Україна: Дайджест головних подій тижня 8-14 червня 2015

Дайджест головних подій тижня 8-14 червня 2015 від інформаційного агентства "Digests & Analytics Ukraine"

Переговори з МВФ і клубом кредиторів – Європарламент не вважає РФ партнером – Пожежа на нафтобазі під Києвом – Призначення нового голови Донецької військової обладміністрації – Втеча депутата Клюєва – Саміт G7 у Німеччині – Об'єднання православних церков

В Україні

Фінансові ринки, переговори з кредиторами

Прем'єр-міністр Яценюк і міністр фінансів Яресько під час візиту до США намагалися домогтися від американського уряду та МВФ гарантій продовження кредитування. На переговорах із Комітетом кредиторів уряд України наполягав на своїх умовах реструктуризації зовнішнього боргу, у тому числі списанні 40 % боргу, в іншому випадку уряд готовий ввести мораторій на виплати. Комітет заявив про неконструктивну позицію міністра фінансів Яресько, яка відмовилася гасити борг із резервів Нацбанку, а її пропозиції вважає неприйнятними. Тим не менш, Комітет у будь-який момент готовий повернутися за стіл переговорів. Росія вимагатиме від України повного повернення боргу в $3 млрд, надані ще режиму Януковича, а також відсотків за ними через обмеження доступу до міжнародних фінансових ринків.

Україна робить послідовні кроки з реструктуризації – слідом за Укрексімбанком, договір про продовження термінів погашення кредитів на $1,5 млрд, ще один державний – Ощадбанк оголосив про успішне завершення переговорів про реструктуризацію своїх кредитів на суму $1,3 млрд.

Прем’єр-міністр Яценюк заявив, що для продовження програми кредитування МВФ парламенту необхідно якнайшвидше ухвалити три закони – про підвищення незалежності Нацбанку, фінансування "Нафтогазу" та реформування енергетичного сектора.

Заступник директора МВФ Ліптон позитивно оцінив діяльність уряду України в проведенні реформ і підкреслив, що основними напрямами економічної політики України, на його думку, мають стати стабілізація національної валюти, відновлення економічного зростання й успішне завершення переговорів із клубом кредиторів.

Глава МВФ Лагард заявила, що Україна отримає наступні транші кредиту за програмою розширеного фінансування, навіть якщо не зможе обслуговувати свої борги та домовитися з кредиторами.

Нацбанк протягом тижня жорстко тримав курс гривні, і ринок потихеньку почав заспокоюватися. Банки стали повідомляти про збільшення обсягів депозитів, попри введення в дію закону про заборону їх дострокового зняття. Люди несуть гроші в банки з надією знизити наслідки інфляції, хоча вона набагато вища від відсотків, що пропонують комерційні банки. Вітчизняний бізнес не в змозі брати кредити на умовах 30 % ставки рефінансування НБУ, тому програє конкуренцію іноземним компаніям, що мають доступ до дешевих світових кредитних ресурсів.

Фонд гарантування вкладів почав виплати за зобов'язаннями банків "Надра" і "Дельта-банку" в сумі до 200 тис. грн.

Енергетика

Захід вимагає від України повної прозорості у газовому та енергетичному секторі, продавлюючи свої рішення через вимоги МВФ. Однак різні групи українських політиків розглядають енергетичний бізнес як джерело доходу, тому не квапляться реформувати галузь. Одна із головних вимог МВФ – реформа "Нафтогазу" із поділом його на два підприємства: для транспортування та зберігання. Однак тоді стануть наявні невідповідності в газовому балансі й зникне можливість відмивати через "Нафтогаз" та його дочірні структури величезні суми, перетворюючи корпоративні борги на державні, як сталося за докапіталізації урядом минулого тижня "Нафтогазу" на $5 млрд шляхом випуску ОВДП.

Непрозорість ринку та надвисокі рентні платежі відлякують іноземних інвесторів. Глава Нафтогазу Коболєв заявив, що Shell збирається згорнути черговий проект з видобутку вуглеводнів в Україні.

Тим не менш, під тиском Заходу Україна поступово проводить необхідні реформи. Україна та Угорщина підписали договір про створення газового інтерконнектора, що дозволить проводити заліки при купівлі-продажу газу, не здійснюючи фізичне перекачування через газовимірювальну станцію на кордоні. Москва категорично заперечує передачу шиппер-кодів Україні, оскільки це порушує плани російської монополії з контролю над газовим ринком України. Ціна, озвучена "Газпром" на III й IV квартали, навіть без додаткових знижок, які обговорюватимуться окремо, набагато нижча від тієї, яка могла бути за відсутності альтернативного постачання з Європи. В України з'явився серйозний важіль тиску на Росію – у разі ненадання знижок для України набагато дешевше закуповувати реверсний газ із Європи, що різко зменшить виторг російського монополіста. "Нафтогаз" заявляє, що остаточне вирішення питання про постачання та ціну газу буде прийнято на тристоронніх переговорах за участі представників Єврокомісії наприкінці червня.

