Головні теми тижня 20–26 червня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"
Нацбанк знизив облікову ставку – Національна комісія знову підвищує тарифи – Феномен Савченко – Президент на лінії фронту – Європа подовжує санкції проти Росії? – Brexit може вплинути на взаємини України та Євросоюзу
НБУ демонструє стабільність
Ситуація на валютному ринку доволі стабільна. Із початку року НБУ купив у комерційних банків валюту на $1,1 млрд більше, ніж продав. Із березня поточного року регулятор лише раз виходив на аукціон із пропозицією продажу. Глава Нацбанку Гонтарева повідомила, що із січня банки купили у населення на $1,4 млрд більше, ніж продали. За словами Гонтаревої, у відповідь на зниження інфляційних очікувань ринку НБУ знизив облікову ставку з 18 % до 16,5 %.
НБУ та Міністерство фінансів ведуть переговори з МВФ щодо погодження змін до меморандуму про співпрацю. Видача наступного траншу кредиту та відновлення фінансування з боку міжнародних фінансових інститутів безпосередньо залежать від продовження співпраці з МВФ. Міністр фінансів Данилюк і глава НБУ Гонтарева стверджують, що текст меморандуму вже узгоджено, і рішення про відновлення кредитування буде прийнято на засіданні ради директорів МВФ у липні.
За планом, затвердженим 2015 року, третій транш програми розширеного кредитування (EFF) планувався в сумі $ 1,7 млрд, однак, судячи з усього, він не перевищить $1,0 млрд. Разом з єврооблігацііями на $1,0 млрд, які Міністерство фінансів планує розмістити в серпні під гарантії уряду США, це дозволить частково заткнути "дірку" у бюджеті Пенсійного фонду, яка, за даними Міністерства фінансів, становить 145 млрд грн ($6 млрд). Для ліквідації дисбалансу МВФ вимагає підвищити пенсійний вік, скоротити кількість професій, що дають право раннього виходу на пенсію, і кількість осіб, які не сплачують єдиний соціальний внесок. Однак навіть ці заходи не дозволять збалансувати бюджет.
Крім того, на бюджет тиснуть виплати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, збиток якого за 2015 рік збільшився у 70 разів і становив 66,6 млрд грн. За минулий рік фондом було виплачено вкладникам 22,7 млрд грн за рахунок цільової позики на 26,6 млрд грн. 5 банків із 22, включених до списку таких, що потребують докапіталізації, не змогли на вимогу НБУ у визначений термін наростити статутний капітал до 120 млн грн "через об'єктивні причини". Нацбанк повідомив, що робота з власниками цих банків продовжується.
За даними Держстату, ВВП у першому кварталі зріс на 0,1 %, порівняно із попереднім роком, проте це набагато менше озвученого НБУ прогнозу в 0,8 %. На думку експертів, це пов'язано із падінням рівня споживання послуг, що пояснюється погіршенням платоспроможності населення. Проте, Нацбанк зберіг прогноз зростання ВВП в 1,1 % за підсумками року, орієнтуючись на сприятливу кон'юнктуру на світових ринках для українських експортерів.
Чергове підвищення тарифів
Національна комісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) з 1 липня знову збільшує на 15 % вартість електроенергії для промислових споживачів – до 1,358 грн/кВт-год. Із 1 жовтня вона зросте до 1,49 грн/кВт-год. Підвищення цін виправдовують збільшенням ціни на вугілля при введенні нової формули розрахунку його вартості. На думку аналітиків, формула "порт Роттердам + транспорт", затверджена комісією, спрямована на збільшення прибутків олігарха Ахметова та всього ланцюжка чиновників, що контролюють фінансові потоки в енергетиці. Фахівці вважають, що до кінця року Ахметов додатково отримає понад 10 млрд грн. Підприємства дійсно можуть продати вугілля на біржі у Роттердамі, однак якість українського вугілля набагато нижча від пропонованого там, а ринок перенасичений. Тому "формула" є прямим обманом споживачів і громадян, яких змушують платити за послуги за цінами, які не мають відношення до реальності. Навіть якщо підприємства Ахметова дійсно мали б можливість продавати вугілля у Роттердамі, держава могла б застосувати обмежувальні заходи для захисту своєї енергетичної безпеки.
Прем'єр-міністр Гройсман дав доручення "розібратися" у механізмі формування ціни, який не обговорювався до моменту його затвердження НКРЕКУ. Експерти стверджують, що реальне підвищення ціни на електроенергію буде вдвічі вищим від озвученого комісією та спричинить підвищення цін на всі товари.
