13–19 червня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 13–19 червня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Оголошено конкурс на продаж Одеського припортового заводу – Чергове підвищення комунальних тарифів – Комунальний колапс в Ізмаїлі – На валютному ринку штиль – Прокуратура та НАБУ виявляють активність – Ситуація на Донбасі загострюється – Росія звільнила ще двох політв'язнів – Вояж прем'єр-міністра України до США – Співпраця України з НАТО поглиблюється

Фонд держмайна сподівається продати Одеський припортовий завод 26 липня

Глава Фонду держмайна Білоус повідомив, що аукціон з продажу Одеського припортового заводу (ОПЗ) відбудеться 26 липня. Об'єкти міської інфраструктури, що належать заводу, виключені зі списку майна, що підлягає приватизації.

Найбільше підприємство планується продати з боргами, що виникли через несплату за газ, поставлений холдингом Ostchem олігарха Фірташа. Деякі експерти заявляють, що борг було створено штучно, аби отримати завод за безцінь. Ostchem заблокував приватизаційний конкурс у Стокгольмському арбітражі, який наклав заборону на відчуження майна ОПЗ.

Одеський припортовий завод

Компанія "Нортіма", що належить групі "Приват", оголосила, що вважатиме участь у конкурсі з продажу ОПЗ покупкою краденого майна та має намір оскаржувати приватизацію в міжнародних судах. "Нортіма" виграла подібний конкурс 2009 року, проте колишній прем'єр-міністр Тимошенко відмовилася підписувати договір купівлі-продажу.

ЄБРР і МВФ вважають стартову ціну, оголошену урядом, завищеною. Представники фонду держмайна вважають ціну ринковою, і рішення Стокгольмського арбітражу не вплине на приватизацію, оскільки продажу підлягає не сам об'єкт, а акції підприємства. Продаж може стати відправною точкою для позовів проти уряду після аукціону, а бюджет замість грошей від продажу буде змушений сплатити штрафні санкції.

Комунальні тарифи знову підвищено

Нові тарифи

Національна комісія з регулювання у сфері комунальних послуг та енергетики підвищила тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення "у зв'язку зі зростанням цін на електроенергію та підвищенням зарплати працівників підприємств". Тарифи подорожчають від 5 % до 50 %, залежно від регіону, у Києві ціни підвищаться на 30 % із 1 серпня.

Мер Кличко попросив Кабмін допомогти із розблокуванням рахунків "Київенерго", що належить олігарху Ахметову, аби не зірвати підготовку до опалювального сезону. Він просить переглянути тарифи на комунальні послуги й не піднімати їх, оскільки місто зіткнеться із проблемою масових неплатежів. Компанія "Київенерго" вже оголосила про підвищення з 1 липня 2016 року більш ніж удвічі цін на опалення та гарячу воду.

Експерти вказують, що основною проблемою тарифної політики є Національна комісія, створена президентом Порошенком 2014 року. Керівником комісії Порошенко призначив Вовка – одного із менеджерів корпорації Рошен. Таким чином, президент повністю контролює її діяльність. Закон, що регламентує діяльність комісії, так і не був прийнятий протягом півтора років і викликає запеклі суперечки серед депутатів та експертного середовища. Крім того, ринку комунальних послуг в Україні не існує, їх надання повністю монополізовано. Отже, споживач позбавлений права обирати постачальника послуг, а монополісти за відсутності конкуренції призначають максимальні ціни. Антимонопольний комітет не реагує на рішення уряду та не виконує свої регуляторні функції щодо обмеження монополізму у комунальній сфері та електроенергетиці.

Із 1 вересня заплановано чергове підвищення цін на електроенергію. Експерти підрахували, що вартість комунальних послуг для утримання стандартної двокімнатної квартири в опалювальний сезон удвічі перевищить офіційний прожитковий мінімум. Це неминуче спричинить підвищення напруженості у суспільстві. Усі без винятку опитування показують, що громадяни не довіряють уряду та вважають, що він веде країну у неправильному напрямку та працює на олігархів – власників підприємств-монополістів. Кабмін був змушений підвищити ціни на комунальні послуги, проте, судячи з усього, це не дало змоги збалансувати бюджет, оскільки більша частина прибутку осідає у кишенях постачальників послуг.

Масове отруєння в Ізмаїлі та комунальний колапс

В Ізмаїлі зафіксовано масове отруєння. До лікарень звернулося близько 400 осіб, більшість з яких – діти. Усім їм поставлено діагноз "гостра кишкова інфекція". Мер увів у місті режим надзвичайної ситуації. Наприкінці другого дня, за словами чиновників, ситуацію було взято під контроль. Жителям заборонено користуватися водою з-під крану протягом тижня через посилене хлорування води для очищення водогону. Медики вважають, що причиною отруєння стало вірусне інфікування води через підйом рівня води у Дунаї унаслідок дощів, що спричинило потрапляння каналізаційних стоків до водогону.