ЄС, розуміючи ризики монопольного становища "Газпрому", активно шукає альтернативні джерела газопостачання та планує відновлення будівництва газогону Nabucco. Попри раніше озвучені погрози, Газпром поки не обговорював з Єврокомісією варіанти припинення транзиту газу до Європи через Україну.

Вугільний ринок після втрати Україною підприємств на окупованій території Донбасу та організації постачання із шахт, формально оформлених як українські підприємства, що насправді приносять дохід терористичним донбаським "республікам", став потужним важелем тиску на українську владу. З іншого боку, він є корупційним джерелом збагачення для силових структур, що перебувають у зоні, прилеглій до лінії розмежування. Крім того, бойовики та пов'язані з ними структури вивозять до Росії видобуте вугілля, яке потім Україна купує під виглядом імпортного. СБУ оголосила про розкриття схеми фінансування бойовиків через фірми- "прокладки". Навіть у російській пресі з'явилися публікації про вугільні схеми фінансування терористів, однак українська влада, крім гучних заяв про економічну блокаду, нічого не робить для припинення такого постачання.

Ситуація із закупівлями вугілля залишається важкою, Кабмін відмовляється їх фінансувати. Глава Міненерго Демчишин ще в травні заявив, що кілька державних шахт можуть бути виставлені на продаж уже найближчим часом, оскільки є джерелом великих бюджетних витрат. Державна компанія "Вугілля України", через яку здійснюються продажі практично всього вугілля, видобутого в країні, звернулася до суду із заявою про власне банкрутство через неможливість виплат за боргом українській дочці "Альфа-банку".

Попри бойові дії, товарні потяги з вугіллям, металом і лісом безперешкодно перетинають лінію розмежування в обох напрямках. Після підключення електропостачання ДНР і ЛНР до РАО ЄЕС і відмови України оплачувати спожиту "республіками" електроенергію, терористичне командування намагається перервати постачання вугілля на українські ТЕС, розташовані у прифронтовій зоні. Бойовики здійснюють підриви залізничних колій, руйнують структури магістральних газогонів. У результаті на кілька днів перервано газопостачання Маріуполя та Бердянська, що призвело до припинення роботи металургійних комбінатів Маріуполя.

Не менш гостра боротьба йде за контроль над "Енергоатмом". Через зловживання на держпідприємствах Україна отримала завищені тарифи на електроенергію в 2014 році. Спроби зруйнувати монополію на будівництво, ремонт обладнання та постачання ядерного палива з боку компаній зі США, Франції і Чехії викликають жорстку протидію Росії. У зв'язку з цим Міненерго вважає, що до складу акціонерів Енергоатому мають увійти інвестори з Європи та США. Співробітниками СБУ зафіксовані факти системних порушень і зловживань посадових осіб двох державних підприємств при закупівлі уранового концентрату. Тому зрозуміло бажання держави посилити контроль за галуззю за допомогою іноземних учасників. Міненерго має намір продати кілька найбільших теплових електростанцій і "Центроенерго", проте список можливих покупців невеликий, більшість з них, як й чинні власники, – представники російського бізнесу. Виходячи з цього, необхідно змінювати умови конкурсу на продаж цих об'єктів або підвищувати їхню інвестиційну привабливість.

Розслідування резонансних кримінальних справ, боротьба з корупцією

Посол США Пайетт заявив, що найбільшою загрозою для України є не Росія, а внутрішня корупція у вищих органах влади. На його думку, більшість реформ українська влада проводить  тільки на папері, український же народ виключено із цього процесу. Представник США в ООН Пауер заявила, що українська влада не поспішає притягувати винних за злочини на Майдані та системно не бореться з корупцією. Глава СБУ Наливайченко заявив про звільнення співробітників управління по боротьбі з корупцією, однак фактично їх тільки відсторонено від займаних посад.

Спроба притягнути до відповідальності працівників прокуратури, що "кришують" бізнес компанії БРСМ, нафтосховище якої горіло під Києвом, призвело до невдоволення президентської адміністрації і заяви про звільнення голови СБУ.

