Вересень 2014 - Україна: Головні теми місяця одним поглядом

Вересень 2014 - Головні теми місяця від інформаційного Агентства “Дайджести і Аналітика Україна”

Санкції щодо Росії і підписані в Мінську меморандуми про перемир'я не зупинили військові дії у Донбасі. Президент Порошенко будує "вертикаль влади", не маючи достатнього кадрового резерву. Позачергові вибори до Верховної Ради в самому розпалі. Економіка України продовжує падіння.

Війна в Україні

Переговори про перемир'я в Мінську та легалізація Донецької і Луганської "народних республік" (ДНР і ЛНР)

• Підписані в результаті двох раундів переговорів у Мінську між ОБСЄ, Росією та Україною за участю представників терористів меморандуми про припинення вогню не принесли мир у Донбас, хоча і знизили накал бойових дій. Правовий статус угод, підписаних від імені України колишнім президентом Кучмою, залишився неясним. ЛНР і ДНР не є сторонами договору, тому не несуть відповідальності за його виконання, про що їх "лідери" відразу ж заявили, повідомивши, що збираються приєднати до Росії контрольовані ними території.
• Депутати Верховної Ради під тиском президента Порошенка провели закрите засідання, на якому без обговорення прийняли закони про особливий статус територій Донбасу, які перебувають під контролем ДНР і ЛНР, та амністії учасників незаконних збройних формувань. На думку експертів, Росії досягла своєї мети про включення підконтрольних їм терористів в переговорний процес. Закони порушують унітарність української держави, хоча влада стверджує, що вони необхідні для перегрупування й концентрації сил.

Зона конфлікту

• Російська армія та підтримувані нею бойовики провели успішний наступ на позиції української армії в усіх напрямках і об'єднали території, контрольовані ЛНР і ДНР. Українська армія потрапила в оточення в Іловайську і зазнала значних втрат. Російські війська зайняли південь Донецької області та спробували з ходу взяти Маріуполь, проте все атаки були відбиті. Українська армія залишила позиції в Луганському аеропорті, підірвавши злітно-посадкову смугу.
• Підписання меморандуму про перемир'я не привело до припинення вогню. Бойовики безперервно обстрілюють позиції української армії, тривають щоденні масовані обстріли та атаки Донецького міжнародного аеропорту. У ході артилерійських обстрілів житлових кварталів міст загинули десятки й поранені сотні мирних жителів.
• Президент Порошенко, після консультацій з лідерами парламентських фракцій, вирішив не вводити режим воєнного стану в країні та спростив процес призову на військову службу.
• Перемир'я в рамках мінського протоколу не може бути тривалим, оскільки Росія не може забезпечувати окупований нею Крим після припинення роботи поромної переправи через Керченську протоку, конфлікт може поновитися в будь-який момент.
• На кордонах України та адміністративному кордоні з Кримом українська розвідка, іноземні спостерігачі, США і НАТО зафіксували тисячі одиниць бойової техніки і десятки тисяч військовослужбовців російської армії, готових до вторгнення в Україну. Росія не вивела з країни свої війська, а лише провела їх ротацію.
• В осінньо-зимовий період в лісостеповому Донбасі перевагу матимуть армійські підрозділи, дислоковані в населених пунктах, тому здача української армією без бою міст і селищ ускладнює ведення бойових дій.
• Планомірне руйнування об'єктів інфраструктури напередодні зими на окупованій терористами та російськими військами території дозволяє припускати наявність у Росії плану витіснення населення з Донецької і Луганської областей в РФ для подальшого розселення в Сибіру, на Півночі й Далекому Сході, де Росія відчуває катастрофічну нестачу населення.

Терористична загроза

• СБУ масово затримує диверсійні та розвідувальні групи, які готують терористичні акти, як в зоні військових дій, так і всією територією України. Щоденні повідомлення про мінування інфраструктурних об'єктів Києва не підтверджуються, але вносять дезорганізацію до роботи міських служб. Зусилля української влади у боротьбі з особами, що підтримують терористів, явно недостатні.

