Україна: Головні теми тижня 21–27 березня 2016

Головні теми тижня 21–27 березня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Новий кандидат у прем'єр-міністри - Глава парламенту Гройсман – Закон про "диктатуру партійних лідерів" – Скандал у Генеральній прокуратурі розгорається – Вибори в Кривому Розі – Економіка почала зростати? – Переговори щодо газу перенесено на квітень – АЗС синхронно підняли ціни на бензин – Мінські переговори топчуться на місці – Бої на Донбасі розгорілися із новою силою – Савченко засуджена російським судом – Терористична атака на Брюссель – Керрі та Штайнмаєр умовляють Путіна виконати мінські домовленості

Новий кандидат у прем'єр-міністри – Голова Верховної Ради Гройсман

П'ятий тиждень поспіль тривають переговори про переформатування коаліції та уряду. Прем'єр-міністр Яценюк відмовляється покидати свій пост. Після офіційної подачі заяв депутатами Радикальної партії коаліція припинила своє існування. У ході переговорів як кандидат на пост глави уряду називалася міністр фінансів Яресько. Вона зробила заяву, що готова очолити "технократичний уряд" для виведення країни із кризи. Однак з'їзд партії "Блок Петра Порошенка" зрештою висунув кандидатуру голови Верховної Ради Гройсмана.

Президентська команда поспішає, щоб Порошенко під час візиту до США міг відрапортувати про завершення парламентської та урядової кризи.

На думку деяких аналітиків, рейтинг Гройсмана прагне до нуля так само, як і чинного прем'єр-міністра Яценюка, тому пропозиції Кабінету міністрів саботуватимуться парламентом і не дістаніть підтримки в суспільстві. Рішення про створення нової коаліції навряд чи буде прийнято 29 березня, оскільки торги за розподіл місць у новому уряді та за крісло голови Верховної Ради в самому розпалі.

Гройсман повністю підконтрольний президенту Порошенку, тому таке призначення означатиме зосередження всіх важелів влади в руках президента, що, безумовно, буде небезпечним для суспільства. Прем'єр-міністр Яценюк стверджує, що заради цього на уряд протягом року велася цілеспрямована атака з метою його дискредитації.

Протягом тижня команда президента Порошенка сподівається сформувати нову коаліцію, проте, якщо Народний фронт відмовиться до неї входити, Яценюк збереже за собою пост.

Скандал у Генеральній прокуратурі

Заступник генпрокурора Сакварелідзе звинуватив генпрокурора Шокіна у звільненні групи слідчих, які ведуть справу "діамантових прокурорів", а також у відмові передавати справи до Національного антикорупційного бюро та спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За його словами, США зупинили фінансування реформи прокуратури через претензії до генпрокурора. Генпрокуратура у відповідь заявила, що слідчих не звільнено, їх переводять до нового підрозділу.

Шокіна досі не звільнено, незважаючи на пряму вимогу іноземних партнерів. Він написав заяву про звільнення, яка буде розглянута Верховною Радою лише 29 березня. Сакварелідзе стверджує, що Шокін покриває корупціонерів у відомстві. До можливого свого звільнення Шокін спробує "поховати" резонансні справи шляхом звільнення або переведення на інші посади ключових слідчих відомства.

Деякі експерти вважають, що прокуратура впевнена в тому, що навіть у разі можливої ​​відставки Шокіна чинну систему кругової поруки, хабарництва та "кришування" у відомстві не буде зламано.

Семеро депутатів від Одеської області написали лист до генпрокуратури з вимогою звільнення Сакварелідзе. Стає очевидним, що запрошення "варягів" до влади за відсутності бажання президента реформувати її структуру є лише ширмою для виправдання відсутності реформ. Порошенко хоче зберегти повний контроль над прокуратурою, яка формально вважається незалежним відомством, але обслуговує інтереси президента.

Вибори у Кривому Розі

Партія "Самопоміч" не визнала поразки свого кандидата на виборах міського голови Кривого Рогу 25 жовтня. Усі суди про визнання виборів недійсними партія програла. Центральна виборча комісія оголосила переможцем чинного мера Вілкула. Проте, після багатотисячних мітингів і блокування трибуни парламенту, Верховна Рада призначила повторні вибори.

Несподівано для жителів міста кандидатом у мери Самопоміч висунула не Мілобога, який здобув майже однакову кількість голосів із Вілкулом, а одіозного "комбата" батальйону "Донбас" Семенченка, щодо якого прокуратура розслідує низку кримінальних справ за незаконне позбавлення волі, перевищення службових повноважень, службове підроблення, використання підроблених документів і незаконне отримання військового звання. Таким чином, результат виборів був вирішений наперед, що й підтвердило голосування 27 березня. За результатами екзит-полів, беззастережну перемогу здобуває Вілкул.

