Головні теми тижня 23–29 травня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"
Повернення Савченко – У Кабінету міністрів уже є план дій – Банкрутство банку "Михайлівський" – НБУ знижує облікову ставку – Протестні настрої у суспільстві наростають – Різка ескалація бойових дій на Донбасі – Україна не хоче повертати "борг Януковича" – Російський суд засудив українців до вироку "за війну у Чечні" – "Велика сімка" за подовження санкцій проти Росії
Повернення Савченко
Росія звільнила Надію Савченко в обмін на двох бійців російського спецназу, захоплених під час бою в Щасті. Президенти РФ та України підписали відповідні укази про помилування. Президент Франції Олланд підтвердив, що цей обмін став результатом телефонних перемовин лідерів країн "нормандської четвірки". Лідери "Великої сімки" вважають цю подію важливим кроком із виконання мінських домовленостей. Президент Порошенко заявив, що обмін Савченко – не останній, ідуть перемовини з Росією про повернення інших політв'язнів.
Савченко заявила, що боротиметься за повернення заручників, заради їх звільнення готова йти на контакти з будь-якими силами. Вона категорично проти проведення виборів на Донбасі до повного закриття кордонів, хоча вважає, що мінські домовленості відіграли позитивну роль у зниженні напруженості. За її словами, діалог з Росією буде можливий після визнання нею своїх помилок. Савченко стверджує, що розмови про її президентські амбіції завчасні та збирається результативно працювати у Верховній Раді.
Порошенко повідомив, що Надія Савченко висловила готовність представляти інтереси України в ПАРЄ та Раді Європи щодо звільнення українських заручників, захоплених Росією.
Кабінет міністрів затвердив план роботи на найближчі півроку
Уряд затвердив план роботи до кінця 2016 року. Основою програми віце-прем'єр-міністр Кубів вважає податкову реформу, удосконалення митних процедур, лібералізацію валютного регулювання. Найближчим часом уряд сподівається продати Одеський припортовий завод та отримати наступний транш кредиту МВФ. Після проведення податкової реформи прем'єр-міністр Гройсман пообіцяв ввести мораторій на зміни до Податкового кодексу на 3-5 років. Він оголосив про продовження практики конкурсного призначення глав найбільших державних компаній і підвищення публічності діяльності підприємств, а також про плани реформ на ринку праці для підвищення заробітних плат. Він сподівається досягти поліпшення інвестиційного клімату у країні за допомогою захисту інвестицій і прав власності.
Про перші результати виконання заходів Гройсман обіцяє відзвітувати вже у липні.
Тихий шторм в банківській системі
Банк "Михайлівський", що належить власнику української мережі магазинів побутової техніки "Ельдорадо", визнано неплатоспроможним. НБУ визнав банк проблемним ще в грудні 2015 року через ведення їм ризикової діяльності. НБУ заявляє, що за останню добу у банку були проведені операції, які збільшили навантаження на Фонд гарантування вкладів більш ніж на 1 млрд грн.
Ситуацію у банківській системі поки не можна назвати стабільною. Смартбанк (попередня назва – банк "Ринкові технології") оголошено неплатоспроможним через відмову його власників розкрити структуру власності. Акціонери Фінанс Банку, що належить до категорії дрібних, оголосили про намір його ліквідувати.
На початку тижня у ЗМІ з'явилися заяви про можливий відхід з українського ринку державного російського "Сбербанку", проте офіційні особи спростували цю інформацію. Соцмережі стривожила заява міністра фінансів Данилюка про системні проблеми в "Приватбанку", проте Нацбанк не підтвердив цю інформацію.
Згідно із повідомленням регулятора, майже 25 % кредитів, виданих українськими банками, є проблемними. Сумарний збиток банків із початку року на 1 травня становив 11,5 млрд грн, хоча й скоротився на 17 %, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся по фінансову допомогу до Міністерства фінансів. На друге півріччя додатково потрібно не менше 10 млрд грн. Тільки для виплати вкладникам банку "Михайлівський" необхідно більше 2,6 млрд грн. Фонд шукає інвесторів для виведення банку з ринку.
Виплати вкладникам банку "Хрещатик" припинено до закінчення формування повного списку осіб, які мають право на відшкодування.
НБУ демонструє оптимізм
Нацбанк продовжує пом'якшувати монетарну політику. Оголошено про зниження облікової ставки на 1 % – до 18 % річних. Термін здавання гривні для покупки валюти скорочено до 1 дня. Також спрощено порядок повернення іноземних інвестицій і погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними з міжнародними фінансовими структурами. Тижнем раніше офіційні особи НБУ анонсували можливість репатріації дивідендів і заявили, що це не вплине на стабільність банківської системи.
Ситуація на валютному ринку залишається стабільною, НБУ постійно виходить на ринок для скуповування надлишків валюти, яку продають комерційні банки.
Глава НБУ Гонтарева повідомила, що за минулий місяць інфляція підвищилася на 3,5%, а в річному обчисленні, уперше за два роки, прогнозний показник упав нижче від 10 %.
Держстат повідомив про зниження збитків великих і середніх підприємств і зростання промислового виробництва у першому кварталі, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте, ця статистика може бути не цілком адекватною, оскільки багато підприємств не оголошують про збитки, побоюючись перевірок фіскальної служби. Величезна кількість підприємств і підприємців здають порожні звіти й не ведуть діяльність. На думку фінансових аналітиків, реальні темпи інфляції можуть становити за підсумками року 12-15 % через зростання комунальних тарифів.
