18—24 липня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 18—24 липня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

100 днів уряду Гройсмана – Убивство журналіста Шеремета – Проміжні вибори до Верховної Ради – Зірвано приватизаційний конкурс з продажу Одеського припортового заводу – На фронті знову загострення – МВФ переніс видачу траншу кредиту для України – Сейм Польщі визнав "Волинську різанину" геноцидом

Перші 100 днів уряду Гройсмана

14 квітня Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету міністрів на чолі з Гройсманом. Програма уряду фактично являла собою набір декларацій, і тільки 27 травня Кабмін затвердив план пріоритетних кроків на 2016 рік. Перерахування основних напрямків діяльності уряду зайняло більше 200 сторінок. Серед них – перехід на адресне призначення пільг, підвищення зарплат і соціальних виплат, пенсійна реформа. Було задекларовано підтримку українського експорту, затвердження нового Податкового кодексу, реформу фіскальної служби, перехід на "прозорі" державні закупівлі та планування бюджету на трирічну перспективу. Суттєвою фінансовою допомогою мала стати масштабна приватизація підприємств та отримання чергового траншу кредиту МВФ, а слідом за ним – і від інших міжнародних організацій.

Перші 100 днів уряду Гройсмана

Кабмін приступив до роботи в умовах поступового виходу економіки із кризи на позитивному тренді ціни на експортні українські товари. Гройсман оголосив, що відзвітує про діяльність уряду вже в липні.

Результати перших 100 днів роботи Кабміну Гройсмана, який обіцяв показати "що таке управління державою" оцінили кілька команд експертів. Більшість із них констатували, що досягнення практично відсутні, а те, що уряд вважає своїми заслугами, може у подальшому призвести до соціального вибуху.

Конкурс із приватизації Одеського припортового заводу зірвано. МВФ переніс рішення про подовження кредитування на осінь. У бюджетній резолюції, що внесена до парламенту із тримісячним запізненням, відсутні навіть контури податкової реформи, не кажучи вже про реформу митниці. Результатів роботи "чорної сотні" борців зі зловживаннями на митниці немає. Зарубіжні партнери, як і раніше, прямо вказують на відсутність реальних досягнень у боротьбі із корупцією.

Уряд різко підняв ціни на енергоносії і комунальні послуги, що дозволило збалансувати бюджет. Це спричинило зростання у суспільстві протестних настроїв, які після отримання рахунків за опалення в листопаді можуть призвести до вибухонебезпечної ситуації.

До активу уряду можна зарахувати остаточний перехід на електронну закупівлю товарів і послуг, який мав відбутися 1 серпня. Візову лібералізацію з ЄС, до якої Україна йшла більш ніж два роки, заплановано на осінь. Європейські чиновники обіцяють затвердити її у вересні або жовтні.

Серед головних проблем уряду названі невиразна кадрова політика, провали у соціальних питаннях і проблеми у податковій і митній службах. Експерти фонду "Демократичні ініціативи" оцінили роботу уряду на 4,6 балів за 10-бальною шкалою. Сам прем'єр-міністр отримав оцінку трохи вище від 5 балів. Оцінки суспільства набагато різкіші – уряду не довіряють понад 3/4 населення.

Убивство Шеремета

20 липня автомобіль відомого журналіста Шеремета було підірвано у центрі Києва. Поліція та СБУ розглядають 6 версій його вбивства. Шеремет не є автором гострих публікацій і не критикував українську владу, хоча й працював на проросійському радіо "Вести". Деякі спостерігачі вважають, що злочин міг бути спрямований проти його цивільної дружини – власниці одного із провідних Інтернет-порталів "Українська правда". МВС вважає основною причиною замаху професійну діяльність.

На місці злочину практично відразу ж з'явилася знімальна група 17 каналу, який працює у російському пропагандистському тренді. Офіційні особи МЗС Росії поспішили заявити про те, що "Україна не виконує своїх міжнародних зобов'язань із захисту свободи слова та прав журналістів".

Підірвано автівку журналіста Шеремета

У ході розслідування з'ясувалося, що машину було заміновано напередодні ввечері двома особами, яких знайти поки не вдалося, що свідчить про замовний характер убивства.