Комісію було створено рішенням президента Порошенка 2014 року. Її очолює колишній менеджер корпорації "Рошен" Вовк.
Феномен Савченко
Депутат Савченко продовжує робити неоднозначні заяви. У виступі на сесії ПАРЄ вона закликала депутатів асамблеї сприяти поверненню українців, незаконно утримуваних у Росії. Савченко заявила, що Путін має відповісти у міжнародному суді за агресію проти України. Відповідаючи на запитання російського журналіста, вона заявила, що відповідальність за війну та обстріли на Донбасі несе Росія.
Однак, в інтерв'ю виданню Deutsche Welle Савченко заявила про необхідність поступового зняття санкцій з Росії і перенесення основної їх спрямованості на керівництво РФ. Вона стверджує, що постачання зброї Україні не потрібні, оскільки це призведе до третьої світової війни. Виступаючи у Львові, Савченко заявила, що не вбачає необхідності в закупівлі зброї, у тому числі літаків, за кордоном, оскільки це потягне за собою необхідність закупівлі для них запчастин, у тому числі й у держави-агресора.
Крім того, вона продовжує наполягати на необхідності проведення переговорів із ватажками невизнаних "республік" і підкреслює, що таким чином можна досягти взаємопорозуміння та відірвати бойовиків від їх російських кураторів. Савченко проти будь-якого наступу на Донбасі, оскільки вважає, що це зашкодить мирному населенню.
Практично всі політики, у тому числі, лідер її парламентської фракції Тимошенко, категорично не згодні з можливістю переговорів зі злочинцями, чиї руки забруднені кров'ю українських воїнів. Депутати, які займаються питаннями співпраці з НАТО та озброєнням, вважають меседжі Савченко шкідливими, спрямованими на розрив відносин із західними партнерами.
Судячи з деяких опитувань громадської думки, її рейтинги відразу після звільнення були на рівні рейтингів провідних політиків, що, скоріше за все, стурбувало президентське оточення, як і її заяви про готовність стати президентом країни, "якщо покличе народ". Провладні блогери, журналісти та політологи почали вишукувати помилки у виступах Савченко, для чого вона дає достатньо підстав, постійно роблячи безапеляційні заяви, у тому числі з питань, в яких некомпетентна.
Деякі аналітики стверджують, що Савченко слово-в-слово повторює меседжі, обнародувані Кремлем і промосковськими політиками. Представники ж "республік" готові йти на переговори саме з нею.
Населення, в очах якого протягом двох років створювався образ "народної героїні", поступово змінює своє ставлення до неї, на сайті президента з'явилася зареєстрована петиція про позбавлення Савченко звання Героя України. Час покаже, стане Савченко політиком першої величини чи буде одним із чергових повалених кумирів.
Ситуація на Донбасі залишається складною
Незважаючи на заяви президента Франції Олланда про "прогрес у виконанні мінських домовленостей і поліпшення ситуації на Донбасі", обстановка на фронті залишається вкрай напруженою. Бойовики та окупаційна армія продовжують обстріли позицій української армії, у ході яких гинуть і дістають поранень українські військовослужбовці та мирні громадяни.
Втрати армії зростають щодня, міжнародні спостерігачі та глави держав констатують ескалацію конфлікту. При цьому один із представників України на мінських переговорах колишній глава СБУ Марчук вважає, що великого наступу окупаційної армії, тим паче, "пробивання" коридору до Криму, очікувати не варто, оскільки це буде пов'язано із великими втратами. Судячи з усього, аналогічної думки дотримує й президент Порошенко, який відвідав прифронтовий населений пункт Водяне, де підписав указ про демобілізацію військовослужбовців п'ятої хвилі. Під час його перебування на передовій перестрілок та обстрілів не було. Увечері обстріли поновилися всією лінією фронту в Донецькій області, у тому числі й у районі, де побував Порошенко.
Українська влада демонструє готовність розглянути можливість проведення виборів на окупованій території Донбасу при виконанні низки умов, одна з яких – присутність поліцейських ОБСЄ. Прес-секретар президента РФ Путіна Пєсков повідомив, що, на думку керівництва Росії, озброєна місія ОБСЄ на лінії розмежування та місія на час проведення виборів на Донбасі повинні мати різні мандати. Ці питання мають розглядатися окремо. Радник міністра внутрішніх справ Шкіряк заявив, що для забезпечення безпеки потрібно 10-12 тис. співробітників місії.