Більшість аналітиків сходяться на думці, що висунення Семенченка було цілеспрямованим "зливом" виборів та є результатом кулуарної домовленості між Самопоміччю та колишньою Партією регіонів. Самопоміч такими діями істотно знизила свій рейтинг, що в умовах проведення можливих парламентських виборів погіршить її шанси.

Закон про "диктатуру партійних лідерів"

З'їзд Блоку Петра Порошенка позбавив повноважень двох депутатів, які вийшли із фракції, і 13 кандидатів у депутати із тих, хто не потрапив до парламенту за результатами виборів. Центральна виборча комісія виключила їх зі списків претендентів на місця у Верховній Раді. Також виключено 9 кандидатів зі списку Радикальної партії і 11 – від "Об'єднання Самопоміч".

На думку європейських юристів, закон порушує основні права виборців, оскільки виключені кандидати підвищували рейтинг партії на виборах. Деякі депутати направили подання до Конституційного суду про визнання закону неконституційним.

Українська економіка почала зростати?

Уряд оприлюднив основні макропоказники розвитку економіки, які показують незначне економічне зростання. Держстат повідомив, що зростання промислового виробництва в лютому становило 7,6 %, порівняно з лютим 2015 року. Із початку року українська промисловість зросла на 3 %. Однак падіння світових цін на основні товари, які експортує Україна, може вплинути на надходження коштів до бюджету. Про результати можна буде судити не раніше, ніж за підсумками півріччя.

Прем'єр-міністр Яценюк заявив, що в лютому зростання ВВП становило 1 %, що відповідає очікуванням уряду. Згідно з офіційними даними, падіння ВВП у 2015 році становило майже 10 %. ЦРУ стверджує, що інфляція в Україні в 2015 році становила 49 %, а падіння ВВП – 11 %. За всіма параметрами Україна замикає список держав, представлених у звіті служби.

На тлі нестабільності валютний ринок поводиться нервово. Протягом тижня спостерігалися значні коливання курсу гривні. Однак до кінця тижня курс поступово виріс, що дозволило НБУ купити $42 млн. На показники фінансової стабільності вплинув кредит уряду Японії на $331 млн, виданий Україні на пільгових умовах для поліпшення ефективності та прозорості державного сектора, а також умов ведення бізнесу.

Переговори щодо газу перенесено на квітень

Тристоронні переговори ЄС, Росії та України, намічені на березень, не відбулися. Глава Нафтогазу Коболєв стверджує, що це сталося через небажання Газпрому. Єврокомісія наполягає на їх проведенні, оскільки повним ходом іде планування опалювального сезону 2016/17 року. Коболєв вважає, що на переговорний процес впливає невизначеність зі статусом українського уряду. На його думку, переговори відбудуться в квітні.

Оператори АЗС синхронно підняли ціни на бензин

Більшість мереж АЗС протягом доби синхронно підняли ціни на пальне на 0,3-1,0 грн/л. Наступного дня ціни підняли й АЗС групи Приват. Експерти пояснюють це зростанням витрат нестабільністю національної валюти. У Лисичанську готуються відновити переробку нафти, незважаючи на близькість до фронту. Більшу частину автомобільного пального Україна закуповує за кордоном.

Мінські переговори топчуться на місці

На переговорах контактної групи в Мінську сторонам не вдалося домовитися із жодного з основних питань. Українська делегація констатувала, що бойовики постійно порушують режим припинення вогню та не відводять важке озброєння. Без розв'язання проблеми безпеки неможливо говорити про будь-який прогрес у гуманітарних, політичних та економічних питаннях. Питання про контроль державного кордону місією ОБСЄ також залишилося невирішеним. Бойовики та Росія відмовляються відпустити заручників. Процес обміну застопорився. Україна вимагає звільнити Савченко та інших українців, відповідно до Мінських домовленостей, а також тих, хто перебуває у полоні більше року та потребує медичної допомоги. Українська делегація наполягає на запрошенні іноземних екологів під егідою ОБСЄ для оцінки ситуації на підприємствах, які можуть стати причиною екологічної катастрофи на Донбасі та у басейні Азовського моря.

Провал переговорів у Мінську та повна відмова сторін від виконання "домовленостей" яскраво показують їх безперспективність. У більшості політиків сформувалася думка, що для врегулювання конфлікту на Донбасі потрібен новий формат переговорів. Однак президент Порошенко побудував свою політику тиску на Росію саме на виконанні цих домовленостей. При цьому зарубіжні партнери постійно нагадують Україні, що вона взяла на себе зобов'язання переписати Конституцію, прийняти закони про особливий статус окупованих територій, амністії бойовиків і провести там вибори. У нинішніх умовах фактичної окупації "окремих районів Донецької і Луганської областей" Росією і триваючих воєнних дій виконати ці вимоги неможливо.

