6–12 червня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 6–12 червня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

НБУ пом'якшив валютні обмеження – Нові тарифи, субсидії та енергоефективність – Нескасована люстрація – "Марш рівності" ЛГБТ – Україна готова купувати газ у Росії, але дешевше – Новий склад ЦВК – У країні запахло виборами – "Упорядкування" внутрішніх переселенців – Савченко намагається нав'язати своє бачення мирних переговорів на Донбасі – Європа готується до пом'якшення санкцій проти Росії – ЄС відклав введення безвізового режиму для України

НБУ пом'якшив валютні обмеження

Нацбанк підтримує курс гривні стабільним, що уповільнило зростання цін. Державна служба статистики повідомила, що інфляція за підсумками 5 місяців не піднялася вище 10 % у річному обчисленні. Однак НБУ не поспішає коригувати показники інфляції і залишив їх за підсумками року на рівні 12 %. Якщо цей прогноз збережеться, регулятор пообіцяв подальше зниження облікової ставки з рівня 18 %, установленого в травні. Національний банк передбачає, що макроекономічні ризики зменшилися, і в країні відновилося зростання економіки. Із цією оцінкою згодні експерти Світового банку, що, як і НБУ, прогнозують зростання економіки України 2017 року на рівні 2-3 %. Міністерство фінансів оголосило, що у бюджетній резолюції на 2017 рік закладено середньозважений курс 27,2 ₴/$ за інфляції 8,1 % і прогнозу зростання ВВП у розмірі 3%. 

На тлі позитивних прогнозів НБУ прийняв рішення послабити валютні обмеження. Із 15 червня комерційним банкам дозволено змінювати курси продажу та купівлі валют протягом операційного дня. Норма продажу валютної виручки експортерами знижена із 75 % до 65 %. Скасовано ліміт видачі готівки через каси та банкомати, підвищено ліміт видачі готівки та банківських металів до еквівалента 100 тис. грн на одного клієнта протягом доби. Іноземним інвесторам дозволено виводити з України дивіденди в сумі до 1 млн грн на одного інвестора й не більше 10 % усіх дивідендів на місяць.

Незважаючи на позитивні тенденції, аналітики фіксують і низку тривожних ознак. Однією із них стало рішення про відмову від повного гарантування депозитів вкладникам державних банків, підключення їх до програми Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і залучення до цих банків приватних інвесторів протягом кількох наступних років. Це не збільшує довіри громадян до банківської системи після недавніх гучних банкрутств великих банків.

Ще однією неприємною звісткою стало повідомлення західних ЗМІ про можливість зменшення розміру наступного траншу кредиту МВФ. Уряд відчайдушно потребує грошей через величезну діру у бюджеті Пенсійного фонду. Витрати також можуть зрости в разі відновлення активних військових дій на сході країни.

Тарифи на комунальні послуги знову зростають

Кількість осіб, які потребують субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, безперервно зростає. Київська влада запланувала збільшити суму субсидій у 2 рази, порівняно із попереднім роком, – до 12 млрд грн. Із 1 липня зростають тарифи на гаряче водопостачання. Комісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг попередила, що найближчим часом також зростуть тарифи на холодну воду у середньому на 15 % через підвищення ціни на електроенергію та зниження обсягів води, що споживає населення. Із 1 вересня знову подорожчає електроенергія.

Уряд заявляє, що тарифи є "ринковими" та "економічно обґрунтованими", однак на ринку комунальних послуг панує повна монополія, споживачі не можуть вибрати альтернативного постачальника. Деякі аналітики вказують, що система субсидій без їх монетизації не стимулює споживачів до економії. Розрахунки за послуги за відсутності лічильників проводяться за завищеними нормами, що дає монополістам можливість отримання гарантованих надприбутків за рахунок субвенцій із державного бюджету на фінансування субсидій. Президент Порошенко, підписавши закон про виділення на ці цілі додаткових 5 млрд грн із бюджету, підтвердив, що владу повністю влаштовує такий порядок речей.

На думку експертів, різке зростання цін на комунальні послуги призведе до масових неплатежів населення, навіть незважаючи на загрозу втрати житла через судові позови від постачальників послуг при виникненні заборгованості понад 14 тис. грн (менше $600). При цьому аналітики фіксують постійне зростання продажу готівкової валюти населенням, що свідчить про проїдання накопичень.

