Головні теми тижня 7-13 грудня 2015 від аналітичного агентства "Digests & Analytics Ukraine"
Віце-президент США Байден спробував урезонити українську владу – Битви навколо Податкового кодексу та бюджету – Звіт Яценюка у Верховній Раді – Закон про держслужбу – Призначення нового представника України в ООН – Суд у Гаазі не розглядатиме анексію Криму – МВФ фінансуватиме Україну навіть за дефолту за "боргом Януковича" – Енергопостачання Криму відновлено – Ліквідація "Лісника"
Візит віце-президента США Байдена до України
Віце-президент США Байден провів жорсткі переговори із представниками всіх гілок української влади, які, на його думку, імітують проведення реформ і боротьбу з корупцією, а також виступив перед депутатами Верховної Ради, де заявив, що у світі немає жодної країни з такою корупцією, як в Україні. За його словами, законодавчій і виконавчій владі надано останній шанс змінити долю країни. Він підтвердив, що США очікують стабільних і прогнозованих кроків від України – прийняття Податкового кодексу та бюджету у варіанті, узгодженому з МВФ. Байден заявив про підтримку проведення реформ в Україні та підтвердив, що США ніколи не визнають анексію Криму. Байден закликав Росію вивести війська з української території і попередив, що Москва заплатить ще більшу ціну за агресію проти України. На його думку, президент РФ Путін боїться успіху України.
За оцінками експертів, до президентських виборів в США, які відбудуться наприкінці наступного року, очікувати різкої зміни політики щодо української влади не варто.
Звіт прем'єр-міністра Яценюка в парламенті
Прем'єр-міністр Яценюк і члени уряду протягом тижня звітували про свою діяльність за рік. На думку експертів, успіхи Кабінету міністрів досить скромні, у той самий час допущено величезну кількість прорахунків. Після двох місяців стабілізації до країни знов повернулася інфляція, яка за підсумками року може становити 50 %. Яценюк пообіцяв, що наступного року ситуація в економіці стабілізується, і ВВП зросте на 2 %. Перед звітом уряду Київ був завішаний плакатами "Біжи, кролик, біжи!", що натякає на відповідальність прем'єра за різке зниження життєвого рівня населення та падіння економіки.
Виступ прем'єр-міністра у Верховній Раді був перерваний бійкою з депутатом президентської фракції. Бійка, влаштована депутатами, боляче вдарила по міжнародному іміджу країни та продемонструвала хиткість виконавчої і законодавчої влади.
Уряд позбувся річного імунітету, звіт про його діяльність не поданий для розгляду депутатам за два тижні до виступу Яценюка. У парламенті не зібрано достатньої кількості голосів за відставку, тому уряд і прем'єр зможуть продовжувати виконувати свої обов'язки ще деякий час. Частина міністрів уже заявили про вихід у відставку, подав у відставку і заступник голови НБУ. Президентська команда прагне отримати повний контроль над урядом без дострокових перевиборів Верховної Ради, оскільки влада України пообіцяла іноземним партнерам, що в найближчі чотири роки в країні виборів не буде. Для створення стійкої президентської більшості в парламенті ведуться переговори з фракцією "Народного фронту". Розвал коаліції призведе до дострокових перевиборів парламенту, які, у свою чергу спричинять призупинення кредитування з боку МВФ. Тому президентська фракція прагне прийняти Податковий кодекс і бюджет на наступний рік, аби отримати один чи два наступних транші на початку 2016 року року, до звільнення прем'єра.
МВФ продовжить кредитування України
Путін доручив Міністерству фінансів подати до суду на Україну у разі неповернення тримільярдного "боргу Януковича". Прем'єр-міністр Яценюк заявив, що Україна готова до судового процесу, а Росія не отримає умов кращих, ніж інші кредитори.
МВФ затвердив положення, згідно з яким дозволено кредитувати країни, що мають заборгованість перед офіційними кредиторами, і підтвердив, що, незважаючи на наявність непогашеного боргу перед Росією, продовжить програму кредитування України, якщо вона виконуватиме умови, узгоджені у спільному меморандумі.
Політика НБУ, курс гривні та валютний ринок
НБУ зміцнює офіційний курс гривні до середини тижня вже другий тиждень поспіль, до кінця тижня гривня знову падає. Коливання курсу становлять майже 5 %. Деякі спостерігачі вбачають у них можливість заробітку банківських структур, близьких до НБУ. В умовах, коли бюджет наступного року не прийнято, а отримання чергового траншу кредиту МВФ відкладено, на ринок тиснуть виплати з фонду гарантування вкладів фізосіб. Кон'юнктура зовнішніх ринків несприятлива для експортерів. Просідання курсу виглядає природним, хоча Нацбанк має достатньо засобів для погашення ажіотажу на міжбанківському ринку. НБУ залишив у силі майже всі валютні обмеження ще на три місяці. Прем'єр-міністр Яценюк запропонував їх послабити після прийняття Податкового кодексу, бюджету та отримання чергового траншу кредиту.
