порушення крихкої рівноваги та загостренню конфлікту. При цьому вся провина за зрив переговорів ляже на сторону, що ініціювала їх припинення. Адміністрація США постарається досягти максимальних результатів до 8 листопада – дати проведення президентських виборів. Однак американські дипломати навряд чи робитимуть різкі кроки, скоріше за все, просто посилять тиск як на Росію, так і на Україну, аби забезпечити виконання мінських домовленостей.

Крим знову в центрі уваги

Росію, і особливо Крим, сколихнуло рішення президента РФ Путіна про ліквідацію Кримського федерального округу та приєднання його до Південного федерального округу. Своїм повноважним представником в об'єднаному окрузі Путін призначив колишнього генерального прокурора Устінова. Таким чином, статус Криму було знижено до звичайної області. Скорочується й фінансування російських федеральних програм, про що свідчить рішення уряду РФ щодо зменшення підтримки молодіжного центру "Артек".

Путін послідовно перетворює півострів на найбільшу військову базу. Навесні Чорноморський флот було посилено новітнім фрегатом, двома ракетними підводними човнами, ще два фрегата мають поповнити ескадру до кінця року. Крім того, істотно оновлюються берегові ракетні комплекси та військова авіація. Немає сумнівів, що заява міністра оборони РФ Шойгу про те, що кримське угруповання буде потужним і самодостатнім – не порожній звук.

Після невдалої спроби державного перевороту президент Ердоган прискореними темпами відновлює порушені зв'язки з Росією. Він збирається відвідати Росію 8 серпня та чекає на президента Путіна із візитом у відповідь "на футбольний матч" в Анталії 31 серпня. Планується розширення співпраці у газовій та енергетичній сфері, у тому числі, реанімація проекту "Турецький потік" і будівництво нової АЕС за російської участі.

Потепління відносин із Путіним привело до посилення позиції Туреччини на переговорах з ЄС. Турецький міністр закордонних справ Чавушоглу зажадав надання Туреччині безвізового режиму до жовтня 2016 року. В іншому випадку він загрожує розривом угоди щодо нелегальних мігрантів, що є больовою точкою для Європи.

В армії Туреччини проходять масштабні чистки. Ердоган підпорядкував собі армію в обхід Генерального штабу та ліквідував усі військові академії, замість яких збирається відкрити один військовий університет.

Таким чином, зусилля Росії призвели до ослаблення південного флангу НАТО, головним елементом якого є Туреччина.

На тлі потепління російсько-турецьких відносин знизилася й гострота кримськотатарського питання у риториці турецької влади, яка хоча й продовжує заявляти про невизнання захоплення Криму Росією, але не акцентує на цьому увагу на переговорах. Лідер кримських татар Джемілєв на засіданні виконкому кримськотатарського Меджлісу в турецькому Ескішехір заявив, що Росія проводить цілеспрямоване винищення кримськотатарського народу та закликав до розширення санкцій проти Росії. Турецькі ЗМІ слабо висвітлювали цей захід.

Європа, зайнята своїми проблемами, також знизила тиск на Росію. Більш того, почастішали відвідини Криму європейськими політиками. Останнім кричущим фактом став візит на півострів групи французьких депутатів різних рівнів, включаючи депутата Національних зборів Маріані. Депутати проігнорували попередження України про неприпустимість такого візиту, а українська влада так і не спромоглася оголосити їх персонами нон-грата. З урахуванням того, що дві палати французького парламенту проголосували за зняття санкцій з Росії, це дуже тривожний сигнал для України.

Кандидат у президента США Трамп готовий визнати анексію Криму 

Останні заяви кандидата в президенти США від Республіканської партії Трампа про те, що волевиявлення населення Криму потрібно поважати, і в разі своєї перемоги він готовий визнати Крим частиною РФ, також не додали українцям упевненості у міцності позиції Заходу щодо продовження санкцій.

На цьому тлі особливо актуальною стає чітка артикуляція Україною своєї політики щодо окупованих територій, оскільки очевидно, що ніхто не збирається кардинально псувати відносини з Росією через кримське питання. А з урахуванням слабкості міжнародних інститутів і нездатності міжнародного співтовариства примусити Путіна відмовитися від агресії, в України залишається небагато часу на формулювання власної політики та зміцнення армії.