Бої на Донбасі розгорілися з новою силою

Бої за околицю Авдіївки йдуть безперервно, оскільки цей ключовий форпост дозволяє українській армії контролювати стратегічно важливу автотрасу Донецьк–Горлівка, якою перекидалася військова техніка. Бойовики використовують важку артилерію й танки, однак усі їхні атаки успішно відбито. Складна ситуація зберігається у передмістях Горлівки та на Світлодарській дузі, де активних бойових дій не ведеться, але обстріли тривають щодня. Окупаційна армія безуспішно намагалася перевірити українську оборону в Мар'їнці та Новотроїцькому, проте відступила, зазнавши великих втрат.

Розвідка повідомляє, що Росія безперервно перекидає на Донбас велику кількість військ, важкої техніки та боєприпасів через неконтрольовану ділянку кордону. Передові частини отримують підкріплення живою силою й технікою, у безпосередній близькості від лінії фронту розгортаються фронтові госпіталі. Росія перебазувала до українського кордону ще одну дивізію у складі 10 тис. чоловік, що може служити базою для поставки техніки та особового складу бойовикам.

Деякі експерти вважають, що Росія готує створені на Донбасі армійські корпуси під російським командуванням та укомплектовані переважно військовослужбовцями РФ, для тиску на Україну та можливого початку активних дій наприкінці весни.

Савченко засуджена російським судом

Російський суд визнав винною українського депутата Надію Савченко та засудив її до тюремного ув'язнення терміном на 22 роки. Вона та її адвокати заявили, що не подаватимуть апеляцію на вирок. Президент Порошенко висловив протест проти рішення суду та оголосив, що готовий обміняти її на бійців спецназу ГРУ РФ, що були захоплені у ході бою під Щастям. Савченко попередила про відновлення сухого голодування із 6 квітня. Її головною вимогою залишається негайне звільнення та повернення до України.

ОБСЄ та США закликали Росію звільнити Савченко. Держдепартамент США заявив, що її засудження порушує мінські домовленості. Правозахисна організація Human Rights Watch вважає, що Савченко позбавили права на справедливий суд. МЗС України назвав рішення суду вироком самій Росії. Прес-секретар президента РФ Пєсков у відповідь на пропозицію Порошенка заявив, що Росія діятиме у суворій відповідності до національного законодавства, але остаточне рішення може прийняти тільки Путін особисто.

Адвокати Савченко заявили, що на зустрічі держсекретаря США Керрі з президентом РФ Путіним була досягнута домовленість про передачу Савченко Україні протягом двох тижнів, проте МЗС України говорить про термін у півроку. Прес-секретар Путіна Пєсков заявив, що істерика навколо Савченко ускладнює її звільнення, у "тиші такі справи вирішуються легше". Більшість експертів вважають, що Путін намагається використовувати Савченко як предмет торгу із Заходом, у тому числі, у питанні зняття або пом'якшення санкцій.

Терористична атака на Брюссель

У вівторок у Брюсселі прогриміли три потужні вибухи, унаслідок яких загинули 38 – і поранено близько 300 осіб. Поліція затримала трьох організаторів терактів, ще двоє – перебувають у розшуку. Черговий теракт поставив під сумнів європейську систему безпеки. Російські політики задоволено відреагували на події, запропонувавши ЄС свою допомогу в боротьбі з терористами, і попередили, що наступною ціллю може стати Німеччина. Глава СБУ Грицак зробив припущення про причетність РФ до терактів, за що прем'єр-міністр Росії Медведєв назвав його "дурнем".

Експерти дійшли висновку, що теракти вигідні Росії, оскільки відволікають увагу Європи від агресивних дій на сході України та примушують шукати способи домовлятися про спільну боротьбу із тероризмом.

Керрі та Штайнмаєр умовляють Путіна виконати мінські домовленості

Держсекретар США Керрі після зустрічі із представниками російської влади заявив, що санкції з РФ буде знято тільки після виконання мінських домовленостей. Сторони підтвердили, що домовленості є безальтернативними. Керрі зажадав звільнити Савченко та повернути її до України. По завершенні переговорів він назвав Росію важливим партнером, а діалог щодо Сирії та Україні – продуктивним. Керрі заявив, що РФ і США мають ідеї "щодо кращого й швидшого прогресу в Україні". Міністр закордонних справ Штайнмаєр заявив, що ситуація на Донбасі має бути терміново врегульована. Він висловив невдоволення через загострення ситуації у регіоні і зажадав негайного прогресу в політичному процесі, під яким він розуміє проведення виборів на окупованій території.

Переговори пройшли без участі України, що свідчить про те, що світові лідери не розглядають її як суб'єкт міжнародних відносин і вважають, що влада країни має прийняти будь-які рішення, затверджені у ході переговорів між США, Росією та основними бенефіціарами ЄС – Німеччиною та Францією.