11—17 липня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 11—17 липня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Україна в очікуванні позачергових парламентських виборів – Корупція проти траншу МВФ – Тероризм в Європі та безвізовий режим для України – Мінські переговори у глухому куті – 2 роки від дня катастрофи MH17 – Зближення з Канадою – Наслідки турецького путчу для України

Україна в очікуванні позачергових парламентських виборів

Дії урядів Яценюка та Гройсмана призвели до катастрофічного падіння рівня життя населення. Країна скотилася на останні місця у рейтингах якості життя. При цьому рівень корупції залишається одним із найвищих у світі, а економічне розшарування швидко зростає. Українська влада, використовуючи війну з Росією як лякало, вважає державний бюджет власним гаманцем. Усі ці фактори призводять до зростання протестних настроїв в українському суспільстві. Тому для партій, які перебувають в опозиції, є широке поле для розгойдування ситуації і підвищення власного рейтингу. Багатопартійна система не служить демпфером, що згладжує розбіжності між владою та суспільством, оскільки майже всі партії утримуються за гроші олігархів і мають головною метою консервацію олігархічної системи управління.

Україну очікують позачергові вибори?

Влада, яка не звикла економити на собі, вирішила закрити зяючі дірки в бюджеті за рахунок багаторазового підвищення комунальних тарифів з одночасним посиленням покарання за їх несплату. Згідно із повідомленнями ЗМІ, після підвищення цін на комунальні послуги заборгованість з їх сплати стала швидко зростати. Із листопада 2016 року, після того, як населення отримає рахунки з удвічі більшими сумами, ситуація стане вкрай напруженою.

Згідно із результатами всіх без винятку опитувань, довіра громадян до керівництва країни опустилося нижче 20 %, що позбавляє дії влади легітимності. Тому варіант проведення дострокових парламентських виборів стає все більш реальним. Щотижня оприлюднюються рейтинги та результати соціологічних опитувань, проведених різними службами. Усі вони показують, що позачергові вибори можливі, незважаючи на заяви лідерів більшості та президента. Партія влади – Блок Порошенка "Солідарність", яка 2014 року взяла майже чверть голосів, на них не отримає навіть 15 %, друга партія парламентської більшості – Народний фронт, узагалі не потрапить до Верховної Ради. Рейтинги очолюють Батьківщина, Опозиційний блок, Радикальна партія, Блок Порошенка та Самопоміч, що мають підтримку 8-13 %.

Не маючи шансів у разі дострокових виборів, Народний фронт усіляко чіпляється за владу, намагається демонструвати свою необхідність для президента. Радикальна партія та Батьківщина, що впевнено набирають рейтинги, "качають" тему непосильних для населення комунальних тарифів і блокують роботу парламенту задля створення умов для його розпуску. Народний фронт під гаслами "боротьби із популістами" регулярно розблоковує трибуну. У цей момент приймаються деякі закони, у тому числі ті, що вкрай необхідні президенту та його оточенню.

Кількості голосів у "коаліції" не вистачає, тому на довиборах до Верховної Ради Блок Порошенка сподівається отримати додаткові депутатські мандати. Мабуть, саме тому так і не було замінено склад Центральної виборчої комісії, включаючи її голову Охендовського. Повноваження більшості членів комісії закінчилися ще в червні 2014 року, а нових кандидатів Верховна Рада так і не затвердила.

Замість того, щоб подовжити поточну сесію до осені та продовжувати законотворчий процес, Верховна Рада пішла у відпустку, уперше з моменту вторгнення Росії в Україну. Після цього дії Народного фронту стали виглядати дешевим фарсом, і всім стало ясно, що головна мета фракції – залишитися в парламенті за будь-яку ціну.

Наразі контроль за діями уряду з боку депутатів відсутній, країною управляють у ручному режимі. Довго така ситуація тривати не може, тому більшість аналітиків вважають позачергові парламентські вибори цієї осені або навесні 2017 року майже неминучими.

