Головні теми тижня 11–17 квітня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"
Неіснуюча коаліція призначила нового прем'єр-міністра – Прогнози розвитку країни не радують – Газпром проти України – Нові менеджери великих держпідприємств – Відновлення Донбасу до закінчення війни – Торги за Савченко – Путін перетворює Крим на військову базу
Неіснуюча коаліція призначила нового прем'єр-міністра
Незважаючи на спроби президентської команди "набрати" потрібну кількість депутатів для створення нової парламентської коаліції із членів інших фракцій і "мажоритарників", цього зробити не вдалося. Тому дві найбільші фракції пішли на порушення регламенту, провівши "пакетне" голосування за відставку глави уряду Яценюка, призначення нового прем'єр-міністра та нового голови Верховної Ради.
Прем'єр-міністром обрано колишнього голову парламенту Гройсмана. Його місце посів представник Народного фронту Парубій. У новому Кабінеті міністрів збільшилася кількість віце-прем'єрів. Уряд складається із членів двох правлячих партій, набраних за квотним принципом.
Новий глава Верховної Ради Парубій не оголосив про створення нової коаліції і не зміг назвати кількість депутатів, які входять до коаліції. За кандидатуру Гройсмана проголосувало всього 205 депутатів двох основних фракцій із необхідних 226, інші – не були членами коаліції. Лідер партії Батьківщина Тимошенко стверджує, що в країні стався черговий конституційний переворот, а парламент повторює шлях попередніх скликань.
Програма дій нового уряду була схвалена лише з третьої спроби. Кабінет міністрів Гройсмана отримав імунітет від відставки на рік.
Користувачі соціальних мереж указують, що новий Кабінет міністрів не стане урядом народної довіри, оскільки являє собою результат кулуарної змови олігархів і влади з метою контролю фінансових потоків і "розпилювання" бюджету. Переважна більшість експертів сходяться на думці про те, що перемога президента Порошенка, який здобув контроль над урядом, у стратегічній перспективі є його поразкою, адже саме він тепер нестиме повну відповідальність за результати дій влади.
Новий глава парламенту Парубій продемонстрував, що готовий до підтасовок, обману та порушення регламенту заради протягування сумнівних домовленостей. Спільне голосування депутатів – ставлеників олігархів, колишніх членів Партії регіонів і партій, які прийшли до влади на хвилі народних виступів у 2014 році, свідчить про глибоку кризу у владі та нездатність нових керівників до реформування системи взаємовідносин влади й виборців.
Парубій заявив про подолання парламентської та урядової кризи. Однак більшість спостерігачів скептично оцінюють перспективи нового Кабміну й не виключають колапсу діяльності Верховної Ради, аж до оголошення дострокових парламентських виборів восени.
Прем'єр-міністр Яценюк, що пішов у відставку, піддав критиці свого "партнера" Порошенка та за деякий час сподівається повернутися до великої політики на хвилі падіння рейтингу президента.
Згідно із соціологічним опитуванням, що проведене групою "Рейтинг", майже половина українців підтримують проведення позачергових парламентських виборів. Довіра виборців до політиків перебуває на мінімальному рівні, антирейтинг тих, хто потрапили до вибірки, перевищує 50 %. Якби вибори відбулися в найближчі вихідні, то 13 % респондентів проголосували б за Батьківщину, 11 – за Опозиційний блок, по 10 – за партію Саакашвілі та Самопоміч, 9 – за Блок Петра Порошенка, 7 % – за Радикальну партію. Упритул до 5-відсоткового бар'єру підійшла партія "Свобода".
У західних ЗМІ після скандалу з панамським офшорами шириться критика президента Порошенка та курсу, який він проводить. Підкреслюється, що він продовжує розвивати свій бізнес. На київському міжнародному форумі з безпеки американські учасники заявили, що настав час для введення жорстких заходів до українських корупціонерів у вищих ешелонах влади. Не додала рейтингу президенту Порошенку й таємна поїздка до Іспанії. Журналісти звернули увагу, що він "відпочивав" на віллі, що не зазначена в його декларації. Сама ж резиденція розташована поруч із резиденцією президента РФ Путіна.
Куди рухається українська економіка?
МВФ погіршив прогнози зростання економіки України в 2016 році до 1,5 % та інфляції – до 15,1 % із 2 % і 12 %, відповідно. На думку експертів фонду, політична нестабільність і військове протистояння в Україні, як і раніше, вчинятимуть негативний вплив на світову економіку, торгівлю, туризм.
У той самий час міністерство економічного розвитку поліпшило прогноз інфляції у першому півріччі 2016 року з 7,5 % до 5,5 %.