"Гуманітарні конвої РФ"

• Росія без митного огляду та супроводу персоналом Міжнародного Червоного Хреста під виглядом гуманітарної допомоги ввозить на територію України невідомі вантажі, частина з яких - боєприпаси та бойова техніка. Українська влада вважає, що "конвої" вивозять з України поранених і трупи найманців, а також обладнання стратегічних підприємств. Росія не має наміру надалі відмовлятися від подібних дій, які розцінюються світовою спільнотою як вторгнення на територію України.

Обмін полоненими

• В рамках мінських угод вдалося звільнити з полону близько тисячі українських військових і заручників в обмін на бойовиків. Українські військовослужбовці стверджують, що в Іловайську вони були взяті в полон регулярними російськими військами. У полоні перебувають ще кілька сотень українських військових.

Проблема кримських татар

• Окупаційна влада проводить обшуки в будинках, що належать кримським татарам, їх таємно затримують. Керівництву Меджлісу заборонено в'їзд на територію Криму, що дало підставу їх лідеру Чубарову заявити на конференції ООН з питань корінних народів про утиски за національною ознакою. Кримські татари планують провести наступний Меджліс у Києві.

Політика

Угода про асоціацію з ЄС

• Верховна Рада одночасно з Європарламентом ратифікувала угоду про асоціацію з ЄС. Українське суспільство неоднозначно сприйняло повідомлення про перенесення під тиском Росії терміну відкриття зони вільної торгівлі між ЄС і Україною на кінець 2015 року. Прем'єр-міністр РФ Медведєв підписав закон про санкції щодо України, які набудуть чинності з моменту початку функціонування зони вільної торгівлі.

Позачергові вибори до Верховної Ради

• ЦВК зареєстрував понад 5000 кандидатів у депутати, включаючи 29 партійних списків, в яких присутня безліч осіб, замішаних у корупції і зв'язках з кланом Януковича. Більшість партій включило до своїх списків бойових командирів.
• Спроба Порошенка створити спільний список з партією спікера і прем'єр-міністра "Народний фронт" закінчилася невдачею, але сторони заявили про формування спільної більшості в новому складі парламенту.
• Українських виборців дратує масована зовнішня і телевізійна реклама політичних партій і кандидатів у депутати, вони вважають, що ці гроші повинні бути використані на підтримку армії.
• Методи формування громадської думки за допомогою звітів соціологічних служб використовуються в процесі передвиборчої кампанії як президентською партією, так і маловідомими політичними силами.

Президентська "вертикаль" влади

• 100 днів президентства Порошенка пройшли без жодної згадки в офіційних ЗМІ у зв'язку з тим, що жодної передвиборчої обіцянки не виконано. Експерти оцінюють першу з моменту обрання прес-конференцію президента Порошенка як спробу передвиборчої агітації перед парламентськими виборами, з урахуванням розмитості та множинності цілей і відсутністю конкретики у представленій програмі реформ "Статегія-2020".
• Президент ставить на ключові посади людей із числа своїх колишніх співробітників. Зафіксовано відновлення торгівлі місцями й повернення на посади корупціонерів.
• Генеральний прокурор Ярема намагався виправдатися щодо фактів кумівства й корупції у своєму відомстві та відсутності результатів у розслідуванні резонансних справ стосовно колишнього президента Януковича та його оточення.
• Аналітики The New York Times оцінюють події, що відбуваються в Україні, як капітуляцію перед Росією, а причиною поразок української армії та відсутності реформ вважають тотальну корупцію у вищих органах влади.

Люстрація

• Бездіяльність влади, яка не проводять люстрацію, може стати причиною переростання громадянських акцій проти чиновників у суди Лінча. Закон про очищення влади має запустити процес реформ управління державою, проте з нього виключені категорії осіб з виборних органів, що безпосередньо причетні до репресій на Майдані та підтримували сепаратистів і терористів. Не прописано механізм реалізації закону, а після внесення депутатами більше 400 поправок закон став практично безпорадною декларацією про наміри. Президент Порошенко його не підписав, відправивши на експертизу до Венеціанської комісії, а генеральний прокурор Ярема заявив про його неконституційність.

