Головні теми тижня 2–8 травня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"
Слідом за газом в Україні подорожчають тепло й гаряча вода – МВФ готовий продовжити програму кредитування України – Митна криза – НБУ лібералізує валютний ринок – Почався весняний призов – Ситуація на Донбасі не поліпшується
В Україні стрімко дорожчають комунальні послуги
Після оголошеного з 1 квітня підвищення тарифів на електроенергію, а з 1 травня – на газ, Національна комісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг ухвалила рішення про підвищення з 1 липня цін на опалення та гаряче водопостачання на 75-90 % через зростання цін на газ для підприємств, які постачають тепло та електроенергію, і зростання мінімальної заробітної плати.
Експерти по-різному оцінюють таку політику уряду, але заявляють, що підвищення цін на опалення та гарячу воду було неминучим після підвищення ціни на газ. Незважаючи на запевнення уряду про те, що малозабезпечені категорії населення не постраждають унаслідок підвищення тарифів, рівень платежів за комунальні послуги неухильно падає, і до початку опалювального сезону криза неплатежів може стати великою проблемою.
Субсидії, якими мають бути компенсовані додаткові витрати незахищених верств населення, беруться із бюджету та безпосередньо переказуються постачальникам послуг. При цьому оцінка реального споживання береться за явно завищеними нормативами. Таким чином, власники водо-, тепло- та газопостачальних підприємств отримують надприбутки. У той самий час одержувачі субсидій не зацікавлені в реальному заощадженні ресурсів, оскільки субсидії не монетизовані, і населення не може самостійно вибрати, вкласти гроші в енергозбереження або заплатити постачальнику послуг.
Заява віце-прем'єр-міністра Розенка про те, що жителі сільської місцевості мають відмовитися від споживання газу, викликало обурення в суспільстві. Політика уряду вже спричинила масові стихійні вирубки лісів, оскільки населення переходить на пічне опалення через неможливість сплачувати газ за новими тарифами.
Деякі аналітики вважають, що зростання цін та інфляції до осені неминучі, ситуація ускладнюватиметься через кризу неплатежів.
НБУ пом'якшує валютні обмеження
Курс гривні в святковий тиждень залишається стабільним. НБУ скасував з 11 травня обов'язковий продаж валюти, що надходить до країни у вигляді інвестицій. До двох діб скорочено період бронювання гривневих коштів для покупки валюти клієнтами банків.
Інвестори поки не вбачають істотних змін у політиці НБУ, оскільки не скасовано заборону на репатріацію дивідендів. Тому інвестори не можуть розраховувати на прибуток від своїх вкладень, до того ж, судовий захист власності в Україні є недостатнім.
На інвестиційний клімат також негативно впливає необхідність продажу 75 % валютної виручки, 90-денний контроль за оплатою валютних контрактів, неможливість дострокового погашення валютних кредитів і необхідність узгодження з НБУ заявок на купівлю валюти на суму понад $50 тис.
Подальше пом'якшення валютних обмежень можливе після відновлення програми співпраці з МВФ.
МВФ готовий відновити співпрацю з Україною
Місія МВФ працюватиме в Україні з 10 по 18 травня. Мета візиту – оцінювання фіскальних і монетарних показників бюджету в контексті реформ, які підтримує фонд. Рішення було прийнято майже відразу ж після оголошення урядом про різке підвищення тарифів на газ та опалення. Деякі аналітики вважають, що цей крок був одним із головних, запланованих адміністрацією президента при зміні Кабінету міністрів, оскільки дії уряду Яценюка в цьому напрямку були недостатньо рішучими.
За оцінкою аналітиків фонду, прогнозні показники рівня інфляції (15,1 %) і зростання економіки (1,5 %) за підсумками 2016 року не відрізнятимуться від раніше озвученого прогнозу. Глава Нацбанку Гонтарева слідом за МВФ також заявила, що підвищення цін на енергоносії не вплине на показники інфляції.
Дефіцит зведеного платіжного балансу за перший квартал 2016 року становив $842 млн, або 5,2 % ВВП. НБУ пов'язує погіршення показників із виплатою купонного доходу за новими зобов'язаннями, випущеними в листопаді 2015 року.
