Україна: Головні теми тижня 29 лютого – 3 березня 2016

Головні теми тижня 29 лютого – 3 березня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Українська та міжнародна громадськість вимагає звільнення Надії Савченко – В Україні знову підвищилися комунальні тарифи – Парламентсько-урядова криза наростає – Нормандска четвірка ні про що не домовилася – Президент Порошенко підписав закон про "велику приватизацію" – Грузія отримує безвізовий режим з ЄС, Україна - ні – Ситуація на Донбасі залишається напруженою

Проблема Надії Савченко

У Росії добігає кінця судовий розгляд справи української громадянки, депутата Верховної Ради Савченко, яку захопили бойовики під час боїв у Луганській області та переправили на територію РФ. Незважаючи на всі заперечення захисту та нестиковки у доказах, російська влада хоче засудити її на 23 роки нібито за вбивство двох російських журналістів під час бойових дій. Після оголошення вироку та виступів захисників, суд відмовив Савченко в останньому слові. Вона передала його текст в пресу та оголосила, що починає сухе голодування, яке цілком імовірно може призвести до її смерті. Світова та українська громадськість вимагають її негайного звільнення. Сама Савченко заявила, що є політв'язнем, не збирається подавати апеляцію та категорично заперечує проти свого обміну на російських спецназівців, захоплених у ході боїв на Донбасі.

Президент Порошенко пообіцяв родичам Савченко "подвоїти зусилля" для її звільнення, у центрі Києва відбувся мітинг на її підтримку. Будівлю російського посольства закидали яйцями демонстранти, що вимагають її звільнення. Проте, як вважають більшість експертів і родичі Савченко, українська влада не займається її звільненням, оскільки поява на політичній арені народного героя може сплутати карти політичній еліті. Лідер партії "Укроп" Корбан заявив три місяці тому, що можливість повернення Савченко існувала ще 2014 року, проте президент з невідомої причини скасував обмін.

Згідно із повідомленням російського уповноваженого з прав людини, стан Савченко задовільний. Російська судова влада збирається насильно підтримувати її життєдіяльність, однак Савченко заявила, що продовжуватиме голодування до кінця, аж до своєї можливої ​​смерті, якщо її не випустять без жодних умов.

Парламентська й урядова криза наростає

Деякі політичні експерти вважають, що протягом попереднього тижня президент Порошенко та його оточення намагалися сколотити нову парламентську коаліцію з метою створення нового уряду, можливим главою якого називають міністра фінансів Яресько. Президент має право розпустити парламент і призначити позачергові вибори у разі, якщо коаліцію не буде створено. Це спричинить остаточне припинення фінансування з боку МВФ.

Президент Порошенко зі своєю командою навмисно зволікає з оголошенням про розпад коаліції, незважаючи на вихід із неї трьох фракцій, намагаючись домовитися з лідером Радикальної партії Ляшком, і сформувати нову. У даній ситуації від Ляшка залежить підписання нової коаліційної угоди, і він намагається диктувати свої умови, які президент вважає неприйнятними.

Чинний прем'єр-міністр Яценюк категорично відмовляється йти у відставку за власним бажанням, тому шанси на розпуск парламенту зростають. На вибори в "президентському" пулі, крім Блоку Порошенка, можуть піти "антикорупційний рух" Саакашвілі, який швидко організують у партію, і "Наш край", що складається із поміркованих членів колишньої Партії регіонів. За низкою ознак, до виборів готуються й інші партії. Заяви колишнього лідера "Правого сектора" Яроша та проведення з'їзду "Антикорупційного руху" колишнього глави СБУ Наливайченка, який уже оголосив про стратегічне партнерство з партією "Батьківщина", також свідчать про початок підготовки до парламентських виборів, на яких рух Наливайченка може виступити прямим антиподом пропрезидентської "антикорупційної" ініціативи Саакашвілі.

Старт "великої приватизації"

Президент Порошенко підписав закон про порядок приватизації найбільших підприємств, згідно з яким російським компаніям заборонено брати участь у конкурсах на покупку пакетів акцій державних підприємств. Глава фонду держмайна Білоус повідомив, що першим об'єктом, що підлягає приватизації, стане Одеський припортовий завод, слідом будуть продані пакети акцій енергогенеруючих та енергорозподільчих компаній. До оголошеного початку приватизації олігархи призначають на ключові посади у фонді держмайна своїх ставлеників. Незважаючи на скандал навколо бізнес-партнера президента Кононенка, заступником голови фонду призначено Державіна – колишнього помічника скандального депутата Кононенка, бізнес-партнера президента. Державін раніше працював головою наглядової ради "Міжнародного інвестиційного банку", що належить президенту Порошенку.