Ізмаїл під водою

Випадок в Ізмаїлі показав, що міські інженерні комунікації майже всіх населених пунктів практично повністю зношені й перебуають в аварійному стані. Екологічна катастрофа, подібна до ізмаїльської, може трапитися де завгодно у будь-який момент. Оголошене урядом підвищення комунальних тарифів не піде на модернізацію та заміну мереж, а збагатить власників розподільчих організацій та осіб, що контролюють фінансові потоки комунальних підприємств. Коріння проблеми – відсутність громадського контролю над комунальним сектором і монополія на надання послуг, проти чого чиновники не вживають і не збираються вживати жодних заходів.

Штиль на валютному ринку

Національний банк продовжує утримувати курс гривні стабільним, скуповуючи надлишки валюти у комерційних банків. На стабільність курсу впливає відсутність на ринку Нафтогазу, який відклав закупівлю великих партій газу (відповідно, і покупку валюти) на третій квартал.

Верховна Рада прийняла закон про фінансову реструктуризацію. За словами офіційних осіб НБУ, закон є необхідною умовою подовження співпраці з МВФ і стане шляхом до одужання фінансового сектора. За допомогою механізму реструктуризації банки можуть вирішувати питання проблемних кредитів і "токсичних" активів, а позичальники – цивілізовано йти від боргів без процедури банкрутства. Закон передбачає повну добровільність процесу та можливість приєднання інших кредиторів до процедури реструктуризації. Радник уряду Міклош вважає, що МВФ може виділити наступний транш кредиту розширеного фінансування частинами, оскільки українському парламенту необхідно прийняти ще низку законів для виконання вимог фонду. Судячи із повідомлень членів української делегації, що побувала разом з українським прем'єр-міністром у США, переговори з МВФ і Світовим банком були досить плідні, проте Гройсману нагадали про необхідність рішучої боротьби з корупцією. Українські офіційні особи продовжують стверджувати, що черговий транш кредиту МВФ буде отримано в липні.

Міністерство фінансів провело успішне розміщення державних п'ятирічних облігацій на 2,8 млрд грн. Із початку 2016 року міністерство розмістило облігацій на загальну суму 16,7 млрд грн і $1,84 млрд.

НБУ продовжує виводити з ринку дрібні проблемні банки. Черговими стали “Класік Банк”, що належить колишньому кандидату в мери Києва Думчеву, та Євробанк. Ще кілька банків перебувають на межі визнання неплатоспроможними через відмову їх власників проводити докапіталізацію або розкривати структуру власності.

Сбербанк Росії оголосив, що не збирається продавати дочірній банк в Україні, а докапіталізація йому не потрібна. Два інших російських державні банки – ВТБ і Зовнішекономбанк (власник Промінвестбанку) розглядають пропозиції про продаж "дочок" в Україні. Рейтингове агентство Fitch підтвердило рейтинги найбільших банків – Альфа-банку, Укрсоцбанку, Прокредитбанк, Правекс-банку і "Креді Агріколь".

Уряду та Нацбанку вкрай важливо продемонструвати міжнародним кредиторам здатність утримувати ситуацію та нарощувати резерви, проте із початком підготовки до опалювального сезону ситуація може істотно змінитися, особливо, якщо на зовнішніх ринках збережеться несприятлива кон'юнктура для українських експортерів. Тим паче, що за даними Держстату, дефіцит зовнішньої торгівлі України за перші чотири місяці 2016 року перевищив $880 млн, порівняно із профіцитом у $42 млн за січень-квітень 2015 року, на тлі падіння обсягів експорту майже на 14 %, порівняно із тим самим періодом минулого року.

Прокуратура та НАБУ намагаються показати результативність своєї роботи

Однією із головних умов, поставлених західними партнерам для подовження кредитування України, була та залишається боротьба із корупцією. Новий генеральний прокурор та керівництво Національного антикорупційного бюро разом з Антикорупційною прокуратурою намагаються продемонструвати міжнародним донорам ефективність своєї роботи. Гучними успіхами мали стати затримання колишнього заступника глави Нафтогазу Кацуби за звинуваченням у крадіжці державних коштів при купівлі газових вишок підприємствами, контрольованими колишнім міністром енергетики Бойком, та арешт депутата Онищенка. Крім того, силові структури провели обшуки в державній компанії "Укргазвидобування", а також на нафтогазових підприємствах і в авіакомпанії МАУ, що належать групі Приват.

