Україна: Головні теми тижня 11-17 січня 2016

Головні теми тижня 11-17 січня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Гривня дешевшає на міжбанку – Альфа-Банк купив Укрсоцбанк – Україна не купуватиме електроенергію й газ у Росії – Сьома хвиля мобілізації – Україна – "клієнтська держава" Росії – Бойовики не хочуть бачити Безсмертного та Геращенко в "контактній групі" – Заборона на торгівлю з Кримом – Переговори навколо Донбасу. – Гризлов у Києві – Новий "шовковий шлях" – Прес-конференція Порошенка – До України прийшов грип – Бензин не дешевшає

Гривня стрімко знецінюється на міжбанку

Незважаючи на продаж Нацбанком валюти на аукціоні, гривня продовжує стрімко дешевшати. Після невеликого відскоку у вівторок, за тиждень курс впав більш ніж на 1 грн і досяг позначки 24,38 грн/$. Із найвищого за останні півроку значення 21,15 грн/$, яке було зафіксовано 28 вересня, загальне падіння становило більше 3 грн. Незважаючи на запевнення уряду про відсутність причин для падіння курсу, тиск на ринок сум, що вливають до Фонду гарантування вкладів, ненадання нових траншів від МВФ і стагнація економіки не дають підстав сподіватися на позитивну динаміку. Крім того, деякі експерти вважають, що синхронне здешевлення рубля (який з 5 жовтня знизився із 61 до 76,5 руб/$) і гривні свідчить про сильний вплив російського капіталу на український ринок. Черговим фактом стала покупка Укрсоцбанку "дочкою" російського Альфа-банку, унаслідок чого він став четвертим за капіталізацією. Таким чином п'ять із десяти найбільших українських банків мають російських власників.

Україна не збирається купувати російську електроенергію та газ

Міністр енергетики Демчишин заявив, що країні достатньо виробленої електроенергії, і вона може обходиться без імпорту електроенергії і газу із Росії. Україна продовжує закупівлю газу в Європі за цінами, нижчими від запропонованих Газпромом, навіть з урахуванням "знижки", озвученої міністром енергетики Росії Новаком. Нафтогаз законтрактував у компаній ЄС 1,7 млрд м3 газу за ціною від $188 до $211 за 1000 м3 за рахунок коштів кредиту ЄБРР.

В Україні погіршується епідеміологічна обстановка

В Україні швидкими темпами зростає захворюваність на грип та ГРВІ. Місцеві влади Києва, Кіровограда, Тернополя, Одеси, Рівного та Чернівців оголосили про закриття шкіл на карантин. Незважаючи на те, що епідемічний поріг не перевищено, закрито школи й у Луганській області. У Києві за сезон зафіксовано п'ять випадків смерті від вірусу "свинячого грипу", однак медики стверджують, що епідемії цього виду вірусу не очікується.

Сьома хвиля мобілізації

За повідомленнями ЗМІ, рішення про проведення сьомої хвилі часткової мобілізації практично прийнято. Вона почнеться наприкінці лютого – початку березня. Планується мобілізувати близько 40 тис. чоловік. Генеральний штаб оголосив, що сьома хвиля часткової мобілізації має бути проведена, оскільки існує необхідність доукомплектування підрозділів Збройних сил після демобілізації четвертої хвилі.

Бензин в Україні не дешевшає

Незважаючи на постійне падіння цін на нафту на світових ринках і зниження цін на пальне по всьому світу, бензин на українських заправках не дешевшає. Прем'єр-міністр Яценюк поставив уряду завдання домогтися зниження цін "ринковими методами". За результатами зустрічі міністра енергетики Демчишина з провідними нафтотрейдерами досягнуто згоди про здешевлення бензину. Представники нафтового бізнесу наполягають на тому, що ціни знизяться не раніше, ніж за два тижні, коли прийдуть нові постачання нафти, і намагаються переконати владу та громадськість, що частка нафти в ціні бензину становить менше половини вартості, решта – акциз і податки, тому ціна бензину не може змінюватися з тією самою динамікою, з якою змінюються світові ціни на нафту. За результатами зустрічі створено консультаційно-аналітичну групу, яка регулярно публікуватиме у відкритих джерелах індикативні ціни на пальне та структуру його вартості.