Економічна ситуація в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) погіршується. Це призвело до оголошення "керівництвом" "республік" "націоналізації" підприємств, зареєстрованих на неокупованій території, що має спонукати їх власників "перереєструвати" свій бізнес у "ДНР" і "ЛНР".
"Допомога" Росії окупованим територіям скорочується. Черговий "конвой" містив лише 40 вантажівок замість 100, як минулого разу, що був відправлений на Донбас 26 травня. Спостерігачі зазначають, що "гуманітарна допомога" з Росії практично зникла. На думку експертів, "конвой" призначено винятково для постачання окупаційних військ.
Москва підштовхує Україну до якнайшвидшої імплементації своїх вимог – амністії бойовиків і змін до Конституції, для чого загострює ситуацію у регіоні. Ставленик Кремля "глава ДНР" Захарченко загрожує проведенням "виборів" на окупованій території в односторонньому порядку, якщо до 14 липня Верховна Рада не прийме закон про місцеві вибори, узгоджений із "представниками Донбасу".
На думку голови Верховної Ради Парубія, найближчим часом провести вибори неможливо. Він стверджує, що жодних змін до Конституції, що стосуються надання особливого статусу "окремим районам Донецької і Луганської області (ОРДЛО)", прийнято не буде. Про це саме заявив і президент Порошенко у ході візиту до Франції і переговорів із президентом Олландом. У той самий час активність переговорів за участі помічника президента РФ Суркова, помічника держсекретаря США Нуланд і заступника глави адміністрації українського президента Єлісєєва свідчить про пошуки можливих варіантів виконання мінських домовленостей. Послідовність дій, прописана в них, розуміє проведення виборів на окупованій території до отримання Україною контролю над кордоном з Росією та виведення російських окупаційних військ.
ЄС подовжує санкції проти Росії?
Зарубіжні інформагентства повідомили, що комітет постійних представників країн – членів ЄС прийняв рішення про подовження на наступні півроку, до 31 січня 2017 року, санкцій проти Росії. Їх було введено через окупацію Криму та агресію на Донбасі. Самміт міністрів закордонних справ країн – членів ЄС мав затвердити його 24 червня, із подальшим оприлюдненням в офіційному Віснику ЄС, однак на ранок 27 червня його ще не було.
Проти подовження санкцій виступили Франція, Угорщина, Італія та Греція. Рішення має бути остаточно прийнято Радою ЄС, яку планується провести до кінця липня. Однак результати референдуму про вихід Великої Британії із ЄС можуть пересунути терміни засідання, хоча більшість експертів переконані, що санкції все-таки буде подовжено. Доля наступного обговорення, яке відбудеться наприкінці року, – під питанням, оскільки в деяких країнах Євросоюзу зріє невдоволення втратами від санкцій, у той час як Україна не поспішає їх вводити, незважаючи на втрату території і військові дії.
Як вплине Brexit на взаємини ЄС та України
У Великій Британії відбувся референдум про відокремлення від ЄС. Майже 52 % британців проголосували за вихід країни із Євросоюзі. Явка на референдум перевищила 72 %. Результати голосування були підраховані менш як за добу.
Німеччина, Франція й деякі інші "головні" країни Європи вимагають від Великої Британії якомога швидше визначитися із порядком і термінами виходу із Союзу. Одночасно помітно активізувалася Польща, яка хоче підвищити свій статус на континенті. Офіційні особи країни запропонували створити міжпарламентську асамблею у складі "Вишеградської четвірки", України та Румунії. Ця заява підкріплює ініціативу президента Дуди про створення спільноти держав Міжмор'я – від Балтійського до Чорного й Адріатичного морів, в якому Польща має відігравати провідну роль.
Європейські лідери заспокоюють України, заявляючи, що Brexit не вплине на терміни надання країні "безвізового режиму". Однак заступник голови парламенту Геращенко та деякі експерти-міжнародниківи вважають, що терміни надання ЄС візової лібералізації
Інформацію, поширювану серед користувачів українських соцмереж про нібито можливу заміну в складі ЄС Великої Британії Україною варто розглядати як невдалий жарт. Відцентрові процеси всередині Євросоюзу набирають темп. У багатьох країнах з'явилися петиції про вихід із ЄС. Політики та громадські діячі пропонують перезаснувати союз на нових принципах. Україні варто вести власну політику, можливо, приєднатися до регіональних союзів, таких як "Міжмор'я", доки Європа не визначиться зі своїм майбутнім.
No comments:
Post a Comment