27 червня—3 липня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 27 червня—3 липня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

20 років української Конституції – Нові політичні партії – Справа Онищенка – Добровольці та влада – Україна й НАТО – Санкції проти Росії – Теракт у Стамбулі – Війна на Донбасі не вщухає – Вугілля - проблема національної безпеки

20-річчя української Конституції

Урочисте засідання Верховної Ради

У Верховній Раді відбулося святкове зібрання, присвячене 20-річчю прийняття української Конституції, в якому взяли участь президент Порошенко та колишні президенти країни.

Трьом президентам вдалося внести зміни до Конституції, що серйозно змінюють політичний ландшафт. У перший раз Конституцію було змінено рішенням Верховного суду 2004 року між другим і третім додатковим туром виборів президента, який зробив Україну парламентсько-президентською республікою. Другий раз – Конституційний суд 2010 року суд скасував рішення 2004 року і повернув максимальні повноваження президенту Януковичу. Воно було скасовано рішенням Верховної Ради в лютому 2014 року, після того, як Янукович втік із країни. Остання зміна щодо судової реформи була проголосована в червні 2016 року. Вона дала президенту максимальні повноваження в частині контролю над судовою системою. Ще одну зміну до Конституції "Про децентралізацію", що має на увазі надання особливого статусу окупованим територіям Донбасу, не було прийнято. Однак, незважаючи на зрив термінів голосування, Конституційний суд залишив можливість Верховній Раді проголосувати за нього у будь-який зручний час.

У всіх випадках Конституційний суд продемонстрував свою заангажованість і повну підконтрольність чинному президенту. Суд часто приймав рішення, що суперечать раніше прийнятим. Більшість суддів цього суду ведуть спосіб життя, який не відповідає їх зарплаті. Згідно з опитуваннями, більшість населення не довіряє цьому органу, якому доручено "тлумачити" конституцію та законодавчі акти, прийняті Верховною Радою.

День Конституції так і не став загальнонаціональним святом. Більшість громадян вважають його звичайним вихідним днем.

Нові політичні партії – старі обличчя

Партія Чумака-Сакварелідзе-Каська

Протягом тижня було оголошено про створення двох нових партій. Можливо, незабаром з'явиться ще одна, за участі політтехнолога Березовця й депутата Геращенка, радника міністра внутрішніх справ Авакова. Аналітики пов'язують інтенсивну появу нових політпроектів із можливою підготовкою до позачергових парламентських виборів, які можуть відбутися восени. При цьому жодна із партій не має ідеології і не пропонує конкретних кроків з виходу країни із кризи. У складі нових партій практично відсутні нові обличчя, не менше половини їх учасників уже встигли змінити по кілька політичних сил. Глава президентської фракції парламенту Гринів заявив, що в найближчі три роки вибори не плануються. Генеральний прокурор Луценко стверджує, що дострокові вибори будуть небезпечним сценарієм для України.

Гринів також вважає, що чинний президент балотуватиметься на другий термін. На думку експертів, для забезпечення його перемоги в умовах невпинного падаючого рейтингу буде задіяна технологія очорнення суперників з метою виведення у другий тур свідомо неприйнятної для суспільства кандидатури. Розмови про вибори задовго до терміну їх призначення свідчать про невпевненість президентської команди у майбутньому Порошенка.

Проте, активність більшості політичних сил, катастрофічно низькі рейтинги влади та падіння рівня життя населення свідчать про можливість проведення таких виборів уже восени або навесні. Експерти громадянського суспільства, розглядаючи поточну ситуацію, наводить як приклад Партію регіонів і її лідера, колишнього президента Януковича, який побудував структуру, що здавалася непорушною, проте розвалилася після серйозних громадських протестів.

Справа Онищенка

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Генеральна прокуратура розслідують справу депутата Онищенка, підозрюваного у привласненні державних коштів і масштабних розкраданнях в газовому бізнесі за допомогою договорів про спільну діяльність із державним підприємством "Укргазвидобування".

НАБУ опублікувало схеми, які доводять причетність Онищенка та підконтрольних йому підприємств до злочину. Прокуратура заарештувала 11 фігурантів у справі під заставу більш ніж в 1 млрд грн. Державна фіскальна служба описала майно компанії "Укргазвидобування" через несплату податків підприємствами-партнерами за договорами про спільну діяльність. "Укргазвидобування" заявила про розірвання цих договорів.

Депутат Онищенко

Комітет Верховної Ради підтримав подання Генпрокуратури про притягнення до відповідальності депутата Онищенка. У свою чергу, Онищенко, який оголосив про готовність відповідати за пред'явленими звинуваченнями, виїхав з України, користуючись депутатською недоторканністю.

Експерти вважають, що структура Онищенка фінансувала кілька політичних сил, серед яких не було президентської партії. Тому переслідування Онищенка може свідчити про спробу президента та його оточення взяти під контроль газову галузь, яка стала надприбутковою після підвищення тарифів на газ.