Нескасована люстрація

Конституційний суд продовжує розгляд справи щодо конституційності закону про очищення влади. До преси просочилися дані, що закон все-таки буде скасовано. Це спричинить повернення у владу чиновників і співробітників правоохоронних органів, які працювали у період керівництва країною колишнього президента Януковича. Скандальне рішення про скасування закону так і не було прийнято, розгляд справи перенесено на 14 червня.

Генпрокурор Луценко пригрозив суддям Конституційного суду прийняти жорсткіший закон про люстрацію, якщо вони спробують скасувати чинний. Міністр юстиції Петренко закликав Верховну Раду прийняти нову редакцію закону про люстрацію з урахуванням напрацювань експертів і рекомендацій Венеціанської комісії. Активісти й депутати, які беруть участь у процесі, указали, що нинішній склад Конституційного суду не має права розглядати цю справу через конфлікт інтересів. Більшість суддів 2010 року прийняли рішення про скасування конституційної реформи 2004 року, що дозволило узурпувати владу колишньому президенту Януковичу.

Деякі експерти вказують, що цей закон, прийнятий 2014 року, вихолостив суть процесу люстрації і не привів до тотального очищення влади від осіб, які брали участь у переслідуваннях активістів Майдану та розкраданні коштів бюджету. Нова редакція закону, про яку повідомив міністр Петренко, так і не потрапила до сесійної зали парламенту, тому його прийняття найближчим часом малоймовірно.

"Марш рівності" ЛГБТ

У Києві відбувся "марш рівності" ЛГБТ, 1.5 тис. учасників якого охороняло 5,5 тис. поліцейських. Під час маніфестації поліція затримала близько 50 осіб, які висловлювались проти проведення параду. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International зазначила поліпшення у дотриманні прав людини в Україні після того, як акція завершилася без серйозних ексцесів.

Проведення маршу розкололо українське суспільство. Частина населення, що підтримує традиційні християнські цінності, вважає акцію ЛГБТ пропагандою збочень. Багато людей підкреслюють, що показова боротьба за громадянські права секс-меншин ведеться на гроші грантодавців, у той час як інші категорії людей, що потребують підтримки, – інваліди, люди, постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи, одинокі матері, бездомні діти, – не мають такої підтримки. Представники ЛГБТ-спільноти заявляють, що відчувають тиск суспільства й не мають можливості легалізувати свої стосунки, спільно виховувати дітей і набувати прав успадкування.

Україна готова купувати газ у Росії, але дешевше

Президент Порошенко на засіданні Національної ради реформ заявив, що Україна 2016 року не купила у Росії жодного кубометру газу та сама визначатиме можливість подальших закупівель. При цьому частина газу, поставленого реверсом із Європи, є російським газом, який Україна купила за ціною, дешевшою від запропонованої Газпромом. Глава Нафтогазу Коболєв не виключає варіанту закупівлі газу у Газпрому в ІІІ кварталі в разі зміни умов договору та зниження ціни до рівня, нижче від європейської. Для оплати закупівлі на наступний опалювальний період компанія намагається залучити кредит Світового банку на суму $500 млн. Кредит ЄБРР у ​​розмірі $300 млн, узятий восени 2015 року, Нафтогаз успішно погасив, кредитна лінія залишається відкритою протягом ще одного року.

Міністр енергетики РФ Новак заявив, що контрактна ціна на газ у ІІ кварталі у розмірі $177 за 1000 м3 буде "комфортною" для України та нижче від цін європейського спотового ринку. Директор із розвитку Нафтогазу Вітренко стверджує, що ціна, запропонована Газпромом, значно вища від пропонованої на європейських хабах, тому Україна може повністю відмовитися від закупівлі російського газу. За його словами, це буде додатковим аргументом на користь позиції Нафтогазу при розгляді спору у Стокгольмському арбітражі.

Порошенко запропонував кандидатів у члени ЦВК

Президент Порошенко та українська влада стрімко втрачають свій рейтинг. Про це свідчать усі без винятку результати соціологічних опитувань. Чергове опитування, проведене Київським інститутом соціології, показало, що якби парламентські вибори відбулися найближчим часом, до Верховної Ради пройшли б представники п'яти партій – Батьківщини, Блоку Порошенка, Радикальної партії, Опозиційного блоку та Самопомочі. У президентському рейтингу із великим відривом лідирує глава партії Батьківщина Тимошенко, слідом за нею йдуть чинний президент Порошенко та мер Львова – глава партії Самопоміч Садовий.

