Україна: Дайджест основних подій тижня 1-7 червня 2015

Дайджест основних подій тижня 1-7 червня 2015 від інформаційного агентства "Digests & Analytics Ukraine"

Послання Порошенка Верховній Раді та розширене інтерв'ю для ЗМІ –- Бої у Мар'їнці –- Санкції проти чиновників режиму Януковича –- Відставка голови ФІФА Блаттера -– Безрезультатна зустріч контактної групи в Мінську -– Відставка представника ОБСЄ Тальявіні –- Позбавлення депутатів недоторканності –- Марш ЛГБТ у Києві

Події в Україні

Підсумки року президентства Порошенка

Президент Порошенко представив своє послання Верховній Раді, провів розширену прес-конференцію за підсумками року правління та дав інтерв'ю іноземним ЗМІ. Він виклав своє бачення подій, що відбулися за рік, і висловив прогнози та пропозиції на коротку перспективу.

Порошенко вважає, що досяг максимальних результатів в існуючій ситуації, але все ж не задоволений ними, як і результатами роботи Верховної Ради та уряду. Президент вважає своєю першочерговою метою проведення місцевих виборів та внесення змін до Конституції; парламентські партії мають об'єднати свої зусилля на цих виборах, оскільки міжпартійна боротьба може дорого коштувати Україні.

Загроза ескалації конфлікту в Донбасі зберігається, тому витрати на оборону буде збільшено. Питання про вступ до НАТО не є актуальним, рішення має бути прийняте на референдумі.

Одне із найгостріших питань, що хвилюють населення, – тарифи на комунальні послуги, їх формування має бути прозорим і споживання має оплачуватися тільки за лічильниками.

Ще одним важливим напрямком Порошенко вважає якнайшвидшу приватизацію держпідприємств, із існуючих 1800 їх має залишитися не більше 200. Це підприємства оборонного комплексу та залізниця.

Президент збирається продовжити деолігархізацію – виключення впливу олігархів на політику та системоутворюючі підприємства. Себе він за олігарха не вважає.

Українські ЗМІ досить позитивно оцінили діяльність президента, однак іноземні видання вказують на зростання корупції, жорстоку інфляцію, небажання проводити реформи та їх імітацію, використання службового становища для особистого збагачення, а телеканалу, що належить Порошенку, – для просування потрібних йому тем в українському медіапросторі. Він так і не зміг відповісти на питання про продаж своїх активів.

Законодавство

Президент Порошенко підписав закон про безкоштовну освіту для учасників антитерористичної операції і їх дітей, а також закон, що допускає дострокове повернення депозитів тільки в разі, якщо це передбачено умовами договору з банком.

Верховна Рада дозволила доступ на територію України міжнародного миротворчого контингенту, крім російського.

Прийнято закон про зменшення "зеленого тарифу" та створення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел.

Депутати затвердили план законодавчого забезпечення реформ, покликаний об'єднати Стратегію-2020, представлену президентом, коаліційну угоду та програму уряду, що передбачають графік прийняття відповідних законопроектів.

Внесено зміни до закону про оборонне планування, в якому з урахуванням демографічних і фінансово-економічних ресурсів визначено види та принципи планування, оцінка готовності до оборони, цілі державної політики у сфері оборони.

Депутати проголосували за зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, що передбачають винесення рішень судами щодо слідчих дій проти суддів за межами території їх проживання.

Для ремонту доріг державного значення можуть бути залучені кошти місцевих бюджетів, які отримують за законом про децентралізацію додаткові відрахування від акцизу на пальне та інші податки.

Уніфіковано перелік і порядок погодження документації  із землеустрою, а також перелік організацій, що здійснюють узгодження.

Ситуація в економіці

• Міністерство економічного розвитку скасувало обов'язкову сертифікацію нових автомобілів і пального.
• Міністерство інфраструктури анонсувало масштабну реформу залізничної галузі та подало до парламенту проект закону "Про залізничний транспорт".
• За чотири місяці 2015 року вартість будівництва в Україні підвищилася більш ніж на 30 %, порівняно з таким самим періодом минулого року.

Енергетика

Словаччина підтвердила збереження обсягів реверсу газу до України. Незважаючи на надані "Газпромом" знижки, ціни більшості реверсних контрактів є дешевшими, ніж у російського монополіста. "Нафтогаз" підписав з угорським газовим оператором угоду про об'єднання транскордонних газопроводів і "віртуальні" реверсні поставки, що дозволить прокачування лише різниці в обсягах газу, що прокачується між країнами у обидвох напрямках. Україна вдвічі скоротила імпорт газу в травні, порівняно із травнем минулого року. Обсяги поставок із Росії і Словаччини приблизно однакові.

Вартість електроенергії для промислових споживачів із 1 червня підвищено на 4%.

Енергоатом отримав кредит від Європейського агентства з атомної енергії у сумі $600 млн на реалізацію комплексної програми з підвищення безпеки енергоблоків АЕС.

Комісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг залучає до перевірки обґрунтованості тарифів на газ для населення найбільші аудиторські компанії "Великої четвірки". Згідно із заявою уряду, аудит комунальних тарифів буде завершено за тиждень.

Фінансові ринки

Міністерство фінансів підтвердило надходження $1 млрд, отриманого від випуску облігацій під кредитні гарантії США. Президент Порошенко за результатами зустрічі з прем'єр-міністром Японії Абе заявив, що Україна отримає $1,5 млрд кредитних гарантій для зміцнення фінансової системи. Японія також підтвердила надання кредиту в 104 млрд ієн ($ 860 млн) на реконструкцію Бортницької станції аерації під Києвом.

ЄБРР не має наміру скорочувати фінансування інфраструктурних проектів в Україні через війну, основна частина із запланованих коштів в €1,2 надійде у другому півріччі.

Прем'єр-міністр Яценюк анонсував майбутній візит до США разом із міністром фінансів Яресько для переговорів із МВФ і Міністерством фінансів США.

Валютні резерви Нацбанку збільшилися за травень на 3 % і досягли майже $10 млрд.

Нацбанк подовжив дію обмежень на валютному ринку, запроваджених 3 березня. Згідно із заявою голови НБУ Гонтаревої, це зроблено на вимогу МВФ. За останні три місяці НБУ купив близько $700 млн, ще $400 купив "Нафтогаз". Нацбанк уважно стежить за базовою інфляцією та готовий зменшити діючу облікову ставку в 30 % при отриманні позитивної статистики.

Підвищено ліміт на зняття готівки в касах банків і банкоматах до 300 тис. грн на добу.

Державне казначейство заявило, що на єдиному рахунку акумульовано понад 27,7 млрд грн, що втричі більше за минулорічний результат.

Міністр фінансів Яресько заявила про відсутність бюджетних коштів на індексацію соціальних виплат. За рахунок бюджетної децентралізації зростання надходжень до місцевих бюджетів із початку року становило близько 40 %.

Санкції проти чиновників режиму колишнього президента Януковича

Інтерпол відмовився оголосити в розшук колишніх Генерального прокурора Пшонку, його заступника Кузьміна та заступника міністра внутрішніх справ Ратушняка, оскільки це "суперечить принципам організації".

ЄС виключив зі списку санкцій молодшого сина колишнього президента Януковича через смерть. Сам Янукович і його старший син оскаржили у швейцарському суді запроваджені щодо них санкції ЄС.

Позбавлення недоторканності депутатів Клюєва та Мельничука

Верховна Рада позбавила недоторканності депутатів Мельничука та Клюєва, дозволивши також притягнути останнього до кримінальної відповідальності. Прикордонники не випустили Клюєва з території України при спробі вилетіти до Відня. Генпрокуратура повідомила, що Клюєв не з'явився на допит, проте його адвокат наполягає, що він надав довідку про хворобу.

Розширення тиску на бізнес-імперію Фірташа

• До державної власності повернено Вільногірський гірничо-металургійний комбінат із видобутку титанових руд, який перебував в оренді у компанії, що належить Фірташу. НБУ заявив про ліквідацію його банку "Надра", що входив до категорії найбільших. Міністерство внутрішніх справ наклало арешт на 46 об'єктів нерухомості та підприємств, що належать його компанії Ostchem.
• Експерти вважають, що дії президента, уряду та НБУ щодо структур, які належать Фірташу, свідчать про намір повного його усунення з політичного та економічного життя країни.

Марш ЛГБТ в Києві та розгін "Майдану-3"

У Києві відбувся "Марш рівності" представників ЛГБТ. Під час ходи у зіткненнях із противниками акції травмовано міліціонера. Amnesty International просило мера Кличка захистити учасників гей-параду, однак міський голова прореагував тільки після розгону маршу, зажадавши покарати винних.

Цього самого дня відбулися ще дві маніфестації – людей у ​​камуфляжі під прапорами "Правого сектора" та мітинг проти політики уряду.

У ніч на 8 червня міліція та невстановлені особи в балаклавах ("тітушки") розігнали пікет, організований Рустамом Ташбаєвим, який прибув зі Сполучених Штатів. СБУ повідомила про його депортацію після затримання, однак за іншими відомостями, його утримують у слідчому ізоляторі СБУ.

На думку деяких експертів, розгін "Маршу" та пікету Ташбаєва за повного ігнорування інших мітингів міг бути інспірований владою для виправдання неготовності до інтеграції в Європу та як привід для репресій проти патріотичних громадських об'єднань.

Війна в Україні

Зустріч контактної групи з урегулювання ситуації в Донбасі, відставка представника ОБСЄ Тальявіні

Чергова зустріч контактної групи в Мінську не принесла значних результатів, російська делегація залишила засідання. Учасники переговорів назвали їх "важкими". Незважаючи на це, представник ОБСЄ Тальявіні заявила про досягнення певного прогресу й призначення нових дат засідань контактної групи та її підгруп. Однак уже 6 червня вона повідомила про свою відставку "через складність переговорів". Незважаючи на відставку, Тальявіні проведе дві наступні, раніше заплановані, зустрічі контактної групи. Голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Сербії Дачич шукає на її місце нову кандидатуру.