Бажаний транш кредиту МВФ і боротьба з корупцією

Уряд всіляко демонструє, що він досяг позитивних результатів в узгодженні оновленого меморандуму з МВФ. Прийнято практично всі закони, на яких наполягали експерти МВФ. Кабмін за рахунок різкого підняття тарифів на комунальні послуги продемонстрував, яким чином він збирається збалансувати бюджет. Нацбанк тримає курс гривні стабільним, хоча скупка їм надлишків валюти на аукціоні у комерційних

МВФ планує продовжити кредитування?

банків практично припинилася. Міністр фінансів Данилюк стверджує, що експертів МВФ не лякає діра в бюджеті Пенсійного фонду, а успіхи уряду в бюджетному процесі дають надію, що транш буде отриманий до кінця липня.

Уряд із більш ніж тримісячним запізненням вніс до парламенту проект бюджетної резолюції на 2017 рік. Документ передбачає зростання ВВП на 3 %, скорочення темпів інфляції до 8,1 %. Проект розраховано із врахуванням курсу 27,2 грн/$.

Як оголосив раніше прем'єр-міністр Гройсман, резолюція вводить середньострокове бюджетне планування та адресне надання соціальних послуг і пільг.

Незважаючи на оголошені міністерством фінансів новації у податковій політиці, у резолюції немає жодного слова про те, як вона виглядатиме та вводитиметься. До того ж, у документі відсутні плани реформування митниці.

Крім того, планується збільшення соціальних стандартів, які мають зростати швидше за інфляцію, і розширення фінансування регіональних програм.

Із резолюції незрозуміло, за рахунок чого зростуть доходи бюджету – за рахунок виходу економіки із тіні, реформи пенсійної системи, реформи єдиного соціального внеску, приватизації підприємств або комплексу заходів.

Правові підстави введення в дію нового Податкового кодексу із початку 2017 року виглядають сумнівними, адже за Бюджетним кодексом усі зміни в оподаткуванні мають бути прийняті за півроку до початку їх запровадження.

Джерела в МВФ поки не впевнені, що транш буде виданий у липні. Вірогідність перенесення рішення ради директорів на післявідпустковий період досить висока. Основною причиною, за якою переговори з фондом тривають так довго, експерти називають відсутність реальних результатів у боротьбі з корупцією. Місія митниці США, запрошена прем'єр-міністром Гройсманом, також констатувала загрозливий рівень корупції в українському відомстві. Підприємці та громадськість констатують, що Державна фіскальна служба (ДФС) працює абсолютно непрозоро. Уряд силовим методом був змушений розблокувати відшкодування ПДВ, ініційоване головою ДФС Насіровим. Прем'єр-міністр Гройсман висловив роздратування роботою ДФС, а міністр фінансів Данилюк пообіцяв найближчим часом ліквідувати податкову міліцію, яка паралізувала роботу багатьох підприємств.

Для позитивного рішення про виділення чергового траншу МВФ вимагає від України демонструвати постійні успіхи у боротьбі із корупцією. Тому відомства по боротьбі із корупцією – Національне антикорупційне бюро та спеціальна Антикорупційна прокуратура намагаються показати зростаючу ефективність своєї роботи. Керівники НАБУ та САП повідомляють про десятки розслідуваних кримінальних справ, мільярдні суми, які беруть участь в корупційному обігу, проте досі жоден корупціонер не зазнав покарання, тим паче, з оточення президента Порошенка. Деякі спостерігачі вважають, що відомства використовуються президентом для тиску на бізнес-конкурентів і примусу спонсорів політичних партій до прийняття вигідних для себе рішень.

Крім того, знаковим стало призначення першим заступником голови СБУ по боротьбі з корупцією Демчина – ставленика бізнес-партнера президента – Кононенка.

Експерти вважають, що транш МВФ все ж-таки буде виданий як аванс уряду на майбутнє, проте про об'єднання кількох траншів кредиту до однієї суми говорити не варто.

Зростання терористичної загрози в Європі та "безвізовий режим" для України

Слідом за Парижем, Брюсселем і Стамбулом, у курортному французькому місті Ніцці відбувся масштабний теракт. Уродженець Тунісу із подвійним громадянством, раніше не помічений у зв'язках із терористами, протаранив вантажівкою натовп і розстріляв людей з автомату. Охорона знищила терориста, проте загинуло 84 людини, більше 100 – поранено. Серед загиблих – український громадянин, ще двоє українців поранено. Відповідальність за трагедію взяло на себе угрупування "Ісламська держава".