Порошенко має намір зберегти свій пост на другий термін, тому вживає зусиль для зниження рейтингу можливих претендентів на пост. Пожежа на міському звалищі Львова, у ході ліквідації якої загинуло троє рятівників та еколог, дозволила провладним ЗМІ і блогерам почати кампанію з дискредитації Садового.

Центральна виборча комісія також може істотно допомогти Порошенку у здобутті потрібного результату як для нього самого, так і для його партії. Будучи суто технічним органом, що забезпечує проведення виборів, вона фактично є потужним інструментом для прийняття рішень, вигідних президенту. Про це свідчать і матеріали "чорної бухгалтерії" Партії регіонів, опубліковані ЗМІ минулого тижня. Повноваження 12 із 15 членів комісії сплили 1 червня 2014 року, однак вони не були замінені протягом двох років, що підкреслює їх лояльність до чинної влади.

7 червня Порошенко нарешті вніс до парламенту проект постанови про звільнення 12 членів Центральної виборчої комісії і кандидатури 11 нових членів, які були відібрані "за результатами консультацій із фракціями".

На думку колишнього члена ЦВК Ставнійчук, яка знає багатьох нових кандидатів у члени комісії, представлених Порошенком на твердження, велика частина списку сформована з осіб, які вже працювали на виборах у складі команд Ющенка та нинішнього президента.

Глава фракції Народного фронту заявив, що частина кандидатів, нібито внесених від цієї партії, не були узгоджені з депутатами. Їх поява у списку може бути результатом кулуарних домовленостей усередині "стратегічної сімки", що приймає основні рішення в державі, до якої входять президент, колишній і нинішній прем'єр-міністри, глава президентської адміністрації, секретар РНБО, генеральний прокурор і міністр внутрішніх справ.

Таким чином, список підтверджує, що Порошенко та його оточення всерйоз розглядають варіанти дострокових виборів найближчим часом і хочуть мати повністю підконтрольну собі виборчу структуру. Ставнійчук наголошує, що серед представлених кандидатур є хороші виконавці, але немає ключової кандидатури на посаду голови комісії, від якого безпосередньо залежить результат виборів. На її думку, Порошенко тримає інтригу та внесе кандидатуру голови комісії до Верховної Ради в найостанніший момент.

"Мінський процес", бої на Донбасі та пропозиції Савченко

Ситуація на Донбасі загострюється із кожним днем. Щодня з фронту приходять повідомлення про втрати української армії, протягом останнього тижня вони порівняні з періодом боїв за Дебальцеве, рахунок загиблих і поранених іде на десятки. Більшість військовослужбовців загинули й дістали поранень унаслідок обстрілу та підривів на мінах. Бойовики та окупаційна армія все частіше застосовують важку артилерію, РСЗВ і танки. Тільки у ніч на неділю внаслідок потужного обстрілу українських позицій у передмісті Авдіївки загинули 6 добровольців.

Мінські переговори, як і раніше, буксують, за жодним з обговорюваних питань рішення не приймаються. Однією із головних тем українська сторона вважає обмін полоненими (які фактично полоненими не є, оскільки військове положення не оголошено) та повернення заручників. ЗМІ "ДНР" повідомили, що в полон потрапило ще двоє українських військовослужбовців.

До процесу спробувала втрутитися депутат Савченко, яку два тижні тому було обміняно на двох російських бійців спецназу, захоплених українськими військовими під час бою під Щастям. Вона запропонувала провести прямі переговори із ватажками "ДНР" і "ЛНР" щодо обміну полоненими без участі "посередників" із Росії та ОБСЄ. Савченко заявила, що знає, як розмовляти із цими людьми. "ДНР" і "ЛНР" тут же погодилися на прямі переговори.

Серед українських політиків і користувачів соцмереж така пропозиція не знайшла підтримки. Багато аналітиків указують, що вона повністю відповідає намірам Путіна, який таким чином легітимізує "владу" донбаських "республік", роблячи їх стороною переговорів. Однак представник України на мінських переговорах Кучма не проти такого формату, якщо він надасть можливість повернути із полону українських громадян.

Деякі українські експерти й політики, що перебувають в опозиції до президента Порошенка, вважають продовження мінського мирного процесу недоцільним. На їхню думку, українська влада не має реального плану повернення та реінтеграції окупованих територій і схильна до затягування часу. При цьому зовнішньополітичне становище України погіршується.