Комунальні тарифи знову ростуть

Із 1 березня ціни на електроенергію для населення знову виросли на 25 %, чергове підвищення планується з 1 вересня. Крім того, з 1 квітня національна комісія з регулювання у сфері енергетики збирається підняти ціни на газ для населення та підприємств теплокомуненерго на 53 %.

Валютний ринок, переговори з МВФ, "борг Януковича"

Міністерство фінансів заявляє, що серйозно готується до суду в Лондоні з Росією щодо боргу в $3 млрд, взятого колишнім президентом Януковичем, однак не розголошує деталі підготовки до процесу. Паралельно було виплачено $472 млн відсотків за реструктуризваними минулого року єврооблігаціями. При цьому Нацбанк повідомив, що бюджет січня зведено з профіцитом $120 млн, хоча статистика показує зростання прямих збитків українських банків. НБУ погіршив річний прогноз інфляції до 13 %, уряд продовжує стверджувати, що втримається на раніше озвученій цифрі у 12 %.

У МВФ заявили, що готові продовжувати співпрацю з Україною, але очікують від керівництва країни давно узгоджених реформ, про вірність курсу яких постійно висловлюється президент Порошенко. Міністерство фінансів не може сказати, коли буде узгоджено всі зміни до меморандуму з фондом, тому отримання чергового траншу відкладається на невизначений термін. Експерти вважають, що затримка з переглядом умов кредитної угоди з МВФ і наданням чергового траншу кредиту пов'язана з відмовою української влади запроваджувати повний контроль за доходами й видатками осіб, залучених до політики, і членів їх сімей.

Національний банк оголосив про пом'якшення обмежень на готівковому валютному ринку, збільшивши максимальну суму купівлі іноземної валюти до 6 тис. грн (трохи більше € 200), а ліміт зняття готівки в гривні – до 500 тис грн (трохи більше €17 тис.), у валюті – в еквіваленті 20 тис. грн. Готівковий валютний ринок майже не відреагував на ці послаблення.

На корпоративному ринку НБУ зберіг свої вимоги – про обов'язковий продаж 75% валютної виручки експортерами, 90-денний контроль розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, заборону дострокового погашення кредитів, повернення інвестицій і перерахування дивідендів нерезидентам. Крім того, усі контракти на суму понад $50 тис. мають узгоджуватися з НБУ. Основний фінансовий показник – облікова ставка НБУ – залишилася на рівні 22% річних

Офіційний курс гривні до середини тижня на тлі оголошень про виплати за єврооблігаціями трохи виріс, проте до вихідних – знову знизився та майже досяг рівня початку тижня. З огляду на невизначеність із наданням кредиту МВФ, експерти найближчим часом не очікують зміцнення української валюти.

Ситуація на Донбасі залишається напруженою

Ситуація у зоні бойових дій на Донбасі знову різко загострилася. Практично всією лінії фронту в Донецькій області бойовики обстрілюють позиції української армії, щоденні бої йдуть в околицях Донецька, Горлівки, на Світлодарському виступі та маріупольському напрямку. Майже щодня надходять повідомлення про загибель українських військовослужбовців, кількість поранених за тиждень перевищила 30 осіб. Через обстріли на добу закривався пункт пропуску в Мар'їнці.

Розвідка повідомляє про продовження поставок Росією залізничним транспортом військової техніки, боєприпасів і пального бойовикам через неконтрольовану Україною ділянку кордону, а також посилення свого військового контингенту на окупованій території Донбасу.

На засіданні контактної групи на мінських переговорах з урегулювання конфлікту на Донбасі підписано два документи – про розмінування територій на 12 узгоджених ділянках на лінії зіткнення та заборону проведення навчань у 30-кілометровій зоні вздовж лінії фронту.

Після кількох невдалих спроб із полону бойовиків повернено до України луганську журналістку Варфоломєєву. Її обміняно на російського громадянина – снайпера бойовиків, засудженого українським судом на 11 років.

Згідно із повідомленням моніторингової місії ООН з прав людини, за час конфлікту на Донбасі загинуло понад 9 тис осіб, поранено – понад 21 тис.

Ситуація з вимушеними переселенцями ускладнюється, багато людей перестали отримувати від держави пенсії і допомоги. Міністр соціальної політики Павло Розенко заявляє, що на системі виплат "псевдопереселенцам" держава втрачає 6 млрд грн, але втрати можуть сягати й 12 млрд грн. Експерти вважають, що система соціальних виплат, побудована в міністерстві, спочатку була корупційною; реальна допомога переселенцям має бути адресною та прив'язаною до регіонів, в яких вони проживають. Першим завданням, яке зобов'язаний вирішити уряд, має стати створення нових робочих місць. Громадські активісти із числа переселенців стверджують, що поки територію Донбасу офіційно не визнано окупованою й не названо окупанта, як це зроблено в Криму, держава не має обмежувати права громадян, оскільки це є прямим порушенням Конституції. При цьому всі учасники процесу визнають існування величезної кількості неправомірно нарахованих виплат.