Вугілля – проблема національної безпеки

Як завжди, на літо заплановано ремонти енергоблоків АЕС. Крім того, зросло споживання електроенергії промисловими споживачами. У зв'язку з цим основне навантаження енергогенерації ляглао на теплові електростанції (ТЕС), запаси вугілля на яких стали швидко виснажуватися. Дефіцит потужностей в енергосистемі досяг майже гигаватта, що могло призвести до віялових відключень. Міністерство енергетики планувало закупівлю електроенергії за кордоном – у Молдові та Білорусі, а також включення газомазутних блоків. Тому однією із проблем, що обговорювалися на переговорах в Мінську, була саме проблема відновлення постачання вугілля з окупованих територій. Тема виявилася поза увагою громадськості, проте минулого тижня спецпредставник ОБСЄ на переговорах Сайдік заявив, що "ДНР" і "ЛНР" погодилися розблокувати рух потягів із вугіллям з неокупованої території. Таким чином, вдалося частково вирішити питання з постачанням вугілля на ТЕС.

Залізничне сполучення з окупованою територією

Фактично підприємства, що працюють на окупованій території на Донбасі, мають подвійну реєстрацію – в Україні та в "ДНР"-"ЛНР". Вугілля, що поставляється на українські ТЕС, є сумішшю видобутого на "державних" шахтах, зареєстрованих в Україні, і в "копанках" – нелегальних шахтах, контрольованих бойовиками. Таким чином сформований ланцюжок товарно-грошових відносин, що забезпечує фінансування терористичних "республік".

Ціна вугілля, видобутого на Донбасі, набагато нижче від ціни імпортного. Проте, під впливом олігарха Ахметова, який контролює понад 70 % теплової генерації, Національна комісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) прийняла формулу розрахунку ціни вугілля для електростанцій, яка формується, виходячи зі світових цін у порту Роттердама з урахуванням доставки в Україну, розмитнення, прибутку постачальника, податків, що набагато вище від ціни, яку платять споживачі в Європі. Відповідно, різко зросла ціна на електроенергію, вироблену тепловими електростанціями.

Така ситуація обурила громадськість та активно обговорюється у ЗМІ, тому прем'єр-міністр Гройсман змушений був заявити, що формула розрахунку несправедлива та "з нею потрібно розібратися". Результати аудиту буде представлено наступного тижня.

Проблема постачання ТЕС вугіллям виникла не вчора. Постачання вугілля стало питанням національної безпеки. Проте, уряд так нічого й не зробив, аби забезпечити надійні альтернативні джерела постачання.

Влада проти добровольців

Влада продовжує демонструвати негативне ставлення до добровольців, які захистили Україну у найбільш важкий період 2014 року. Деякі із них порушили законодавство мирного часу, адже президент Порошенко так і не оголосив режим воєнного стану. У результаті військова прокуратура висуває їм звинувачення у порушенні закону, у тому числі за незаконне зберігання зброї, затримання приватних осіб і реквізицію автотранспорту.

У Києві відбувся суд над одним із засновників добровольчого батальйону "Айдар" Лихолітом, що був заарештований на 2 місяці. Колишні бійці батальйону заблокували приміщення суду, перешкоджаючи його вивезенню до СІЗО. Проти судді, яка прийняла рішення, ведеться слідство. Лихоліт стверджує, що справу проти нього сфабриковано військовою прокуратурою за заявою сепаратистів, проти яких батальйон воював влітку 2014 року. Судді Апеляційного суду ухвалили рішення випустити його на час слідства під поручительство депутатів після втручання генерального прокурора Луценка, який до цього консультувався із президентом. Журналісти не звернули увагу на те, що це є прямим тиском на слідство та суд. Розгляд справи продемонстрував, що українська влада не вважає суд незалежною інстанцією та може втручатися у процес прийняття рішення.

Бійці добровольчих батальйонів змогли "відбити" свого товариша. Громадськість побачила, що на владу можна ефективно впливати силовими методами й це приносить плоди. Громадяни не довіряють судовій владі та правоохоронцям, тому надали підтримку добровольцям. Керівники силових структур не зважилися віддати наказ про розблокування суду. Крім того, у складі правоохоронних органів є достатньо співробітників, що підтримують добровольців і незадоволені діями влади.

Влада демонструє різне ставлення до лояльних і нелояльних до неї добровольців. Політтехнолог президента Медведєв і його прес-секретар Цеголко привітали бійців "Добровольчої української армії" Яроша з успішною спецоперацією з нейтралізації диверсійної групи під Маріуполем. У той самий час влада не згадала про смерть чотирьох бійців Добровольчого українського корпусу "Правий сектор" на шахті "Бутівка".

Видантний оперний співак, доброволець Василь Сліпак

Подібне ставлення влада продемонструвала, коли загинув видатний український оперний співак Василь Сліпак, який воював на Донбасі у складі "Правого сектора". Спікер адміністрації президента з питань АТО Лисенко згадав про його загибель, коли цю інформацію вже неможливо було приховати. Під тиском громадськості влада змушена була визнати загибель Сліпака. Президент Порошенко нагородив його орденом "За мужність" посмертно.