Оголошено в розшук колишнього народного депутата Клюєва, якого позбавлено недоторканності рішенням Верховної Ради. За даними Держприкордонслужби, він не перетинав державний кордон, однак є відомості, що він залишив територію України.

Ще одному народному депутату, якого було позбавлено депутатського імунітету, Мельничуку суд визначив заставу в 300 тис. грн, однак колишній депутат відмовився їх платити та заявив про переслідування з політичних мотивів за поширення інформації про сепаратизм депутатів, які входять до правлячої партії "Блок Петра Порошенка".

Об'єднання православних церков

За кілька тижнів після виборів нового глави Української православної автокефальної церкви відбулися переговори з керівництвом Української православної церкви Київського патріархату про об'єднання та створення єдиної помісної православної української церкви. Судячи зі спільної заяви, рішення може бути схвалене вже восени, тоді Московський патріархат утратить минулий вплив в Україні. Нове церковне об'єднання може розпочати проведення власної політики або перейти під юрисдикцію Вселенського патріархату в Стамбулі. Подібному розвитку сценарію можуть протидіяти турецька влада, не зацікавлена у зростанні впливу Вселенського Патріарха, а також грецька церква, яка також втрачає свій вплив. Об'єднання церков в Україні може прискорити вже розпочатий процес відходу парафій з Московського патріархату, який залишається надійним провідником політики Росії в Україні. Тому експерти очікують запеклого опору об'єднанню церков із залученням Москвою всіх можливих засобів – як церковних, так і державних. Багато що залежатиме від здатності ієрархів двох церков домовитися й упокорити гординю при вирішенні цього найважливішого питання.

Пожежа на нафтобазі під Києвом

Під Києвом на нафтобазі БРСМ, що належить колишньому міністру палива та енергетики Ставицькому, у понеділок відбулося загоряння нафтопродуктів. Найбільша пожежа вирувала протягом кількох діб, вибухнули кілька резервуарів з бензином і маслом. Пожежні неодноразово намагалися локалізувати та майже загасили його, але в суботу пожежа спалахнула з новою силою. Пожежні заявили, що причиною стало самозаймання від високої температури. На щастя, пожежа не перекинувся на розташовані поруч нафтобазу KLO і військове містечко. Мер Кличко заявив, що концентрація шкідливих речовин у повітрі кількох районів Києва перевищила гранично допустимі норми, але до вихідних повернулася до нормального рівня. У неділю, після чергового вибуху ємності, відкачування палива в ємності сусідньої нафтобази та вигоряння розлитих залишків пожежа почала мимовільно затухати, але осередки загоряння ще залишаються. Унаслідок пожежі загинуло принаймні п'яти осіб, близько 20 – дістали опіків різного ступеня тяжкості. Щодо двох осіб із керівництва БРСМ – компанії-власника нафтобази, порушено кримінальні справи. Міліція підозрює керівництво компанії у виготовленні фальсифікованого палива та порушенні технологічних норм при будівництві об'єкта, що призвело до особливо тяжких екологічних наслідків для столиці та області. Глава СБУ Наливайченко заявив про "кришування" підприємства колишнім заступником Генпрокурора Даниленком.

Війна

Зона бойових дій

Після провальної атаки на Мар'їнку командування бойовиків не відмовилося від планів прориву оборони української армії і виходу в тил українського угруповання, що захищає Донецький аеропорт. Лобовим атакам і безперервним обстрілам піддаються Авдіївка, Піски та Водяне, що розташовані у безпосередній близькості від аеропорту. Обстріли та атаки із застосуванням важкої артилерії, РСЗВ і бронетехніки не припиняються ні на день, посилюючись в нічний час. За останній місяць щоденна кількість обстрілів зросла з 10-20 до більш ніж 100 на добу. Різко активізувалася діяльність диверсійних груп бойовиків у ближньому тилу українських військ. Унаслідок підриву на фугасі військової вантажівки загинуло семеро українських військовослужбовців. Через обстріли та бойові дії перекрито пункти пропуску в Донецькій області в напрямку Курахового, Волновахи, Новоазовська та всі переходи в Луганській області, відкрито тільки один пункт пропуску на Артемівському напрямку.

На всій лінії бойових дій у Донецькій і Луганській областях бойовики відкрито використовують важку бронетехніку та артилерію, розраховуючи на суттєве послаблення боєздатності українських частин на передовій і руйнування фортифікаційних споруд першої лінії оборони. Вони ведуть активну авіарозвідку із застосуванням БПЛА і використовують новітні російські системи управління полем бою та корегування вогню. До передової підтягнуто значні бронетанкові з'єднання та системи ППО. Бойовики не допускають спостерігачів ОБСЄ до проведення моніторингу окупованих територій, проте БПЛА місії фіксують посилення концентрації військової техніки у прифронтовій смузі.