Санкції проти Росії і "новий шовковий шлях"

Прем'єр-міністр Яценюк оголосив про пробний запуск залізничного сполучення транскаспійським маршрутом Казахстан – Азербайджан – Грузія – Україна, яке назвали "новим шовковим шляхом". У відповідь на заборону Росії українського транзиту вантажів у Казахстан, ці країни домовилися про конкурентний тариф на вантажоперевезення в обхід Росії. Договір передбачає використання комплексних заходів щодо збільшення вантажообігу та спрощення руху поїздів, що дозволить максимально завантажити склад і забезпечити дешеву доставку продукції на середньоазіатський і китайський ринки за конкурентною ціною.

Яценюк доручив міністерству економічного розвитку істотно розширити список російських товарів, що потрапляють під ембарго, з урахуванням переговорів з ЄС в рамках угоди про зону вільної торгівлі. Із 18 січня набула чинності постанова Кабінету міністрів, за якою товарообіг з окупованим Кримом заборонено. Дозволено провезення тільки особистих речей, соціально значимих продуктів харчування та гуманітарної допомоги.

Переговори із врегулювання в Донбасі

Київ відвідав спеціальний представник Росії на переговорах у Мінську Гризлов. За заявою офіційних осіб МЗС, Гризлов приїхав у рамках діяльності тристоронньої мінської контактної групи. Прес-секретар Кучми Оліфер повідомила, що перед цим відбулася його зустріч із представником ОБСЄ Сайдіком. ЗМІ повідомили про те, що Гризлов прилітав до України на особисте запрошення президента Порошенка для зустрічі з ним. Гризлов перебуває в списку санкцій ЄС і США через участь в анексії Криму та агресії в Україну. Представник Кремля підтвердив, що його завдання – змусити Україну узгодити з бойовиками поправки до Конституції і закон про особливий статус території. За його твердженням, Росія не є стороною конфлікту, виконання угод не зайшло в глухий кут, а його завдання полягає в тому, щоб дати сторонам конфлікту нове бачення підходів.

Візит Гризлова до Києва після заяви Путіна про необхідність виконання Україною мінських угод про внесення змін до Конституції розцінюється політичними аналітиками як спроба чинити тиск на українську владу з метою реадмісії Донбасу на умовах Путіна. Можливим сценарієм розвитку подій може стати спроба "продавити" через Верховну Раду зміни до Конституції, що закріплюють особливий статус окупованих територій Донецької і Луганської областей, проте громадська думка налаштована проти таких змін украй негативно.

Представник України на переговорах у Мінську Безсмертний вважає, що не варто говорити про вибори та амністію на Донбасі, доки не реалізовано фактор безпеки. Заступник голови Верховної Ради Сироід у статті видання "Дзеркало тижня" заявила, що зміни до Конституції, які президент Порошенко хоче провести під виглядом "децентралізації", остаточно закріплять особливий статус окупованих територій Донбасу та призведуть до подальшого розвалу країни. На думку американського аналітика Бланка, мінські домовленості довели свою нежиттєздатність, замість них має бути запропоновано новий варіант врегулювання в Україні. Журналіст Рахманін вважає, що президент Порошенко не зміг визначитися, що робити з війною на Донбасі, він не бажає нічого змінювати й тягне час. Однак ситуація вимагає конкретних рішень, у тому числі, і в разі провалу голосування щодо змін до Конституції. Колишній голова Донецької облдержадміністрації, депутат Тарута заявив, що для повернення Донбасу в Україну потрібно прийняти закони про особливий статус окупованих територій, про місцеві вибори та про амністію бойовиків.

Лідери Німеччини, Франції та України обговорили в телефонному режимі кроки щодо виконання мінських домовленостей, зокрема, проведення виборів на Донбасі та відновлення контролю над українсько-російським кордоном. Президент Порошенко наполягає на прив'язці всіх етапів реалізації мінських домовленостей до конкретних дат в 2016 році через зрив виконання Росією своїх зобов'язань.