Війна на Донбасі не вщухає

Щоденні зведення бойових дій на Донбасі показують, що російські війська та бойовики промацують оборону української армії усією протяжністю лінії фронту та ведуть активну радіо- та авіарозвідку. До прифронтової зони перекидається важка техніка, артилерія й танки. Із Росії через кордон бойовикам поставляється пальне, боєприпаси та бронетехніка. Російські оборонні підприємства використовують військові дії на Донбасі для випробування нових високоточних боєприпасів, зокрема, із лазерним наведенням.

На Донбасі продовжуются тяжкі бої

Різко загострилася ситуація на дебальцевському напрямку, де в ході переслідування диверсійної групи підрозділи українських військ вклинилися на кілька кілометрів на окуповану бойовиками територію. Це спричинило різку активізацію обстрілів та атак з боку бойовиків. Як і раніше, гарячими точками залишаються околиці Донецька та Маріуполя, Новотроїцьке та позиції на світлодарському виступі, де обстріли із важкої артилерії і мінометів не припиняються ні на день. Щодня гинуть і дістають поранень військовослужбовці, мирні жителі також перебувають у зоні ризику.

На проведеному в Мінську черговому етапі переговорів питання безпеки та обміну полоненими залишилися невирішеними. Як своє досягнення спецпредставник ОБСЄ Сайдік назвав відновлення залізничних перевезень вугілля з шахт, розташованих на окупованій території і домовленість про розведення сил поблизу двох населених пунктів – Золотого та Петровського.

Більшість аналітиків і громадян не вірять, що шляхом переговорів можна досягти зниження напруження в зоні бойових дій і переконані, що бої триватимуть.

Україна й НАТО

На тлі посилення протистояння на Донбасі, співпраця України з НАТО стає критично важливою. Українське керівництво очікує від самміту НАТО, який має відбутися 8-9 липня у Варшаві, масштабних рішень щодо підтримки країни. Генеральний секретар НАТО Столтенберг вважає, що самміт відбудеться у вирішальний момент для безпеки членів НАТО. Планується прийняти рішення про розміщення сил швидкого розгортання на території країн Східної Європи та Прибалтики, а також – про підтримку обороноздатності України.

Після самміту мають відбутися засідання двосторонньої комісії Україна–НАТО та зустріч із главами США, Великої Британії, Італії, Німеччини, на яких обговорюватимуться питання виконання Росією мінських домовленостей, військової допомоги та переведення військової структури України на стандарти НАТО. У рамках такої допомоги США безкоштовно поставили в Україну 14 контрбатарейних систем. На полігоні у Львівській області проходять міжнародні військові навчання Rapid Trident 2016 за участі військовослужбовців із 13 країн. Загальна кількість учасників навчань – 1800 чол., із них понад 400 – зі США та Канади.

При цьому колишній президент Польщі Кваснєвський наполягає, що Україні не варто розраховувати на членство в НАТО. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, майже половина українців підтримує вступ країни до альянсу, однак українська влада не поспішає оголошувати про такі наміри.

Санкції проти Росії

Підтримка Заходу у боротьбі з Росією дуже важлива для України. НАТО, США та ЄС не поспішають надавати Україні зброю для захисту від агресії, однак надають істотну допомогу, вводячи персональні та секторальні санкції проти російських підприємств, чиновників та осіб, пов'язаних із війною.

Після майже трьох місяців переговорів Рада ЄС ухвалила рішення про подовження санкцій проти Росії ще на півроку – до 31 січня 2017 року. У березні ЄС пов'язав продовження санкцій проти Росії з виконанням нею мінських домовленостей.

ЄС залишив санкції проти Росії

Крім того, США ввели додаткові санкції щодо російських оборонних підприємств, пов'язаних із постачанням озброєнь та обладнання для виробництва зброї масового ураження до Ірану, Сирії і КНДР.

Незважаючи на тиск Німеччини, парламенти деяких країн – Франції, Італії і Греції висловилися проти подовження або навіть за зняття санкцій проти Росії, які завдають шкоди їх економіці. Тому наступне подовження санкцій наприкінці 2016 року є непростим процесом.

Теракт у Стамбулі

Теракт у стамбульскому аеропорту

У стамбульському аеропорту "Ататюрк" стався масштабний теракт. Троє терористів-смертників, прорвавшись до будівлі терміналу й на автостоянку, відкрили стрілянину з автоматів і підірвали себе. Загинуло 43 людини, більше 150 – поранено. У цей момент з аеропорту мали вилетіти два рейси в Україну. Генконсул у Стамбулі Боднар повідомив про загибель однієї громадянки України, ще троє – потрапили до лікарень із різними пораненнями.

Відповідальність за злочин взяла на себе терористична організація "Ісламська держава". За підозрою в скоєнні теракту затримано більше 30 осіб, серед них – 11 громадян Росії. Спроба російських ЗМІ зв'язати теракт з українськими громадянами або мешканцями України провалилася.