ЄС і США закликали українське керівництво якнайшвидше розкрити злочин. Одразу три силових відомства беруть участь у розслідуванні. Від МВС бригаду слідчих очолила глава Національної поліції Деканоїдзе. За погодженням з урядом США до розслідування долучилися співробітники ФБР.

Користувачі соцмереж і деякі експерти вважають, що гучний злочин вигідний перш за все Росії, яка намагається розгойдати ситуацію у країні.

Результати проміжних виборів до парламенту

Центральна виборча комісія назвала переможців у 7 округах, де проходили довибори до Верховної Ради. По два мандати отримали представники партій Батьківщина та УКРОП, один – партії  "Наш край" і два – самовисуванці.

Вибори підтвердили істотне падіння рейтингу президента та його партії, жоден із кандидатів за партійним списком не пройшов до парламенту, а двоє "самовисуванців" – формально не зараховують себе до неї. 4 місця у Верховній Раді отримають представники фактичної опозиції.

Відбулися проміжні вибори до Верховної Ради

Усе свідчить про те, що нові депутати не посилять президентську формальну більшість у парламенті. Показовою була підтримка структурами групи Приват провладного кандидата – "волонтера" Ричкової у Дніпрі. Тепер президентській команді для проведення у парламенті необхідних рішень доведеться йти на компроміси зі структурами, що пов'язані з олігархом Коломойським, що йде врозріз із задекларованою президентом Порошенком політикою деолігархізації і стане перешкодою у зміцненні його фінансової і владної вертикалі. Позиції президента у парламенті послабшали напередодні осені, яка обіцяє бути напруженою через зростання протестних настроїв у суспільстві.

Зірвано приватизаційний конкурс із продажу Одеського припортового заводу

Конкурс із приватизації Одеського припортового заводу не відбувся через відсутність заявок від потенційних покупців, хоча уряд заявляв, що інвесторів буде багато.

Глава Фонду держмайна Білоус вважає причиною провалу конкурсу завищену початкову ціну підприємства на тлі негативної тенденції ринку карбаміду та аміаку. Білоус вважає, що термін у 45 днів для підготовки конкурсу не є достатнім для ознайомлення потенційних покупців з активом і подачі заявок.

Конкурс з продажу ОПЗ зірвано

Результати конкурсу 2009 року, який виграла компанія Нортіма, що належить групі Приват, не були скасовані. Навколо заводу тривають судові суперечки. Стокгольмський арбітраж заарештував майно підприємства за борги перед компанією Group DF, що належить олігарху Фірташу. Заступника голови правління заводу Щурика заарештовано на 2 місяці за підозрою у завданні збитків державі шляхом завищення закупівельних цін на газ, поставлений підприємством Укрнафта, що контролюється групою Приват. Фінансовий стан заводу нестабільний, борги за вже поставлений газ зростають. Підприємство Укртрансгаз пригрозило зупинкою подачі газу та знизило тиск у магістралі до мінімально припустимого.

Обмеження у репатріації дивідендів було знято лише в червні 2016 року, податкові пільги та преференції для інвесторів відсутні. Білоус стверджує, що фонд держмайна врахує всі помилки та планує оголосити повторний конкурс із приватизації заводу наприкінці літа або на початку осені.

МВФ відклав подовження кредитування України до осені

МВФ переніс розгляд оновленого меморандуму про співпрацю з Україною на осінь. Рішення про видачу наступного траншу кредиту розширеного фінансування (EFF) може бути прийнято на початку вересня.

Експерти МВФ заявили, що законодавство України із боротьбі зі зловживаннями на ринку цінних паперів та щодо розкриття інформації про їхніх емітентів має суттєві прогалини та повинно бути приведене у відповідність до міжнародних норм.

Валютний ринок стабільний, коливання курсу – мінімальні. На думку експертів, це пов'язано із тим, що Нафтогаз не купував валюту для імпорту газу та закачування його до підземних сховищ протягом усього ІІ кварталу 2016 року. У цей момент Нацбанк устиг купити у комерційних банків більше $1 млрд, що є доброю гарантією стійкості курсу.