Заступник глави парламенту депутат Сироїд запропонувала свій алгоритм повернення Донбасу. Він має починатися із повної блокади та визнання Донбасу окупованою територією. При цьому за громадянами України, які проживають там, має зберегтися право на отримання базових адміністративних послуг. Наступним етапом має стати повернення території і контролю за кордоном, далі – відновлення критичної інфраструктури та функціонування органів влади, проведення амністії після покарання учасників військових дій проти України та поразка у правах за колабораціонізм. І тільки після цих дій можливе проведення виборів як до місцевих, так і до центральних органів влади.

"Упорядкування" внутрішніх переселенців

Кабінет міністрів прийняв рішення про внесення змін до постанов, що стосуються виплат і статусу внутрішніх переселенців. Довідка переселенців стала безстроковою. При цьому до однієї із постанов внесені зміни, які посилюють вимоги щодо реєстрації внутрішніх переселенців, а також умови призначення їм допомоги, пенсій, соціальних виплат і субсидій. Також закріплюється монополія державного Ощадбанку на виплату пенсій і допомог для переселенців. Допомога переселенцям прив'язується до рішення комісій з обстеження їх матеріально-побутових умов. У черговий раз введено обмеження на свободу переміщення, згідно з яким внутрішній переселенець зобов'язаний довести це до відома органів соцзабезпечення протягом 10 днів, що є обмеженням їхніх громадянських прав і дорівнює їх до осіб, які вчинили кримінальний злочин.

Європа хоче пом'якшити санкції проти Росії і відклала введення безвізового режиму для України

В Європарламенті найближчим часом стартує обговорення питання про подовження санкцій щодо Росії.

Міністри та парламенти деяких країн хотіли б пом'якшити або навіть скасувати режим санкцій, оскільки вважають, що він завдає істотної шкоди їх економікам. Серед них – голова МЗС Німеччини Штайнмаєр, який вважає, що зменшення тиску на Росію стимулює її до виконання мінських домовленостей. Сенат Франції підтримав звернення нижньої палати парламенту до уряду країни із проханням звернути санкції щодо Росії. Про можливості пом'якшення санкцій висловлювалися також лідери Італії, Греції та Угорщини.

Прем'єр-міністр Данії Расмуссен і президент Польщі Дуда впевнені, що санкції проти Росії потрібно подовжувати до повного виконання нею мінських домовленостей. Основою для переговорів з Росією мають служити мир і повага принципів міжнародного права. Помічник держсекретаря США Нуланд заявила під час виступу в Конгресі США, що санкції проти Росії потрібно зберігати, доки вона не припинить порушувати норми міжнародного права. На думку аналітиків Financial Times, режим санкцій буде подовжено Євросоюзом ще на півроку, проте обговорення про їх подовження на наступний рік, заплановане на грудень, буде проблемним для України.

Напередодні виборів у США, Німеччині та Франції їх керівництво хоче продемонструвати свою здатність ефективно врегулювати конфлікт в Україні. Для цього їх дипломати мають потужний тиск на Порошенка, аби примусити його до односторонньої імплементації мінських домовленостей, одним із головних пунктів яких є проведення місцевих виборів на Донбасі. З іншого боку, у разі реалізації мінських домовленостей санкції з Росії буде знято.

Український МЗС висловив обурення відмовою французьких парламентаріїв від подовження санкцій щодо Росії.

Рада ЄС не ухвалила надання безвізового режиму для України, Косово, Грузії і Туреччини. Рішення було заблоковано низкою країн, які вважають за необхідне розробку механізму оперативного скасування візової лібералізації у разі, якщо країна, що отримала такий режим, відмовиться від виконання своїх зобов'язань. Деякі джерела стверджують, що рішення відкладено до осені.

Уряд Нідерландів має намір внести низку змін до тексту угоди про асоціацію України та ЄС, серед яких – відмова від співпраці у військово-технічній сфері, гарантії відмови від прийняття країни до ЄС і доступу до фінансових ресурсів. Референдум у Великій Британії про вихід із ЄС, що має відбутися 23 червня, також може помітно послабити внутрішню цілісність Європи в разі, якщо жителі країни проголосують за вихід із союзу. На тлі цих проблем Україна з її війною нікому з європейських політиків не потрібна й буде відсунута на задній план.

В українському суспільстві зростає розчарування в "європейських цінностях" через чергове перенесення європейськими чиновниками дати введення "безвізового режиму". Масла у вогонь підлило скасування Євросоюзом візових обмежень для громадян Колумбії та островів Тонга й Палау.

Події в Європі свідчать про те, що політика Путіна, спрямована на розкол ЄС, працює досить ефективно, а дії України не підкріплюють упевненість європейців у необхідності подовження, а тим більше, посилення санкцій.