Теракт у Ніцці

Теракт продемонстрував, що Європа поступово стає зоною нестабільності. Спецслужби не змогли запобігти терактів, а охорона не змогла швидко виявити та нейтралізувати терориста-смертника. Німецький канцлер Меркель, як і раніше, заявляє, що мільйони мігрантів із Північної Африки та Близького Сходу можуть стати резервом низькооплачуваної робочої сили для Європи. Однак ризики поширення тероризму можуть перевищити вигоди від прийому біженців.

Європейські чиновники запевняють, що рішення про надання "безвізового режиму" для українців буде прийнято на початку осені. При цьому деякі експерти висловлюють побоювання, що візова лібералізація призведе до масового виїзду громадян України до Європи на заробітки. Безумовно, українська трудова імміграція не несе в собі зростання загрози тероризму в Європі, однак може ще сильніше підвищити конкуренцію на європейському ринку праці, де безробіття серед "білих" і "синіх комірців" уже перевищує 10 %.

Мінські переговори в глухому куті

Ситуація на Донбасі залишається вибухонебезпечною. Щодня надходять повідомлення про загибель та поранення українських солдатів. Страждають також і місцеві жителі, які потрапляють під обстріли. Переговори в Мінську за участі представників проросійських бойовиків не знизили градус напруження на фронті та не розблокували реалізацію "мінських домовленостей". Інтенсивні консультації між лідерами України, Франції, Німеччини, США та Росії не привели ні до чого, незважаючи на бадьорі запевнення сторін. Судячи з усього, до оголошення результатів президентських виборів у США процес буде заморожений.

Представники "республік" на мінських переговорах

Черговий раунд переговорів також не приніс результатів. Українська делегація заявила, що до моменту відновлення контролю над кордоном обговорення інших політичних питань неможливо. Прес-секретар керівника делегації Кучми підкреслила, що проведення виборів в "окремих районах Донецької і Луганської областей" (ОРДЛО) нереально без гарантій безпеки. Вона повідомила, що питання про видачу заручників так і не вирішено, незважаючи на готовність України до компромісів. Росія не виявила інтересу до звільнення свого громадянина, що був захоплений у ході бою з диверсійною групою під Троїцьким. Представники РФ на переговорах знову заявили про відсутність російських військ на Донбасі.

Спецпредставник ОБСЄ Сайдік повідомив, що сторони переговорів готуються підписати угоду про розведення військових підрозділів на трьох ділянках конфлікту. При цьому він констатував, що сторони не можуть узгодити механізм відведення. Більшість експертів вважають цю ініціативу безперспективною.

Наступний етап переговорів намічено провести 27 липня. У цей день в Києві має відбутися "хресна хода", організована Українською православною церквою Московського патріархату. Спостерігачі виявили у складі колон "паломників" бойовиків, які брали участь у подіях на Донбасі 2014 року. "Хресна хода" може послужити фоном для провокацій ФСБ і стати каталізатором для "захисту російського населення в Україні" російськими військами, незважаючи на заяви українських спецслужб про повний контроль над ситуацією.

Друга річниця катастрофи авіалайнера MH17

17 липня виповнилося два роки від дати катастрофи малайзійського авіалайнера рейсу MH17, збитого ракетою в небі над Донбасом.

До дворічної річниці група дослідниців Bellingcat опублікувала розширену доповідь. Журналісти проаналізували величезний масив інформації із відкритих джерел. Вони стверджують, що літак із 298 пасажирами та членами екіпажу на борту збито ракетою російського комплексу ППО "Бук-М1". Комплекс ППО було перекинуто на Донбас із Росії і після теракту повернено назад. Згідно із висновками дослідників, російські "експерти" спробували підробити докази на користь версії про знищення авіалайнера українським винищувачем.

За останній рік у ЗМІ з'явилося кілька матеріалів, спрямованих на відбілювання російської участі у катастрофі, зокрема фільм англійської телекорпорації BBC. Однак вони не змінили загального ставлення світової спільноти до дій "проросійських бойовиків" і російської армії, підозрюваних у злочині.