Відставку свого першого заступника глава НБУ Гонтарєва пояснює тим, що Писарука було запрошено на роботу до банку на рік, потім термін було подовжено до кінця 2015 року. Гонтарєва сподівається на формування до кінця року ради НБУ, яка й призначить її першого заступника.
Битва за бюджет і Податковий кодекс
На сайті Верховної Ради оприлюднено проект бюджету на 2016 рік. У ньому заплановано двовідсоткове зростання ВВП за інфляції у 12 %. Зростання мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму не перевищить розміру інфляції. Міністерство фінансів запланувало зростання граничного обсягу державного боргу майже на 8 %.
Президент Порошенко на засіданні Національної ради реформ закликав прийняти новий податковий кодекс і бюджет до кінця року, що необхідно для фінансування державних витрат, у тому числі, на оборону. Затверджений бюджет є підставою для подовження програми кредитування МВФ. Порошенко висловив надію, що компроміс між варіантами податкової реформи, які запропоновані Кабінетом міністрів і профільним комітетом парламенту, буде знайдено. Прем'єр-міністр Яценюк заявив про готовність Кабінету міністрів до компромісу з парламентом за проектами податкової реформи та бюджету.
Прихильники парламентського законопроекту Податкового кодексу наполягають на тому, що їхній проект має бути розглянутий першим, а їхній шлях є єдиним, що здатний вивести країну із затяжної фінансової кризи. На їхню думку, у бюджеті достатньо резервів для проведення радикальних змін за рахунок різкого скорочення бюджетних витрат, в яких закладено корупційну складову не менше 50 %. Відмова від проведення реформ знищує малий і середній бізнес і не дає перспектив для розвитку економіки, ще більш погіршить економічну ситуацію в країні та законсервує існуючу ситуацію загального зубожіння, що може призвести до загострення соціальної напруженості в країні. Політологи оцінюють діяльність групи реформаторів як намір у найближчому майбутньому створити нову політичну силу, об'єднану загальними реформаторськими цілями. Експерти громадянського суспільства вважають названу урядом цифру втрат від введення парламентського проекту Податкового кодексу для обґрунтування просування свого варіанту такою, що взята зі стелі.
На думку деяких політологів, до проекту податкового кодексу, що просувається керівником профільного парламентського комітету Южаніною, закладено схеми, вигідні оточенню президента Порошенка. У такому випадку підтримка МВФ та іншими світовими фінансовими інститутами альтернативного проекту, розробленого міністерством фінансів, може свідчити про їх небажання зміцнювати вплив президентського оточення на перерозподіл фінансових потоків і формування бази оподаткування, незважаючи на кілька новацій, які допомогли б запустити роботу економіки й підвищити привабливість України для інвесторів за рахунок неоподатковуваного реінвестування нерозподіленого прибутку. Усі експерти сходяться на тому, що міжнародні інвестори не готові до кардинальних змін і наполягатимуть на прийнятті урядових законопроектів.
Призначення нового представника України в ООН
Президент Порошенко призначив новим послом України в ООН колишнього посла в Росії Єльченка. Його було призначено послом до Москви колишнім президентом Януковичем і відкликано в березня 2014 року після окупації Криму. За оцінками експертів, Єльченко – є досить професійним для виконання поставлених завдань, результати його діяльності можна буде побачити вже найближчим часом.
Закон про держслужбу прийнято
Верховна рада прийняла закон про державну службу. Законом передбачено поділ посад на політичні та неполітичні; введення посади секретаря міністерства, відповідального за функціонування апарату та роботу з кадрами; створення комісії для відбору на посади на відкритому конкурсі на принципах прозорості. Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Хан пообіцяв Україні експертну підтримку у виробленні стратегії реформи державного управління.
На думку глави державного агентства Ващенка, після прийняття закону парламентом реформа державної служби має бути профінансована за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також допомоги ЄС у розмірі €1,8 млрд. Буде потрібна оптимізація структури управління й передача частини владних повноважень на місця в рамках децентралізації влади. У той самий час у проекті державного бюджету, поданого до парламенту міністерством фінансів, дефіцит державного бюджету покрито за рахунок грошей місцевих бюджетів, що ставить під питання фінансування реформи держслужби.