У Мінську відбувся черговий етап переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі за участі представників невизнаних "республік". Після зустрічі учасники повідомили, що їм вдалося досягти угоди про припинення вогню. Також узгоджено списки щодо обміну полоненими та заручниками, проте про повний обмін поки не йдеться. У питанні проведення виборів на окупованій території прогресу немає. Сторони домовилися про доступ Міжнародного Червоного Хреста до місць позбавлення волі, а також про розмінування 12 найбільших інфраструктурних об'єктів. Представник ОБСЄ Сайдік заявив, що Україна розгляне можливість відкриття автомобільних пунктів пропуску в Луганській області. Прес-секретар представника України Кучми заявила, що Росія гарантувала погашення боргів за воду для Луганської області. Представники бойовиків зажадали замінити у складі української делегації її представників Геращенко та Безсмертного.

Після чергового закінчення раунду переговорів бойовики не припинили провокації, щодня фіксуються десятки обстрілів. Під снайперський вогонь у Мар'їнці потрапили спостерігачі місії ОБСЄ.

У російському Калінінграді без участі української сторони відбулася зустріч помічника держсекретаря США Нуланд і радника президента РФ Суркова, присвячена врегулюванню ситуації на Донбасі, проведенню конституційної реформи в Україні та виборів на окупованій території. За словами Нуланд, для початку політичного процесу першочерговим критерієм має стати повне припинення вогню. Держдепартамент повідомив, що зустріч була конструктивною, учасники підготували пропозиції для контактної групи в Мінську.

Європейські політики не вбачають іншого варіанту вирішення кризи на Донбасі, крім виконання мінських домовленостей. Президент Литви Грібаускайте вважає, що Росія їх не виконує, тому європейські санкції проти неї збережуться. На її думку, військового розв'язання проблеми Донбасу не існує. Голова Єврокомісії Юнкер заявив, що українське питання, що турбувало ЄС протягом 2015 року, залишається невирішеним і нинішнього року. Він підтвердив, що Європа активно відстоює мінський варіант урегулювання військового конфлікту на Донбасі та не визнає окупацію Криму Росією.

Прес-конференція Порошенка

Президент Порошенко провів першу в 2016 році прес-конференцію, на якій повідомив, що Україна зуміла вистояти в умовах російської агресії, найважчі часи для України вже позаду, і в цьому році почнеться економічне зростання. За його словами, напрямок руху країни залишається тим самим – зближення із Заходом та імплементація асоціації з ЄС. Він переконаний, що 2016 року Донбас буде звільнено, питання про Крим залишається на порядку денному, але стратегія його звільнення буде іншою. Ще однієї мінської угоди не планується, буде визначено терміни імплементації раніше підписаних домовленостей. Вибори на Донбасі мають бути проведені за українським законодавством. Президент визнав, що зустрічався з представником Путіна Гризловим і заявив, що всі його зустрічі відкриті. За словами Порошенка, електроенергія до Криму може поставлятися тільки українському підприємству, що легально працює на півострові. Реформа армії відбуватиметься за стандартами НАТО. Генерального прокурора Шокіна він звільняти не має наміру, а главу Нацбанку Гонтареву вважає кращим банкіром у світі. Долю уряду має вирішити парламентська коаліція. Він заявив, що не збирається продавати свої підприємства, а компанію "Рошен" передав до "сліпого трасту".

За оцінками експертів, прес-конференція президента Порошенко була винятково протокольним заходом, а основні питання, які слід було поставити, на ній задані не були.

Президент Обама про Україну в посланні Конгресу США

В останньому в своєї каденції виступі перед Конгресом "Про становище країни" президент Обама заявив, що світ вирішує важливі питання не з Китаєм чи Росією, а зі США. Країна витрачає на армію більше, ніж наступні вісім країн разом узяті. США допомагають Україні не з доброзичливості, а з метою підтримки американської демократії. Україна та Сирія поступово йдуть з орбіти впливу РФ, у той самий час він назвав ці країни "клієнтськими державами" Росії. Держдепартамент США спробував згладити враження від заяви, заявивши, що президент Обама, говорячи про Україну, мав на увазі попередній режим президента Януковича.