Європарламентарі негативно оцінили діяльність Верховної Ради

Понад п'ятдесят депутатів Верховної Ради, включаючи її главу Гройсмана, прилетіли до Брюсселя на слухання "українського тижня" в Європарламенті. Перед початком слухань в Європарламенті було поширено доповідь про внутрішню реформу та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради. У ній зроблено висновок про те, що депутати не дотримують дисципліни, займаються неперсональним голосуванням, не виконують правові та процедурні вимоги при підготовці законопроектів і саботують роботу в комітетах. На думку європарламентарів, істотна частина депутатів Верховної Ради займаються розв'язанням власних фінансових і ділових проблем, використовуючи парламентські механізми, а також виконують замовлення третіх осіб без урахування інтересів громадян України. Практично повністю відсутній контроль фінансового стану депутатів. Поширеною практикою є лобіювання інтересів фінансово-промислових груп і використання депутатської недоторканності для уникнення кримінального переслідування. На думку комісії Європарламенту, ці проблеми характерні не тільки для Верховної Ради, а й для всіх гілок влади в Україні. За результатами обговорення, секретаріат Європарламенту та апарат Верховної Ради підписали угоду про надання допомоги у просуванні реформ в Україні.

Голова Європарламенту Шульц спростував твердження про те, що ЄС відчуває втому від України та заявив, що Європа зацікавлена ​​у стабільній співпраці з усіх питань, починаючи від економічних зв'язків і до безвізового режиму. Після закінчення слухань лідер Блоку Порошенка Луценко заявив, що причиною такого ставлення до України є урядова криза, тому парламент має два тижні для формування нової коаліції і "три-чотири місяці" – для проведення реформ.

Ухвалення рішення про безвізовий режим знову відкладається

Представники Європарламенту заявили, що процес надання безвізового режиму Грузії та Україні розділено, рішення щодо Україні буде прийнято пізніше.

Відмова Європи від надання безвізового режиму для українських громадян президентська фракція в парламенті виправдовує нібито очікуванням результатів референдуму в Нідерландах. Однак європейці прямо заявляють, що проблема полягає в торпедуванні їхніх вимог Верховною Радою, яка вихолостила закон про електронне декларування доходів чиновників і провалила запуск роботи Національного агентства з протидії корупції.

Представник посольства ЄС в Україні Стулік заявив, що компроміс зі скандального закону про електронне декларування доходів досягнуто, хоча деякі європейські політики вважають, що рішення про надання безвізового режиму для України може бути перенесено на літо 2016 або навіть початок 2017 року.

Переговори в "нормандському форматі" зайшли у глухий кут

У Парижі відбулися переговори глав МЗС "Нормандської четвірки". Перед початком міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр заявив, що на Донбасі спостерігається "помітна деескалація", і це дозволяє почати політичний процес. Однак за підсумками переговорів жодних помітних зрушень у врегулюванні кризи на Донбасі досягнуто не було. Міністр закордонних справ України Клімкін пояснив, що зустріч стала черговим етапом вирішення питання деескалації, але говорити про прогрес не варто, оскільки обстріли тривають, а ОБСЄ, як і раніше, не має доступу до багатьох територій, контрольованих бойовиками на українсько-російському кордоні. Він передав російському міністру Лаврову звіт про тортури та знущання над українськими заручниками на Донбасі. Міністри закликали сторони конфлікту без затримок надавати дані моніторинговій місії ОБСЄ.

На думку міністра закордонних справ Німеччини Штайнмайера, мінський процес "ризикує втратити легітимність", невеликих кроків уже недостатньо для врегулювання ситуації на Донбасі. Він стверджує, що вибори не можуть бути відкладені, оскільки вони є основною передумовою забезпечення прогресу в політичному врегулюванні. Україна наполягає на тому, що без повного припинення вогню й доступу до державного кордону забезпечити проведення виборів за участі українських партій неможливо.

Ватажок "ДНР" Захарченко передав міністрам "Нормандської четвірки", що не має наміру виконувати "мінські домовленості". Міністр закордонних справ РФ Лавров підтвердив, що всі російські пропозиції про варіанти проведення виборів на окупованій території відкинуто Україною.

Згідно з опитуванням Інституту Горшеніна, більше половини респондентів заявляють, що мінські домовленості не вигідні Україні, трохи більше половини опитаних не підтримують ідею референдуму про внесення змін до Конституції, передбачених мінськими домовленостями, але якби референдум все-таки відбувся, зміни підтримано не було б. Переважна більшість опитаних виступають також проти особливого статусу окупованих територій Донбасу.