Прокуратура Нідерландів, яка веде справу, планує оприлюднити результати розслідування восени 2016 року. Через блокування Росією рішення Ради Безпеки ООН про створення міжнародного трибуналу країни, постраждалі внаслідок катастрофи, планують створити спеціальний трибунал із цього питання. У такому випадку Росія не матиме можливості втручатися до процесу.

Канадський вектор

Візит Трюдо до Києва

Україну відвідала офіційна делегація із Канади. Міністр економічного розвитку України та міністр торгівлі Канади підписали угоду про запровадження зони вільної торгівлі. Глава Верховної Ради Парубій пообіцяв канадському прем'єру Трюдо ратифікувати угоду в найкоротші терміни. Джерела в канадському уряді вважають, що парламент Канади ратифікує цю угоду не раніше, ніж за рік. За словами глави канадського уряду Трюдо та президента Порошенка, угода прибере практично всі бар'єри в торгівлі між двома країнами. При цьому обсяг торгівлі, який в минулі роки перевищував $280 млн, скоротився до $8 млн. З урахуванням того, що імпорт Канади перевищує $500 млрд, можливість виходу на практично безмежний північноамериканський ринок виглядає відмінним стимулом для українських підприємств.

Крім того, Україна й Канада почали переговори про лібералізацію візового режиму. Першим кроком має стати скорочення відмов в отриманні канадських віз українцями.

Як повідомляють джерела в Канаді, місцеві ЗМІ практично не звернули уваги на візит прем'єр-міністра Трюдо до України, хоча ставлення до України, у цілому, позитивне.

Наслідки турецького путчу для України

У Туреччині сталася спроба військового перевороту, у ході якого кількасот військових намагалися захопити владу в країні та змістити президента. У ході бойових зіткнень у столиці Туреччини Анкарі та у Стамбулі загинуло понад 200 осіб. Главі держави Ердогану вдалося уникнути небезпеки та організувати активний спротив, що дозволило роззброїти бунтівників. Кілька організаторів путчу полетіли до Греції, де попросили політичного притулку.

Путч у Туреччині

Ердоган негайно почав чистки серед противників режиму. Заарештовано понад 6 тис. чол, серед них – майже 3 тис. – військовослужбовців і більше 2 тис. – суддів. Деякі політичні оглядачі у Туреччині вважають, що путч організований самим президентом Ердоганом, щоб остаточно зламати спротив ісламізації з боку військових. За однією із версій, путч дійсно готувався, але був викритий, і військові почали його без підготовки.

Згідно з повідомленнями турецьких ЗМІ, Ердоган хоче ввести смертну кару для бунтівників, що дозволить йому отримати необмежену владу. Депутати парламенту, позбавлені імунітету, обезголовлений суд, прокуратура та армія не зможуть чинити йому спротив.

Армія завжди була опорою світського режиму із часів першого президента Туреччини Ататюрка та скидала уряди, які намагалися будувати ісламську державу. Ердоган поступово вичищав керівництво армії і ставив на ключові посади своїх людей. Однак процес зміцнення особистої влади йде врозріз зі зміцненням армії. У сусідній Сирії триває громадянська війна, і сильні збройні сили є гарантом суверенітету держави.

Лідери більшості держав, включаючи Україну, висловилися проти військового перевороту. Однак підозрілим виглядає рішуче схвалення дій Ердогана президентом РФ Путіним і практично негайне відновлення тісних переговорів між ним і турецьким президентом.

Обезголовлена ​​армія може знизити боєздатність, що буде критичним для НАТО та здатне змінити розподіл сил у регіоні. Росії украй необхідний безперешкодний прохід військових і цивільних суден через Босфор та ослаблення підтримки Туреччиною повстанців у Сирії, які протистоять режиму президента Асада.

Україна зацікавлена ​​у сильному партнері в Чорноморському регіоні. У разі зміцнення авторитарної влади Ердогана вона отримає потужного суперника, незважаючи на добрі особисті стосунки президентів двох країн.