Міністр фінансів Данилюк стверджує, що затримка розгляду меморандуму радою директорів МВФ – суто технічна, і рішення "майже прийнято". За словами прем'єр-міністра Гройсмана, Україна виконала всі вимоги МВФ та очікує отримання траншу в $1 млрд найближчим часом. Уряд розраховує отримати до кінця року $3-4 млрд у вигляді траншів від МВФ і ще кілька мільярдів доларів – від міжнародних донорів.

На фронті знову загострення

На Донбасі ситуація залишається вкрай напруженою. Бойовики та російські окупаційні війська обстрілюють позиції української армії із важкої артилерії, використовують бронетехніку й танки. Армія зазнає важких втрат. Тільки за офіційними повідомленнями, із початку липня загинуло близько 30 військовослужбовців, понад 130 – поранено. Зростають втрати й серед місцевих жителів.

Переговори у Мінську не приводять до перемир'я. Аналітики вказують, що останнім часом обговорення ведуть помічники керівників держав "нормандської четвірки". Від України у переговорах бере участь заступник керівника адміністрації президента Єлісєєв, від Росії – помічник президента Сурков. Однак і в такому форматі дійти згоди з основних пунктів угоди не вдається. Оголошено про перенесення зустрічі керівників Німеччини, Франції, Росії та України на осінь.

На Донбасі ситуація знову загострилася

Секретар РНБО Турчинов попередив, що в разі посилення протистояння на Донбасі в регіоні може бути введено військовий стан. Дійсно, ситуація на фронті помітно ускладнилася. Проте нинішнє становище наразі є набагато стабільнішим, ніж у вересні 2014 і лютому 2015 років, коли українська армія зазнавала поразок під Іловайськом і Дебальцевим.

Слова секретаря РНБО йдуть урозріз із твердженнями Порошенка про те, що в разі введення воєнного стану буде заморожено фінансову допомогу міжнародних донорів і постачання озброєнь. Деякі експерти вважають, що справжньою причиною заяви Турчинова може бути зрив проведення позачергових виборів, які заборонено проводити під час уведення воєнного стану. Згідно з усіма без винятку опитуваннями громадської думки, партія Турчинова "Народний фронт" не пройде до парламенту, якщо такі вибори відбудуться. Народний фронт чіплятиметься за місця у парламенті до останнього, а режим воєнного стану може бути використано не для протидії агресії, а для боротьби з протестами населення.

Сейм Польщі визнав "Волинську різанину" геноцидом

Деякі експерти вважають поразкою української дипломатії прийняття польським Сеймом резолюції про оголошення геноцидом подій на Волині 1943 року. На думку посла України в Польщі Дешиці, взаємини між країнами можуть загостритися, оскільки польські депутати не захотіли дати всебічну оцінку трагедії. 2013 року 148 депутатів Верховної Ради від Партії регіонів звернулися до Сейму із проханням визнати трагедію на Волині геноцидом, аби зганьбити український національно-визвольний рух.

Польскьий Сейм визнав Волинську трагедію геноцидом

Очевидно, що такі дії було інспіровано Москвою та спрямовано на розпалювання міжнаціональної ворожнечі. На жаль, за 3 роки українська влада так і не відкликала звернення. Більш того, під час самміту НАТО у Варшаві президент Порошенко взяв участь у заходах, влаштованих Польщею у пам'ять про жертви "різанини".

Українські історики стверджують, що акції Української повстанської армії (УПА) на Волині розпочалися у відповідь на дії польської партизанської Армії Крайової, яка нищила українське населення цілими селами. Історики підкреслюють, що воїни УПА воювали на своїй землі та вбачали поляків, разом із німецькими нацистами, загарбниками. Крім того, за свідченнями очевидців, під виглядом воїнів УПА акції зі знищення поляків проводили підрозділи НКВС – спецслужби Сталіна. Експерти звернули увагу на те, що російські Інтернет-ЗМІ роздмухували антиукраїнську істерію синхронно із польськими виданнями.

На думку політичних аналітиків, прийняття резолюції Сеймом спрямовано на внутрішній електорат та не спричинить наслідків в Європі. Вони вважають кращим варіантом для обох країн взаємне прощення та зміцнення співпраці для боротьби із російською загрозою.