Уряд заявляє, що темп зростання інфляції сповільниться, чому сприятиме жорстка монетарна політика, зростання світових цін на товари та енергоносії і невисокий сукупний попит.
Результати соціологічного дослідження, проведеного компанією GfK Ukraine, свідчать про зниження рівня споживчих настроїв українців, які очікують подальшого зростання інфляції і погіршення свого матеріального становища, що робить недоцільними великі покупки, перш за все, дорогі імпортні товари.
На ситуацію на ринку може вплинути поновлення кредитування від МВФ та ЄБРР. Вони висловили готовність продовжити співпрацю з новим українським урядом за умови проведення реформ і виконання раніше озвучених вимог, однією з яких є реальні успіхи у боротьбі з корупцією.
Без підтримки міжнародних донорів ситуація у фінансовому секторі залишається вкрай складною. Новопризначений міністр фінансів Данилюк сподівається виправити ситуацію шляхом відновлення співпраці з МВФ, проведення реформи державної служби, фінансів і приватизації. Важливою подією стало подовження мораторію на виплату Росії "боргу Януковича", що свідчить про відмову української влади від компромісу з міністерством фінансів Росії.
Україна проти Газпрому
Тепла зима дозволила Україні значно заощадити на опаленні, тому в підземних сховищах залишилася рекордна кількість газу. Згідно з даними міністерства енергетики, за перші три місяці 2016 року Україна скоротила споживання газу більш ніж на 9 %, порівняно з минулим роком. При цьому у промисловості споживання газу знизилося на 23 %. Відповідно до закону про ринок природного газу, Нафтогаз послідовно проводить реорганізацію дочірніх підприємств. Ліквідується компанія "Газ України", її активи буде передано в управління "Нафтогазу".
Зниження споживання російського газу Україною серйозно вплинуло на фінансові показники Газпрому, крім того, у Стокгольмському арбітражі розглядаються зустрічні позови Газпрому та Нафтогазу про взаємні штрафи за порушення договору постачання. Глава Нафтогазу Коболєв виключає досудове врегулювання спору.
Україна зробила сильний хід, оголосивши дії Газпрому на українському ринку транзиту газу неконкурентними, за що на російського монополіста було накладено штраф в сумі 85 млрд грн (трохи більше €3 млрд). Спроби Газпрому оскаржити рішення Антимонопольного комітету України в господарському суді Києва виявилися безуспішними.
Країни ЄС, отримавши альтернативні канали постачання, за допомогою судових позовів домагаються перегляду умов контрактів із Газпромом, який був змушений змінити формулу цінових пропозицій. Тепер вартість буде прив'язана до спотової ціни газу в Європі. Після кризи 2008 року споживання газу істотно знизилося, і ціни Газпрому, прив'язані до нафтового кошика, майже завжди були вище від актуальних ринкових цін. Із цієї причини європейські газотрейдери зазнавали збитків і були змушені продавати російський газ за дешевшими цінами. Газпром частково компенсував їх шляхом надання знижок і різних формул, але в наразі така політика призвела до ще більшого падіння збуту. Серйозні поступки Газпрому суттєво зменшили валютну виручку та знизили його ринкову капіталізацію.
Нові керівники великих держпідприємств
Комітет з відбору керівника найбільшої державної монополії "Укрзлізніця" затвердив кандидатуру громадянина Польщі Балчуна, який раніше керував Польською залізницею. Кандидатом на посаду ще одного великого підприємства – "Електроважмаш", висунено громадянина Франції Барбоса. Їх призначення має затвердити Кабінет міністрів. За словами міністра економічного розвитку Абромавічуса, зарплата таких керівників становитиме від кількох сотень тисяч до півтора мільйонів доларів на рік.
Деякі експерти вважають, що ці та інші призначення можуть бути зірвані поданням позовів від кандидатів, які не пройшли. Так сталося раніше з конкурсами на посади керівників "Укрспирту" та "Центроенерго".
Керівники підприємств розглядаються політиками та олігархами як механізм контролю над бюджетними фінансовими потоками та отримання переваги за подальшої приватизації. "Квотний" склад уряду дозволяє спрогнозувати подальше загострення конкуренції між кандидатами, що висунені різними фінансово-промисловими угрупованнями.
"Відновлення" під час війни на Донбасі
Президент Путін у ході гарячої лінії із жителями Росії у черговий раз заявив, що РФ уже виконала всі вимоги мінських домовленостей і тепер черга – за Україною. При цьому він підкреслив, що не очікує загострення протистояння на Донбасі й не проти посилення там контингенту ОБСЄ.