Показовим став факт, що одразу по закінченню переговорів бойовики почали наступ на Мар'їнку. Таке саме відбулося й після підписання попереднього мінського меморандуму – почався наступ на Дебальцеве.

Війна в Донбасі, бій за Мар'їнку

• Бойові дії у зоні конфлікту в Донбасі не припиняються, щодня надходять повідомлення про загибель кількох військовослужбовців. Бойовики обстрілюють позиції української армії із танків, важкої артилерії і мінометів, різко активізувалися авіарозвідка з використанням БПЛА та дії диверсійних груп, що використовують відсутність суцільної лінії фронту та лісові насадження для проникнення в тил українських військ.
  Особливу інтенсивність боїв зафіксовано в районі Донецького аеропорту, в Широкиному, Щасті, Станиці Луганській.
• 4 червня після інтенсивної артпідготовки з використанням РСЗВ "Ураган" і "Град" не менше 1000 бойовиків почали повномасштабну атаку на Мар'їнку. Командування бойовиків розраховувало на швидкий прорив української оборони з виходом у тил частин, що блокують аеропорт. Генеральний штаб прийняв рішення про повернення важкого озброєння на передову. Атаки було відбито за підтримки бронетехніки й артилерії. Бойовики зазнали великих втрат у живій силі, втрати української армії – приблизно в 10 разів менші. Унаслідок потрапляння снаряду зруйновано електропідстанцію, яка живить телевежу. Після відбиття атаки інтенсивність обстрілів Мар'їнки помітно знизилася. Українські частини повністю контролюють територію міста. Події у Мар'їнці стали приводом для скликання позачергового засідання Ради Безпеки ООН – Захід знову попередив президента Росії Путіна про наслідки ескалації конфлікту.
• Голова фракції "Блоку Петра Порошенка" у Верховній Раді Юрій Луценко заявив, що через небажання бойовиків виконувати мінські домовленості та дотримувати режиму припинення вогню президент вирішив запровадити блокаду окупованих районів Донбасу, що передбачає заборону ввезення продуктів і споживчих товарів. На території, контрольованій бойовиками, працівникам шахт, шкіл і лікарень не виплачують зарплату, пенсіонерам – пенсію. Через фактичну блокаду ціни на продукти й товари першої необхідності вищі, ніж на решті території України.
• Із контрольованих бойовиками територій надходять повідомлення про демонтаж устаткування підприємств і шахт на металобрухт. Припинення роботи шахт неминуче спричинить підтоплення великих територій, у тому числі в межах населених пунктів. Місія ОБСЄ повідомляє про збільшення обсягів вивезення вугілля з Луганської області на територію Росії.
• Управління ООН із прав людини зазначило, що, незважаючи на режим перемир'я, у Донбасі тривають бої та обстріли населених пунктів. Бойовики здійснюють нові злочини проти мирних громадян і військовослужбовців, включаючи застосування страт, катувань і торгівлю людьми. За даними ООН, кількість жертв війни у Східній Україні перевищило 6300 осіб. Організація фіксує велику кількість фактів участі Росії у конфлікті в Донбасі, проте вони не мають юридичної сили для визнання РФ стороною конфлікту.

Україна та світ

Саміт G7 у Німеччині

У Німеччині розпочався дводенний саміт G7 без участі Росії, яку виключено зі складу учасників після анексії Криму та агресії у Донбасі. Перші відгуки лідерів країн "Великої сімки" свідчать про те, що санкції проти Росії буде продовжено, повернення її до клубу світових еліт найближчим часом є неможливим.

Лідери "сімки" наполягають на виконанні Росією мінських угод, оскільки альтернативного варіанту в них немає.

Відставка голови ФІФА Блаттера

Президент ФІФА Блаттер подав у відставку. Відставка пов'язана із розслідуванням влади США в межах справи про корупцію у ФІФА та може спричинити перегляд вибору місць проведення чемпіонатів світу в Росії і Катарі. Національна федерація Ірландії заявила про отримання хабара від голови ФІФА. Англія вимагає позбавити Росію права проведення чемпіонату світу у 2018 році. Багато спонсорів заявили про намір розірвати контракти з федерацією. Росію можуть позбавити права проведення чемпіонату світу з футболу у 2018 році, якщо в результаті аудиту ФІФА з'ясується, що результат отримано за рахунок хабарів.

Судові позови проти Росії

Президент Порошенко в інтерв'ю повідомив, що уряд готує судові позови до Росії у міжнародні суди щодо захисту власності та притягнення до відповідальності за анексію півострова Крим.

Заступник міністра юстиції Севостьянова заявила, що Україна вимагатиме арешту активів Росії за кордоном як забезпечення у справі про збитки від окупації Криму. Прес-секретар президента РФ Пєсков у відповідь заявив, що Росія захищатиме своє майно, не виходячи за межі правового поля.