Протестні настрої у суспільстві зростають
Згідно з результатами опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" спільно з Центром Разумкова, у разі проведення парламентських виборів за нинішнім виборчим законодавством найближчим часом, до Верховної Ради потрапили б шість партій, причому рейтинги першої п'ятірки – Батьківщини, Самопомочі, Блоку Порошенка, Опозиційного блоку та Радикальної партії коливаються в районі 10 %. Ідею проведення дострокових виборів підтримують майже 40 % населення, приблизно стільки ж – не підтримують.
Протестні настрої у суспільстві зросли за рік з 6,1 % до 7,7 %, проте не досягли ще рівня грудня 2013 року – 13,2 %.
Результати свідчать, що суспільство дезорієнтоване та не вбачає явних лідерів, здатних вивести країну із війни та затяжної економічної кризи.
Опитування експертів про підсумки двох років діяльності президента Порошенка показали, що його рейтинг неухильно знижується, за рік оцінка його дій впала з 5,3 до 4,5 за десятибальною шкалою. Найкращих результати, на думку опитуваних, він досяг у зовнішній політиці, зупинці ескалації військових дій на Донбасі та будівництві армії. Найгіршими напрямками експерти вважають провал боротьби з корупцією, у проведенні системних реформ, а також виконанні передвиборчих обіцянок.
Бойові дії на Донбасі знову загострилися
За останній тиждень інтенсивність боїв на Донбасі різко зросла. Рахунок загиблих і поранених українських військовослужбовців іде на десятки. Практично повсюдно бойовики та окупаційна армія застосовують важку артилерію, посилено ведуть авіа- та радіорозвідку, використовують диверсійні групи для проникнення у тил української армії. Показовим стало відключення бойовиками камер спостереження ОБСЄ в районі Донецького аеропорту, після чого посилилися обстріли Пісок, Опитного та Спартака. Згідно із повідомленнями з передової, українські війська не відповідають адекватним вогнем у відповідь на обстріли, "дотримуючись мінських домовленостей", що провокує бойовиків на посилення атак.
Президент РФ Путін заявив, що війна на Донбасі триватиме, доки не будуть внесені зміни до Конституції України у частині "децентралізації", під якою він розуміє конфедеративний устрій із непідконтрольним Києву управлінням у "республіках" Донбасу. Він наполягає на проведенні виборів на окупованій території за своїм планом, не відкладаючи рішення під приводом того, що "хтось стріляє". На думку секретаря РНБО Турчинова, Путін визнав, що не збирається виконувати мінські домовленості та шантажує Україну продовженням військових дій на Донбасі Головна мета Росії – розчленування України, тому російські війська добровільно не покинуть окуповану територію.
Глава Генштабу Муженко заявив, що, незважаючи на невисоку інтенсивність воєнних дій "у зоні АТО", ситуація має тенденцію до загострення. Росія нарощує військову присутність на східному кордоні України та в Криму, що є, на його думку, способом тиску на Україну. Разом із тим Муженко заявив, що не прогнозує найближчим часом активних військових дій з боку Росії.
Українське керівництво постійно заявляє про намір реінтегрувати Донбас і почати проведення відновлювальних робіт, незважаючи на військові дії, що тривають. Заступник міністра у справах окупованих територій Тука стверджує, що рішення про економічну блокаду Донбасу було рефлексивним і має бути найближчим часом скасовано, оскільки без луганського вугілля зупиниться українська енергетика, а між окупованими та неокупованими територіями існує тісна залежність у постачанні ресурсів.
Російський суд засудив українців до вироку "за війну у Чечні"
Російський суд у Грозному визнав українських громадян Карпюка та Клиха винними в участі в бойових діях проти російської армії у першій чеченській війні та засудив їх до тривалих термінів ув'язнення – 22,5 і 20 років колонії строгого режиму. МЗС України назвав вирок "ганебним" і заявив, що боротиметься за звільнення політв'язнів. Центр інформації із прав людини стверджує, що в російських в'язницях досі перебуває 31 український громадянин, із них 16 – кримські татари.
Україна не має наміру повертати "борг Януковича"
У лондонському суді триває розгляд російського позову до України щодо погашення "боргу Януковича" у сумі $3 млрд і відсотків з нього. Українська сторона подала заперечення на позов і вважає підписаний 2014 року договір недійсним і таким, що не підлягає примусовому виконанню. Росія вимагає повернення боргу та включення його погашення до програми кредитування України, яку проводить МВФ. Справу розглядає високий суд Лондона, оскільки облігації були випущені у рамках англійського права.
Захід планує продовжити дію санкцій проти Росії
В Японії відбулася зустріч лідерів країн "Великої сімки". Глави держав підтримали збереження санкцій щодо Росії. У підсумковій декларації термін дії санкцій прив'язаний до виконання РФ мінських домовленостей. Разом із тим лідери G7 підтвердили важливість діалогу з Росією. Президент США Обама заявив, що вбачає прогрес у переговорах, метою яких є припинення насильства в Україні.
Глава Євроради Туск підтвердив, що санкції щодо Росії буде подовжено ще на півроку, рішення буде прийнято протягом найближчих тижнів.
No comments:
Post a Comment