Міністр соціальної політики Рева стверджує, що жителі окупованих територій мають право на отримання соціальних виплат, оскільки частина території Донбасу, не контрольована Україною, не має статусу окупованої. За його словами, виплати внутрішньо переміщеним особам прив'язані до місця їх реєстрації, тому контроль за їх проживанням мають вести відповідні органи. Міністр з питань тимчасово окупованих територій Черних також виступає за повну виплату соціальної допомоги жителям непідконтрольних територій, оскільки "всі громадяни України мають рівні права", хоча й не вбачає способу здійснити це на практиці.
Деякі експерти вважають, що таким чином готується реалізація "схеми" із розкрадання бюджетних коштів, оскільки факт народження або смерті громадян на неконтрольованих територіях підтвердити неможливо. Ще однією метою таких заяв може бути витіснення внутрішньо переміщених осіб на окуповану територію. Тимчасові переселенці змушені орендувати житло, їх заробітні плати часто не покривають навіть його оренду, виплати переселенцям є мінімальними, тому їм часто доводиться повертатися на місце свого колишнього проживання.
Крім того, подібні заяви свідчать про небажання влади повертати захоплені бойовиками та російською армією "окремі райони Донецької і Луганської областей" або вводити режим їх економічної блокади та відмовитися від їх утримання шляхом надання цим територіям статусу окупованих.
На тлі заяв нових міністрів обстановка на фронті в Донбасі залишається вкрай напруженою, кількість зіткнень стає дедалі більшою. Гарячою точкою залишаються передмістя Авдіївки, утримувані українською армією, незважаючи на безперервні обстріли та атаки бойовиків. Ця позиція дозволяє українській армії контролювати стратегічну трасу Донецьк–Горлівка, що ускладнює перекидання техніки окупаційної армії. Обстріли та атаки українських позицій із застосуванням важкої артилерії, танків і САУ фіксуються всією протяжністю лінії фронту. У ході атак бойовики та російські зазнають серйозних втрат, які підтверджують спостерігачі на кордоні та в населених пунктах, контрольованих "ДНР" і "ЛНР".
Торги за Савченко та українських заручників в Росії
Путін вважає Надію Савченко козирною картою у переговорах із Заходом. У ході прямої лінії з населенням Росії він підкреслив, що проблема Савченко ще не розв'язана. Про це заявляють і її адвокати. Савченко продовжує голодування, її стан погіршується. Сторони очікують винесення рішення про долю двох російських бійців спецназу, захоплених у ході бою в Луганській області. Одним із можливих варіантів може бути обмін цих військовослужбовців на Савченко та інших політв'язнів. Чиновники міністерства юстиції РФ озвучили сценарій їх обміну для відбування покарання на батьківщині, однак Савченко, з погляду міжнародного законодавства, невинна.
Путін перетворює Крим на російський форпост на Чорному морі
Росія проводить в Криму другі в цьому місяці масштабні навчання артилерії, військ ППО та берегової оборони. Оголошена мета навчань – оборона берегової лінії і знищення кораблів НАТО в західній частині акваторії Чорного моря.
Для сталого постачання півострова в умовах відсутності поставок з України російська влада збирається налагодити надійне постачання електроенергії з Північного Кавказу та побудувати міст для перекидання резервів. Уряд РФ оголосив про введення в дію третьої гілки "енергомосту" через Керченську протоку, однак для надійного забезпечення електроенергією окупаційній владі доведеться перебудувати всю систему ліній електропередач, спочатку орієнтовану винятково на постачання з материкової України. Крім того, Північнокавказький регіон Росії енергодефіцитний і не розрахований на підключення додаткового навантаження у вигляді Криму.
Будівництво мосту через протоку вже почалося, однак терміни введення його в експлуатацію із самого початку були подовжені на рік. Згідно з оцінкою гідрологів і геофізиків, реалізація проекту проблематична, оскільки протока розташована в зоні тектонічного розлому, а рельєф дна постійно змінюється. Якщо міст буде побудовано, це може створити серйозні перешкоди для судноплавства в Азовському морі, проте російська влада продовжує будівництво, незважаючи на протести української громадськості.
Із погляду безпеки військових баз, корінне населення півострова – кримські татари, є ризикованим контингентом, тому російська влада намагається витіснити їх з місць проживання й проводить акції залякування в місцях їх компактного проживання. Кримські татари вважають такі дії геноцидом і продовженням сталінської політики депортації. Черговим демаршем стала заборона діяльності Меджлісу прокуратурою Криму. Проти дій Росії виступили глава Меджлісу Чубаров, президент Порошенко, влада Туреччини, а також міжнародні правозахисні організації.
No comments:
Post a Comment