Україна: Головні події тижня 16-22 листопада 2015

Головні події тижня 16-22 листопада 2015 від аналітичного агентства "Digests & Analytics Ukraine"

Владі нічим хвалитися у розслідуванні злочинів на Майдані – Експерти оцінюють результати виборів – Скандал на виборах мера Кривого Рогу – Україна накопичила достатньо вугілля й газу для забезпечення зимового сезону – Росія погодилась на розстрочку "кредиту Януковича" – Порошенко підписав "безвізові закони" – Кредитні рейтинги України зросли – Нацбанк намагається стримати падіння курсу гривні – Військові дії у Донбасі тривають – Крим знеструмлено – Усі країни ЄС ратифікували угоду про асоціацію з Україною – Самміт G20 в Анталії

Річниця початку подій на Майдані

Генеральна прокуратура оголосила головного підозрюваного за всіма епізодами, пов'язаним з переслідуванням і насильством над активістами Майдану, – колишнього президента Януковича, а також його оточення, співробітників правоохоронних органів і суддів. Прокуратура заявляє, що Янукович особисто "продавлював" 16 січня 2014 року голосування у Верховній Раді "диктаторських законів". Наразі законодавство не дозволяє розпочати процедуру заочного засудження без оголошення злочинців у міжнародний розшук. Інтерпол же відмовляється розшукувати чиновників режиму Януковича, посилаючись на політичний характер переслідування, тому Генеральний прокурор вимагає внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу.

На думку адвокатів "Небесної сотні", анонсований президентом Порошенком звіт із розслідування подій на Майдані буде провалено, оскільки жодна зі справ проти замовників і виконавців репресій не готова для передавання до суду. Вони заявляють, що відповідь Міжнародного кримінального суду в Гаазі щодо злочинів проти людяності на Майдані не могла бути іншою, оскільки українські правоохоронці не надали достатньої інформації для розслідування. На їхню думку, небажання керівництва МВС і Генпрокуратури звітувати за розслідування злочинів на Майдані свідчить про зацікавленість влади в розвалі кримінальних справ проти винних за переслідування та вбивства активістів.

У столиці на церемонії на честь дня Достоїнства та Свободи виступив президент Порошенко. Запланований після закінчення заходів на Майдані концерт було зірвано маніфестантами, які протестували проти проведення "свята". На думку політичних аналітиків та експертів, проведення урочистих заходів у центрі Києва в річницю початку подій на Майдані було помилкою влади та підігріло протестні настрої у суспільстві, що незадоволене відсутністю реальних реформ і різким падінням рівня життя. Ще одним дратівливим чинником стала присутність на заході величезної кількості співробітників спецпідрозділів, частина яких брала участь у репресіях проти Майдану.

Перші оцінки результатів виборів до місцевих органів влади

За оцінками експертів, у результаті виборів президенту Порошенку не вдалося створити "партію влади" й здобути керовану більшість у місцевих радах, а також посади мерів найбільших міст, за винятком Києва. Аналітики зазначають, що виборці дали свою оцінку спробам президентської команди використати колишніх членів Партії регіонів як союзників, а також зростання протестних настроїв у суспільстві. Одночасно набирають силу інші партії, у тому числі Батьківщина, Свобода, Укроп і Самопоміч. Як і раніше, сильними залишаються позиції проросійських сил на сході країни, де Порошенко спробував, як і попередні президенти, зберегти свій вплив шляхом передавання владних повноважень у формі "франшизи", підтримуючи місцеві політпроекти. Використання адміністративного ресурсу було не таким масштабним, як на виборах 2012 року, проте в багатьох регіонах місцеві еліти продемонстрували свою незалежність від рішень центру. Таким чином, можна припускати, що децентралізація, яка просувається Порошенком, може призвести до фактичної втрати керованості регіонами. Вибори продемонстрували визріваючий суспільний запит на альтернативні варіанти розвитку країни.

Незважаючи на заяви іноземних спостерігачів про незначну кількість порушень на минулих виборах до місцевих органів влади, активісти та експерти заявляють про застосування адміністративного ресурсу для "продавлювання" владою потрібних їй кандидатів і цілеспрямовану відмову президента міняти склад Центральної виборчої комісії, повноваження яких сплили ще в червні 2014 року. Про можливі порушення свідчить також багатотижневий підрахунок голосів і непрозора процедура відстеження проміжних результатів. На думку експертів, ситуацію могло б змінити електронне голосування, частина аналітиків пропонують запровадити неанонімне голосування з відстеженням результатів у реальному часі.