Депутат Онищенко

Якщо Кацубу прокуратурі заарештувати вдалося, то операція із затримання депутата Онищенка, якого генеральний прокурор назвав "творцем газових схем", була не настільки успішною. Подання про його затримання, внесене у парламент, так і не було розглянуто депутатами, які пішли на канікули до липня. Проте, були заарештовані 10 осіб, підозрюваних у співучасті у виведенні коштів із державного підприємства "Укргазвидобування", і проведені обшуки на фірмах, пов'язаних з Онищенком. Прокуратура заявила, що депутат може бути заочно засуджений, навіть якщо встигне виїхати за кордон. Онищенко стверджує, що дії прокуратури пов'язані із політичним тиском на нього та спробою відібрати бізнес президентською командою.

Експерти вважають, що розслідування гучних справ останнього часу навмисне затягується й не спричинить гучні відставки. Зокрема, ідеться про "чорну бухгалтерію" Партії регіонів та участь в офшорних схемах представників президентської партії, а також людей із найближчого оточення Порошенка. Аналітики вважають, що силові структури, повністю підконтрольні президенту Порошенку, використовуються ним для тиску на бізнес-конкурентів і переслідування політичних супротивників.

Ситуація на Донбасі загострюється

Ситуація на Донбасі продовжує залишатися вкрай напруженою. Бойовики та окупаційна армія відкрито використовують міномети, важку артилерію, САУ й танки для обстрілів позицій української армії і населених пунктів. Крім втрат від обстрілів, армія зазнає втрат і від підривів на мінах і снайперського вогню. Тільки за офіційними даними, за минулий тиждень 7 військовослужбовців загинуло, близько 30 – поранено. Унаслідок обстрілів є втрати й серед місцевих жителів, у тому числі під час перетину пунктів пропуску. Бої безперервно йдуть усією лінією фронту в Донецькій області, в Луганській області також неспокійно.

Про нову ескалацію конфлікту повідомила й моніторингова місія ОБСЄ. Головними осередками бойових дій названо Авдіївку, Ясинувату, Донецький аеропорт і світлодарську дугу. Заступник глави місії Хуг заявив, що сторони не дотримують мінських домовленостей, без чого неможливо досягти стабілізації ситуації. Бойовики регулярно перешкоджають інспекційним перевіркам спостерігачів місії. Представники Росії при Спільному центрі з контролю та комунікації зажадали від спостерігачів повідомляти маршрути проходження та прольоту безпілотників, в іншому випадку погрожують, що не зможуть гарантувати безпеку спостерігачів.

Президент Порошенко та його адміністрація намагаються створити видимість спроб розв’язання проблеми Донбасу, зокрема, за допомогою введення поліцейської місії ОБСЄ. Президент РФ Путін вважає єдиним варіантом такої місії озброєння спостерігачів легкою стрілецькою зброєю та інспектування ними тільки лінії розмежування. Українська делегація наполягає на повному контролі місією як лінії бойових дій, так і державного кордону на непідконтрольній Україні території, а також пунктів зберігання важкої військової техніки.

За словами представника України на переговорах у Мінську, колишнього глави СБУ Марчука, введення такої місії на Донбас у даний момент неможливе. Для цього ОБСЄ має прийняти рішення про зміну мандату місії. Марчук стверджує, що для реалізації такого проекту потрібно майже $1 млрд.

За словами заступника глави адміністрації президента Єлісєєва, у ході засідання радників глав держав "нормандської четвірки" було погоджено 11 принципів розведення сил на Донбасі й три райони, де це відбуватиметься, – Станиця Луганська, Петровське та Золоте. Він стверджує, що план буде реалізовано до 1 липня 2016 року. Тим часом бойовики та окупаційна армія продовжують перекидання озброєнь та особового складу до лінії бойових дій.

Черговий етап переговорів у Мінську, на якому українська сторона запропонувала "ДНР" і "ЛНР" провести обмін полоненими за формулою "25 військовослужбовців на 50 учасників незаконних збройних формувань", завершився безрезультатно. Спецпредставник ОБСЄ Сайдік повідомив, що наступний раунд переговорів заплановано на 29 червня. Прес-секретар колишнього президента Кучми, що представляє Україну на мінських перемовинах, заявила, що ситуація з безпекою на Донбасі радикально погіршилася.

Паралельно у Мінську відбулася зустріч помічника президента РФ Суркова та заступника глави Адміністрації президента України Єлісєєва з питання проведення виборів на Донбасі. Про її результати пресу не сповістили.

Президент Порошенко доручив Генеральному штабу підготувати план мобілізації і функціонування держави в умовах широкомасштабного вторгнення та введення воєнного стану. Він стверджує, що загальна мобілізація не оголошена досі завдяки високій ефективності кампанії із залучення військовослужбовців на контрактну службу. За його словами, необхідно також розвивати територіальну оборону та готуватися до партизанської війни.