Енергоблокаду Криму знято
За кілька тижнів після повного відключення подачі електрики до окупованого Криму через підрив опор ліній електропередач активісти допустили ремонтні бригади до відновлення однієї із трьох пошкоджених ЛЕП. Координатор блокади від кримських татар Іслямов заявив, що активісти, незважаючи на те, що жодна з їхніх вимог не виконана, змушені піти на припинення енергоблокади під тиском партнерів України. За його словами, енергопостачання Криму здійснюватиметься до кінця року – до моменту закінчення контракту, підписаного міністерством енергетики. Керівник окупаційної влади Аксьонов заявив, що Крим не потребує постачання електроенергії з України та зможе покрити потреби за рахунок прокладеного з Кубані "енергомоста". Однак постійні поломки "моста" призвели до його повного відключення вже до кінця тижня. Підключення однієї української ЛЕП виявилося недостатнім для нормалізації ситуації у Криму, світло до населених пунктів, як і раніше, подається за рваним графіком, проте електропостачання частин російської армії здійснюється стабільно. Таким чином, відновлення подачі електрики не вплинуло на життєзабезпечення півострова, проте зміцнило позиції армії окупантів і підприємства "Кримський титан" (належить олігарху Фірташу), до якого веде відновлена ЛЕП.
Після відновлення подачі електроенергії до Криму президент РФ Путін видав розпорядження про відновлення відвантаження вугілля до України, синхронно розпочато відвантаження й донбаськими "республіками".
Правий сектор заявив про відмову брати участь у блокаді Криму, оскільки партнери дозволили подати електрику на півострів та усунули добровольців від прийняття рішень.
ПС вважає відновлення електропостачання черговим антиукраїнським кроком нинішнього режиму та заграванням із ворогом, а експерти-міжнародники – великою дипломатичною поразкою України.
Агресія Росії в Україні
Напруженість бойових дій у Донбасі не зменшується. Бойовики всією лінією зіткнення ведуть атаки з використанням бронетехніки та важких мінометів, кількість бойових зіткнень вимірюється десятками, щодня українська армія зазнає втрат.
Учасники переговорів контактної групи в Мінську склали список 12 ділянок на лінії розмежування, що підлягають розмінування до кінця року. Переговори про проведення виборів на окупованій території виявилися безрезультатними. Представник України в підгрупі з обміну полоненими Геращенко заявила, що бойовики продовжують утримувати 140 заручників, більше 700 людей вважаються зниклими безвісти, усі спроби залучити до їх розшуку міжнародні гуманітарні організації блокуються бойовиками, які шантажують українську сторону та вимагають амністії злочинців. Спеціальний представник ОБСЄ Сайдік констатував, що істотного прогресу на переговорах досягти не вдалося.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі не розглядатиме справу про анексію Криму Росією, оскільки право розслідувати справи про агресію може отримати тільки 2017 року. Усі події, що сталися раніше, не розглядатимуться.
У Нью-Йорку відбулося засідання Ради Безпеки ООН щодо України. Міністр закордонних справ Клімкін закликав Раду Безпеки ввести миротворчі сили на окуповану Росією територію Донбасу для забезпечення виконання мінських домовленостей, у тому числі, роззброєння незаконних збройних формувань, моніторингу виведення російських військ і зброї, поширення гуманітарної допомоги, забезпечення проведення місцевих виборів. Представник Росії Чуркін заявив, що закон про вибори, запропонований українською стороною на переговорах у Мінську, не узгоджувався із представниками "республік" і суперечить позиції президента Порошенка на самміті "нормандської четвірки" в Парижі. Представник США Пауер закликала Росію виконати мінські угоди, передати Україні контроль над кордоном і звільнити Савченко та Сенцова. Експерти вважають скандалом рукостискання Клімкіна та Чуркіна по закінченню засідання.
Ліквідація "Лісника"
СБУ повідомила про загибель бійця спецпідрозділу "Альфа" під час ліквідації диверсійної групи, до якої входили громадяни Росії та України. У соціальних мережах українці обговорюють інформацію про те, що вбитий у Києві під час затримання "учасник російської диверсійної групи" із позивним "Лісник" міг бути учасником чеченської війни в Росії, добровольцем Правого сектора, який воював проти Росії із квітня 2014 року. За два дні в ЗМІ з'явилося інтерв'ю з якимсь розвідником із таким самим позивним, який працював на СБУ, що виглядає спробою відомства погасити суспільний резонанс.
No comments:
Post a Comment