Попри неодноразові запевнення про демілітаризацію Широкиного, бойові дії ідуть з високою інтенсивністю, безперервним атакам піддаються позиції української армії на трасі "Бахмутка", щодня бойовики обстрілюють позиції у районі Попасної, Станиці Луганської, Щастя та Золотого. Гарячими точками залишаються населені пункти в Тельманівському районі, через які може розвиватися наступ бойовиків з метою оточення Маріуполя.

Бойовики обстрілюють із мінометів житлові квартали Донецька та Горлівки, що перебувають під їх контролем, приписуючи обстріли вогню у відповідь українських військ. Під час обстрілів населених пунктів є жертви серед мирного населення, у тому числі діти.

Росія всіляко підштовхує українську владу до легітимізації участі у переговорах із урегулювання в Донбасі представників "республік", які висунули вимоги про визнання захоплених ними територій невід'ємною частиною України з особливим статусом. Керівник Донецької військово-цивільної адміністрації Жебрівський запропонував ввести амністію для сепаратистів, які не заплямували себе кров'ю, однак не пояснив, яким чином можна визначити їх невинність.

У разі відмови від визнання окупованими територій, контрольованих бойовиками, навантаження на українську економіку буде непідйомним і може призвести до її повного колапсу.

Керівництво України заявило, що його головна мета – примус бойовиків ДНР і ЛНР до виконання мінських угод і припинення вогню. Для цього вводиться блокада окупованих регіонів до повного відновлення контролю над державним кордоном і готується новий порядок перетину лінії розмежування приватними особами та вантажами.

Оборона

Керівництво Укроборонпрому звільнило директорів двох бронетанкових заводів – Харківського та Львівського – за зрив програм з ремонту та виробництва нової техніки.

Під час відвідування державного авіаоб'єднання "Антонов" президент Порошенко повідомив, що воно має увійти до складу "Укроборонпрому" та поставив перед керівництвом заводу завдання розробки нових безпілотників, здатних нести зброю.

Секретар РНБО Турчинов і міністр внутрішніх справ Аваков відвідали з інспекцією Маріуполь у річницю його визволення від сепаратистів. Днем раніше оборонні споруди проінспектував президент Порошенко. Він заявив, що весь їх комплекс буде повністю готовий до середини липня. Через зрив термінів будівництва ліній оборони звільнено голову Донецької військово-цивільної адміністрації Кіхтенка, на його місце призначено колишнього заступника голови СБУ Жебрівського.

Україна та світ

Саміт G7 у Німеччині

Лідери країн "Великої сімки" на зустрічі в Німеччині вперше, з 1998 року без участі Росії, підтвердили, що вони не бачать її у складі світової еліти через порушення нею принципів міжнародного права, навіть з урахуванням фінансових втрат від введених санкцій. Загрози, які виходять від Росії, настільки серйозні, що розглядаються як глобальні в контексті боротьби з міжнародним тероризмом. Однак повної відмови від партнерства з Росією лідери G7 поки не планують через необхідність остаточного вирішення питань ядерної програми Ірану, війни в Сирії і протидії загрозі, що виходить від Ісламської держави. Незважаючи на серйозність української проблеми з погляду європейської безпеки, вона не стала ключовою темою обговорень. Крім російської агресії в Україні також були розглянуті питання грецької боргової кризи, розвитку альтернативної енергетики та захисту клімату, боротьби з глобальними епідеміями та тероризмом, залучення жінок у суспільне життя.

Сесія Європарламенту

Європарламент прийняв резолюцію, за якою Росію позбавлено ​​статусу стратегічного партнера, і зажадав від Єврокомісії виділити кошти на протидію російській пропаганді всередині ЄС, а також створення російськомовних ЗМІ, здатних конкурувати з російськими. Європа має виробити заходи протидії активізації контактів ультраправих, ультралівих і фашистських угруповань з націоналістичними силами Росії і її підтримки екстремістів усередині ЄС. Депутати закликали розслідувати військові злочини Росії під час анексії Криму та бойових дій у Донбасі.

Прийнято резолюцію, що подовжує санкції проти Росії до виконання мінських угод і перегляду рішення про анексію Криму. Країнам – членам ЄС запропоновано розглянути можливість надання військової допомоги Україні.

Європарламент закликав президента ФІФА Блаттера негайно покинути свій пост і позбавити права на проведення чемпіонатів світу з футболу Росію й Катар, якщо розкриються факти корупції при голосуванні у ФІФА.