Експерти вказують, що відсутність планів на випадок широкомасштабної агресії Росії після більш ніж двох років безперервної війни свідчить про некомпетентність керівництва Генерального штабу й Верховного головнокомандувача та їх нездатність вирішувати поставлені перед країною завдання.

Із російської в'язниці звільнено двох українських політв'язнів

Солошенко і Афанасьєв повернулися в Україну

Двох українських політв'язнів – Солошенка та Афанасьєва повернено до України. Показовим фактом став їх обмін на двох українських громадян – жителів Одеси, що звинувачені в сепаратизмі та спробі створення "Бессарабської народної республіки". Солошенко та Афанасьєв стверджують, що до них застосовували тортури для того, аби вибити зізнання.

На думку українських експертів і політиків, обмін свідчить про визнання Росією своєї участі у дестабілізації ситуації в Україні та залучення українських громадян для терористичної діяльності. СБУ оголосила, що двоє одеситів, які брали участь у підпалі одеського Будинку профспілок, займалися шпигунством і диверсійною діяльністю на користь РФ. Залишилося відкритим питання, як узгоджується з українським законодавством і Конституцією видача українських громадян іншій державі за злочини, учинені в Україні.

Візит прем'єр-міністра Гройсмана до США

Глава уряду Гройсман відвідав Сполучені Штати із робочим візитом, де зустрівся з представниками влади країни, бізнесу та діаспори. Під час зустрічей він демонстрував впевненість та енергійність, постійно підкреслював спрямованість уряду на проведення рішучих реформ. Гройсман повідомив про досягнуту домовленість із головою Світового банку Індраваті про виділення 2017 року додатково $1 млрд для фінансування програм розвитку автодоріг і транспортних коридорів. Ще однією угодою, про яку повідомив міністр енергетики Насалик, стала домовленість про фінансування одним із банків закупівлі ядерного пального у фірми Westinghouse.

Гройсман і Байден

Гройсман зустрівся із віце-президентом Байденом і помічником держсекретаря Нуланд, значна частина часу була присвячена переговорам без свідків. На думку експертів, переговори стосувалися виконання Україною мінських домовленостей і проведення виборів на Донбасі.

Під час зустрічі з американськими бізнесменами Гройсман пообіцяв провести кожного інвестора під руку, якщо вони вкладатимуть кошти в українську економіку. На думку спостерігачів, це справило на бізнес двояке враження, оскільки підприємці бажають бачити не персональні преференції, а зрозумілі, прозорі й тривалі правила гри.

Поїздка не завершилася підписанням суттєвих міждержавних документів. Експерти вважають, що метою поїздки було налагодження зв'язків нового прем'єр-міністра з керівництвом США, переговори про майбутнє Мінських угод і готовність влади України піти на поступки для отримання чергового траншу кредиту МВФ і кредитних гарантій уряду США.

Україна на шляху до НАТО

Західні партнери, особливо США, підштовхують Україну до перетворень в армії і системи оборони з метою відповідності до стандартів НАТО. Візит міністра оборони Полторака у Брюссель, до штаб-квартири НАТО, продемонстрував прогрес у цьому напрямку. Підписано угоду про встановлення відносин у сфері купівлі-продажу озброєнь для підтримки українських Збройних сил. Глава Пентагону Картер заявив, що альянс і США продовжать підтримувати Україну та позитивно оцінив реформи, розпочаті Україною у сфері оборони. Він підтвердив, що США не визнають анексію Криму Росією та висловив підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

Міністр оборони Полторак заявив про готовність України приєднатися до заходів НАТО щодо забезпечення безпеки Чорноморського регіону.

Експерти парламентської асамблеї НАТО вважають, що реформи в економіці України досі не розпочато, проте вони спостерігають невелике зростання, закономірне після різкого падіння. Головними ризиками для країни вони вважають збереження впливу Росії на українську економіку, високий рівень корупції і слабку судову систему. Сенат США готовий виділити Україні 2017 фінансового року на оборонні потреби додатково $250 млн у разі успіхів у проведенні структурних реформ у країні. Таким чином, загальна сума допомоги Україні може сягати $500 млн. При цьому обсяги допомоги іншим партнерам значно перевищують допомогу Україні, зокрема, на армію та сили безпеки Афганістану США та НАТО 2017 року готові виділити $15 млрд.

Вищі чиновники Альянсу пов'язують відновлення нормальних взаємин із Росією з відновленням територіальної цілісності України. Відносини України з НАТО будуються за відпрацьованою програмою та мають хорошу перспективу. Альянс продовжуватиме підтримку Києва за допомогою трастових фондів і програм допомоги окремих країн – членів НАТО.