Економіка

Адміністративні заходи НБУ з регулювання курсу та управління банківською системою

• Рішучі адміністративні заходи керівництва НБУ, за підтримки президента і прем'єр-міністра, а також попередження банків про відкликання ліцензії дозволили запобігти катастрофічному падінню курсу гривні на міжбанківській валютній біржі, проте це спричинило щоденні валютні інтервенції.  У ході наради за участю президента, прем'єр -міністра і глави Нацбанку з керівництвом 50 найбільших банків було досягнуто домовленості про курс продажу не більше від 12,95 грн/$. Установлений Нацбанком ліміт на продаж готівкової валюти в 3000 грн на добу при жорсткому регулюванні обмінного курсу в банках заганяє валютний ринок у тінь, реальна ціна продажу долара на чорному ринку наближається до 15 грн/$.

Ситуація в енергетиці й “третя газова війна”

• На газових переговорах у Берліні між ЄС, Росією та Україною українська сторона не погодилася з умовами поновлення поставок, раніше узгодженими без її участі єврокомісаром Еттінгером і міністром енергетики РФ Новаком, а прем'єр-міністр Яценюк підкреслив, що Україна не відкликатиме позов до Газпрому із Стокгольмського арбітражу.
• Росія впливає на політику країн ЄС за допомогою обмеження поставок газу, таким чином блокуючи реверс в Україну. Альтернативою для Європи можуть стати постачання скрапленого газу із США, раніше дозволені Конгресом. Міністр енергетики Норвегії пообіцяв, що ЄС зможе розраховувати на збільшення імпорту газу в разі зриву поставок Газпромом. На думку західних експертів, РФ не припинить постачання газу в Євросоюз, оскільки переорієнтувати продаж нафти та газу на інші ринки дуже складно.
• Борг підприємств перед Нафтогазом досяг 40 млрд грн. Недостатні запаси газу можуть спричинити перебої в опаленні житла в осінньо-зимовий сезон, тому уряд намагається змусити великих споживачів газу перейти в режим економії і дозволити їм самостійно укладати контракти на поставку, незважаючи на опір українського газового лобі.
• Втрата вугледобувних підприємств сходу України різко погіршила енергетичний баланс країни і призвела до часткових аварійних відключень електроживлення частини споживачів.

Відсутність економічних реформ, інфляція, падіння виробництва

• Інфляція в країні в серпні збільшилася до 0,8% на місяць, у цілому з початку року - на 12,9 %. МВФ прогнозує, що в разі розвитку конфлікту в Україні, їй буде потрібно додаткове фінансування до $ 19 млрд.
• Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) погіршив свій прогноз падіння економіки України з 7 до 9 %.
• Держстат України повідомив, що, порівняно із серпнем попереднього року, обсяг промислового виробництва скоротився більш ніж на 20 %; порівняно з липнем падіння становило майже 13 %.
• Із початку року громадяни забрали з банків країни понад 100 млрд грн.
• Україна за підсумками 8 місяців скоротила випуск сталі більш ніж на третину і випала з десятки основних світових виробників.
• На думку експертів, уряд не проводить жодних реформ в економіці, запропоновані зміни законодавства мають косметичний характер і не здатні змінити ситуацію.
• Уряд запланував підвищення цін на транспорт і комунальні послуги після виборів до Верховної Ради.
• Заява олігарха Коломойського про децентралізацію фінансових потоків країни в умовах фактичної війни (за відсутності дієвого механізму контролю за використанням коштів бюджетів усіх рівнів) може призвести до втрати керованості держави.

Реакція світової спільноти на агресію і санкції проти Росії

• Захід вважає, що без допомоги озброєнням Україна не має шансів у війні з Росією, однак не має наміру брати участь в конфлікті, припускаючи, що на цьому етапі ще можна зупинити агресію шляхом переговорів. У ході офіційного візиту до США і Канади президент Порошенко отримав обіцянки військової допомоги, однак її обсяги та склад не обумовлені.
• США, Канада, ЄС, Норвегія, Швейцарія та Японія ввели додаткові санкції проти російських компаній нафтогазового і банківського секторів і деяких осіб з керівництва РФ (включаючи найближче оточення Путіна), Криму, ЛНР і ДНР, що призвело до падіння рубля і різкого гальмування економіки Росії.