Скандал на виборах мера Кривого Рогу

У Кривому Розі проходять багатотисячні акції протесту проти фальсифікацій на виборах, які, на думку учасників, здійснені виборчими комісіями на користь кандидата від Опозиційного блоку Вілкула. Керівництво Батьківщини та Радикальної партії розпустили свої міські організації за участь у незаконній сесії міськради. Блок Петра Порошенка вимагає перерахунку голосів на всіх дільницях, де були зафіксовані порушення. У Києві перед будівлею ЦВК відбувся мітинг проти фальсифікацій на виборах у Кривому Розі.

Активісти встановили намети перед будівлею міськвиконкому. ЦВК вважає Вілкула законно обраним мером, незважаючи на протести та незакінчені судові процеси. Дніпропетровський суд заборонив перерахунок голосів на спірних ділянках. Депутати від партії "Самопоміч" пригрозили, що в разі саботажу з боку ЦВК і властей України будуть змушені ввести в місті пряме народовладдя.

Ситуація в енергетиці. Крим без світла

Міністр енергетики Демчишин заявив, що Україна накопичила достатньо вугілля й газу для забезпечення зимового сезону, а постачання електроенергії з Росії можливе лише у випадку форс-мажорних обставин. Міністерство енергетики заявляє про повну готовність енергосистеми України до зими.

Світовий банк проводить аналіз моделей реорганізації Нафтогазу. Звіт про можливі результати реформи буде представлено наприкінці грудня.

На адміністративному кордоні з окупованим Кримом підірвано опори лінії електропередач. Крим відключено від енергопостачання повністю, на півострові введено режим надзвичайного стану. Поліція відкрила кримінальні справи за фактом завдання тілесних ушкоджень співробітникам поліції і пошкодження майна енергокомпанії.

Міністр енергетики Демчишин обіцяє відновити постачання електроенергії до Криму протягом чотирьох діб. Кримськотатарські активісти не дають ремонтним бригадам почати відновлення ЛЕП. В українських ЗМІ розповсюджується інформація, що Росія прокладає дном Керченської протоки високовольтний кабель, який дозволить відключитися від українських електромереж, а відключення електроенергії ударить по українським громадянам, які залишилися в Криму. Однак експерти стверджують, що Південний федеральний округ відчуває дефіцит електроенергії, оскільки додаткових потужностей для заживлення Криму там немає. Крім того, потрібне повна переналаштування енергомереж півострова. Експерти вважають, що кампанія в пресі та соцмережах проводиться представниками влади та олігархами, що зацікавлені у продовженні торгівлі з агресором. Крім того, згідно із міжнародним правом, відповідальність за ситуацію на окупованій території несе країна-агресор. Лідер кримських татар Джемілєв заявив, що вони не протидіятимуть частковому відновленню ЛЕП, яка здійснює постачання до Херсонської області, але проти відновлення електропостачання Криму, доки в країні йде війна, а агресори переслідують активістів.

"Кредит Януковича", зростання кредитного рейтингу України та зниження курсу гривні

Президент Росії Путін запропонував Україні виплатити частинами протягом трьох років борг в $3 млрд, узятий урядом колишнього президента Януковича. Міністр фінансів РФ Силуанов заявив, що реструктуризація "боргу Януковича" може бути здійснена під гарантію США, ЄС або великого західного банку за погодженням із Росією. Українська сторона поки не надала відповідь на цю пропозицію, але міністр фінансів Яресько заявила, що завжди готова до переговорів. МВФ не братиме участь у переговорах між Україною та Росією. Сторонам запропоновано врегулювати проблему зовнішнього боргу безпосередньо.

Агентство Fitch підвищило суверенні рейтинги України в іноземній валюті з RD (переддефолтного) до ССС (можливий дефолт) у зв'язку з перевипуском державних єврооблігацій і реструктуризацією державного боргу. Також підвищило рейтинги України агентство Moody's. Фінансові інститути вважають, що економіка країни виходить зі стану рецесії і обережно прогнозують її невелике зростання наступного року.

Місія МВФ завершила черговий етап роботи в Україні та очікує прийняття парламентом країни податкової реформи й бюджету. Керівник місії заявив про необхідність прийняття в Україні стабільних заходів із розширення бази оподаткування та оптимізації витрат.

Курс гривні на міжбанківському ринку продовжує швидко падати, долар стрімко дорожчає в обмінних пунктах і досяг рівня лютого 2015 року. На думку експертів, причинами падіння курсу гривні є: її емісія Національним банком для закриття потреб Нафтогазу та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зростання бюджетних витрат; відшкодування ПДВ; підвищення попиту імпортерів; погіршення кон'юнктури на ринку чорних металів, що забезпечує найбільші валютні надходження; зростання індексу долара на світовому ринку. За прогнозами провідних банкірів країни, гривня продовжуватиме падіння, хоча й не проб'є позначку в 30 грн/$. Уряд не зможе отримати до кінця року черговий транш кредиту МВФ через затягування прийняття податкового кодексу та бюджету на 2016 рік.