При цьому активи НБУ з початку року збільшилися на 38 млрд грн – до 887 млрд грн за рахунок збільшення обсягу цінних паперів нерезидентів і повернення рефінансування комерційним банкам.
Аналітики інвестиційного фонду ICU прогнозують, що уряду доведеться вдатися до додаткової емісії зовнішніх ОВДП, якщо переговори з МВФ затягнуться, а черговий транш кредиту фонду та кредитні гарантії США не будуть отримані вчасно.
Митна криза
Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Москаль заявив, що готовий подати у відставку через неузгоджену з ним заміну начальника регіональної митниці, яка, за його словами, пролобійована "сигаретної мафією". Донбас перетворився на "чорну діру" через небажання та нездатність влади приборкати контрабанду на окуповану територію. Поблизу державного кордону з Білоруссю в Житомирській і Рівненській областях процвітає незаконний видобуток і вивезення бурштину. Реформа уряду Яценюка з передавання частини митниць в управління іноземним компаніям заглухла.
Керівники країни заявляють, що бюджет утрачає астрономічні суми через коррпуцию на митниці. Глава фіскальної служби, а слідом за ним і прем'єр-міністр Гройсман заявили, що збираються створити мобільні міжвідомчі групи для контролю за митницею. На думку заступника міністра з окупованих територій Туки, такі заходи не розв’яжуть проблему контрабанди, оскільки оформлення митних процедур з експорту та імпорту газу, електроенергії та інших ресурсів, а також більшої частини вантажів проводяться не на кордоні. Деякі експерти нагадують, що подібна спроба, розпочата урядом в 90-х роках, призвела до зростання корупції, оскільки "мобільні бригади" у кінцевому рахунку стали стягувати додаткову винагороду з митників.
У країні почався весняний призов
З 5 травня по 30 червня пройде черговий призов на строкову службу. Під нього підпадають громадяни України від 20 до 27 років. Особи з вищою освітою служитимуть один рік, без вищої освіти – півтора. Керівництво Міністерства оборони стверджує, що призовники нестимуть службу за межами зони антитерористичної операції.
Президент Порошенко заявив, що дата початку чергової сьомої хвилі мобілізації залежить від ситуації на фронті, і потреби армії в особовому складі покриваються за рахунок набору на службу за контрактом.
Ситуація на Донбасі та підготовка до місцевих виборів
Починаючи з великодніх свят, ситуація на фронті в Донецькій області поступово ускладнюється, кількість обстрілів з боку бойовиків і російської армії збільшується. Спостерігачі повідомляють, що Росія продовжує інтенсивне перекидання військової техніки, артилерії, боєприпасів і пального на окуповану територію. Частину техніки ввозять під виглядом підготовки до "військового параду" 9 травня.
Українське керівництво в черговий раз заявило, що не вбачає можливості деокупації за допомогою військової операції. Президент Порошенко заявив, що єдиним способом врегулювання є політико-дипломатичний. Росія постійно демонструє, що не збирається виконувати мінські домовленості, доки Україна не виконає свої політичні зобов'язання, зокрема, амністування учасників незаконних збройних формувань, проведення конституційної реформи та виборів на окупованій території. РФ наполягає, що Україна зобов'язана їх виконати до моменту отримання контролю над українсько-російським кордоном та виведення російських військ.
Однак українські політики, у тому числі керівник делегації на мінських переговорах – колишній президент Кучма, стверджують, що проведення виборів на окупованій території за цих умов неможливо.
Офіційні особи ОБСЄ підкреслюють, що введення на Донбас поліцейської місії малоймовірно, оскільки поліцейським протистоятимуть регулярні війська, озброєні артилерією, ракетними установками та важкою бронетехнікою. Заступник глави місії Хуг заявив, що метою спостерігачів є тільки фіксація порушень мінських домовленостей винятково на основі виданого мандата.
Представники уряду позначили, що мають намір продовжувати торгівлю з окупованими територіями в межах стратегії їх реінтеграції, хоча сама стратегія не представлена громадськості. Деякі експерти підкреслюють, що обсяги податкових надходжень до українського бюджету від підприємств, що провадять діяльність на окупованій території, невеликі. Підприємства мають "двійників", які сплачують "податки" до бюджет "республік", що фактично означає фінансування тероризму
No comments:
Post a Comment