Санкції проти Росії, Асоціація Україна–ЄС, безвізовий режим

В Анталії на самміті G20 лідери Німеччини, Великої Британії, США, Франції та Італії обговорили ситуацію в Україні. Президент Обама закликав Росію вивести війська, звільнити заручників і відкрити Україні доступ до державного кордону. Міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр висловив припущення про те, що своїми діями в Сирії Росія намагається відвернути увагу від подій в Україні.

Помічник держсекретаря США Нуланд заявила, що санкції США та ЄС проти Росії мають діяти до повернення Криму Україні. За її словами, основними загрозами Заходу є тероризм, конфлікт у Сирії та агресія Росії в Україні. США підтримають своїх союзників у Східній Європі. Нуланд закликала українську владу будувати демократичну процвітаючу європейську державу, що буде найкращою відповіддю на агресивну політику Росії. Wall Street Journal пише, що чиновники ЄС і США не збираються скасовувати санкції щодо Росії, яка анексувала Крим, в обмін на спільну боротьбу з терористичною Ісламською державою, і продовжать їх щонайменше на наступні півроку.

Єврокомісар Хан підтвердив виконання Україною вимог плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Звіт про виконання плану буде оприлюднено в середині грудня 2015 року. Спостерігачі вважають високою ймовірність прийняття позитивного рішення про надання безвізового режиму громадянам України.

Усі країни ЄС ратифікували угоду про асоціацію з Україною. Останніми угоду підписали Греція та Бельгія. У Нідерландах з цього питання буде проведено референдум, результати якого не є обов'язковими. ЄС підтвердив, що зона вільної торгівлі з Україною почне діяти з 1 січня 2016 року, незважаючи на те, що з Росією не врегульовані всі спірні питання. Уряд Росії ухвалив рішення про застосування з 1 січня 2016 року продовольчого ембарго до України, одночасно із введенням зони вільної торгівлі Україна – ЄС. На думку прем'єр-міністра Яценюка, втрати України від введення ембарго становитимуть близько $600 млн. Виробники встигли переорієнтуватися на інші ринки, тому наслідки для української економіки будуть незначними.

Ситуація в зоні конфлікту на сході України

У зоні конфлікту в Донбасі тривають безперервні бойові зіткнення, у ході яких українська армія зазнає втрат. Російські частини та бойовики обстрілюють позиції української армії зі стрілецької зброї, гранатометів, важких мінометів, використовують бронетехніку. У нічний час інтенсивність обстрілів зростає. На передовій і в ближньому тилу посилилася діяльність диверсійно-розвідувальних груп, які промацують оборону української армії і мінують місцевість. Унаслідок підривів на мінах і розтяжках гинуть і дістають поранень військовослужбовці та мирні жителі. Моніторингова місія ОБСЄ заявляє про значне збільшення кількості порушень режиму припинення вогню. Глава Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Жебрівський пригрозив закрити всі транспортні коридори на окуповану територію у разі продовження обстрілів пунктів пропуску. За даними розвідки, російська армія та бойовики продовжують підготовку до наступу. Озброєні формування невизнаних республік проінспектовані одним із керівників Генерального штабу РФ.

Черговий "конвой Путіна" вторгся до України. Спостерігачі зазначають, що виплати пенсіонерам, "бюджетникам" та учасникам військових формувань починаються відразу після приходу чергового "конвою". На окупованій території відбулося практично повне витіснення з обороту української гривні та заміщення її рублевої масою.

Через відсутність прогресу на переговорах і підготовку бойовиків до ведення активних бойових дій Генеральний штаб анонсував початок сьомий хвилі часткової мобілізації на початок 2016 року.

У Мінську відбувся черговий раунд переговорів контактної групи, у ході яких прийнято звернення до воюючих сторін про припинення дій, несумісних з укладеними угодами. Спецпредставник ОБСЄ Сайдік заявив, що обмін даними із розмінування територій має відбутися до кінця листопада. Також на переговорах обговорювалося проведення виборів на окупованій території. Експерти вважають, що обговорення питань про зміну виборчого законодавства й Конституції України членами української делегації на переговорах у Мінську є перевищенням повноважень і може призвести до внутрішньополітичної кризи та посилення нестабільності в країні. Статус мінських угод не визначено, вони не є міжнародним договором з погляду чинного законодавства.